Рішення № 103209849, 18.01.2022, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/15320/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 січня 2022 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді: Самойлюк Г.П.

при секретарі: Куртій Д.О.

сторін:

позивач: ОСОБА_1

відповідач: Черевиченко Д.О.

Фомічов І.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі справу за позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області (65091, м. Одеса, вул. Прохорівська, 6; код ЄДРПОУ 38643633) до Державного архіву Одеської області (65026, м. Одеса, вул. Жуковського, 18; код ЄДРПОУ 03494385), Одеської обласної державної адміністрації (65032, м. Одеса, проспект Шевченка, 4; код ЄДРПОУ 00022585), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Акціонерне товариство «ДТЕК Одеські електромережі» (65031, м. Одеса, вул. Миколи Боровського, 28 Б; код ЄДРПОУ 00131713) про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю), -

На підставі ст. 243 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 10 січня 2022 року проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області (скорочено - ГУ ДСНС України в Одеській області) до Державного архіву Одеської області, Одеської обласної державної адміністрації, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Акціонерне товариство «ДТЕК Одеські електромережі», в якій позивач просить:

застосувати заходи реагування у сфері державного нагляду (контролю) до Державного архіву Одеської області, за адресою: 65026, м. Одеса, вул. Жуковського, 18,

- у спосіб: у вигляді повного зупинення експлуатації приміщень Державного архіву Одеської області, за адресою: 65026, м. Одеса, вул. Пироговська, 29;

- у порядок: шляхом відключення за допомогою фахівців електропостачальної організації Акціонерного товариства «ДТЕК Одеські електромережі» вищевказаних приміщень за адресою: 65026, м. Одеса, вул. Пироговська, 29, від джерел електропостачання (або інших електромереж, електроприладів, пристроїв, обладнання, установок); обмеження до них доступу, за винятком проведення робіт з усунення недоліків наданих в акті перевірки № 300 від 07.06.2021 р., до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, які впливають на ризик виникнення надзвичайної ситуації, аварії чи пожежі та можуть спричинити загрозу життю та здоров`ю людей, зазначених в акті перевірки № 300 від 07.06.2021 р.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що за наслідками проведення планової перевірки об`єкта відповідача встановлено порушення, які зафіксовано в акті перевірки № 300 від 07.06.2021 р. При цьому зазначено, що порушення, відображені у пунктах 1-6, 8-11, 13-18, 23, 25, 26-32 акта є такими, що впливають на ризик виникнення надзвичайної ситуації, аварії чи пожежі, що можуть спричинити загрозу життю та здоров`ю людей, а також неможливість їх ефективної ліквідації та рятування людей. Будь-яких скарг під час проведення планового заходу чи заперечень на акт № 300 від 07.06.2021 р., який вручено директору Лук`янчуку Петру Хомичу, не надходило. Позивач зазначив, що подальша експлуатація приміщень Державного архіву Одеської області, розташованого за адресою: 65026, м. Одеса, вул. Пироговська, 29, з виявленими під час перевірки порушеннями створює реальну та невідворотну загрозу життю та здоров`ю людей, а не усунення виявлених під час перевірки порушень впливає на ризик виникнення надзвичайної ситуації, аварії чи пожежі, що спричинить загрозу життю та здоров`ю людей, оскільки впливає на забезпечення безпеки експлуатації об`єкту, безпеки дітей та співробітників відповідно до вимог протипожежних норм, техногенної безпеки та цивільного захисту; на своєчасність виявлення надзвичайної ситуації, пожежі; на ліквідацію пожежі, надзвичайної ситуації та ліквідації її наслідків, на евакуацію людей та їх захисту від наслідків пожежі, надзвичайної ситуації тощо.

При цьому зазначено, що при такому становищі відвідувачі та працівники постійно перебувають в умовах, коли існує реальна загроза втрати життя, отримання травм, шкоди своєму здоров`ю через невиконання та ігнорування відповідачем та співвідповідачем вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки. Акцентовано увагу на тому, що на зазначеному об`єкті 13.05.2021 р. сталася пожежа в кабінеті № 1 на першому поверсі Державного архіву Одеської області. У зв`язку з відсутністю автоматичної пожежної сигналізації з виведенням на пульт цілодобового спостереження та системи оповіщення пожежу виявлено через тривалий час після її виникнення, працівники не були оповіщені та евакуювалися після значного задимлення шляхів евакуації, що викликало загрозу життю та здоров`ю людей, які на той момент перебували в будівлі. Таким чином, позивач вважає, що недотримання вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки Державним архівом Одеської області може призвести до виникнення пожежі чи надзвичайної ситуації, а у випадку їх фактичного настання – до неминучого заподіяння шкоди здоров`ю або життю людей.

Від Державного архіву Одеської області надійшов відзив на позовну заяву (вх. № 53165/21 від 28.09.2021р.), в якому в обґрунтування правової позиції зазначено, що при проведенні перевірки, за наслідками якої складено акт № 300 від 07.06.2021 р., ГУ ДСНС України в Одеській області не дотримано вимог Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» та порушено порядок її проведення, а саме: в наказі № 182 від 25.05.2021р. та посвідченні на проведення перевірки № 305 від 26.05.2021р. зазначено різні підстави проведення позапланової перевірки; посвідчення на проведення перевірки № 305 від 26.05.2021р. не містить переліку питань, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення позапланової перевірки (згідно положень ст. 6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» зазначення переліку таких питань є обов`язковим); позапланову перевірку було проведено за участі одного фахівця від Приморського РВ у м. Одесі ГУ ДСНС України в Одеській області, однак, в посвідченні на проведення перевірки № 305 від 26.05.2021р. призначено 8 (вісім) уповноважених осіб, які не брали участі в проведенні позапланової перевірки. З урахуванням наведеного відповідач вважає, що результати такої перевірки не можуть бути підставою для зупинення експлуатації приміщень Державного архіву Одеської області, відключення електропостачання та обмеження доступу до них.

Відповідач не погоджується із застосуванням щодо нього заходу реагування у сфері державного нагляду (контролю) у вигляді повного зупинення експлуатації приміщень Державного архіву Одеської області шляхом відключення приміщень від джерел електропостачання, а також обмеження доступу до них, оскільки запропонований позивачем спосіб застосування заходів реагування передбачає фактично припинення на необмежений і невизначений строк діяльності архіву, що істотно вплине на можливість забезпечення реалізації прав та інтересів осіб, пов`язаних із трудовими і договірними відносинами, що також не відповідає принципу пропорційності. Окрім порушення прав та інтересів осіб, пов`язаних із трудовими і договірними відносинами з архівом, Державний архів Одеської області, який є структурним підрозділом Одеської обласної державної адміністрації у сфері архівної справи, не зможе здійснювати основні завдання, покладені на нього органом виконавчої влади в межах Одеської області.

На думку відповідача, більшість порушень, встановлених перевіркою, не свідчать наявність підстав для зупинення експлуатації приміщень Державного архіву Одеської області. Державний архів Одеської області звернувся до Одеської обласної державної адміністрації з листом про надання фінансування заходів по виконанню припису, однак коштів так і не було надано, у зв`язку з чим відповідач не може самостійно найближчим часом виконати припис. Відтак, відповідач вважає вимоги позивача передчасними, не обґрунтованими, оскільки застосування заходу реагування у вигляді зупинення експлуатації приміщень Державного архіву Одеської області, відключення від електропостачання та обмеження доступу до них є неспіврозмірним із виявленими порушеннями.

07.10.2021 р. (вх. № 55062/21), 08.10.2021р. (вх. № 55645/21) від позивача надійшла відповідь на відзив.

11.10.2021р. (вх. № 55884/21) від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив.

Від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Акціонерне товариство «ДТЕК Одеські електромережі» надійшли пояснення (вх. № ЕП/51970/21 від 21.09.2021р.), в яких в обґрунтування правової позиції зазначено про відсутність підстав для залучення товариства в якості третьої особи. На думку третьої особи, обраний позивачем спосіб в частині залучення АТ «ДТЕК Одеські електромережі» є неефективним, оскільки не передбачає яким чином та у якому порядку має здійснюватись залучення фахівців АТ «ДТЕК Одеські електромережі», а також порушує права та законні інтереси АТ «ДТЕК Одеські електромережі».

Ухвалою суду від 30.08.2021р. прийнято до розгляду адміністративний позов Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області; відкрито провадження в адміністративній справі та визначено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження; призначено підготовче засідання по справі на 27.09.2021 р.

Ухвалою суду від 27.09.2021 р., яка занесена до протоколу засідання, у підготовчому засіданні оголошено перерву до 11.10.2021р.

Ухвалою суду від 11.10.2021р., яка занесена до протоколу засідання, у підготовчому засіданні оголошено перерву до 26.10.2021р.

Ухвалою суду від 26.10.2021р. відкладено судове засідання на 03.11.2021 р. 09 год. 20 хв.; зупинено провадження по справі до 03.11.2021 р.

Ухвалою суду від 01.11.2021 р. поновлено провадження у справі; призначено розгляд в режимі відеоконференції за допомогою комплексу технічних засобів та програмного забезпечення “EasyCon”; зупинено провадження у справі до 03.11.2021 р.

Ухвалою суду від 03.11.2021 р., яка занесена до протоколу засідання, підготовче засідання відкладено на 01.12.2021р.

Ухвалою суду від 01.12.2021р. продовжено строк підготовчого провадження по справі на тридцять днів; відкладено підготовче засідання по справі на 14.12.2021 р. 12 год. 00 хв.; призначено проведення розгляду справи в режимі відеоконференції за допомогою комплексу технічних засобів та програмного забезпечення «EasyCon».

Ухвалою суду від 14.12.2021р., яка занесена до протоколу засідання, підготовче провадження в адміністративній справі закрито; призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 29.12.2021р.

Ухвалою суду від 29.12.2021р., яка занесена до протоколу засідання, відкладено судове засідання на 10.01.2022р. о14 год. 30 хв.

До судового засідання 10.01.2022р. з`явились представники позивача, відповідача та співвідповідача. Третя особа явку представника не забезпечила, про дату, час та місце судового розгляду повідомлялася належним чином та завчасно.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги та просив позов задовольнити.

Представники відповідачів в судовому засіданні проти позову заперечували та просили відмовити в його задоволенні.

Заслухавши пояснення представників позивача та відповідачів, розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, суд,-

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до вимог Кодексу цивільного захисту України, наказу ГУ ДСНС України в Одеській області №182 від 25.05.2021 р., на підставі посвідчення на проведення планової перевірки №305 від 26.05.2021 р. провідним інспектором відділу запобігання надзвичайним ситуаціям по Приморському району Одеської міської територіальної громади Одеського районного управління ГУ ДСНС України в Одеській області старшим лейтенантом служби цивільного захисту Багнюком В.В. у присутності директора Державного архіву Одеської області Лук`янчука Петра Хомича, заступника директора Державного архіву Одеської області Крачкова Сергія Миколайовича, начальника відділу фінансово-економічного та матеріально-технічного забезпечення - головного бухгалтера Державного архіву Одеської області Машкової Алли Юріївни здійснено позапланову перевірку приміщень та території за адресою: 65026, Одеська область, м. Одеса, вул. Пироговська, 29, під час якої перевірено: приміщення будівлі з метою перевірки додержання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, за результатами якої складено акт №300 від 07.06.2021 р. (далі - акт №300).

Актом №300 встановлені порушення приписів Кодексу цивільного захисту України (далі – КЦЗУ), Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України № 1417 від 30.12.2014 р., зареєстрованих у Міністерстві юстиції України від 05.03.2015 р. за №252/26697 (далі – ППБУ) та інших чинних нормативно-правових актів, стандартів, нормам і правил у сфері пожежної безпеки, а саме:

1) розділ V п. 1.2 ППБУ – приміщення архіву не обладнані справною автоматичною пожежною сигналізацією, з виводом сигналів від приймально-контрольних приладів на пульт централізованого спостереження (Порушення триваюче термін виконання закінчився 2016 році);

2) розділ V п. 1.2 ППБУ – приміщення архіву не обладнані автоматичною системою пожежогасіння, відповідно ДБН В.2.5- 56:2014 «Системи протипожежного захисту»;

3) розділ V п. 1.2 ППБУ – не обладнано будівлю системою оповіщення про пожежу та управління евакуацією людей, згідно ДБН В. 2.5-56:2014 п.15. Додаток Б. таблиця Б.1. (Порушення триваюче термін виконання закінчився 2016 році);

4) розділ III п.2 п.п. 2.32 ППБУ – не обладнано будівлю евакуаційним освітленням із світловими покажчиками „Вихід” згідно вимог ДБН В.2.5-23-2003, ПУЕ, ДНАОП 0.00-1.32-01. (Порушення триваюче термін виконання закінчився 2016 році)

5) розділ III п. 2.37 ППБУ – відсутні пристрої для самозачинення дверей на сходових клітинах;

6) розділ V п. 1.2 ППБУ – ліфти в архіві не працюють в режимі «Пожежна безпека», згідно п. 7.6.6. ДБН В.2.2.9.-2009;

7) п. 3 гл. 2 розд. III «ППБУ для архівних установ» – стаціонарні зовнішні пожежні драбини, сходи не пофарбовані;

8) розділ IV п.2 п.п.2.26 ППБУ – в кабінетах архіву лінії електроживлення до кондиціонерів не забезпечено автономним пристроєм електричного захисту;

9) розділ IV п. 1 п.п.1.6 ППБУ – з`єднання, відгалуження та окінцювання жил проводів в розподільчих коробках в приміщеннях архіву не здійснено за допомогою опресування, паяння або гвинтових затискачів а (виконано в скрутку);

10) розділ IV п. 1.18 ППБУ – в приміщеннях архіву використовуються електропроводи та електророзетки з пошкодженою ізоляцією та з слідами короткого замикання;

11) розділ IV п.1 п.п. 1.7 ППБУ – розподільчі коробки експлуатуються без негорючих кришок в підвальних приміщеннях архіву;

12) розділ IV, п.1.16 ППБУ – групові електрощити архіву не оснащені схемою підключення споживачів з пояснювальними написами та вказанням номінального струму апарату захисту;

13) п. 1.18 гл. 1 розд. IV ППБУ – допускається складування горючих матеріалів в приміщеннях підвалу на відстані менше 1 м від електроустаткування та ламп розжарювання;

14) розділу IV пункт 1.21 глави 1 ППБУ – не надано документацію та не виконано перевірку захисту будівель, споруд та зовнішніх установок від прямих попадань блискавки і вторинних її проявів, відповідно до вимог ДСТУ Б В.2.5- 38:2008 «Інженерне обладнання будинків і споруд. Улаштування блискавкозахисту будівель і споруд» не забезпечено;

15) розділ III п.2 п.п.2.11. абзац 2 ППБУ – в підвалі архіву дозволяється складування горючих матеріалів навалом;

16) розділ V гл. 9 п.7 ППБУ – в підвалі архіву дозволяється складування матеріалів без стелажним способом укладеним не штабелями. Штабеля не позначені обмежувальними лініями;

17) розділ V п.1 п.п. 1.1, Розділ V п.2.2 п.п. 10 ППБУ; п. 3. гл. 2 розд. III «ППБУ для архівних установ» – не відремонтовано систему внутрішнього протипожежного водогону в архіві, згідно ДБН В.2.5-64:2012 "Внутрішній водопровід та каналізація" п.3.14, п.14.1, п.14.3, п.15.1 (Порушення триваюче термін виконання закінчився 2016 році);

18) розділ V, п.2.2. п.п.1 ППБУ – насосна станція розміщена в архіві не забезпечено справними насосами посилювачами, згідно ДБН В.2.5-64:2012 «Внутрішній водопровід та каналізація»;

19) розділ V п. 2.3 підп. 4 ППБУ – не проводиться щомісячна перевірка пожежних насосів з записом в спеціальному журналі;

20) розділ V, п. 2.3 ППБУ – на дверях насосної станції де відсутній черговий персонал не зазначено місце зберігання ключів;

21) розділ V п. 2.3. ППБ – біля входу в приміщення насосної станції не розміщено напис (табло) «Пожежна насосна станція» з освітленням у ночі;

22) розділ V, п.2.3 ППБУ – насосна станція розміщена в архіві не відповідає таким вимогам: 1) у приміщенні насосної станції відсутня загальна схема протипожежного водопостачання та схема обв`язки насосів. На кожній засувці і пожежному насосі-підвищувачі повинна бути інформація про їх призначення. Порядок увімкнення насосів- підвищувачів визначається інструкцією; 2) не встановлено біля входу в приміщення насосної станції напис (табло) «Пожежна насосна станція» з освітленням уночі;

23) розділ V п.2.2 п.п.10 ППБУ ст. 9 – не проведено технічне обслуговування пожежних кранів внутрішнього протипожежного водопроводу та перевірка на працездатність шляхом пуску води з реєстрацією результатів перевірки у спеціальному журналі обліку технічного обслуговування, не рідше одного разу на шість місяців, ліцензованою організацією, згідно Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності»

24) розділ V п. 2, п.п. 2.2. абзац 7 ППБУ – зовнішнє оформлення дверцят пожежних шаф не виконано у відповідності до вимог чинних стандартів;

25) розділ V п 2, п.п. 2.2. абзац 3 ППБУ – пожежні крани не доукомплектуванні рукавами та стволами однакового з ними діаметру;

26) розділ III п.2. п.п.2.3. ППБУ – не відокремлено технічні приміщення (електрощитової) проти пожежню и перегородками 1 -го типу із заповненням прорізів дверима з нормованою межею вогнестійкості;

27) розділ III, п.2.12 ППБУ – на дверях електрощитових приміщень не вказано місце зберігання ключів;

28) розділ III п. 2.9. ППБУ – не проведено розрахункове визначення категорії щодо вибухопожежної та пожежної небезпеки лабораторних, виробничих приміщень, будівель та споруд у відповідності з вимогами НАПБ Б.03.002- 2007 «Норми визначення категорій приміщень, будинків та зовнішніх установок за вибухопожежною та пожежною небезпекою», а також клас зони за ДНАОП 0.00-1-32-01 «Правила будови електроустановок. Електрообладнання спеціальних установок» з позначенням на вхідних дверях до приміщень, а також у межах зон усередині приміщень та ззовні;

29) пункт 3.17 глави 3 розділу V ППБУ – не здійснюється технічне обслуговування вогнегасників;

30) п. 2.37 розділу III ППБУ – не здійснюється технічне обслуговування вогнегасників;

31) КЦЗУ № 5403-VI ст. 20 глави 4, ст. 51; Наказу МНС України № 338 пункт 7; Наказу МНС України № 98 пункт 2; ПКМУ № 956 пункт 24 –не проведено ідентифікацію на визначення потенційно небезпечності об`єкту;

32) КЦЗУ № 5403-VI; ст. 17, 20, 55 – не забезпечено працюючий персонал засобами індивідуального захисту органів дихання для евакуації людей у разі виникнення пожежі.

Акт перевірки № 300 від 07.06.2021 р. вручено директору Державного архіву Одеської області Лук`янчуку Петру Хомичу.

Згідно із ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

При вирішенні спору суд керувався критеріями, закріпленими у ч.2 ст.2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, які повинні дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень владного суб`єкта.

Таким чином, суд з`ясовує, чи використане повноваження, надане суб`єкту владних повноважень, з належною метою; обґрунтовано, тобто вчинено через вмотивовані дії; безсторонньо, тобто без проявлення неупередженості до особи, стосовно якої вчиняється дія; добросовісно, тобто щиро, правдиво, чесно; розсудливо, тобто доцільно з точки зору законів логіки і загальноприйнятих моральних стандартів; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, тобто з рівним ставленням до осіб; пропорційно та адекватно; досягнення розумного балансу між публічними інтересами та інтересами конкретної особи.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначені Законом України № 877-V від 05.04.2007 р. “Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності” (далі - Закон № 877-V).

Відповідно до ст. 1 Закону № 877-V державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Згідно абзацу 1 ч. 5 ст.4 Закону № 877-V виробництво (виготовлення) або реалізація продукції, виконання робіт, надання послуг суб`єктами господарювання можуть бути зупинені повністю або частково виключно за рішенням суду.

На думку відповідача, позивачем не дотримано вимог Закону № 877-V та порушено порядок проведення перевірки, оскільки в наказі № 182 від 25.05.2021р. та посвідченні на проведення перевірки № 305 від 26.05.2021р. зазначено різні підстави проведення позапланової перевірки, а посвідчення на проведення перевірки № 305 від 26.05.2021р. не містить переліку питань, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення позапланової перевірки, незважаючи на те, що згідно положень ст. 6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» зазначення переліку таких питань є обов`язковим.

Так, згідно ч.1 ст. 6 Закону № 877-V підставами для здійснення позапланових заходів є:

подання суб`єктом господарювання письмової заяви до відповідного органу державного нагляду (контролю) про здійснення заходу державного нагляду (контролю) за його бажанням;

виявлення та підтвердження недостовірності даних, заявлених суб`єктом господарювання у документі обов`язкової звітності, крім випадків, коли суб`єкт господарювання протягом місяця з дня первинного подання повторно подав такий документ з уточненими достовірними даними або якщо недостовірність даних є результатом очевидної описки чи арифметичної помилки, яка не впливає на зміст поданої звітності. У разі виявлення органом державного нагляду (контролю) помилки у документі обов`язкової звітності він упродовж десяти робочих днів зобов`язаний повідомити суб`єкта господарювання про необхідність її виправлення у строк до п`яти робочих днів з дня отримання повідомлення. Невиправлення помилки у встановлений строк є підставою для проведення позапланового заходу;

перевірка виконання суб`єктом господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення попереднього заходу органом державного нагляду (контролю);

звернення фізичної особи (фізичних осіб) про порушення, що спричинило шкоду її (їхнім) правам, законним інтересам, життю чи здоров`ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави, з додаванням документів чи їх копій, що підтверджують такі порушення (за наявності). Позаплановий захід у такому разі здійснюється територіальним органом державного нагляду (контролю) за наявністю погодження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу.

У такому разі перед початком здійснення позапланового заходу державного нагляду (контролю) посадові особи територіального органу державного нагляду (контролю) зобов`язані пред`явити керівнику чи уповноваженій особі суб`єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі, крім документів, передбачених цим Законом, додатково копію погодження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу на проведення такої перевірки. Суб`єкти господарювання мають право не допускати посадових осіб територіального органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходів державного нагляду (контролю), якщо вони не пред`явили документи, передбачені цим абзацом;

неподання суб`єктом господарювання документів обов`язкової звітності за два звітні періоди підряд без поважних причин або без надання письмових пояснень про причини, що перешкоджали поданню таких документів;

доручення Прем`єр-міністра України про перевірку суб`єктів господарювання у відповідній сфері у зв`язку з виявленими системними порушеннями та/або настанням події, що має значний негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров`я людини, захист навколишнього природного середовища та забезпечення безпеки держави;

настання аварії, смерті потерпілого внаслідок нещасного випадку або професійного захворювання, що було пов`язано з діяльністю суб`єкта господарювання;

звернення посадових осіб органів місцевого самоврядування про порушення суб`єктом господарювання вимог законодавства у випадках, коли право на подання такого звернення передбачено законом.

Під час проведення позапланового заходу з`ясовуються лише ті питання, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення цього заходу, з обов`язковим зазначенням цих питань у посвідченні (направленні) на проведення заходу державного нагляду (контролю).

Суд зазначає про безпідставність тверджень відповідача щодо порушення порядку проведення перевірки, зокрема у зв`язку з зазначенням у посвідченні на проведення перевірки посилання на абз. 9 п. 1 ст. 6 Закону № 877-V, тоді як відповідач зазначає про доцільність застосування абз. 8 п. 1 ст. 6 вказаного Закону, оскільки, як зазначено позивачем, в даному випадку допущено технічну помилку у зазначенні номеру абзацу, проте дана помилка не впливає на результат проведення перевірки та наявності загрози для людей.

Позивач акцентував увагу на тому, що перевірку було проведено після виникнення резонансної події (пожежі), а тому аргумент помилкового вказання номеру абзацу не відіграє результативну роль по суті даного провадження.

Щодо обов`язковості зазначення питань, які розглядаються в ході позапланової перевірки, суд зазначає, що дана умова є обов`язковою до виконання у разі звернення про порушення суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері пожежної безпеки, що в даному випадку не було підставою для проведення даної перевірки.

Щодо складу комісії для проведення перевірки позивачем повідомлено, що законом не передбачено фактичну кількість перевіряючих, однак кожен хто здійснює перевірку суб`єкта господарювання має бути зазначений у посвідченні (направленні) на перевірку. У комісії при проведенні перевірки брав участь представник ГУ ДСНС України в Одеській області, керівник суб`єкта господарювання та уповноважені ним особи, що не суперечить вимогам Закону України «Про основні засади держаного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» у повному обсязі. Позивачем акцентовано увагу на тому, що знання та досвіду кожного представника контролюючого органу достатньо для виконання функцій держави, які на нього покладені. Представник контролюючого органу Владислав Багнюк був допущений до проведення перевірки, будь-яких заперечень з боку суб`єкта господарювання не надходило.

За приписами ч. 12 ст. 4 Закону № 877-V перед початком здійснення державного нагляду (контролю) посадова особа органу державного нагляду (контролю) вносить запис до журналу реєстрації заходів державного нагляду (контролю) (за наявності такого журналу у суб`єкта господарювання).

Щодо дотримання приписів ч. 12 ст. 4 Закону № 877-V позивач пояснив, що перед початком проведення заходу державного нагляду (контролю) посадова особа ГУ ДСНС України в Одеській області запитала наявність та можливість внесення запису до журналу реєстрації заходів державного нагляду (контролю), проте суб`єктом господарювання було надано до запису журнал опечатування/розпечатування сховищ Державного архіву Одеської області, де вимагалося вказати мету та інтервал часу, протягом якого перевіряючий знаходився в даних приміщеннях. Дані записи внесенні до відповідного журналу, інших журналів чи книг для внесення відповідних записів суб`єктом господарювання не було надано. Копій журналу опечатування/розпечатування сховищ Державного архіву Одеської області у розпорядженні ГУ ДСНС України в Одеській області не має у зв`язку з тим, що дані копії не мають юридичного значимості при проведенні заходу державного нагляду (контролю).

Щодо посилання відповідача на відсутність конкретики виявлених порушень суд зазначає, що факт наявності того чи іншого порушення свідчить про наявність загрози життю та здоров`ю людей і для подальшого функціонування приміщень Державного архіву Одеської області, необхідність приведення їх у відповідність до вимог чинного законодавства з питань цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки у повному обсязі та підтримувати їх в такому стані.

Частиною 7 ст. 7 Закону № 877-V передбачено, що на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

Відносини, пов`язані із захистом населення, територій, навколишнього природного середовища та майна від надзвичайних ситуацій, реагуванням на них, функціонуванням єдиної державної системи цивільного захисту, та визначенням повноважень органів державної влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, права та обов`язки громадян України, іноземців та осіб без громадянства, підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності регулює та визначає Кодекс цивільного захисту України.

Відповідно до ст. 64 Кодексу цивільного захисту України центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, уповноважений організовувати та здійснювати державний нагляд (контроль) щодо виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту і діяльності аварійно-рятувальних служб. Центральний орган виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, реалізує повноваження безпосередньо і через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення.

До складу центрального органу виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, і його територіальних органів входять: 1) органи державного нагляду у сфері пожежного нагляду; 2) органи державного нагляду у сфері цивільного захисту і техногенної безпеки; 3) підрозділи забезпечення та інші структурні підрозділи.

За приписами ст. 66 Кодексу цивільного захисту України центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, здійснює державний нагляд (контроль) шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до закону.

Статтею 67 Кодексу цивільного захисту України передбачено, що до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить, зокрема: здійснення державного нагляду (контролю) у сфері техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства органами та суб`єктами господарювання, аварійно-рятувальними службами, зазначеними у статті 65 цього Кодексу; складання актів перевірок, приписів про усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки у разі виявлення таких порушень; звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Відповідно до Указу Президента України №20/2013 від 16 січня 2013 року «Деякі питання Державної служби України з надзвичайних ситуацій», Державна служба України з надзвичайних ситуацій (ДСНС України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра оборони України (далі - Міністр).

ДСНС України входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики у сферах цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, профілактики травматизму невиробничого характеру, а також гідрометеорологічної діяльності.

Основними завданнями ДСНС України є: реалізація державної політики у сферах цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, профілактики травматизму невиробничого характеру, а також гідрометеорологічної діяльності; здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням та виконанням вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки, цивільного захисту, за діяльністю аварійно-рятувальних служб.

ДСНС України здійснює свої повноваження безпосередньо та через територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення, а також міжрегіональні (повноваження яких поширюються на кілька адміністративно-територіальних одиниць) територіальні органи (у разі їх створення).

Крім цього, у відповідності до п.3 Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1052 від 16 грудня 2015 року, основними завданнями ДСНС України є, зокрема: реалізація державної політики у сфері цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій, запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, а також гідрометеорологічної діяльності; здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням і виконанням вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб; внесення на розгляд Міністра внутрішніх справ пропозицій щодо забезпечення формування державної політики у зазначених сферах; реалізація в межах повноважень, передбачених законом, державної політики у сфері волонтерської діяльності.

ДСНС здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Враховуючи зазначене, Головне управління ДСНС України в Одеській області є територіальним органом центрального органу виконавчої влади, уповноваженим на забезпечення реалізації державної політики у сферах цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, а тому воно наділене повноваженнями здійснювати державний нагляд (контролю) за додержанням та виконанням вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки і звертатись до суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Пожежна безпека – це відсутність неприпустимого ризику виникнення і розвитку пожеж та пов`язаної з ними можливості завдання шкоди живим істотам, матеріальним цінностям і довкіллю (п. 33 ч.1 ст. 2 Кодексу цивільного захисту України).

Відповідно до п.43 ч.1 ст. 2 Кодексу цивільного захисту України техногенна безпека - відсутність ризику виникнення аварій та/або катастроф на потенційно небезпечних об`єктах, а також у суб`єктів господарювання, що можуть створити реальну загрозу їх виникнення. Техногенна безпека характеризує стан захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного характеру. Забезпечення техногенної безпеки є особливою (специфічною) функцією захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій.

Згідно з п. 26 ч.1 ст. 2 Кодексу цивільного захисту України небезпечний чинник – це складова частина небезпечного явища (пожежа, вибух, викидання, загроза викидання небезпечних хімічних, радіоактивних і біологічно небезпечних речовин) або процесу, що характеризується фізичною, хімічною, біологічною чи іншою дією (впливом), перевищенням нормативних показників і створює загрозу життю та/або здоров`ю людини.

Таким чином, в контексті вищенаведених норм настання реальної загрози життю та здоров`ю людей слід пов`язувати з обставинами, які можуть призвести до займання, розповсюдження вогню, виникнення аварій (катастроф) та з впливом небезпечних факторів, які породжують вказані явища.

Згідно ч.ч.1-3 ст. 68 Кодексу цивільного захисту України посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, у разі порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, у тому числі невиконання їх законних вимог, зобов`язані застосовувати санкції, визначені законом.

У разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

Приписи, постанови, розпорядження центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, щодо усунення порушень встановлених законодавством вимог з питань техногенної та пожежної безпеки можуть бути оскаржені до суду в установлений законом строк.

Відповідно до ст.70 Кодексу цивільного захисту України підставами для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є: недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами; порушення вимог пожежної безпеки, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення; випуск і реалізація вибухопожежонебезпечної продукції та продукції протипожежного призначення з відхиленням від стандартів чи технічних умов або без даних щодо відповідності такої продукції вимогам пожежної безпеки; нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій; відсутність на виробництвах, на яких застосовуються небезпечні речовини, паспортів (формулярів) на обладнання та апаратуру або систем із забезпечення їх безперебійної (безаварійної) роботи; невідповідність кількості засобів індивідуального захисту органів дихання від небезпечних хімічних речовин нормам забезпечення ними працівників суб`єкта господарювання, їх непридатність або відсутність; порушення правил поводження з небезпечними речовинами; відсутність або непридатність до використання засобів індивідуального захисту в осіб, які здійснюють обслуговування потенційно небезпечних об`єктів або об`єктів підвищеної небезпеки, а також в осіб, участь яких у ліквідації наслідків надзвичайної ситуації передбачена планом локалізації і ліквідації наслідків аварій; відсутність на об`єкті підвищеної небезпеки диспетчерської служби або її неготовність до виконання покладених на неї завдань, у тому числі через відсутність відповідних документів, приладів, обладнання або засобів індивідуального захисту.

Повне або часткове зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.

Виходячи з системного аналізу вищенаведених норм, суд дійшов висновку, що застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів можливо в тому випадку, якщо суб`єктом господарювання не дотримано вимоги пожежної безпеки, визначених Кодексом цивільного захисту України, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами, за обов`язкової умови, що таке порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки створює загрозу життю та здоров`ю людей.

Як вбачається з матеріалів справи, Головним управлінням ДСНС України в Одеській області було проведено позапланову перевірку додержання та виконання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної і техногенної безпеки будівель, споруд, приміщень Державного архіву Одеської області. За результатом проведеної перевірки виявлено численні порушення вимог законодавства у сфері пожежної і техногенної безпеки, цивільного захисту.

Суд не бере до уваги посилання представника відповідача на ті обставини, що ним на теперішній час вжито усіх можливих заходів для усунення порушень вимог законодавства у сферах пожежної безпеки, техногенної безпеки, цивільного захисту, оскільки такі твердження не підтверджено належними та допустимими доказами. Факт усунення порушень має підтверджуватися відповідним актом, складеним уповноваженим органом контролюючого органу.

Положеннями абз. 1 ч.1 ст.6 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) в сфері господарської діяльності" передбачено, що підставою для здійснення позапланових заходів може бути подання суб`єктом господарювання письмової заяви до відповідного органу державного нагляду (контролю) про здійснення заходу державного нагляду (контролю) за його бажанням. Отже, керівництво відповідача повинно після усунення всіх порушень звернутись до позивача з клопотанням про проведення повторної перевірки для підтвердження факту виконання усіх приписів щодо додержання законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки.

Абзацом 3 ч.1 ст. 6 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) в сфері господарської діяльності" передбачено, що підставою для здійснення позапланових заходів також може бути перевірка виконання суб`єктом господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення попереднього заходу органом державного нагляду (контролю).

Так, в розумінні ст.ст. 73, 74 КАС України належними та допустимими доказами усунення порушень у сфері пожежної і техногенної безпеки є виключно матеріали проведених органом управління в порядку Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) в сфері господарської діяльності" та Кодексу цивільного захисту України, планових заходів нагляду (контролю).

Вирішуючи спір, суд враховує, що виявлені під час планового заходу порушення, зазначені у пунктах 1-6, 8-11, 13-18, 23, 25, 26-32 є такими, що впливають на ризик виникнення надзвичайної ситуації, аварії чи пожежі, що можуть спричинити загрозу життю та здоров`ю людей, а відповідачем їх наявність не спростована, не надано доказів усунення у повному обсязі виявлених порушень. При цьому метою адміністративного позову є превентивна міра, усунення умов, які несуть ризик спричинення шкоди людям.

Позивачем 23.11.2021р. (вх. № 65461/21) надано до суду копію акту № 1068 від 10.11.2021 р., складеного за результатами проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, згідно якого виявлено такі порушення:

1) розділ V п. 1.2 ППБУ – приміщення архіву не обладнані справною автоматичною пожежною сигналізацією, з виводом сигналів від приймально-контрольних приладів на пульт централізованого спостереження (Порушення триваюче термін виконання закінчився 2016 році);

2) розділ V п. 1.2 ППБУ – приміщення архіву не обладнані автоматичною системою пожежогасіння, відповідно ДБН В.2.5- 56:2014 «Системи протипожежного захисту»;

3) розділ V п. 1.2 ППБУ – не обладнано будівлю системою оповіщення про пожежу та управління евакуацією людей, згідно ДБН В. 2.5-56:2014 п.15. Додаток Б. таблиця Б.1. (Порушення триваюче термін виконання закінчився 2016 році);

4) стаття КЦЗУ № 5403-VI, розділ III п.2 п.п. 2.32 ППБУ – не обладнано будівлю евакуаційним освітленням із світловими покажчиками „Вихід” згідно вимог ДБН В.2.5-23-2003, ПУЕ, ДНАОП 0.00-1.32-01. (Порушення триваюче термін виконання закінчився 2016 році);

5) розділ V п. 1.2 ППБУ – ліфти в архіві не працюють в режимі «Пожежна безпека», згідно п. 7.6.6. ДБН В.2.2.9.-2009;

6) розділ IV п.2 п.п.2.26 ППБУ – в кабінетах архіву лінії електроживлення до кондиціонерів не забезпечено автономним пристроєм електричного захисту;

7) розділ IV п. 1 п.п.1.6 ППБУ – з`єднання, відгалуження та окінцювання жил проводів в розподільчих коробках в приміщеннях архіву не здійснено за допомогою опресування, паяння або гвинтових затискачів а (виконано в скрутку);

8) розділ IV п. 1.18 ППБУ – в приміщеннях архіву використовуються електропроводи та електророзетки з пошкодженою ізоляцією та з слідами короткого замикання;

9) п. 1.18 гл. 1 розд. IV ППБУ – допускається складування горючих матеріалів в приміщеннях підвалу на відстані менше 1 м від електроустаткування та ламп розжарювання;

10) розділу IV пункт 1.21 глави 1 ППБУ – не надано документацію та не виконано перевірку захисту будівель, споруд та зовнішніх установок від прямих попадань блискавки і вторинних її проявів, відповідно до вимог ДСТУ Б В.2.5- 38:2008 «Інженерне обладнання будинків і споруд. Улаштування блискавкозахисту будівель і споруд» не забезпечено;

11) розділ III п.2 п.п.2.11. абзац 2 ППБУ – в підвалі архіву дозволяється складування горючих матеріалів навалом;

12) розділ V гл. 9 п.7 ППБУ – в підвалі архіву дозволяється складування матеріалів без стелажним способом укладеним не штабелями. Штабеля не позначені обмежувальними лініями;

13) розділ V п.1 п.п. 1.1, Розділ V п.2.2 п.п. 10 ППБУ; п. 3. гл. 2 розд. III «ППБУ для архівних установ» – не відремонтовано систему внутрішнього протипожежного водогону в архіві, згідно ДБН В.2.5-64:2012 "Внутрішній водопровід та каналізація" п.3.14, п.14.1, п.14.3, п.15.1 (Порушення триваюче термін виконання закінчився 2016 році);

14) розділ V, п.2.2. п.п.1 ППБУ – насосна станція розміщена в архіві не забезпечено справними насосами посилювачами, згідно ДБН В.2.5-64:2012 «Внутрішній водопровід та каналізація»;

15) розділ V, п.2.3 ППБУ – насосна станція розміщена в архіві не відповідає таким вимогам: 1) у приміщенні насосної станції відсутня загальна схема протипожежного водопостачання та схема обв`язки насосів. На кожній засувці і пожежному насосі-підвищувачі повинна бути інформація про їх призначення. Порядок увімкнення насосів- підвищувачів визначається інструкцією; 2) не встановлено біля входу в приміщення насосної станції напис (табло) «Пожежна насосна станція» з освітленням уночі;

16) розділ V п.2.2 п.п.10 ППБУ ст. 9 – не проведено технічне обслуговування пожежних кранів внутрішнього протипожежного водопроводу та перевірка на працездатність шляхом пуску води з реєстрацією результатів перевірки у спеціальному журналі обліку технічного обслуговування, не рідше одного разу на шість місяців, ліцензованою організацією, згідно Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності»

17) розділ V п.2, п.п. 2.2. абзац 7 ППБУ – зовнішнє оформлення дверцят пожежних шаф не виконано у відповідності до вимог чинних стандартів;

18) розділ V п .2, п.п. 2.2. абзац 3 ППБУ – пожежні крани не доукомплектуванні рукавами та стволами однакового з ними діаметру;

19) розділ III п.2. п.п.2.3. ППБУ – не відокремлено технічні приміщення (електрощитової) проти пожежню и перегородками 1 -го типу із заповненням прорізів дверима з нормованою межею вогнестійкості;

20) розділ III п. 2.9. ППБУ – не проведено розрахункове визначення категорії щодо вибухопожежної та пожежної небезпеки лабораторних, виробничих приміщень, будівель та споруд у відповідності з вимогами НАПБ Б.03.002- 2007 «Норми визначення категорій приміщень, будинків та зовнішніх установок за вибухопожежною та пожежною небезпекою», а також клас зони за ДНАОП 0.00-1-32-01 «Правила будови електроустановок. Електрообладнання спеціальних установок» з позначенням на вхідних дверях до приміщень, а також у межах зон усередині приміщень та ззовні;

21) КЦЗУ № 5403-VI ст. 20 глави 4, ст. 51; Наказу МНС України № 338 пункт 7; Наказу МНС України № 98 пункт 2; ПКМУ № 956 пункт 24 –не проведено ідентифікацію на визначення потенційно небезпечності об`єкту;

22) КЦЗУ № 5403-VI; ст. 17, 20, 55 – не забезпечено працюючий персонал засобами індивідуального захисту органів дихання для евакуації людей у разі виникнення пожежі.

Таким чином, судом встановлено що, станом на час розгляду справи по суті залишились неусунутими порушення, зазначені у п.п. 1-4, 6, 8, 9, 10, 12-18, 23, 25, 26, 28, 31, 32 акту перевірки № 300 від 07.06.2021 р.

В адміністративному судочинстві принцип верховенства права зобов`язує суд надавати законам та іншим нормативно-правовим актам тлумачення у спосіб, який забезпечує пріоритет прав людини при вирішенні справи. Тлумачення законів та нормативно-правових актів не може спричиняти несправедливих обмежень прав людини.

При цьому, суд зазначає, що надані представником відповідача на підтвердження здійснення організаційно-практичних заходів щодо усунення порушень у сфері пожежної безпеки, виявлених поза плановою перевіркою та досліджені судом докази не спростовують факт того, що порушення, виявлені за результатами проведення вищезазначеної перевірки, які створюють реальну та невідворотну загрозу життю та здоров`ю людей, відповідачем не усунуто у повному обсязі.

Відповідно до ст. 3 Конституції України людина, її життя і здоров`я, і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Отже, саме людина, її життя і здоров`я, зокрема визнаються найвищою соціальною цінністю в Україні. Кожен громадянин повинен бути забезпечений безпечними для його життя і здоров`я умовами праці.

Недотримання правил у сфері техногенної та пожежної безпеки може призвести до тяжких наслідків, що є неприпустимим, оскільки порушуватиме конституційно закріплені права людей.

Крім того, дії відповідача щодо усунення порушень, зазначених в акті № 300 від 07.06.2021 р., з урахуванням положень ст. 2 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка гарантує, що право кожного на життя охороняється законом та обов`язок захищати право на життя за ст. 2 цієї Конвенції визначається у поєднанні із загальним обов`язком держави за ст. 1 Конвенції, яка визначає гарантування кожному, хто перебуває під юрисдикцією, права і свободи, визначені в Конвенції, суд вважає, що дії відповідача не є пропорційними відносно шкоди, яка може настати в майбутньому для здоров`я та життя громадян. При цьому, суд вважає необхідним зазначити, що наведені суду доводи відповідача, які за наміром покликані забезпечити експлуатацію будівель, споруд, приміщень, територій Державного архіву Одеської області не дають можливості суду дійти висновку відносно того, що існуюча загроза життю та здоров`ю людей може бути усунута в інший спосіб, ніж ліквідація передумов цих шкідливих наслідків шляхом застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю) у спосіб, який просить позивач до повного усунення виявлених під час перевірки недоліків.

З огляду на викладене, суд враховує приписи ст. 3 Конституції України, яка визначає, що людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканість і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю і вважає що позовні вимоги позивача щодо застосування до відповідача заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю) є законними, обґрунтованими та відповідають легітимній меті, а отже, підлягають задоволенню.

З урахуванням наведеного, беручи до уваги наявність загрози життю та/або здоров`ю людей, а також з метою недопущення спричинення шкоди життю чи здоров`ю людей, суд вважає за необхідне застосувати заходи реагування у сфері державного нагляду (контролю) Державного архіву Одеської області.

При цьому, суд вважає за необхідне зазначити, що згідно з абз. 2 ч. 5 ст. 4 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» відновлення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг суб`єктами господарювання після призупинення можливе з моменту отримання органом державного нагляду (контролю), який ініціював призупинення, повідомлення суб`єкта господарювання про усунення ним усіх встановлених судом порушень.

Аналізуючи вищенаведені норми, суд доходить висновку про те, що Кодексом цивільного захисту України передбачено наявність загрози життю та здоров`ю людей внаслідок порушення суб`єктом господарювання вимог законодавства з питань техногенної, пожежної безпеки, як одну з підстав для застосування заходів реагування у сфері державного нагляду.

Не усунення відповідачем виявлених перевіркою порушень правил протипожежної безпеки несе ризик виникнення надзвичайної ситуації, аварії чи пожежі, що спричинить загрозу життю та здоров`ю людей, оскільки впливає:

- на забезпечення безпеки роботи дошкільного навчального закладу, безпеки дітей, співробітників та обслуговуючого персоналу у відповідності з вимогами протипожежних норм, техногенної безпеки та цивільного захисту;

- на своєчасність виявлення надзвичайної ситуації, пожежі;

- на ліквідацію пожежі, надзвичайної ситуації та ліквідації її наслідків;

- на евакуацію людей та їх захисту від наслідків пожежі, надзвичайної ситуації.

При зберіганні таких умов для відвідувачів та працівників Державного архіву Одеської області існує реальна загроза життю, отримання травм, або шкоди їх здоров`ю.

Суд наголошує, що захід реагування у вигляді повного зупинення об`єкту до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки є крайнім заходом, обрання якого є доцільним лише у разі, якщо допущені порушення реально створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Вжиття заходів реагування на порушення тих чи інших правил пожежної безпеки слід оцінювати з урахуванням принципу пропорційності, що передбачає дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямовані такі заходи.

Вказана позиція узгоджується із позицією Верховного Суду, наведеною у постанові від 26.06.2018 р. (справа №826/589/16).

Відповідно до ч.5 ст.242 КА України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Частиною 6 ст.13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016 р. №1402-VIII передбачено, що висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку про порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей, мають системний та триваючий характер і повністю не усунуті відповідачем.

Відповідач послався на відсутність фінансування на проведення заходів щодо усунення недоліків, виявлених під час перевірки, зазначаючи про часткове усунення недоліків, проте відсутні належні докази усунення у повному обсязі порушень норм протипожежної безпеки та цивільного захисту на день постановлення судом рішення у справі та продовжує створювати ризик для виникнення надзвичайної ситуації.

Суд зазначає, що згідно з п.26 ч.1 ст.2 Кодексу цивільного захисту, небезпечний чинник - складова частина небезпечного явища (пожежа, вибух, викидання, загроза викидання небезпечних хімічних, радіоактивних і біологічно небезпечних речовин) або процесу, що характеризується фізичною, хімічною, біологічною чи іншою дією (впливом), перевищенням нормативних показників і створює загрозу життю та/або здоров`ю людини.

Отже, законодавець пов`язує настання реальної загрози життю та здоров`ю людей від пожежі з обставинами, які можуть призвести до займання та розповсюдження вогню.

Враховуючи характер порушень, виявлених під час проведення перевірки відповідача, які станом на день постановлення рішення у справі не усунуті, суд дійшов висновку, що вони безумовно пов`язані з ризиком настання реальної загрози життю та здоров`ю людей від пожежі.

Суд також звертає увагу на те, що вказані порушення не є формальними, а стосуються виключно відсутності у відповідача необхідної системи заходів для уникнення виникнення пожежі та швидкого реагування у разі її виникнення.

Суд зазначає, що Головним управлінням висунуто до АТ “ДТЕК ОДЕСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ” певні вимоги.

Так, зі змісту вимог Головного управління вбачається, що позивач просить застосувати заходи реагування у сфері державного нагляду (контролю) до Державного архіву Одеської області у порядок: шляхом відключення за допомогою фахівців енергопостачальної організації Акціонерного товариства «ДТЕК Одеські електромережі» …

Судом встановлено, що АТ “ДТЕК ОДЕСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ” не здійснює діяльність з постачання електричної енергії на ринку електричної енергії з 01.01.2019 р., а є оператором системи розподілу та здійснює діяльність з розподілу електричної енергії.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Проте, в порушення наведених норм позивач жодним чином не обґрунтував у адміністративному позові підстави, з яких ним було обрано саме такий порядок застосування заходів реагування і яке відношення АТ “ДТЕК ОДЕСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ” має до вирішення даного спору.

Враховуючи, що позовні вимоги Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області заявлено саме до Державного архіву Одеської області, судом не встановлено підстави, з яких реалізація вказаних вимог має здійснюватися саме за допомогою фахівців АТ “ДТЕК ОДЕСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ”. Позивач не обґрунтував яким саме чином та в якому порядку має здійснюватися залучення фахівців АТ “ДТЕК ОДЕСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ”.

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку щодо наявності підстав для часткового задоволення позовних вимог шляхом застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю) до Державного архіву Одеської області (65026, м. Одеса, вул. Жуковського, 18; код ЄДРПОУ 03494385),

- у спосіб: у вигляді повного зупинення експлуатації приміщень Державного архіву Одеської області, за адресою: 65026, м. Одеса, вул. Пироговська, 29;

- у порядок: шляхом відключення приміщень за адресою: 65026, м. Одеса, вул. Пироговська, 29, від джерел електропостачання (або інших електромереж, електроприладів, пристроїв, обладнання, установок); обмеження до них доступу, за винятком проведення робіт з усунення недоліків наданих в акті перевірки № 300 від 07.06.2021, до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, які впливають на ризик виникнення надзвичайної ситуації, аварії чи пожежі та можуть спричинити загрозу життю та здоров`ю людей, зазначених в акті перевірки № 300 від 07.06.2021р., з урахуванням висновків акту № 1068 від 10.11.2021 р.

Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Згідно положень ст. 75 КАС України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. При цьому в силу положень ст. 76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що обов`язок доказування в спорі покладається на відповідача орган публічної влади, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.

Відповідно до ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Оцінивши кожен доказ, який є у справі щодо його належності, допустимості, достовірності та їх достатності і взаємного зв`язку у сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню.

Згідно ч. 2 ст. 139 КАС України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

З урахуванням приписів ч. 2 ст. 139 КАС України підстави для стягнення з відповідача судового збору відсутні.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 6, 7, 8, 9, 10, 77, 90, 139, 242-246, 250, 251, 255, 262, 295, 297 КАС України, суд –

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області (65091, м. Одеса, вул. Прохорівська, 6; код ЄДРПОУ 38643633) до Державного архіву Одеської області (65026, м. Одеса, вул. Жуковського, 18; код ЄДРПОУ 03494385), Одеської обласної державної адміністрації (65032, м. Одеса, проспект Шевченка, 4; код ЄДРПОУ 00022585), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Акціонерне товариство «ДТЕК Одеські електромережі» (65031, м. Одеса, вул. Миколи Боровського, 28 Б; код ЄДРПОУ 00131713) про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю), - задовольнити частково.

Застосувати заходи реагування у сфері державного нагляду (контролю) до Державного архіву Одеської області (65026, м. Одеса, вул. Жуковського, 18; код ЄДРПОУ 03494385),

- у спосіб: у вигляді повного зупинення експлуатації приміщень Державного архіву Одеської області, за адресою: 65026, м. Одеса, вул. Пироговська, 29;

- у порядок: шляхом відключення приміщень за адресою: 65026, м. Одеса, вул. Пироговська, 29, від джерел електропостачання (або інших електромереж, електроприладів, пристроїв, обладнання, установок); обмеження до них доступу, за винятком проведення робіт з усунення недоліків наданих в акті перевірки № 300 від 07.06.2021, до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, які впливають на ризик виникнення надзвичайної ситуації, аварії чи пожежі та можуть спричинити загрозу життю та здоров`ю людей, зазначених в акті перевірки № 300 від 07.06.2021р., з урахуванням висновків акту № 1068 від 10.11.2021 р.

В решті позовних вимог, - відмовити.

Рішення може бути оскаржено до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 19.01.2022р.

Суддя: Самойлюк Г.П.