Рішення № 103209793, 18.01.2022, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/22113/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 січня 2022 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Катаєвої Е.В., розглянувши у письмовому провадженні в місті Одесі справу за адміністративним позовом Приватного підприємства «АЛІБІ» (пров. Онілової, 8/10, місто Одеса, 65011) до Одеської митниці Держмитслужби (вул. Лип Івана та Юрія, 21 А, м. Одеса, 65078) про визнання протиправними та скасування рішення, картки відмови, –

В С Т А Н О В И В:

Приватне підприємство «АЛІБІ» (далі - ПП «АЛАБІ») звернулось до суду з адміністративним позовом до Одеської митниці Держмитслужби, в якому позивач просить – визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UA50020/2021/000096/2 від 06.10.2021 року; – визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500220/2021/00644.

Позивач зазначив, що в ході здійснення зовнішньоекономічної діяльності ним 03.06.2021 року з укладено контракт з ATLANTIK GIDA TEKSTIL INSAAT NAKLIYAT SANA.YI ve DIS TICARET LTD.STI (Туреччина) на поставку товару згідно Специфікацій.

Згідно Специфікації №2к1 від 05.08.2021 року був поставлений товар до України та ПП «АЛАБІ» звернулось до Відповідача для здійснення митного оформлення товару «Абрикос сушений (курага) Індустріал З клас», подало митну декларацію (МД) № UA500020/2021/214993 від 06.10.2021.

06.10.2021 року Одеською митницею Держмитслужби прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA50020/2021/000096/2 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA50020/2021/00644.

В оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості товару зазначено, що при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті додається така складова митної вартості, як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням. Проте, у наданих до митного оформлення документах (контракті, інвойсі, пакувальному листі тощо) відсутні дані щодо даної складової митної вартості товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару. Крім того зазначено, що у митній декларації країни відправлення від 24.09.2021 №21343100ЕХ247217 не зазначено транспортний документ відповідно до ч. 2 ст. 53 МКУ.

Декларантом надіслано лист №06-10-2021 від 06.10.2021 року та додаткові документи, проте митне оформлення товару за ціною договірною не відбулось, застосований шостий резервний метод визначення митної вартості товару.

Позивач не згодний з рішенням про корегування митної вартості товарів №UA50020/2021/000096/2 від 06.10.2021 року, вважає його протиправним.

Зміст положень ст.53 МКУ дає підстави вважати, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Позивач стверджує, що ним надані всі необхідні документи, які давали змогу митному органу визначити митну вартість товару, надані документи підтверджують числове значення митної вартості товару та не містять розбіжностей. Подані документи декларантом для митного оформлення товару за ціною договору відповідають вимогам ст.53 МКУ, є належними та допустимими та підтверджують числове значення митної вартості товару.

Щодо зауважень відповідача про відсутність у наданих до митного оформлення документах (контракті, інвойсі, пакувальному листі тощо) інформації щодо включення/не включення до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, вартості упаковки або пакувальних матеріалів та робіт, то в п.2.4 Контракту зазначено, що ціна товару в упаковці вказується в Специфікації, в Специфікації №2к1 від 05.08.2021р. вказано, що упаковка включена в вартість товару, в інвойсі №GIB2021000000013 від 22.09.2021р. вказано, що упаковка включена в вартість товару, в Калькуляції виробництва затрати на упаковку та маркування включені до статті витрат на виробництво товару.

Відповідно до пп. в п. 2 ч. 10 ст. 58 МКУ, при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті додається вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних з пакуванням.

Позивач вказує на те, що у разі включення до ціни товару вартості упаковки або пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням, їх вартість не додається при розрахунку митної вартості товару.

Згідно зовнішньоекономічного договору ціна імпортованого товару вже включає в себе вартість упаковки та маркування, позивачем жодних витрат на пакування понесено не було, а тому за правилами ч.10 ст. 58 МК України ці складові не підлягають додаванню позивачем з метою визначення митної вартості товару та вони не можуть вплинути на правильність визначення митної вартості.

Щодо зауважень відповідача що для підтвердження витрат на транспортування декларантом відповідно до ч. 2 ст. 53 МКУ подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів, позивач зазначає, що ним надані до митного оформлення рахунок-фактура про надання експедиційних послуг від 27.09.2021 року та довідка про вартість перевезення товару від 27.09.2021 року від транспортної компанії – перевізника Asgard надають вичерпні відомості стосовно понесених транспортних витрат.

Позивачем до Одеської митниці були надані для підтвердження витрат на транспортування від перевізника Asgard документи: рахунок-фактура від 13.09.2021 року та калькуляція транспортних витрат, що містить відомості про маршрут перевезення та його вартість від 13.09.2021 року; наряд №14 від 13.09.2021 року для вивезу товару з порту від перевізника Торговий дім ТАРУТЕНО.

Щодо зауважень відповідача про те, що в прайс-листі наявне посилання на Специфікацію №2k1 від 05.08.2021р, тобто вказаний документ не адресований необмеженому колу осіб, за своїм змістом не може підтверджувати числові значення складових заявленої митної вартості товарів. Позивач зазначає, що жодним нормативно правовим актом України чи Туреччини не встановлено вимог до оформлення прайс-листів, видання їх адресно чи не обмеженому колу осіб. Наданий до митного оформлення прайс- лист свідчить про вартість товару яку визначив Продавець Покупцеві з урахуванням ділових взаємовідносин та інших чинників. При цьому, відповідно до ч. З ст. 53 МК України прайс- лист є додатковим документом, а не основним.

Посилання відповідача в рішенні про коригування митної вартості товару на відомості з баз даних ЄАІС Держмитслужби та АСМО «Інспектор» не є доказом заниження митної вартості товарів в разі наявності у декларанта усіх документів, які підтверджують обґрунтованість заявленої митної вартості товару за ціною договору та не мають розбіжностей, які б не давали можливість визначити вартість товару.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на висновок Верховного Суду у від 21.02.2018 у справі №820/17417/14 та від 04.09.2018 у справі №818/1186/17, якій висловив правову позицію, що формально нижчий рівень митної вартості імпортованого товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватися як заниження позивачем митної вартості та не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою та самостійною підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості. Рішення про коригування митної вартості товару не може базуватися лише на інформації ЄАІС ДФС України, оскільки порядок її формування, ведення, отримання інформації, а також порядок використання її даних суб`єктами господарських відносин під час здійснення ними зовнішньоекономічної діяльності МК України, не передбачено.

Додатковим документом для визначення митної вартості ПП «АЛІБІ» надало експортну декларацію Продавця ATLANTIK GIDA TEKSTIL INВAAT NAKLSYAT SANAYl ve DIІ TiCARET LTD.STi (Туреччина) де вказано вартість товару та Абрикос сушений (Індустріал) З клас загальною вагою 24000 кг та загальною вартістю 12000 доларів США, умови поставки ФОБ Стамбул тобто за ціною 500 доларів США за 1000 кг., яка співпадає з вартістю товару вказаною ПП “АЛІБІ” в МД №UA500020/2021/214993 від 06.10.2021. На експортній декларації Продавця наявний QR код, який сканується та видає підтверджуючі дані оформлення експортної декларації Продавцем у Туреччині. Зауваження митниці, що у декларації країни виробника не зазначено транспортний документ позивач вважає некоректним.

Позивач вказує на те, що у контролюючого органу були відсутні правові підстави для відмови у визначенні митної вартості товарів за ціною договору (контракту), оскільки позивачем до декларацій митної вартості були додані документи, що підтверджують митну вартість товарів, а подані документи містили достовірні числові дані, які підтверджували митну вартість товарів за ціною договору згідно з вимогами ч.4,5 ст. 58 МКУ.

Позивач просив задовольнити позовні вимоги.

Ухвалою суду від 19.11.2021 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрите провадження по справі, вирішено розгляд справи здійснити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Ухвалою суду від 18.01.2022 року у справі №420/22113/21 допущено процесуальне правонаступництво належного відповідача Одеську митницю, як відокремлений підрозділ Держмитслужби (код ЄДРПОУ 44005631).

Відповідачем наданий відзив на позов, в якому він просив відмовити у задоволенні позову та зазначив, що митний контроль включає здійснення контролю за митною вартістю товару, перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Пунктом 2 частини 2 статті 52 Митного кодексу України від 13.03.2012 №4495-УІ встановлено, що декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Частиною 1 статті 53 Митного кодексу України від 13.03.2012 №4495-УІ передбачено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів визначений у частині другій статті 53 Митного кодексу України від 13.03.2012 №4495-УІ.

Відповідно до розділу 5 Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб органів доходів і зборів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, які затверджені наказом ДФС від 11.09.2015 №689, під час робіт з аналізу, виявлення та оцінки ризиків можуть використовуватися такі джерела інформації як інформація, отримана за результатами здійснення митного контролю.

Пунктом 8 розділу 2 вказаних Методичних рекомендацій передбачено, що у випадках спрацювання автоматизованої системи аналізу та управління ризиками за напрямом перевірки правильності визначення митної вартості товарів у зв`язку з ризиком заниження митної вартості та декларуванням митної вартості нижчої ніж вартість ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, посадова особа, що здійснює контроль за правильністю визначення митної вартості, здійснює перевірку відомостей, що містяться в документах, що підтверджують заявлену митну вартість, та відповідно до частин 3,4 ст.53 здійснює запит додаткових документів. У випадках передбачених ч.6 ст. 54 Кодексу та ч.1 ст. 55 Кодексу посадова особа, що здійснює контроль за правильністю визначення митної вартості, рішення про коригування митної вартості товарів.

На виконання вимог статті 54 Митного кодексу України від 13.03.2012 №4495-УІ під час здійснення Одеською митницею митного контролю правильності визначення митної вартості товарів, які надійшли на адресу позивача та перевірки документів, поданих до митниці для підтвердження митної вартості товарів декларантом разом з митною декларацією (МД) № UA500020/2021/214993 від 06.10.2021 було встановлено, що в поданих документах містяться розбіжності, також надані позивачем документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та всіх відомостей щодо ціни, що була Фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, про що повідомлено декларанту та обґрунтовано у графі 33 Рішення про коригування митної вартості товарів №UА500020/2021/000096/2 від 06.10.2021. а саме: відповідно до пп. в) п. 2 ч. 10 ст.58 Митного кодексу України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті додається така складова митної вартості, як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням. Згідно зі специфікацією №1 від 03.06.2021до зовнішньоекономічного договору (контракту) ціна на товар включає в себе вартість упаковки. Проте, у наданих до митного оформлення документах відсутні дані щодо даної складової митної вартості товару. - у митній декларації країни відправлення від 24.09.2021 № 21343100ЕХ247217 не зазначено транспортний документ. Для підтвердження витрат на транспортування декларантом відповідно до ч.2 ст.53 МКУ подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. Згідно наказу МФУ від 24.05.2012 №599 до зазначених документів можуть належати:- рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг)) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів; - банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури. - калькуляція транспортних витрат (якщо перевезення товарів здійснюється з використанням власного транспортного засобу), що містить відомості про маршрут перевезення, його протяжність у кілометрах до місця ввезення на митну територію України та по митній території України, розмір тарифної ставки на перевезення за одиницю виміру (вагу) товару за 1 кілометр маршруту. Але до митного оформлення жоден з наведених документів не надано.

Таким чином відповідач зазначає, що оскільки надані позивачем документи містили розбіжності та не містили всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Зазначені обставини виключали можливість перевірки митним органом числового значення заявленої митної вартості у відповідності до умов частини 1 статі 54 Митного кодексу України від 13.03.2012 №4495-УІ, та обумовлювали необхідність запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості.

06.10.2021 декларантом надано лист відповідь №06-10-2021 від 06.10.2021, у якому повідомлено про незгоду з виявленими невідповідностями, а також надано переклад копії експортної декларації країни відправлення, виписку з бухгалтерської документації, висновок про вартісні характеристики товарів. Аналізуючи додатково надані документи, зокрема довідку ДП «Укрпромзовнішекспертиза» від 15.09.2021 №1809 встановлено, що у вказаній довідці виконавець посилається на інтернет-ресурси Alibaba.com, tradekey.com, ІНФОРМАЦІЯ_1 , табе-іп- china.com, ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 тобто майданчики для розповсюдження товарів з Китаю, РФ та на внутрішньому ринку України. Наданий декларантом прайс-лист продавця товарів адресований покупцю за контрактом, містить посилання на специфікацію №2к1 від 05.08.2021 року, тобто вказаний документ не адресований необмеженому колу осіб, та за своїм змістом не може підтверджувати числові значення складових заявленої митної вартості товарів. Отже, декларантом не подані документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій-четвертій статті 53 МКУ та не спростовані наявні розбіжності у документах.

В оскаржуваному рішенні про корегування митної вартості вказано, що за допомогою інформації, отриманої за результатами здійснення митного контролю із зазначенням номерів відповідних митних декларацій, яка міститься у спеціалізованому програмно-інформаційному комплексі Єдиної автоматизованої інформаційної системи (ЄАІС), АСМО «Інспектор» встановлено, що мінімальний рівень митної вартості подібних (аналогічних) товарів за основним методом митної вартості (ціною угоди), митне оформлення яких вже здійснено, є більшим та становить: 1,26 дол. США/кг нетто (МД від 15.07.2021 №иА100320/2021/227565), ніж заявлено декларантом 0,57 дол. США/кг нетто.

Вказані відомості системи (ЄАІС), АСМО «Інспектор» стали підставою для прийняття у відповідності до ч.2 ст.55 Митного кодексу України Одеською митницею рішення про коригування митної вартості товарів № UA500020/2021/000096/2 від 06.10.2021.

Одеська митниця під час здійснення контролю митної вартості товарів позивача та прийняття оскаржуваних рішень діяла у відповідності до вимог законів їх нормативно-правових актів України, не порушувала права та законні інтереси позивача, а тому відсутні підстави для задоволення адміністративного позову.

Справу розглянуто у письмовому провадженні.

Судом встановлено, що в ході здійснення зовнішньоекономічної діяльності ним 03.06.2021 року з ATLANTIK GIDA TEKSTIL INSAAT NAKLIYAT SANA.YI ve DIS TICARET LTD.STI (Туреччина) укладено контракт на поставку товару згідно Специфікацій.

05.08.2021 року було укладено Специфікацію №2к1 до Контракту №2021-1- TR від 03.06.2021 року згідно якої Продавець продає, а Покупець купує Товар: Абрикос сушений (курага) Індустріал З клас, дата виготовлення (упаковка) 09.2021 року, урожай 2021 року, упакований в ящиках по 12.5 кг, ТМ “LIZA”, вес нетто 24000 кг, вес брутто 25560 кг, ціна за 1000 кг - 500 доларів США, загальною вартістю 12000 доларів США Вартість упаковки включена в вартість Товару. Умови поставки: FOB Стамбул, Туреччина. В п.2.4 Контракту зазначено, що ціна товару в упаковці вказується в Специфікації, в Специфікації №2к1 від 05.08.2021р. вказано, що упаковка включена в вартість товару, в інвойсі № GIB2021000000013 від 22.09.2021р. вказано, що упаковка включена в вартість товару, в Калькуляції виробництва затрати на упаковку та маркування включені до статті витрат на виробництво товару.

Декларант позивача здійснив декларування поставленого в Україну товару за митною декларацією №UA500020/2021/214993 від 06.10.2021, в якій митну вартість товару було визначено за першим методом - за ціною договору.

Для підтвердження вказаних у декларації відомостей до митного органу був поданий відповідний пакет документів згідно з МКУ, а саме: зовнішньоекономічний Контракт №2021-1-TR від 03.06.2021 року, Специфікація №1 від 03.06.2021, Специфікація №2к1 від 05.08.2021, рахунок-фактура (інвойс) від 22.09.2021 №GIB2021000000013, коносамент від 29.09.2021 року №2021/09/ЕХР/004361, пакувальний лист від 22.09.2021, сертифікат про походження товару D0484497 від 24.09.2021, видаткова накладна, що підтверджує вартість товару в Україні при продажу №291 від 20.04.2021 року та документи для підтвердження витрат на транспортування від перевізника Asgard такі як: рахунок-фактура від 27.09.2021 року та калькуляція транспортних витрат, що містить відомості про маршрут перевезення та його вартість від 27.09.2021 року; наряд №17 від 01.10.2021 року для вивезу товару з порту від перевізника Торговий дім ТАРУТЕНО, копія митної декларації країни відправлення №21343100ЕХ247217 від 24.09.2021.

06.10.2021 року Одеською митницею Держмитслужби прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA50020/2021/000096/2 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA50020/2021/00644.

В оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості товарів від 06.10.2021 року зазначено, що подані позивачем документи містять розбіжності: відповідно до пп.в) п.2 ч.10 ст.58 МКУ при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті додається така складова митної вартості, як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням. Проте, у наданих до митного оформлення документах (контракті, інвойсі, пакувальному листі тощо) відсутні дані щодо даної складової митної вартості товару.

У митній декларації країни відправлення від 24.09.2021 №21343100ЕХ247217 не зазначено транспортний документ. Для підтвердження витрат на транспортування декларантом відповідно до ч. 2 ст. 53 МКУ подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. Згідно наказу МФУ від 24.05.2012 №599 до зазначених документів можуть належати:- рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг)) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів; - банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури. - калькуляція транспортних витрат (якщо перевезення товарів здійснюється з використанням власного транспортного засобу), що містить відомості про маршрут перевезення, його протяжність у кілометрах до місця ввезення на митну територію України та по митній території України, розмір тарифної ставки на перевезення за одиницю виміру (вагу) товару за 1 кілометр маршруту. Але до митного оформлення жоден з наведених документів не надано.

В рішенні вказано, що враховуючи спрацювання профілів ризику автоматизованої системи аналізу та управління ризиками щодо можливого зниження митної вартості, а також наявність розбіжностей у документах для підтвердження митної вартості товару позивачу направлено вимогу про надання (за наявності) протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткових документів, а саме: виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; висновки про вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями; копію митної декларації країни відправлення з перекладом на українську мову.

Декларантом подані додаткові документи, а саме: Переклад копії експортної декларації країни відправлення №21343100ЕХ247217 від 24.09.2021, довідку про вартісні характеристики товарів ДП«Укрпромзовнішекспертиза» від 15.09.2021 №1809, прайс-лист та комерційну пропозицію від продавця товарів від 05.08.2021 року, калькуляцію виробництва, що містить складові вартості товарів від 22.09.2021 року.

Одеська митниця приймаючи рішення про коригування митної вартості товарів визначила їх митну вартість резервним методом, із застосуванням рівня митної вартості оформлених товарів, митне оформлення яких вже здійснено, на підставі баз даних АСМО «Інспектор» та ЄАІС Держмитслужби ввезення товарів, заявлених до митного оформлення, яка є більшим ніж заявлено декларантом.

Позивачу, як декларанту, роз`яснено, що у разі незгоди з вказаним рішенням права на його оскарження, а також права на випуск товарів у вільний обіг за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу.

Позивач, вважаючи протиправними вказані рішення відповідача, звернувся до суду з даним позовом.

Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); добросовісно; розсудливо.

Статтею 543 МК України визначено, що безпосереднє здійснення державної митної справи покладається на органи доходів та зборів.

До митної справи відповідно до ст.7 МК України відносяться, крім іншого, встановлені порядок і умови переміщення товарів через митний кордон України, їх митний контроль та митне оформлення.

Згідно з п.23,24 ст.4 МК України митний контроль - це сукупність заходів, що здійснюються митними органами в межах своїх повноважень з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку; митне оформлення - виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.

Згідно положень Митного кодексу України митний орган здійснює контроль правильності визначення митної вартості товарів, якою є відповідно до ст.49 МК України, їх вартість, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Частиною 2 ст.53 МК України визначений перелік документів, які декларант подає митному органу щодо підтвердження митної вартості товарів і обраний метод її визначення. Такими документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Відповідно до ч. 3 ст. 53 МКУ у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи, перелік яких визначений в даній нормі закону.

Таким чином, митний орган має право вимагати від декларанта додаткових документів лише при наявності визначених законом підстав, чітко зазначених в ч.3 ст.53 МКУ (- розбіжності у документах, - ознаки підробки документів, - або вони не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари).

В оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості товарів №UA50020/2021/000096/2 від 06.10.2021 року зазначено, що подані позивачем документи містять розбіжності.

Проте жодного належного та допустимого доказу, що надані позивачем документи містять розбіжності не надано. Розбіжність – це відсутність однаковості в документах щодо митної вартості товару. В рішенні відсутні посилання на розбіжності в наданих документах.

В той же час в договорі, декларації, Інвойсі, які є основними документами, жодних розбіжностей саме у вартості товару не міститься.

Згідно з оскаржуваним рішенням №UA50020/2021/000096/2 від 06.10.2021 року недоліком, якій на думку митного орану свідчить про розбіжність у вартості товару та не дає йому упевненості у правильності визначення митної вартості товару є наступне: відповідно до пп.в) п.2 ч.10 ст.58 МКУ при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті додається така складова митної вартості, як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням. Проте, у наданих до митного оформлення документах (контракті, інвойсі, пакувальному листі тощо) відсутні дані щодо даної складової митної вартості товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару.

Суд дійшов висновку про обґрунтованість доводів позивача, що зазначені в оскаржуваному рішенні №UA50020/2021/000096/2 від 06.10.2021 року підстави для його прийняття, як розбіжності в документах, які не містять відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару, є неспроможними.

Суд вважає, що позивачем надано усі необхідні документи, що стосуються числового значення митної вартості товару або методу її визначення, документи містили всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару. Ціна товару була визначена позивачем згідно з умовами контракту.

Водночас приписи МКУ зобов`язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких зможе усунути сумніви у їх достовірності

Відповідачем як суб`єктом владних повноважень не доведено наявність підстав для витребування додаткових документів у позивача.

Частиною 5 ст.242 КАС України визначено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Згідно з правовими висновками Верховного Суду митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей.

Не може вважатися обґрунтованим сумнівом відсутність відомості щодо даної складової митної вартості товару така складова митної вартості, як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням за документами поданими позивачем до митного органу з огляду на наступне.

Поставка товарів здійснювалася на підставі Контракту, якій наданий митному органу, відповідно до п.2.4 якого пакування товару входить до вартості товару. Таким чином, є безпідставним послання відповідача на те, що неможливість відокремлення вартості упаковки від вартості товару впливає на митну вартість ввезеного товару.

При цьому суд враховує правові висновки Верховного Суду викладені у постанові від 18.12.2019 року по справі №160/8775/18 щодо аналогічних спірних правовідносин, в якій Верховний суд зазначив, що відповідно до пп «в» п. 1 ч.10 ст.58 МКУ при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додається вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням, якщо такі витрати (складові митної вартості) не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті. Тобто у разі включення до ціни товару вартості упаковки або пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням, їх вартість не додається при розрахунку митної вартості товару. Отже, за умовами зовнішньоекономічного контракту ціна товару включає в себе вартість пакування, у зв`язку з чим згідно з положеннями пп «в» п.1 ч.10 ст.58 МКУ ці витрати не додаються до ціни, що фактично сплачена за товар, при визначені митної вартості.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Відповідно рішення органу доходів і зборів не може ґрунтуватися на припущеннях, на сумнівах про повноту і достовірність відомостей про заявлену митну вартість товару; висновки цього органу повинні ґрунтуватися на достовірних і вичерпних доказах (постанови ВС від 27.04.2020 року по справі №140/804/19, від 11.06.2020 року по справі №815/5464/16, від 30.04.2020 року по справі №820/231/16, від 31.03.2020 року, від 19.03.2020 року по справі №808/4127/15).

Відповідно до ч. 2 ст. 53 МКУ подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів.

Суд вважає обґрунтованим доводи позивача щодо підтвердженням ним витрат на транспортування.

На виконання вказаних вимог, позивачем надані документи для підтвердження витрат на транспортування від перевізника Asgard такі як: рахунок-фактура від 27.09.2021 року та калькуляція транспортних витрат, що містить відомості про маршрут перевезення та його вартість від 27.09.2021 року; наряд №17 від 01.10.2021 року для вивезу товару з порту від перевізника Торговий дім ТАРУТЕНО, копія митної декларації країни відправлення №21343100ЕХ247217 від 24.09.2021. Відомості щодо страхування вантажу не надавались, оскільки страхування вантажу не здійснювалося.

Також суд вважає обґрунтованим доводи позивача щодо безпідставного визначення

митної вартості товару за резервним методом.

Згідно ст.57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за основним - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції) та другорядними методами: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

МК України встановлено, що при відсутності застережень щодо застосування основного методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу та наявності документів, перелік яких зазначений в ч.2 ст.53 МК України застосовується саме основний метод визначення митної вартості товарів.

Частинами 3,6 цієї статті визначено, що кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. Частиною 8 статті 57 МКУ встановлено, що у разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Таким чином, митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості, проте такі функції митних органів мають законодавчі обмеження у випадках незгоди з задекларованою митною вартістю, до яких відносить, зокрема, проведення консультацій та обов`язок послідовного вибору методів визначення митної вартості товарів.

Відповідно до п.2,4 ст.55 МКУ прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Між тим, спірне рішення про коригування митної вартості товарів такої інформації не містить, що не дає підстав вважати його обґрунтованим та мотивованим у контексті положень пунктів 2, 4 ч.2 ст.55 МКУ.

Згідно з оскаржуваним рішенням про корегування митної вартості товару підставою для корегування митної вартості товару слугувала інформація з електронної бази даних АСМО «Інспектор» та ЄАІС Держмитслужби щодо митного оформлення схожих товарів з вищим рівнем митної вартості.

Оцінюючи вказане рішення відповідача суд вважає за необхідне врахувати також правові висновки щодо застосування норм права до спірних правовідносин, викладені в постановах Верховного Суду.

Верховний Суд наголошував у своїх правових висновках, що різниця між вартістю товару, задекларованого особою та вартістю схожих товарів, що розмитнювались цією особою чи іншими особами у попередніх періодах не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товарів до показників автоматизованої системи аналізу та управління ризиками.

Верховний Суд вважав за необхідне зауважити, що рішення про коригування митної вартості товару не може базуватися виключно на інформації ЄАІС ДФС України, оскільки порядок її формування, ведення, отримання інформації, а також порядок використання її даних суб`єктами господарських відносин при здійсненні ними зовнішньоекономічної діяльності Митним кодексом України не передбачено. Також слід врахувати, що в ЄАІС ДФС України відсутня інформація про коригування заявленої митної вартості товарів, а також інформація щодо судових рішень з питань визначення митної вартості товарів та методів її визначення, у зв`язку з чим така інформаційна база не містить всіх об`єктивних даних щодо імпортованих в Україну товарів, які підтверджуються документально та підлягають обчисленню (постанова від 25 лютого 2020 року справа №260/718/19; 27 квітня 2020 року справа №140/804/19).

У постанові від 30.04.2020 року по справі №820/231/16 Верховний Суд вказує, що отримана з Центральної бази даних ЄАІС ДМСУ інформація про вантажну митну декларацію, на яку митний орган посилається при коригуванні митної вартості, не є достатнім доказом ціни, за яку відповідну партію товару було дійсно імпортовано до України, оскільки при здійсненні контролю за коригуванням митної вартості, проведеним митним органом за другорядним методом, митний орган повинен довести, що: відповідний товар за певною митною вартістю був дійсно ввезений до України; що митна вартість за відповідною вантажною митною декларацією не була відкоригована; що рішення про коригування(якщо воно приймалося) не було оскаржене до суду та скасоване судом. Тоді як матеріали справи таких доказів не містять.

Статтею 9 КАС України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною 2 ст.77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Відповідач не надав відзив на позов. Суд в силу приписів ч.4 ст.159 КАС України неподання відповідачем відзиву на позов без поважних причин кваліфікує як визнання позову.

Відповідно до ст. 72, 73, 75, 76 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

З урахуванням встановлених фактів, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Суд вважає, що по даній справі з відповідача за рахунок бюджетних асигнувань підлягають стягненню на користь позивача судові витрати у сумі 2270,00 грн.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2,3,6,7,9,12,13, 241-246 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Приватного Підприємства «АЛІБІ» (пров. Онілової, 8/10, місто Одеса, 65011, код ЄДРПОУ 32642097) до Одеської митниці Держмитслужби (вул. Лип Івана та Юрія, 21 А, м. Одеса, 65078, код ЄДРПОУ 44005631) про визнання протиправними та скасування рішення та картки відмови - задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати рішення Одеської митниці Держмитслужби про корегування митної вартості товарів №UA50020/2021/000096/2 від 06.10.2021 року та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500220/2021/00644.

Стягнути з Одеської митниці Держмитслужби за рахунок бюджетних асигнувань на користь Приватного Підприємства «АЛІБІ» судовий збір у розмірі 2270,00 грн.

Рішення набирає законної сили у порядку ст.255 КАС України.

Рішення може бути оскаржене у порядку та строки встановлені ст.295-297 КАС України.

Суддя Е.В. Катаєва