Рішення № 103210137, 10.02.2022, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 лютого 2022 року м. ПолтаваСправа № 440/18566/21

Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді – Сич С.С., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Полтавській області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми) про визнання протиправними та скасування постанов, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 (надалі - позивач; ОСОБА_1 ) звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Полтавській області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми) (надалі також відповідач), у якій з урахуванням уточненої позовної заяви /а.с. 29-32/, просить: визнати неправомірними дії старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Полтавській області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) Ніколенка С.В. по стягненню з ОСОБА_1 виконавчого збору в сумі 24730,97 грн. на підставі постанови від 03 серпня 2016 року ВП № 46209028; визнати протиправною та скасувати постанову старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Полтавській області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) Ніколенка С.В. від 09 грудня 2021 року ВП № 67819816 про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання постанови старшого державного виконавця від 03 серпня 2016 року ВП № 46209028 про стягнення з ОСОБА_1 виконавчого збору в сумі 24730,97 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що постанова державного виконавця від 03 серпня 2016 року ВП №46209028 про стягнення виконавчого збору та постанова від 09.12.2021 ВП №67819816 про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання постанови старшого державного виконавця від 03 серпня 2016 року ВП № 46209028 про стягнення з ОСОБА_1 виконавчого збору в сумі 24730,97 грн. є неправомірними, оскільки державний виконавець не врахував, що підставою для стягнення виконавчого збору у межах виконавчого провадження про стягнення з боржника коштів є здійснення державним виконавцем дій з фактичного виконання рішення органами державної виконавчої служби, а розмір виконавчого збору обраховується як 10 відсотків від фактично стягнутої суми. Державний виконавець визначив суму виконавчого збору у розмірі 10% суми, що підлягає примусовому стягненню за виконавчим документом, застосувавши Закон №1404-VІІІ у редакції Закону №2475-VІІІ, яка погіршує становище боржника, та виконавчою службою фактично не стягнуто з боржника коштів за виконавчим листом, який повернуто стягувачу за заявою стягувача про повернення виконавчого листа.

Позовна заява подана позивачем на пошту 24 грудня 2021 року та зареєстрована канцелярією суду 29 грудня 2021 року за вх. №86564/21.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 04 січня 2022 року позовну заяву залишено без руху.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 31 січня 2022 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №440/18566/21, клопотання позивача про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження задоволено, розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), витребувано докази від відповідача.

08 лютого 2022 року до суду надійшов відзив на позовну заяву /а.с. 112-113/, у якому відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, посилаючись на те, що у зв`язку з невиконанням рішення суду в добровільний строк 03.08.2016 державний виконавець виніс постанову про стягнення з боржника виконавчого збору у розмірі 24730,97 грн. У подальшому, 22.11.2021 на адресу відділу надійшла заява стягувача про повернення виконавчого документа без подальшого виконання на підставі пункту 1 частини 1 статті 37 Закону України "Про виконавче провадження", у зв`язку з чим 07.12.2021 винесено постанову про повернення виконавчого листа на підставі пункту 1 частини 1 статті 37 Закону України "Про виконавче провадження". Відповідач вважає, що постанова про стягнення з боржника виконавчого збору, яка винесена державним виконавцем 03.08.2016, відповідає всім вимогам до виконавчого документа, передбачених статтею 4 Закону України "Про виконавче провадження" та підстав для не відкриття виконавчого провадження №67820527 щодо стягнення виконавчого збору у державного виконавця не було.

Частиною 4 статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що адміністративна справа з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця вирішується судом протягом десяти днів після відкриття провадження у справі.

Відповідно до приписів частини 4 статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши письмові докази і письмові пояснення сторін, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступні обставини та спірні правовідносини.

27.01.2015 державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Полтавського районного управління юстиції винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №46209028, якою відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого листа №529/811/13-ц, виданого 15.10.2013 Диканським районним судом Полтавської області, про стягнення з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль"- Полтавська обласна дирекція АТ "Райффайзен Банк Аваль", заборгованість у розмірі 247309,65 грн. /а.с. 56-57, 62/.

06.07.2016 державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області Запорожець Т.Ю. винесено постанову про прийняття до виконавчого провадження ВП №46209028, якою прийнято до виконання виконавче провадження №46209028 з примусового виконання виконавчого листа №529/811/13-ц, виданого 15.10.2013 Диканським районним судом Полтавської області, про стягнення з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль"- Полтавська обласна дирекція АТ "Райффайзен Банк Аваль", заборгованість у розмірі 247309,65 грн. /а.с. 70/.

03.08.2016 старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області Запорожець Т.Ю. винесено постанову про стягнення з боржника виконавчого збору №46209028, якою стягнуто з боржника ОСОБА_1 виконавчого збору у розмірі 24730,97 грн. /а.с. 72/.

07.12.2021 старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Полтавській області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) Ніколенком С.В. винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу ВП №46209028, якою на підставі пункту 1 частини 1 статті 37 Закону України "Про виконавче провадження" повернув стягувачу виконавчий лист №529/811/13-ц, виданий 15.10.2013 Диканським районним судом Полтавської області, про стягнення з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль"- Полтавська обласна дирекція АТ "Райффайзен Банк Аваль", заборгованість у розмірі 247309,65 грн. /а.с.44/.

09.12.2021 старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Полтавській області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) Ніколенком С.В. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №67819816, якою відкрито виконавче провадження з виконання постанови про стягнення виконавчого збору №46209028, виданої ВПВР УДВС ГТУЮ у Полтавській області, про стягнення з ОСОБА_1 виконавчого збору у розмірі 24730,97 грн. /а.с.47/.

Позивач не погодився з діями по стягненню з ОСОБА_1 виконавчого збору в сумі 24730,97 грн. на підставі постанови старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області Запорожець Т.Ю. від 06.07.2016 ВП№46209028 про стягнення з боржника виконавчого збору, та не погодився з постановою старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Полтавській області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) Ніколенка С.В. від 09.12.2021 ВП №67819816 про відкриття виконавчого провадження, у зв`язку з чим звернувся до суду з даним позовом.

Частиною 1 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України позовну заяву може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.

У позовній заяві ОСОБА_1 пояснив, що про постанову від 09 грудня 2021 року ВП №67819816 про відкриття виконавчого провадження та про постанову від 03 серпня 2016 року ВП №46209028 про стягнення виконавчого збору він дізнався 17 грудня 2021 року після отримання від відповідача рекомендованого листа №3600115867944.

Ухвалою суду від 31 січня 2022 року витребувано від відповідача Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Полтавській області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми) докази на підтвердження вручення постанови про стягнення виконавчого збору №46209028 від 03 серпня 2016 року ОСОБА_1 та докази на підтвердження ознайомлення ОСОБА_1 з матеріалами виконавчого провадження №46209028.

Відповідачем не надано суду доказів на підтвердження вручення ОСОБА_1 постанови про стягнення виконавчого збору №46209028 від 03 серпня 2016 року та/або доказів на підтвердження ознайомлення ОСОБА_1 з матеріалами виконавчого провадження №46209028, у складі якого міститься постанова про стягнення виконавчого збору №46209028 від 03 серпня 2016 року.

Отже, відповідачем не спростовано твердження ОСОБА_1 про те, що останній дізнався про постанову старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області Запорожець Т.Ю. від 06.07.2016 ВП№46209028 про стягнення з боржника виконавчого збору та про постанову старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Полтавській області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) Ніколенка С.В. від 09.12.2021 ВП №67819816 про відкриття виконавчого провадження - 17 січня 2022 року.

Надаючи правову оцінку оспорюваним діям та постановам, суд дійшов таких висновків.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

На час прийняття постанови від 06.07.2016 ВП№46209028 про стягнення з боржника виконавчого збору умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначав Закон України "Про виконавче провадження" від 21 квітня 1999 року № 606-XIV (надалі - Закон № 606-XIV).

Відповідно до частини 2 статті 25 Закону №606-XIV державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п`ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов`язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом. За заявою стягувача державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова.

Згідно частини 1 статті 27 Закону №606-XIV у разі ненадання боржником у строки, встановлені частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення, документального підтвердження повного виконання рішення державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає примусове виконання рішення.

Як зазначено у частині першій статті 28 Закону №606-XIV, у разі невиконання боржником рішення майнового характеру у строк, встановлений частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного його виконання, постановою державного виконавця з боржника стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає стягненню чи поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом. У разі невиконання боржником у той самий строк рішення, за яким боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавчий збір стягується в розмірі шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з боржника - фізичної особи і в розмірі ста двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з боржника - юридичної особи. У зазначених розмірах виконавчий збір стягується з боржника також у разі повернення виконавчого документа без виконання за письмовою заявою стягувача та у разі виконання рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки та виконання боржником рішення після закінчення строку для самостійного його виконання, зокрема шляхом перерахування коштів безпосередньо на рахунок стягувача. Постанова про стягнення виконавчого збору може бути оскаржена в десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом.

Виконавчий збір стягується незалежно від вчинення державним виконавцем заходів примусового виконання, передбачених цим Законом.

Відповідно до частини другої статті 28 Закону №606-XIV виконавчий збір не стягується за виконавчими документами про конфіскацію майна, стягнення періодичних платежів, накладення арешту на майно для забезпечення позовних вимог, стягнення виконавчого збору, витрат, пов`язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, штрафів, накладених відповідно до вимог цього Закону, за виконавчими документами, які підлягають негайному виконанню, а також у разі перерахування коштів стягувачу у випадку, передбаченому частиною другою статті 27 цього Закону, та у разі виконання рішень у порядку, встановленому Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень».

Згідно з частиною третьою статті 28 Закону №606-XIV постанова про стягнення виконавчого збору виноситься під час першого надходження виконавчого документа державному виконавцю. Під час наступних пред`явлень до виконання виконавчого документа державному виконавцеві виконавчий збір стягується в частині, що не була стягнута під час попереднього виконання.

Розмір фактично стягнутого з боржника виконавчого збору державний виконавець зазначає у виконавчому документі (частина четверта статті 28 Закону №606-XIV).

Постанова про стягнення виконавчого збору надсилається боржнику не пізніше наступного робочого дня після її винесення і може бути оскаржена до суду в десятиденний строк (частина восьма статті 28 Закону №606-XIV).

Отже, в силу Закону №606-XIV, який діяв на час винесення постанови про стягнення з боржника виконавчого збору від 03.08.2016 ВП №46209028, виконавчий збір стягується незалежно від вчинення державним виконавцем заходів примусового виконання, передбачених цим Законом. У розмірі 10 відсотків суми, що підлягає стягненню виконавчий збір стягується з боржника також у разі повернення виконавчого документа без виконання за письмовою заявою стягувача.

Як встановлено судом, 27.01.2015 державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №46209028, якою відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого листа №529/811/13-ц, виданого 15.10.2013 Диканським районним судом Полтавської області, про стягнення з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль"- Полтавська обласна дирекція АТ "Райффайзен Банк Аваль", заборгованість у розмірі 247309,65 грн. /а.с. 56-57, 62/.

У постанові державний виконавець запропонував боржнику самостійно виконати рішення у семиденний термін з моменту винесення постанови про відкриття виконавчого провадження. Оскільки боржником у строк, встановлений частиною другою статті 25 цього Закону №606-XIV для самостійного його виконання, рішення майнового характеру не виконано, 03.08.2016 старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області Запорожець Т.Ю. винесено постанову про стягнення з боржника виконавчого збору №46209028, якою стягнуто з боржника ОСОБА_1 виконавчого збору у розмірі 24730,97 грн. /а.с. 72/.

05.10.2016 набрав чинності Закон України від 02.06.2016 №1404-VIII "Про виконавче провадження" (надалі - Закон № 1404-VІІІ).

Відповідно до пункту 7 Розділу ХІІІ Закону 1404-VІІІ виконавчі дії, здійснення яких розпочато до набрання чинності цим Законом, завершуються у порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом. Після набрання чинності цим Законом виконавчі дії здійснюються відповідно до цього Закону.

Згідно з частиною першою статті 1 Закону № 1404-VІІІ виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

У частині першій статті 5 Закону № 1404-VІІІ зазначено, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».

За приписами частини п`ятої статті 26 Закону № 1404-VІІІ виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.

У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону.

Згідно з частинами першою, другою статті 27 Закону № 1404-VІІІ (у редакції чинній на час винесення оспорюваної постанови про відкриття виконавчого провадження від 09.12.2021) виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України.

Виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає примусовому стягненню, поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом, заборгованості із сплати аліментів.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 37 Закону №1404-VIII виконавчий документ повертається стягувачу, якщо стягувач подав письмову заяву про повернення виконавчого документа.

За правилами частини п`ятої вказаної статті повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених цією статтею, не позбавляє його права повторно пред`явити виконавчий документ до виконання протягом строків, встановлених статтею 12 цього Закону.

За приписами частини третьої статті 40 Закону № 1404-VІІІ у разі повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених пунктами 1, 3, 4, 6 частини першої статті 37 цього Закону, закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4, 6, 9 (крім випадку, передбаченого частиною дев`ятою статті 27 цього Закону), 11, 14 і 15 частини першої статті 39 цього Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто, державний виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня повернення виконавчого документа (закінчення виконавчого провадження) виносить постанову про стягнення виконавчого збору, яку виконує в порядку, встановленому цим Законом.

Відповідно до приписів частини 5 статті 26 Закону № 1404-VІІІ виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.

Позивач просить визнати протиправною та скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження з виконання постанови про стягнення виконавчого збору, обґрунтовуючи це тим, що стягнення з позивача виконавчого збору є неправомірним.

Особливістю цієї справи є те, що постанова про стягнення виконавчого збору була прийнята 03.08.2016 до набрання чинності Законом №1404-VIII.

Отже, спір у цій справі виник до прийняття Закону № 1404-VIII та правовідносини виникли на момент дії іншого Закону №606-XIV, нормами статті 28 якого було визначено, що у разі невиконання боржником рішення майнового характеру у строк, встановлений для самостійного його виконання, виконавчий збір стягується у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає стягненню. При цьому, у разі ненадання боржником у строки, встановлені для самостійного виконання рішення, документального підтвердження повного виконання рішення державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає примусове виконання рішення.

З аналізу вищенаведених норм Закону № 606-XIV вбачається, що якщо в строки, надані боржнику для самостійного виконання рішення, останній його виконає та надасть документальні підтвердження державному виконавцю, примусове виконання рішення не розпочинається, виконавець закінчує виконавче провадження, а виконавчий збір та витрати, пов`язані з організацією та проведенням виконавчих дій, у такому разі з боржника не стягуються (частина 3 ст.27 Закону № 606-XIV).

В іншому випадку, якщо рішення в добровільному порядку не виконане протягом строку, наданого для добровільного виконання, державний виконавець розпочинає примусове виконання, а також стягує виконавчий збір. У зазначених розмірах виконавчий збір стягується з боржника також у разі повернення виконавчого документа без виконання за письмовою заявою стягувача.

Суд вважає необґрунтованими посилання позивача на правові позиції, викладені в постановах Верховного Суду від 20 травня 2021 року у справі №640/32814/20, від 28 січня 2021 року у справі №420/769/19, від 22 січня 2021 року у справі №400/4023/19, від 21 січня 2021 року у справі №640/3430/19, від 12 серпня 2020 року у справі № 1340/5053/18, від 28 жовтня 2020 року у справі № 400/878/20, оскільки нормативне регулювання у вказаних справах та у справі, що розглядається, здійснювалось різними Законами України "Про виконавче провадження" (Законом № 606-XIV та Законом №1404-VIII), а також різними редакціями Закону України "Про виконавче провадження" № 1404-VIII.

Так, у справі, що розглядається, спірні правовідносини виникли на момент дії Закону №606-XIV, який діяв на час винесення 06.07.2016 старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області Запорожець Т.Ю. постанови ВП№46209028 про стягнення виконавчого збору, тобто до набрання чинності Законом № 1404-VIII.

При цьому на час винесення постанови старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Полтавській області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) Ніколенком С.В. від 09.12.2021 ВП №67819816 про відкриття виконавчого провадження, якою відкрито виконавче провадження з виконання постанови про стягнення виконавчого збору №46209028, виданої ВПВР УДВС ГТУЮ у Полтавській області, про стягнення з ОСОБА_1 виконавчого збору у розмірі 24730,97 грн., діяв вже Закон України "Про виконавче провадження" у редакції зі змінами внесеними Законом № 2475-VIII від 03.07.2018, яким також передбачено, що виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає примусовому стягненню, поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом, заборгованості із сплати аліментів.

Зважаючи на викладене вище, відсутні підстави вважати, що внесені Законом України від 03 липня 2018 року №2475-VIII зміни до статті 27 Закону № 1404-VІІІ погіршили становище боржника.

Відповідачем були вчинені дії, направлені на виконання постанови про стягнення з позивача виконавчого збору у відповідності до вимог Закону №1404-VIII, зокрема, 09.12.2021 старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Полтавській області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) Ніколенком С.В. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №67819816, якою відкрито виконавче провадження з виконання постанови про стягнення виконавчого збору №46209028, виданої ВПВР УДВС ГТУЮ у Полтавській області, про стягнення з ОСОБА_1 виконавчого збору у розмірі 24730,97 грн. /а.с.47/. Вчинення аналогічних дій передбачав і попередній Закон №606-ХІV.

Підсумовуючи викладене вище, суд дійшов висновку, що вчиняючи оскаржувані дії по стягненню виконавчого збору на підставі постанови від 06.07.2016 ВП№46209028 про стягнення з боржника виконавчого збору та приймаючи постанову від 09.12.2021 ВП №67819816 про відкриття виконавчого провадження з виконання постанови про стягнення з боржника виконавчого збору, відповідач діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, та обґрунтовано.

Отже, позовні вимоги ОСОБА_1 необґрунтовані та задоволенню не підлягають.

Підстави для розподілу судових витрат відсутні у зв`язку з відмовою у задоволенні адміністративного позову.

Відповідно до частини 6 статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційні скарги на судові рішення у справах, визначених цією статтею, можуть бути подані протягом десяти днів з дня їх проголошення.

Згідно з приписами частини 4 статті 250 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, ухвалення рішення, винесеного без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), суд підписує рішення без його проголошення.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 2, 3, 6-10, 139, 241-245, 262, 271, 272, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Полтавській області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми) (вул. Героїв-пожежників, 13, м. Полтава, 36014) про визнання протиправними та скасування постанов - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня складення рішення в порядку, визначеному частиною 8 статті 18, частинами 7-8 статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, а також з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених підпунктом 15.5 підпункту 15 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя С.С. Сич