Ухвала суду № 103208812, 11.02.2022, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про забезпечення позову

11 лютого 2022 р. Справа № 400/5831/21 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Малих О.В., розглянувши заяву позивача про забезпечення позову по справі

за позовом:Державного реєстратора відділу державної реєстрації прав на нерухоме майно, їх обтяжень виконавчого комітету Первомайської міської ради Миколаївської області ОСОБА_1 , вул. Петровського, 65, с. Криве Озеро, Первомайський район, Миколаївська область, 55105, до відповідача:Міністерства юстиції України, вул. Архітектора Городецького, 13, м. Київ, 01001, треті особи:1. Мале підприємство "Волна", вул. Виноградна, 17, с. Коблеве, Миколаївський район, Миколаївська область, 57453, 2. Товариство з обмеженою відповідальністю "Літо-Варе", вул. Чигрина, 1, кв. 55, м. Миколаїв, 54020, 3. Державне підприємство "Національні інформаційні системи", вул. Бульварно-Кудрявська, 4, м. Київ, 04053, про:визнання протиправним та скасування наказу від 13.07.21 р. № 2483/5,ВСТАНОВИВ:

Державний реєстратор відділу державної реєстрації прав на нерухоме майно, їх обтяжень виконавчого комітету Первомайської міської ради Миколаївської області ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Міністерства юстиції України, в якому просить суд визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства юстиції України № 2483/5 від 13.07.2021 року, прийнятий на підставі висновку Центральної Колегії Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції від 08.06.2021 року в частині анулювання доступу державному реєстратору відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, їх обтяжень, юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців апарату виконавчого комітету Первомайської міської ради Миколаївської області ОСОБА_1 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Ухвалою від 28.07.2021 року суд відкрив провадження у справі та ухвалив розглядати за правилами спрощеного позовного провадження відповідно до ст. 262 КАС України (без виклику сторін у судове засідання).

01 лютого 2022 року від позивача надійшла заява про забезпечення позову шляхом:

- заборони Виконавчому комітету Первомайської міської ради проводити звільнення ОСОБА_1 із займаної посади включно до моменту набрання судовим рішенням у цій справі законної сили;

- зупинення дії наказу Міністерства юстиції України № 2483/5 від 13.07.2021 року в частині анулювання доступу Державного реєстратора відділу державної реєстрації прав на нерухоме майно, їх обтяжень виконавчого комітету Первомайської міської ради Миколаївської області ОСОБА_1 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, включно до моменту набрання судовим рішенням у цій справі законної сили.

В обґрунтування своєї заяви позивач зазначив, що наразі склалась ситуація за якої трудові відносини між роботодавцем - виконавчим комітетом ГІервомайської міської ради Миколаївської області та позивачем фактично продовжуються, однак, Позивач позбавлений можливості виконувати свої посадові обов`язки з огляду на факт прийняття Міністерством юстиції України оскаржуваного Наказу. Зазначене є грубим порушенням трудових прав Позивача та суттєво ускладнює його життя з огляду на відсутність відповідного грошового забезпечення.

Крім того, наявність такої ситуації певною мірою відображається на роботодавцеві адже він повинен нараховувати та сплачувати заробітну плату працівнику та утримувати з його заробітної плати податки, збори та інші обов`язкові платежі. Беручи до уваги вказані обставини виникла ситуація за якої фактично тривають трудові відносини між позивачем та роботодавцем, однак, нарахування позивачу заробітної плати пов`язано з певними складнощами з огляду на зазначені обставини.

Крім того, блокування позивачу, як державному реєстратору доступу до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно є порушенням права на працю, обмежує його у можливостях повноцінного здійснення службової діяльності, позбавляє позивача можливості турбуватися про сім`ю та створює можливі негативні наслідки у вигляді наявності заборгованості зі сплати податків, зборів та інших обов`язкових платежів. Відновлення порушених прав вимагатиме від позивача значних фінансових витрат.

Дослідивши доводи, викладені в заяві про забезпечення позову та матеріали, додані до неї, суд зазначає наступне:

Відповідно до ч. 1 та 2 положень ст. 150 КАС України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

У відповідності до положень ч. 1 та 2 ст. 151 КАС України, позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Згідно ч. 1 ст. 154 КАС України, заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

Залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково (ч. 4 ст. 154 КАС України).

За своєю суттю інститут забезпечення позову в адміністративному судочинстві є інститутом попереднього судового захисту. Метою його запровадження є гарантування виконання рішення суду у випадку задоволення позову за існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі.

Доведення наявності зазначених підстав або принаймні однієї з них, з точки зору процесуального закону, є необхідною передумовою для вжиття судом заходів до забезпечення позову у разі їх вжиття за клопотанням позивача.

Із наведеного випливає, що вирішуючи питання про вжиття заходів забезпечення позову суд має пересвідчитись, що надані докази та доводи позивача переконливо свідчать про наявність підстав для забезпечення позову.

У вирішенні питання про вжиття заходів забезпечення позову суд повинен здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності їх вжиття з урахуванням: розумності, обґрунтованості та адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову та його предметом; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду у разі невжиття заходів забезпечення позову; запобігання порушенню охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками судового процесу, у разі вжиття заходів забезпечення позову.

Також, відповідно до ч. 4 ст. 150 КАС України подання позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб`єкта владних повноважень, якщо суд не застосував відповідні заходи забезпечення позову.

Із наведеного випливає, що вирішуючи питання про вжиття заходів забезпечення позову суд має пересвідчитись, що надані докази та доводи позивача переконливо свідчать про наявність підстав для забезпечення позову.

У вирішенні питання про вжиття заходів забезпечення позову суд повинен здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності їх вжиття з урахуванням: розумності, обґрунтованості та адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову та його предметом; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду у разі невжиття заходів забезпечення позову; запобігання порушенню охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками судового процесу, у разі вжиття заходів забезпечення позову.

Однак, наявність очевидних ознак протиправності оскаржуваної постанови може бути виявлена судом тільки на підставі з`ясування фактичних обставин справи, а також оцінки належності, допустимості і достовірності як кожного доказу окремо, так і достатності та взаємного зв`язку наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності.

Самі по собі негативні наслідки не можуть бути підставою для забезпечення позову, а наведене заявником обґрунтування потребує з`ясування обставин в адміністративній справі, з підтвердженням відповідними доказами і наданням оцінки аргументам учасників справи.

Одночасно з цим, як зазначено позивачем, блокування йому, як державному реєстратору доступу до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно є порушенням права на працю, обмежує його у можливостях повноцінного здійснення службової діяльності. При цьому, позивач фактично виконує свої службові обов`язки, але з обмеженням доступу до реєстру.

Таким чином, з метою запобігання негативних наслідків для позивача, які можуть в подальшому суттєво ускладнити можливість реального виконання у майбутньому рішення суду, якщо його буде прийнято на користь позивача, суд дійшов висновку про наявність підстав для забезпечення позову шляхом упинення дії наказу Міністерства юстиції України № 2483/5 від 13.07.2021 року в частині анулювання доступу Державного реєстратора відділу державної реєстрації прав на нерухоме майно, їх обтяжень виконавчого комітету Первомайської міської ради Миколаївської області ОСОБА_1 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, включно до моменту набрання судовим рішенням у цій справі законної сили.

При цьому суд відмовляє у задоволенні заяви позивача в частині забезпечення позову шляхом заборони Виконавчому комітету Первомайської міської ради проводити звільнення ОСОБА_1 із займаної посади включно до моменту набрання судовим рішенням у цій справі законної сили, оскільки дані вимоги не стосуються предмету позову та жодним чином позивачем не обгрунтовані.

За таких обставин суд задовольняє заяву позивача про забезпечення позову частково.

Керуючись ст.ст. 150 - 154, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Заяву Державного реєстратора відділу державної реєстрації прав на нерухоме майно, їх обтяжень виконавчого комітету Первомайської міської ради Миколаївської області ОСОБА_1 про забезпечення позову - задовольнити частково.

2. Зупинити дію наказу Міністерства юстиції України № 2483/5 від 13.07.2021 року в частині анулювання доступу Державного реєстратора відділу державної реєстрації прав на нерухоме майно, їх обтяжень виконавчого комітету Первомайської міської ради Миколаївської області ОСОБА_1 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, включно - до набрання законної сили судовим рішенням в адміністративній справі № 400/5831/21.

3. Відповідно до ч. 1 ст. 156 Кодексу адміністративного судочинства України, ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.

4. Ухвала є обов`язковою для виконання та набирає законної сили з 11.02.2022 року.

Ухвалу про забезпечення позову може бути оскаржено. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Апеляційна скарга на ухвалу може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення в порядку, визначеному ст. 295-297 з урахуванням п. 15.5 Перехідних положень КАС України.

Суддя О.В. Малих