Рішення № 103209898, 18.01.2022, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/21506/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 січня 2022 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Єфіменка К.С., розглянувши в письмовому провадженні у порядку спрощеного позовного провадження справу за адміністративним ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Державної податкової служби України (Львівська площа,8, м.Київ, 04053), Лиманської РДА Одеської області (проспект 40-річчя Визволення,1, смт.Доброслав, Лиманський район. Одеська область. 67500) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного звернувся з позовом ОСОБА_1 до Державної податкової служби України, Лиманської РДА Одеської області за результатом якого позивач просить суд:

визнати протиправною бездіяльність Державної податкової служби України (код згідно з ЄДРПОУ 43005393, місцезнаходження Львівська площа, 8, м. Київ, 04053) щодо нездійснення дій про з`ясування обставин обліку ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ) як фізичну особу-підприємця, та вилучення ОСОБА_1 з обліку платників податків і обліку платників єдиного внеску як фізичну особу-підприємця;

скасувати реєстраційний запис 25381750000006150 від 16 грудня 1999 року в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань про реєстрацію ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ), як фізичну особу-підприємця;

вилучити ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ) з обліку платників податків та платників єдиного внеску як фізичну особу-підприємця в Державній податковій службі України (код згідно з ЄДРПОУ 43005393, місцезнаходження Львівська площа, 8, м. Київ, 04053);

розподілити судові витрати відповідно до приписів статті 139 КАС України.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив наступне. 16 грудня 1999 року Комінтернівською райдержадміністрацією Одеської області була скасована державна реєстрація ОСОБА_1 , як суб`єкта підприємницької діяльності - фізичної особи на підставі його заяви, про що позивач отримав відповідне повідомлення. Проте відповідно Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань за кодом 99432350617 станом на 24.10.2021 17:54:31, убачається, що в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань обліковуються записи за прізвищем, iм`ям, по батькові фізичної особи-підприємця: ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ). Позивач вважає, що внесення запису № 25381750000006150 вiд 11 січня 2014 року до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань про реєстрацію його як фізичної особи-підприємця було здійснено протиправно без його згоди або відома, вважає, що Лиманська районна державна адміністрація Одеської області разом з ДПС порушила його права.

Ухвалою суду від 15.11.2021 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (ст. 262 КАС України).

Відповідач своїм правом на подання відзиву не скористався.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, відзиву на позовну заяву, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 72-79 КАС України, судом встановлено наступні факти та обставини.

16 грудня 1999 року Комінтернівською райдержадміністрацією Одеської області була скасована державна реєстрація ОСОБА_1 , як суб`єкта підприємницької діяльності - фізичної особи на підставі його заяви, про що позивач отримав відповідне повідомлення.

13 листопада 2020 року Головним управлінням Державної податкової служби в Одеській області винесено вимогу про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску у розмірі 35 588,74 грн. № ф-6821-54.

05 березня 2021 року позивач звернувся зі скаргою до Державної податкової служби України, в якій повідомив, що з 16 грудня 1999 року припинив підприємницьку діяльність про що отримав повідомлення про скасування державної реєстрації суб`єкта підприємницької діяльності - фізичної особи.

07 травня 2021 року ДПС листом № 10339/6/99-00-06-02-01-06, проінформовано позивача, що за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань він перебуваю на обліку в податковому органі як фізична особа-підприємець з 16 грудня 1999 року, рішення про припинення підприємницької діяльності не прийнято. Крім того повідомлено позивача, що вимога про сплату боргу (недоїмки) від 13 листопада 2020 року № ф-6821-54 ГУ ДПС в Одеській області підлягає скасуванню та вважається відкликаною з дня прийняття з причини надіслання з порушенням вимог пунктів 3, 4 розділу VI Інструкції, однак саме порушення не скасовує суму заборгованості по суті, у зв`язку з чим ГУ ДПС в Одеській області зобов`язано сформувати та направити нову вимогу.

Відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань за кодом 99432350617 станом на 24.10.2021 17:54:31, вбачається, що в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань обліковуються наступні записи за прізвищем, iм`ям, по батькові фізичної особи-підприємця: ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ): Дата та номер запису в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань: дата державної реєстрації: 16.12.1999; дата запису: 11.01.2014: номер запису: 25381750000006150; Місце зберігання реєстраційної справи в паперовій формі: Лиманська районна державна адміністрація Одеської області.

На момент скасування державної реєстрації позивача питання реєстрації фізичних осіб-підприємців були врегульовані нормами Закону України «Про підприємництво» №698-XII від 07.02.1991 р. та Положенням про державну реєстрацію суб`єктів підприємницької діяльності, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №740 від 25.05.1998 р..

Відповідно до норм ч. 1 ст. 8 Закону України «Про підприємництво» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), державна реєстрація суб`єктів підприємницької діяльності, крім об`єднань юридичних осіб, що здійснюють свою діяльність в Україні на умовах угод про розподіл продукції, проводиться у виконавчому комітеті міської, районної в місті ради або в районній, районній міст Києва і Севастополя державній адміністрації за місцезнаходженням або місцем проживання даного суб`єкта, якщо інше не передбачено законом.

Згідно ч. 3 ст. 8 Закону України «Про підприємництво» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) громадяни, які мають намір здійснювати підприємницьку діяльність без створення юридичної особи, подають реєстраційну картку встановленого зразка, яка є водночас заявою про державну реєстрацію, копію довідки про присвоєння ідентифікаційного номера фізичної особи - платника податків та інших обов`язкових платежів і документ, що засвідчує внесення плати за державну реєстрацію.

Ч. 18 ст. 8 Закону України «Про підприємництво» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що скасування державної реєстрації здійснюється за заявою власника (власників) або уповноважених ним (ними) органів чи за особистою заявою підприємця-громадянина, а також на підставі рішення суду в разі, зокрема, неподання протягом року до органів державної податкової служби податкових декларацій, документів фінансової звітності згідно з законодавством.

Зазначене кореспондується також з положеннями ст. 11 Закону України «Про підприємництво» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), відповідно до яких діяльність підприємця припиняється, в тому числі, на підставі рішення суду у випадках, передбачених законодавством України.

Ч. 20 ст. 8 Закону України «Про підприємництво» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) покладено обов`язок на орган державної реєстрації в десятиденний термін повідомити відповідні державні податкові органи та органи державної статистики, органи Фонду загальнообов`язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності та Пенсійного фонду України про скасування державної реєстрації суб`єкта підприємницької діяльності.

Ч. 21 ст. 8 Закону України «Про підприємництво» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що скасування державної реєстрації позбавляє суб`єкта підприємницької діяльності статусу юридичної особи і є підставою для виключення його з Єдиного державного реєстру підприємств і організацій України.

Порядок державної реєстрації та перереєстрації суб`єктів підприємницької діяльності незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, за винятком окремих видів суб`єктів підприємницької діяльності, для яких законами України встановлено спеціальні правила державної реєстрації, а також порядок скасування державної реєстрації суб`єктів підприємницької діяльності на момент виникнення спірних правовідносин регулювався нормами Положення.

Так, відповідно до п. 33 Положення, скасування державної реєстрації суб`єкта підприємницької діяльності - фізичної особи здійснюється органом державної реєстрації за заявою підприємця-громадянина, а також на підставі рішення суду (господарського суду), в тому числі, неподання протягом року до органів державної податкової служби податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності згідно із законодавством.

Згідно норм п. 37 Положення скасування державної реєстрації суб`єкта підприємницької діяльності - фізичної особи здійснюється шляхом виключення його з Реєстру суб`єктів підприємницької діяльності на підставі, зокрема, особистої заяви підприємця-громадянина або рішення суду (господарського суду) у випадках, передбачених законодавством.

Орган державної реєстрації у 10-денний термін повідомляє відповідні органи державної податкової служби та державної статистики про скасування державної реєстрації суб`єкта підприємницької діяльності (п. 38 Положення).

Таким чином, суд констатує, що державна реєстрацію фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 була скасована.

Як вбачається з наявної в матеріалах справи копії витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо ОСОБА_1 , до такого внесено запис про державну реєстрацію позивача як фізичної особи-підприємця 11.01.2014р., номер запису 25381750000006150.

З матеріалів справи вбачається, що після скасування державної реєстрації суб`єкта підприємницької діяльності - фізичної особи 16.12.1999 він із заявою до державного реєстратора про проведення його реєстрації чи перереєстрації як фізичної особи-підприємця не зверталася.

Жодних доказів на спростування даного твердження та на обґрунтування прийнятого рішення під час розгляду даної адміністративної справи в суді відповідач не надав.

15 травня 2003 року Верховна Рада України прийняла Закон України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» №755-IV, який набув чинності 01 липня 2004 року та регулює відносини, що виникають у сфері державної реєстрації юридичних осіб, їхньої символіки (у випадках, передбачених законом), громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб-підприємців.

Згідно п. 4 ч. 1 ст. 1 вказаного законодавчого акту державна реєстрація юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців - засвідчення факту створення або припинення юридичної особи, засвідчення факту набуття або позбавлення статусу підприємця фізичною особою, а також вчинення інших реєстраційних дій, які передбачені цим Законом, шляхом внесення відповідних записів до Єдиного державного реєстру.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань», державна реєстрація базується на таких основних принципах: обов`язковості державної реєстрації в Єдиному державному реєстрі; публічності державної реєстрації в Єдиному державному реєстрі та документів, що стали підставою для її проведення; врегулювання відносин, пов`язаних з державною реєстрацією, та особливостей державної реєстрації виключно цим Законом; державної реєстрації за заявницьким принципом; прийняття документів для державної реєстрації та здійснення державної реєстрації за принципом екстериторіальності в межах України; єдності методології державної реєстрації; об`єктивності, достовірності та повноти відомостей у Єдиному державному реєстрі; внесення відомостей до Єдиного державного реєстру виключно на підставі та відповідно до цього Закону; відкритості та доступності відомостей Єдиного державного реєстру.

Нормами ст. 42 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» визначено, що для проведення державної реєстрації фізична особа, яка має намір стати підприємцем та має реєстраційний номер облікової картки платника податків, або уповноважена нею особа повинна подати особисто (надіслати поштовим відправленням з описом вкладення або в разі подання електронних документів подати опис, що містить відомості про надіслані електронні документи, в електронній формі) або через уповноважену особу державному реєстратору за місцем проживання перелік документів, визначених ч. 1 цієї статті Закону, в тому числі, заповнену реєстраційну картку на проведення державної реєстрації фізичної особи - підприємця.

Відповідно до ч. 5 ст. 42 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань», документи, які подаються для проведення державної реєстрації фізичної особи - підприємця, приймаються за описом, копія якого в день надходження документів видається (надсилається поштовим відправленням) заявнику з відміткою про дату надходження документів. Дата надходження документів на проведення державної реєстрації фізичної особи - підприємця вноситься до журналу обліку реєстраційних дій.

Таким чином, провівши правовий аналіз законодавчих норм, які регулюють відносини, що виникають у сфері державної реєстрації фізичних осіб-підприємців, які були чинні як на момент скасування державної реєстрації фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , так і на момент включення оскарженого запису державного реєстратора до Єдиного державного реєстру, суд дійшов висновку, що необхідною передумовою для прийняття державним реєстратором рішення про проведення державної реєстрації особи є виявлення такою бажання щодо проведення її реєстрації як фізичної особи-підприємця, що проявляється у поданні нею особисто або через уповноважену особу відповідної заяви (заповненої реєстраційної картки).

Можливість проведення реєстрації особи без його волевиявлення законодавством не передбачена.

Відповідно до ч. ч.1,2 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, суд вважає протиправним та таким, що підлягає скасуванню реєстраційний запис 25381750000006150 від 16 грудня 1999 року в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань про реєстрацію ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ), як фізичну особу-підприємця.

Щодо позовної вимоги про визнання протиправною бездіяльності Державної податкової служби України (код згідно з ЄДРПОУ 43005393, місцезнаходження Львівська площа, 8, м. Київ, 04053) щодо нездійснення дій про з`ясування обставин обліку ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ) як фізичну особу-підприємця, та вилучення ОСОБА_1 з обліку платників податків і обліку платників єдиного внеску як фізичну особу-підприємця суд зазначає наступне.

Розділом VI Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20 квітня 2015 року №449 (далі - Інструкція; в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), визначено порядок стягнення заборгованості з платників.

Пунктом 2 розділу VI Інструкції передбачено, що у разі виявлення органом доходів і зборів своєчасно не нарахованих та/або не сплачених платником сум єдиного внеску такий орган доходів і зборів обчислює суми єдиного внеску, що зазначаються у вимозі про сплату боргу (недоїмки), та застосовує до такого платника штрафні санкції у порядку і розмірах, визначених розділом VІІ цієї Інструкції.

В разі виявлення органом доходів і зборів своєчасно не нарахованих та/або не сплачених платником сум єдиного внеску такий орган доходів і зборів обчислює суми єдиного внеску, що зазначаються у вимозі про сплату боргу (недоїмки), та застосовує до такого платника штрафні санкції в порядку і розмірах, визначених розділом VII цієї Інструкції.

Сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена в строки, встановлені Законом, обчислена органами доходів і зборів у випадках, передбачених Законом, є недоїмкою.

Абзацами 1-4 пункту 3 розділу VI Інструкції передбачено, що органи доходів і зборів надсилають (вручають) платникам вимогу про сплату боргу (недоїмки), якщо: дані документальних перевірок свідчать про донарахування сум єдиного внеску органами доходів і зборів; платник має на кінець календарного місяця недоїмку зі сплати єдиного внеску; платник має на кінець календарного місяця борги зі сплати фінансових санкцій.

У випадку, передбаченому абзацом другим цього пункту, вимога про сплату боргу (недоїмки) приймається відповідним органом доходів і зборів протягом 10 робочих днів з дня, що настає за днем вручення платнику акта перевірки, а за наявності заперечень платника єдиного внеску до акта перевірки приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки.

Відповідно до абзацу 1 пункту 4 розділу VI Інструкції вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі актів документальних перевірок, звітів платника про нарахування єдиного внеску та облікових даних з інформаційної системи фіскального органу за формою згідно з додатком 6 до цієї Інструкції (для платника - юридичної особи) або за формою згідно з додатком 7 до цієї Інструкції (для платника - фізичної особи).

Аналіз змісту вищенаведених норм свідчить про те, що вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі даних інформаційної системи фіскального органу платника у випадку, зокрема, якщо такий платник має на кінець календарного місяця недоїмку зі сплати єдиного внеску.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 11 вересня 2018 року у справі №826/11623/16.

Судом встановлено, що як вбачається з наявної в матеріалах справи копії витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо ОСОБА_1 , до такого було внесено запис про державну реєстрацію позивача як фізичної особи-підприємця 11.01.2014р., номер запису 25381750000006150, тобто у податкового органу були відсутні підстави з`ясування обставин обліку ОСОБА_1 як фізичної особи-підприємця, та вилучення ОСОБА_1 з обліку платників податків і обліку платників єдиного внеску як фізичної особи-підприємця.

Відповідно до п. 8 розд. IV Порядку обліку платників єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 листопада 2014 року № 1162, підставою для зняття з обліку у контролюючих органах платників податків, державна реєстрація припинення яких здійснюється згідно із Законом України від 15 травня 2003 року № 755 «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань», є надходження відомостей про проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця із зазначенням номера та дати внесення відповідного запису до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань.

Фізична особа – підприємець знімається з обліку після проведення передбаченої законодавством перевірки, здійснення остаточного розрахунку зі сплати єдиного внеску та закриття інтегрованих карток платника (далі – ІПК).

Пунктом 3 глави 1 розд. ІІ Порядку ведення податковими органами оперативного обліку податків, зборів, платежів та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12 січня 2021 року № 5, визначено, що в інформаційній системі ІКП закриваються із встановленням дати закриття за умов:

погашення сум податкового боргу, недоїмки зі сплати єдиного внеску, штрафних санкцій та пені та/або списання сум податкового боргу, штрафних санкцій та пені;

повернення платнику помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань та/або списання до бюджетів за заявою платника;

повернення платнику помилково та/або надміру сплачених коштів єдиного внеску та/або списання до фондів загальнообов`язкового державного соціального і пенсійного страхування за заявою платника;

відсутності розстрочених (відстрочених) грошових зобов`язань, податкового боргу або іншої заборгованості, контроль за справлянням якої покладено на податкові органи, яка може бути розстрочена (відстрочена) згідно з чинним законодавством, не погашених на дату закриття ІКП;

повноти відображення в ІКП результатів контрольно-перевірочної роботи.

Відповідно до наведеного позовна вимога про вилучення ОСОБА_1 з обліку платників податків та платників єдиного внеску як фізичну особу-підприємця в Державній податковій службі України задоволенню не підлягає, оскільки позивачем не проведено передбачену законом процедуру зняття з податкового обліку.

Згідно із частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно з частинами 1-3 статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи викладене, системно проаналізувавши норми законодавства з урахуванням встановлених обставин, оцінивши наявні докази у справі, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову.

Згідно ч.3 ст. 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

До суду надійшло клопотання Головного управління ДПС в Одеській області про заміну відповідача, в якому останній просить замінити відповідача 1 по справі № 420/21506/21 «ДПС України, код ЄДРПОУ 43005393 (04655, м. Київ, Львівська площа, 8)» на Головне управління ДПС в Одеській області, код ЄДРПОУ ВП 44069166 (65044, м. Одеса, вул. Семінарська, 5), як відокремленого підрозділу Державної податкової служби України».

Розглянувши зазначене клопотання суд зазначає наступне.

Пунктом 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 30.09.2020 року № 893 «Деякі питання територіальних органів Державної податкової служби» вирішено ліквідувати як юридичні особи публічного права територіальні органи Державної податкової служби за переліком згідно з додатком.

Відповідно до п. 2 постанови Кабінету Міністрів України ві 30.09.2020 року територіальні органи Державної податкової служби, що ліквідуються відповідно до пункту 1 цієї постанови, продовжують здійснювати свої повноваження та функції до утворення Державною податковою службою територіальних о з абзацом четвертим пункту 3 цієї постанови та прийняття рішення про можливість забезпечення здійснення такими органами повноважень та функцій територіальних, що ліквідуються. Таке рішення приймається Державною податковою службою після здійснення заходів, пов`язаних із внесенням до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань даних про територіальні органи Державної податкової служби, що будуть утворенi згідно з абзацом четвертим пункту 3 цієї постанови, як відокремлені пiдроздiли юридичної особи публічного права, затвердженням положень про них, структур, штатних розписів, кошторисів та заповненням 30 відсотків вакансій.

Права та обов`язки територіальних органів державної податкової служби, що ліквідуються відповідно до пункту 1 цієї постанови, переходять Державній податковій службі та її територіальним органам у межах, визначених положеннями про Державну податкову службу та її територіальні органи.

Наказом Державної податкової служби України від 30.09.2020 року № 529 «Про утворення територіальних органів Державної податкової служби» утворено як відокремлений підрозділ Державної податкової служби територіальний орган - Головне управління ДПС в Одеській області.

Згідно з витягом iз Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань, Головне управління ДПС Одеській області, код ЄДРПОУ ВП 44069166, як відокремлений підрозділ Державної податкової служби України зареєстровано 14.12.2020 року.

Наказом ДПС України від 24.12.2020 року № 755 визначено розпочати з 01.01.2021 року здiйснення територiальними органами ДПС, утвореними як її відокремлені підрозділи згідно з наказом Державної податкової служби України від 30.09.2020 року № 529 «Про утворення територіальних органів державної податкової служби», повноважень тa функцiй територіальних органів ДПС, що ліквідуються відповідно до п. 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 30.09.2020 року № 893 «Деякі питання територіальних органів Державної податкової служби».

В свою чергу, наказом Головного управління ДПС Одеській області від 30.12.2020 року № 114 визначено розпочати з 01.01.2021 року здійснення Головним управлінням ДПС в Одеській області, утвореним як відокремлений підрозділ ДПС згідно з наказом ДПС від 30.09.2020 року № 529 «Про утворення територіальних органів державної податкової служби», функцій і повноважень Головного управління ДПС в Одеській області, що ліквідується відповідно до пункту 1 постанови № 893.

Відповідно до п. 1 Положення про Головне управління ДПС в Одеській області, затвердженого Наказом ДПС України від 12.11.2020 року № 643 Головне управління ДПС в Одеській області є територiальним органом, утвореним на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України.

Головне управління ДПС в Одеській області забезпечує реалізацію повноважень ДПС на території Одеської області.

Головне управління ДПС в Одеській області є правонаступником майна, прав та обов`язків Головного управління ДПС в Одеській області (ЄДРПОУ 43142370).

З огляду на викладене клопотання Головного управління ДПС в Одеській області про заміну відповідача підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 7, 9, 241-246, 250, 255, 262, 295 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Клопотання Головного управління ДПС в Одеській області про заміну відповідача задовольнити.

Замінити відповідача 1 по справі № 420/21506/21 ДПС України, код ЄДРПОУ 43005393 (04655, м. Київ, Львівська площа, 8) на Головне управління ДПС в Одеській області, код ЄДРПОУ ВП 44069166 (65044, м. Одеса, вул. Семінарська, 5), як відокремленого підрозділу Державної податкової служби України.

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Державної податкової служби України (Львівська площа,8, м.Київ, 04053), Лиманської РДА Одеської області (проспект 40-річчя Визволення,1, смт Доброслав, Лиманський район. Одеська область. 67500) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії – задовольнити частково.

Скасуванню реєстраційний запис 25381750000006150 від 16 грудня 1999 року в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань про реєстрацію ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ), як фізичну особу-підприємця.

В решті позову відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Лиманської РДА Одеської області (проспект 40-річчя Визволення,1, смт Доброслав, Лиманський район. Одеська область. 67500, код ЄДРПОУ 04057155) сплачений судовий збір в розмірі 908,00 грн.

Рішення суду може бути оскаржено до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в місячний строк з дня отримання повного тексту судового рішення, в порядку п.15.5 Перехідних положень КАС України.

Суддя К.С. Єфіменко