Рішення № 103209745, 17.01.2022, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/14544/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 січня 2022 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Свиди Л.І.

розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ ЮНІОН ГРУП» до Одеської митниці Держмитслужби, Одеської митниці, як відокремленого підрозділу Держмитслужби про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, -

ВСТАНОВИВ:

До суду звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю «ТОРГІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ ЮНІОН ГРУП» з позовною заявою до Одеської митниці Держмитслужби про визнання протиправними та скасування рішення Одеської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів №UA500500/2021/000189/2 від 11.06.2021 року, картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Одеської митниці Держмитслужби №UA500500/2021/00366 від 11.06.2021 року.

За цією позовною заявою відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами у відповідності до ст. 262 КАС України та наданий відповідачу строк для подання до суду відзиву на цю заяву, позивачу - відповіді на відзив.

Ухвалою від 04.11.2021 року судом залучено до участі у справі в якості другого відповідача - Одеську митницю, як відокремлений підрозділ Держмитслужби.

Позов обґрунтований позивачем тим, що відповідачем безпідставно відмовлено позивачу в розмитненні товару за ціною контракту, без врахування документів, які підтверджують заявлену митну вартість товару та не містять розбіжностей.

З відзиву на позовну заяву Одеської митниці Держмитслужби вбачається, що відповідач позов не визнає, оскільки в документах, які надані позивачем до Одеської митниці разом з митною декларацією містилися розбіжності та відсутні всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та всі відомості щодо ціни, що фактично була сплачена або підлягає сплаті за ці товари, що було підставою для прийняття митницею рішення про коригування митної вартості товарів та відмови органу доходів і зборів у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю.

З відзиву на позовну заяву Одеської митниці, як відокремленого підрозділу Держмитслужби вбачається, що відповідач позов не визнає, оскільки в документах, які надані позивачем до Одеської митниці разом з митною декларацією містилися розбіжності та відсутні всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та всі відомості щодо ціни, що фактично була сплачена або підлягає сплаті за ці товари, що було підставою для прийняття митницею рішення про коригування митної вартості товарів та відмови органу доходів і зборів у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

03 грудня 2019 року між ТОВ «ТОРГІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ ЮНІОН ГРУП» (покупець) та компанією «PILSAN DIS TICARET LTD. STI» (Турція) (продавець) укладений контракт на міжнародний комерційний продаж б/н, за умовами якого продавець зобов`язується поставляти товар тільки покупцю (ексклюзивне право продажу товару). Таким чином продавець має право на поставку товару на територію України виключно для компанії ТОВ «ТОРГІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ ЮНІОН ГРУП». В свою чергу покупець зобов`язується виконувати план закупівлі товару PILSAN об`ємом від 1 контейнеру на місяць. Строк дії контракту 03.12.2019-29.12.2020 (аркуші справи 18-21).

02.03.2021 року сторони уклали додаткову угоду №1, якою продовжили строк дії договору до 29.12.2021 року (аркуш справи 17).

Відповідно до умов зазначеного контракту на митну території України поставлено позивачу партію товар: меблі для сидіння з пластику, іграшки на колесах в асортименті, іграшки для дітей з пластику.

З метою митного оформлення вищезазначеного товару, 11.06.2021 року декларантом до ВМО №2 м/п «Одеса» Одеської митниці Держмитслужби подана митна декларація №UA500500/2021/027079, в якій митна вартість визначена за основним методом – за ціною контракту б/н від 03.12.2019 року, та документи, які підтверджують вартість товару, зокрема, контракт б/н від 03.12.2019 року, пакувальний лист б/н від 07.06.2021 року, рахунок-проформа (інвойс) №1202507202 від 27.05.2021 року, рахунок-фактуру (інвойс) №РТА2021000000336 від 07.06.2021 року, автотранспортну накладну б/н від 07.06.2021 року, декларацію про походження товару №РТА2021000000336 від 07.06.2021 року, сертифікат про походження товару №0457535 від 07.06.2021 року, акт про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу б/н від 10.06.2021 року, банківські платіжні документи №9120904с-782а-4а56- b063- bd5103 від 01.06.2021 року, документ, що підтверджує вартість перевезення товару №003 від 05.05.2021 року, доповнення до зовнішньоекономічного договору №1 від 02.03.2021 року, договір (контракт) про перевезення №0505/21 від 05.05.2021 року, лист виробника б/н від 22.05.2021 року, копія митної декларацій країни відправлення №21ТR59040000140324 від 07.06.2021 року.

Проте, за результатами розгляду декларації від 11.06.2021 року №UA500500/2021/027079 та доданих до неї документів, Одеською митницею Держмитслужби складена картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення вартості товарів №UA500500/2021/00366 від 11.06.2021 року (аркуші справи 7-8).

Відповідно до положень ст. 49, 52 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів та зборів; подавати органу доходів та зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Згідно з ст. 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів та зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Відповідно до вимог ст. 53 Митного кодексу України одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів та зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення, а саме: декларацію митної вартості та документи що підтверджують числові значення складових митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт); інвойс; платіжні або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи; копія імпортної ліцензії; страхові документи, тощо.

У разі якщо зазначені документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності), зокрема, виписку з бухгалтерської документації; каталоги, прейскуранти (прас - листи) виробника товару; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини; копію митної декларації країни відправлення; тощо.

Під час здійснення Одеською митницею Держмитслужби контролю правильності визначення митної вартості товарів, які надійшли на адресу відповідача та перевірки документів, поданих до митниці для підтвердження митної вартості товарів декларантом за вищезазначеною митною декларацією встановлено, що подані документи містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари зокрема: 1) відповідно до п. п. в) п. 2 ч. 10 ст. 58 МКУ при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті додається така складова митної вартості, як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням. Проте, у наданих до митного оформлення документах відсутні дані щодо даної складової митної вартості товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару; 2) на платіжному документі відсутні печатки уповноваженого банку, 3) печатки на зовнішньоекономічному контракті мають ознаку накладення, що викликає сумніви щодо автентичності документа.

З огляду на вищевикладене, а також враховуючи спрацювання автоматизованою системою аналізу та управління ризиками відповідних форм митного контролю щодо вжиття заходів з метою перевірки числових значень складових митної вартості товарів, декларанту запропоновано відповідно до п. 3 ст. 53 Митного кодексу України для підтвердження заявленої митної вартості надати (за наявності) такі додаткові документи: виписку з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації фірми-виробника товару, висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, переклад декларації країни відправлення.

Декларантом на вимогу митного органу надіслано лист від 11 червня 2021 року №1, в якому повідомлено про те, що всі можливі документи у рамках поданих МД декларантом було надано до митниці, інших чи додаткових документів надати не має можливості (аркуш справи 32).

Відповідно до ст. 54, 55 Митного кодексу України за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів та зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування, яке має містити обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; наявну в митного органу інформацію, яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування, тощо.

Оскільки, на думку митних органів, подані позивачем разом з митними деклараціями документи містили зазначені вище розбіжності, Одеською митницею Держмитслужби складено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення та прийнято рішення про коригування митної вартості товарів за резервним методом, які позивачем оскаржені до суду в цій справі.

Суд вважає дії митного органу щодо відмови в застосуванні митної вартості, заявленої позивачем, за першим методом митної оцінки – за ціною договору, неправомірними, картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення такими, що підлягають скасуванню, рішення про коригування відповідачем митної вартості за вищезазначеною партією товару протиправними та такими, що підлягають скасуванню, з огляду на наступне.

Відповідно до положень ст. 57 Митного кодексу України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

З матеріалів справи вбачається, що декларант надав всі необхідні документи, які давали змогу митному органу визначити митну вартість товару, надані документи підтверджують числове значення митної вартості товару та не містять розбіжностей.

Так, декларантом наданий до митних органів договір (контракт), в якому визначений порядок, умови і строки оплати товару, умови поставки товару, тощо, надані інвойси, які містять дані щодо найменування, кількості, ціни товару, умов поставки, що відповідає даним митних декларацій та не суперечить умовам контракту, дані прайс-листів, пакувальних листів не суперечать один одному та відповідають даним інвойсів щодо ціни, кількості, умов поставки товару, тощо.

Щодо тверджень митного органу про відсутність у наданих до митного оформлення документах даних щодо вартості пакування товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості товару, суд зазначає наступне.

Відповідно до положень ч. 10 ст. 58 Митного кодексу України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, зокрема, вартість ящиків тари (контейнерів), в яку упаковано товар, або іншої упаковки, що для митних цілей вважаються єдиним цілим з відповідними товарами; вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням.

Поставка товару здійснювалась на умовах EXW. Згідно до розділу «А.9» умов EXW Офіційних правил тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати Інкотермс, продавець зобов`язаний за власний рахунок забезпечити пакування товару, необхідне для перевезення товару (за винятком випадків, коли в даній галузі торгівлі прийнято звичайно відправляти товари з такими ж характеристиками, що обумовлені договором, без упаковки). Пакування здійснюється в тій мірі, в якій обставини, що стосуються транспортування (наприклад, засоби перевезення, місце призначення), були повідомлені продавцю до укладення договору купівлі-продажу. Упаковка повинна містити належне маркування.

Крім того, відповідно до розділу 2 зовнішньоекономічного договору б/н від 03.12.2019 року зазначено, що усі деталі контракту стосовно розміру товару та його пакування відображаються у інвойсах.

При цьому, жодних спеціальних умов щодо пакування товару, інвойсом не передбачено

Отже, при розрахунку митної вартості не повинна враховуватися така окрема її складова, як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням, з огляду на включення цих витрат до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті (фактурної вартості товару).

Крім того, декларант у поясненнях, наданих до митного органу, пояснив, що відповідно до Класифікатора особливостей переміщення товарів через митний кордон України, у разі поставки товару у зворотній тарі у графі « 37. Процедура» митної декларації має бути зазначено «ZZ32», в той час як у вказаній графі митних декларацій поданих позивачем зазначено «ZZ00» (тара не зворотна та її вартість входить у ціну товару), що свідчить про відсутність особливостей переміщення товару, визначених цим Класифікатором. Жодних спеціальних умов щодо пакування товару, інвойсами, наданими продавцем не передбачалось.

З урахуванням зазначеного, зауваження митного органу стосовного того, що у наданих до митного оформлення документах відсутні дані щодо даної складової митної вартості товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару є необґрунтованими та безпідставними.

Щодо тверджень митних органів про те, що на платіжному документі відсутні печатки уповноваженого банку, суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 5 зовнішньоекономічного договору (контракту) купівлі-продажу № б/н 03.12.2019 під сплатою розуміється банківський переказ коштів на реквізити продавця.

Позивачем на підтвердження оплати товару було надано до митного органу платіжне доручення № 9120904c-782a-4a56-b063-bd5103 від 01.06.2021 року з відміткою банку платника - AT КБ «Приватбанк» на загальну суму 8810,46 доларів США.

Вказана сума кореспондується із сумою, вказаною у Рахунку-проформі (Proforma invoice) №1202507202 від 27.05.2021 року, поданого до декларування.

Крім того, відсутність в указаному платіжному дорученні печаток та підписів відповідних посадових осіб банківської установи, що здійснювала платіж, відмітка цієї банківської установи про проведення банківської операції, передбачені постановою правління Національного банку України від 28.07.2008 №216, обґрунтовується тим, що указане платіжне доручення подавалось через Міжнародну система грошових переказів SWIFT, тому на цей електронний розрахунковий документ накладались електронні підписи відповідних осіб, тоді як відповідні печатки та підписи на платіжному документі відповідно до Положення №216 проставляються у разі його подання не в електронному вигляді.

Відповідно до п. 3.10 Положення №216 уповноважений банк після здійснення операції з переказу коштів в іноземній валюті або банківських металів надає платникові інформацію в письмовій або електронній формі про первісну суму переказу, зокрема, в іноземній валюті, суму всіх витрат, яку сплатив платник за проведення цієї операції, тощо.

Оскільки така інформація відповідно до Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» не є платіжним документом, у позивача відсутній обов`язок її надання митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товару.

Крім того, відповідач зазначає, що печатки на зовнішньоекономічному контракті мають ознаку накладення, що викликає сумніви щодо автентичності документа.

Вказані доводи фактично є припущеннями митного органу, жодним чином не підтвердженими доказами.

Сумніви митного органу у достовірності документів не можуть бути підставою для коригування митної вартості товару, якщо вони документально жодним чином не підтверджені.

Відповідачем не надано жодних обґрунтувань щодо нечинності зазначеного зовнішньоекономічного контракту або доказів його підробки.

Суд зазначає, що принцип прийняття рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України є орієнтиром при реалізації повноважень владного суб`єкта, який вимагає від останнього діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним, з дотриманням встановленої законом процедури. Критерій прийняття рішення, вчинення (невчинення) дії обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення або вчинення дії, відображає принцип обґрунтованості рішення або дії. Він вимагає від суб`єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов`язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Суб`єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями, а не конкретними обставинами. Несприятливе для особи рішення повинно бути вмотивованим.

Вказані висновки узгоджуються з висновками, викладеними Верховним Судом у постанові віл 16.02.2021 року по справі №324/580/17.

Відтак, наявність у оскаржуваному рішенні припущень митного органу свідчить про його невмотивованість.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, однак відповідач не довів наявність розбіжностей в поданих документах, подані документи містили всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, а також надавали можливість відповідачу визначити митну вартість товару, відповідач не мав права витребовувати у позивача додаткові документи та відмовляти у розмитненні товару позивачу за ціною контракту.

Будь-яких переконливих аргументів та доказів, які б викликали обґрунтовані сумніви у достовірності проведеного позивачем розрахунку митної вартості товару за ціною договору відповідачем не наведено та не надано, в відзиві на позов відповідачем не спростовані доводи позивача.

Посилання відповідача в рішенні про коригування митної вартості товару на наявність інформації про те, що подібний товар був оформлений за вищою митною вартістю суд не приймає до уваги, оскільки, відомості з інформаційної бази даних носять допоміжний інформаційних характер та не є безперечним доказом заниження митної вартості товарів в разі наявності у декларанта всіх документів, які підтверджують обґрунтованість заявленої митної вартості товару за ціною договору та не мають розбіжностей, які б не давали можливість визначити вартість товару.

Наявність у названій системі інформації про те, що подібний товар у попередні періоди розмитнювався за вартістю більшою, ніж задекларована декларантом, за відсутності інших визначених законом підстав, що обумовлюють межі і способи здійснення органом доходів і зборів контролю митної вартості, не утворює підстав для відмови у визнанні заявленої декларантом митної вартості за основним методом та її визначенні за другорядними методами, оскільки торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, сезонність, наявність знижок тощо), і сама по собі не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не призводить до автоматичного збільшення митної вартості товарів, адже законодавство таких підстав прямо не встановлює, тому не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару.

Відповідачем, як суб`єктом владних повноважень не доведено суду, що надані позивачем документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до ст. 8 Митного кодексу України державна митна служба здійснюється на основі принципів, в тому числі, законності та презумпції невинуватості, єдиного порядку переміщення товарів, транспортних засобів через митний кордон України, спрощення законної торгівлі, заохочення доброчесності, тощо.

Згідно з ч. 3 ст. 318 Митного кодексу України митний контроль має передбачати виконання органами доходів і зборів мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Відповідно до ч. 7 ст. 54 Митного кодексу України у разі якщо під час проведення митного контролю орган доходів і зборів не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

Оскільки позивачем були надані для митного оформлення товару всі документи, необхідні для визначення його митної вартості, документи містять повну інформацію про митну вартість товару та її складові частини, не містять розбіжностей, тощо, відмова відповідача у розмитненні товару за митною декларацією є не правомірною, оскаржувані картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення та рішення про коригування митної вартості товарів є протиправними та підлягають скасуванню судом.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Згідно з ч. 1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Враховуючи вищезазначене та оцінюючи надані докази в сукупності, суд вважає позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ ЮНІОН ГРУП» обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Щодо судових витрат, зокрема, сплаченого судового збору, він підлягає стягненню з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань у відповідності до приписів ст. 139 КАС України.

Керуючись ст. ст. 6, 14, 90, 139, 243-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, –

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ ЮНІОН ГРУП» (вул. Суворова, 2-А, смт. Овідіополь, Овідіопольський район, Одеська область, 67801, код ЄДРПОУ 43096047) до Одеської митниці Держмитслужби (вул. Івана та Юрія Лип, 21 А, м. Одеса, 65078, код ЄДРПОУ 43333459), Одеської митниці, як відокремленого підрозділу Держмитслужби (вул. Івана та Юрія Лип, 21 А, м. Одеса, 65078, код ЄДРПОУ ВП 44005631) про визнання протиправними та скасування рішення Одеської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів №UA500500/2021/000189/2 від 11.06.2021 року, картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Одеської митниці Держмитслужби №UA500500/2021/00366 від 11.06.2021 року – задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Одеської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів №UA500500/2021/000189/2 від 11.06.2021 року.

Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Одеської митниці Держмитслужби №UA500500/2021/00366 від 11.06.2021 року.

Стягнути з Одеської митниці, як відокремленого підрозділу Держмитслужби (вул. Івана та Юрія Лип, 21 А, м. Одеса, 65078, код ЄДРПОУ ВП 44005631) за рахунок її бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ ЮНІОН ГРУП» (вул. Суворова, 2-А, смт. Овідіополь, Овідіопольський район, Одеська область, 67801, код ЄДРПОУ 43096047) сплачений судовий збір у розмірі 4540 грн.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки, встановлені ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення суду може бути оскаржено в порядку та строки, встановлені ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Л.І. Свида