Рішення № 103207104, 10.02.2022, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа№380/21072/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 лютого 2022 року

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Потабенко В.А., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Львівській області про зобов`язання до вчинення дій, -

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Львівській області (далі - ГУ ДСНС у Львівській області, відповідач) з такими позовними вимогами:

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Львівській області щодо зміни розміру посадового окладу і окладу за спеціальним званням ОСОБА_1 та у виготовленні і скеруванні до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області нової довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії, чинного станом на 01.01.2021 рік;

- зобов`язати Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у відповідності до приписів положень П.4 Постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017р. №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», в редакції чинній на час прийняття постанови, та вимог статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік», провести з 01.01.2021 зміну розмірів посадового окладу і окладу за спеціальним званням ОСОБА_1 , виходячи із розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого законом на 01.01.2021;

- з врахуванням проведених з 01.01.2021 змін розміру грошового забезпечення, виготовити та направити до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області нову довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 для перерахунку пенсії, чинного станом на 01.01.2021 р., за формою додатку 2 до «Порядку проведення перерахунку пенсій призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби та деяких інших осіб», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 р. №45 (в редакції 2015 року).

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018р. №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільненні з військової служби, та деяким іншим особам» з 01.03.2018 було введено в дію постанову Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 ««Про грошові забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», на підставі якої позивачеві з 01.01.2018 було змінено розмір посадового окладу та окладу за спеціальним званням, що призвело до проведення перерахунку його пенсії. Позивач зазначає, що обрахунок розміру посадового окладу та окладу зі спеціальним званням проводився у відповідності до положень п.4 постанови КМУ №704 (і редакції постанови КМУ №103), виходячи із розміру мінімального прожиткового мінімум) для працездатних осіб встановленого законом на 01 січня 2018 року в розмірі - 1762 грн., і після цього жодного разу не змінювався. Постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільненні з військової служби, та деяким іншим особам» з 01.03.2018р. було введено в дію постанову Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 ««Про грошові забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», на підставі якої позивачеві з 01.01.2018р. було змінено розмір посадового окладу, окладу за спеціальним званням, що призвело до проведення перерахунку його пенсії. Позивач зазначає, , що обрахунок розміру посадового окладу та окладу зі спеціальним званням проводився у відповідності до положень п.4 постанови КМУ №704 (і редакції постанови КМУ №103), виходячи із розміру мінімального прожиткового мінімум) для працездатних осіб встановленого законом на 01.01.2018 в розмірі - 1762 грн., : після цього жодного разу не змінювався. 29.01.2020 Шостим апеляційним адміністративним судом у справі №826/6453/18 було винесено постанову, якою п.6 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018р. №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільненні з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» було визнано протиправним та скасовано, що стало підставою для відновлення попередньої редакції п.4 постанови КМУ №704, яка діяла на час прийняти зазначеної постанови, а відтак і підставою для автоматичної зміни розмірів окладів за посадок і званням для осіб, грошове забезпечення яких встановлюється зазначеною постановою. У зв`язку з відновленням початкової редакції положень п.4 Постанови №704 відповідач був зобов`язаний провести з 01.02.2020 перерахунок розмірів посадових окладів та окладів за військовими званнями, але цього не зробив. З 01.01.2021 в дію було введено Закон України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» нормами якого з 01.01.2021 визначено новий розмір розрахункової величині для обрахунку посадових окладів, що зобов`язувало відповідача до проведення перерахунку окладів, але відповідачем знову, як і в 2020 році не було проведено відповідного перерахунку розмірів окладів за посадою і званням, що і спонукало позивача звернутися із відповідною заявою до відповідача для виготовлення і скерування до пенсійного органу нової довідки про розмір грошового забезпечення, чинного станом на 01.01.2021, для перерахунку з 01.01.2021 основного розміру пенсії. За результатами розгляду заяви відповідач листом від 05.11.21 проінформував позивача про відсутність належних у нього підстав для зміни розмірів посадового окладу,окладу за званням та для виготовлення і скерування в адресу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області нової довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії, чинної станом на 01.01.2021. Тобто позивачеві у задоволенні його заяви було відмовлено. Враховуючи зазначене позивач вважає дії відповідача щодо відмови йому у зміні розміру посадового окладу і окладу за військовим званням, проведеної у відповідності до приписів п.4 постанови КМУ №704, в редакції чинній на день прийняття постанови, та вимог Закону України «Про державний бюджет України на 2021 рік, а відповідно і у виготовленні та скеруванні до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області нової довідки про грошове забезпечення для перерахунку пенсії протиправними та такими, що порушують його права.

Ухвалою судді від 29.11.2021 відкрито провадження у справі та вирішено проводити розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення учасників сторін.

12.01.2021 від відповідача надійшов відзив (вх. №2964). Відповідач зазначив, що відповідно до постанови КМУ №704 (в редакції постанови КМУ №103) розрахунковою величиною для визначення розмірів посадових окладів та окладів за військовим (спеціальним) званням, як складових грошового забезпечення осіб рядового та начальницького складу служби цивільного захисту,що проходять службу, є стала величина-розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, визначений законом на 01.01.2018. Зміна розміру прожиткового мінімуму на 2021 не є підставою для зміни розміру окладів за посадою і спеціальним званням осіб рядового та начальницького складу служби цивільного захисту, та, відповідно,для перерахунку пенсії особам, пенсія яких призначена на підставі Закону. Посадові оклади усіх осіб рядового і начальницького складу Головного управління розраховані на підставі Постанови №704 (в редакції, введеній в дію Постановою №103) виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018, що складав на цю дату 1762 грн. Оскільки після цієї дати (01.03.2018) Уряд не приймав будь-яких рішень щодо збільшення грошового забезпечення військовослужбовців, розміри посадових окладів осіб рядового і начальницького складу ДСНС (в тому числі за посадою, яку займав позивач до виходу на пенсію) залишаються незмінними станом на сьогоднішній день. Станом на 01.01.2021 не відбулись зміни розміру грошового забезпечення за посадою (рівнозначною/аналогічною), яку позивач займав на час звільнення як обов`язкової передумови для виникнення у відповідача обов`язку зі складення довідки про розмір грошового забезпечення військовослужбовця для перерахунку пенсії.

25.01.2022 від позивача надійшла відповідь на відзив (вх. №6908). На думку позивача , у відповідача є всі необхідні законодавчі підстави для реалізації покладених на нього повноважень з питань грошового забезпечення, які регламентуються Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про розмір грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб». З 29.01.2020, з дня набрання законної сили рішенням у справі №826/6453/18, пункт 6 постанови Кабінету Міністрів України №103 втратив чинність та була відновлена дія п.4 постанови КМУ №704 у первісній редакції, що передбачає визначення посадового окладу та окладу за військовим званням (спеціальним) званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року) на відповідний тарифний коефіцієнт.

Відповідно до ч. 5 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Оскільки відсутні клопотання будь-якої зі сторін про розгляд справи у судовому засіданні з викликом сторін, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі факти, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд дійшов до наступних висновків.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Волинській області та отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".

21.10.2021 позивач звернувся із заявою на ім`я начальника Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Львівській області, в якій просив, з врахуванням нової бази обрахунку окладів, встановленого нормами закону на 01.01.2021 провести перерахунок розміру окладів за посадою і званням та за результатами проведеного перерахунку виготовити та скерувати на адресу Головного Пенсійного фонду України у Львівській області нову довідку про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії, чинної станом на 01.01.2021, за формою додатку 2 до Порядку №45 (в редакції 2015 року).

ГУ ДСНС у Львівській області листом від 05.11.2021 №5802-8584/5814 «Про розгляд звернення» повідомило позивача, що відповідно до постанови КМУ №704 (в редакції постанови КМУ №103) розрахунковою величиною для визначення розмірів посадових окладів та окладів за військовим (спеціальним ) званням, як складових грошового осіб рядового та начальницького складу служби цивільного захисту, що проходять службу є стала величина - розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, визначеного законом на 01.01.2018. Зміна розміру прожиткового мінімуму на 2021 рік не є підставою для зміни розміру окладів за посадою і спеціальним званням осіб рядового та начальницького складу служби цивільного захисту та,в відповідно, для перерахунку пенсії особам, пенсія яких призначена на підставі закону. Враховуючи те, що Кабінетом Міністрів України після 21.02.2018 не приймалось рішення про зміну розмірів та видів грошового забезпечення осіб рядового та начальницького складу служби цивільного захисту та про перерахунок пенсій, Головне управління немає правових підстав для перерахунку грошового забезпечення та видачі нової довідки про розмір грошового забезпечення та видачі нової довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» № 2011-ХІІ встановлено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів. До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.

Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ визначено Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 №2262-XII, ст. 63 якого встановлено, що перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв`язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку. Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону.

Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.

Тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу встановлено постановою КМУ №704 від 30.08.2017 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (далі - Постанова №704).

Пунктом 2 Постанови №704 установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Відповідно п. 3 Постанови №704, виплату грошового забезпечення військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу здійснювати в порядку, що затверджується Міністерством оборони, Міністерством внутрішніх справ, Міністерством фінансів, Міністерством інфраструктури, Міністерством юстиції, Службою безпеки, Управлінням державної охорони, Службою зовнішньої розвідки, Адміністрацією Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації (далі - державні органи).

Згідно з п. 4 Постанови №704 в первинній редакції було встановлено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.

Також додатки 1, 12, 13, 14 до Постанови №704 містять примітки, відповідно до яких, зокрема посадові оклади за розрядами тарифної сітки та оклади за військовим (спеціальним) званням визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт.

Постанова №704 набрала чинності з 01.03.2018.

На момент набрання чинності Постановою №704, пункт 4 цього нормативно-правового акту було викладено у редакції п. 6 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» (далі - постанова КМУ №103), а саме: «Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 р., на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.».

Таким чином, на момент виникнення спірних правовідносин пункт 4 Постанови №704 визначав, що при обчисленні розмірів посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу використовується такий показник, як «розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2018».

З урахуванням викладеного, згідно з Постановою №704 (в редакції Постанови №103) розрахунковою величиною для визначення розмірів посадових окладів та окладів за військовим званням, як складових грошового забезпечення військовослужбовців, що проходять військову службу, є розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, визначений законом на 01.01.2018, а мінімальна заробітна плата (чи її частина) для розрахунків розмірів цих окладів у спірний період не застосовується.

Пунктом 4 Постанови №704 було чітко визначено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2018, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 у справі №826/6453/18 за наслідками апеляційного перегляду справи було скасовано рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 16.10.2019 в частині відмови в задоволенні позову про визнання протиправним та скасування пункту постанови і прийнято в цій частині нову постанову, якою визнано протиправним та скасовано пункт 6 постанови КМУ №103.

Отже, з 29.01.2020 - дня набрання законної сили рішенням у справі №826/6453/18 пункт 6 Постанови №103 втратив чинність та була відновлена дія пункту 4 Постанови №704 у первинній редакції.

З цих підстав позивач вважає, що у нього виникло право з 01.02.2021 на перерахунок посадового окладу, окладу за військовим званням та інших складових грошового забезпечення на підставі первинної редакції п. 4 Постанови № 704, а саме: «Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12,13, 14.».

Однак, суд наголошує, що згідно з пунктом 3 розділу ІІ Закону України від 06.12.2016 №1774-VІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» (далі - Закон №1744-VІІІ) мінімальна заробітна плата після набрання чинності цим Законом не застосовується як розрахункова величина для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат. До внесення змін до законів України щодо незастосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини вона застосовується у розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року, починаючи з 01.01.2017.

Суд зазначає, що під час розв`язання правової колізії між нормами пункту 3 розділу ІІ Закону №1774-VІІІ та пункту 4 Постанови №704, у редакції до внесення змін Постановою №103, та приміток до додатків 1, 12, 13, 14 Постанови №704 перевагу належить віддати положенням закону як акту права вищої юридичної сили.

Конституційний Суд України неодноразово розглядав питання, пов`язані з реалізацією права на соціальний захист, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція України виокремлює певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них, зокрема, належать громадяни, які відповідно до статті 17 Конституції України перебувають на службі у військових формуваннях та правоохоронних органах держави, забезпечуючи суверенітет і територіальну цілісність України, її економічну та інформаційну безпеку, а саме: у Збройних Силах України, органах Служби безпеки України, міліції, прокуратури, охорони державного кордону України, податкової міліції, Управління державної охорони України, державної пожежної охорони, Державного департаменту України з питань виконання покарань тощо (рішення Конституційного Суду України від 06.07.1999 №8-рп/99 у справі щодо права на пільги, від 20.03.2002 №5-рп/2002 у справі щодо пільг, компенсацій і гарантій).

У зазначених рішеннях Конституційний Суд України вказав, що необхідність додаткових гарантій соціальної захищеності цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення зумовлена насамперед тим, що служба у Збройних Силах України, інших військових формуваннях та правоохоронних органах держави пов`язана з ризиком для життя і здоров`я, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей. Це повинно компенсуватися наявністю підвищених гарантій соціальної захищеності, тобто комплексу організаційно-правових економічних заходів, спрямованих на забезпечення добробуту саме цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення.

Відповідно до п. п. 21, 24 рішення у справі «Федоренко проти України» (N 25921/02), Європейський Суд з прав людини, здійснюючи прецедентне тлумачення статті 1 Першого Протоколу до Конвенції, сформулював правову позицію про те, що право власності може бути «існуючим майном» або «виправданими очікуваннями» щодо отримання можливості ефективного використання права власності чи «законними сподіваннями» отримання права власності. У пункті 57 рішення Європейського суду з прав людини «Щокін проти України» (№23759/03 та №37943/06) та у пункті 43 рішення Європейського суду з прав людини «Серков проти України» (39766/05), встановлено порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав та основоположних свобод, на підставі того, що органи державної влади віддали перевагу найменш сприятливому тлумаченню національного законодавства, що призвело до накладення на заявника додаткових зобов`язань зі сплати податку. Хоча ця справа стосується податкового спору, у ній закладено один з основних принципів забезпечення вирішення спорів у публічно-правовій сфері, зокрема, між фізичною/юридичною особою і суб`єктом владних повноважень, який передбачає, що будь-яке втручання з боку державних органів в мирне володіння майном, повинно бути законним і що воно повинне переслідувати законну мету в інтересах суспільства. Будь-яке втручання також повинно бути пропорційним переслідуваній меті. Іншими словами, необхідно знайти справедливий баланс до вимог загальних інтересів спільноти та вимог захисту основних прав особистості.

Оскільки норма п. 3 розділу ІІ Закону України від 06.12.2016 № 1774-VІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» не втратила чинності і за юридичною силою є вищою за положення пункту 4 Постанови №704, у редакції до внесення змін Постановою №103, а також додатків 1, 12, 13, 14 Постанови №704, суд не вбачає правових підстав для обчислення розміру окладу за посадою позивача та окладу за військовим званням із використанням величини мінімальної заробітної плати, а не прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року.

Так, у постанові від 11.02.2021 у справі № 200/3774/20-а Верховним Судом досліджувалося питання застосування пункту 4 Постанови КМУ № 704 у взаємозв`язку з Примітками до цієї Постанови.

Для з`ясування указаного питання Верховний Суд дослідив історію внесення змін до Постанови КМУ № 704 та з`ясував, що пункт 4 Постанови КМУ № 704 у первинній редакції передбачав, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.

У Додатках 1 та 14 до Постанови КМУ № 704 у вигляді таблиці зазначені відповідні тарифні коефіцієнти. Вказані Додатки мають примітки пояснювального характеру. Зокрема, у цих примітках наведена інформація щодо арифметичної дії (множення), яка застосовується при обчисленні розмірів посадових окладів та окладів за військовим (спеціальним) званням, в залежності від відповідних тарифних коефіцієнтів, та наведені правила округлення розрахунків. У цих примітках норми права не містяться.

Тобто вказані додатки до Постанови КМУ № 704, за висновком Верховного Суду, дублювали положення пункту 4 Постанови КМУ № 704 в частині зазначення розрахункової величини - розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановлений законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року).

В подальшому Постановою КМУ № 103 внесено зміни до Постанови КМУ № 704 та пункт 4 викладено в новій редакції, а саме: виключено вимогу щодо обрахування посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями виходячи із розрахункової величини «розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року)», вказавши цю розрахункову величину як «розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року».

З цього приводу Верховний Суд у справі № 200/3774/20-а зазначив про те, що неприведення Кабінетом Міністрів України приміток до додатків до Постанови № 704 у відповідність до змін, що були внесені у пункт 4 цієї Постанови, не може бути підставою для обчислення посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням з використанням у якості розрахункової величини «розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року)».

Судом також враховано висновки Великої Палати Верховного Суду, які викладені у постанові від 11.12.2019 у справі №240/4946/18, щодо застосування норм права, а саме: пункту 3 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 06.12.2016 №1774-VІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України», згідно яких: « 01.01.2017 набрав чинності Закон України від 06.12.2016 №1774-VІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України». За змістом пункту 3 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1774-VІІІ мінімальна заробітна плата після набрання чинності цим Законом не застосовується як розрахункова величина для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат. До внесення змін до законів України щодо незастосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини вона застосовується в розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого на 01 січня календарного року, починаючи з 01.01.2017. Таким чином, за загальним правилом дії норм права у часі, у зв`язку з набранням чинності Законом України від 06.12.2016 №1774-VІІІ, яким установлено розрахункову величину для визначення посадових окладів, заробітної плати працівників та інших виплат і заборонено застосовувати мінімальну заробітну плату після набрання чинності цим Законом, положення статті 37 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 №796-XII щодо обчислення щомісячної грошової допомоги у процентному співвідношенні до мінімальної заробітної плати застосуванню не підлягають.

Аналогічні висновки щодо застосування норм права у схожих правовідносинах викладено у постановах Верховного Суду від 11 лютого 2021 року у справі №200/3757/20-а, від 11 лютого 2021 року у справі № 240/11952/19, від 14 квітня 2021 року у справі № 240/12309/20, від 27.05.2021 у справі № 520/5794/2020, суд у цій справі не вбачає підстав відступати від неї.

Відтак, з огляду на встановлене, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для визнати протиправною бездіяльності Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Львівській області щодо зміни з 01 січня 2021 року розмірів посадового окладу і окладу за спеціальним званням ОСОБА_1 , виходячи із розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого законом на 01 січня 2021 року.

Щодо позовних вимог про зобов`язання ГУ ДСНСу Львівській області, з врахуванням проведених з 01.01.2021 змін розміру грошового забезпечення, виготовити та направити до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області нову довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 для перерахунку пенсії, чинного станом на 01.01.2021 р., за формою додатку 2 до «Порядку проведення перерахунку пенсій призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби та деяких інших осіб», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 р. №45 (в редакції 2015 року), то суд зазначає таке.

У пунктах 2-3 Порядку №45 встановлено послідовний алгоритм дій органів Пенсійного фонду України, Міноборони, МВС, Національній поліції, Мін`юсту, Мінінфраструктури, СБУ, Служби зовнішньої розвідки, ДФС, Управління державної охорони, Адміністрації Держспецзв`язку, Адміністрації Держприкордонслужби, ДСНС, Служби судової охорони, органів, які уповноважені рішеннями керівників державних органів, видавати довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії, а також державного органу, з якого особи були звільнені із служби, щодо підготовки списків осіб, пенсії яких підлягають перерахунку, підготовки довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, а також самого перерахунку пенсії, призначеної відповідно до Закону №2262-ХІІ.

Пунктом 1 Порядку №45 встановлено, що пенсії, призначені відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.

Згідно з пунктом 4 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України, заява про переведення з одного виду пенсії на інший, про перерахунок пенсії подається до органу, що призначає пенсію, заявником за місцем проживання, а при необхідності - його законним представником за місцем його проживання.

Пунктами 23-24 цього Порядку встановлено, що перерахунок раніше призначених пенсій проводиться органами, що призначають пенсії, в порядку, установленому статтею 63 Закону. Пенсіонери подають органам, що призначають пенсії, додаткові документи, які дають право на підвищення пенсії. Про виникнення підстав для проведення перерахунку пенсій згідно зі статтею 63 Закону уповноважені структурні підрозділи зобов`язані у п`ятиденний строк після прийняття відповідного нормативно-правового акта, на підставі якого змінюється хоча б один з видів грошового забезпечення для відповідних категорій осіб, або у зв`язку з уведенням для зазначених категорій військовослужбовців нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, повідомити про це орган, що призначає пенсії.

Системний аналіз вказаних положень дозволяє суду дійти висновку, що передумовою перерахунку раніше призначених пенсій є підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій осіб за рішенням Кабінету Міністрів України, а підставою для вчинення дій, спрямованих на перерахунок раніше призначених пенсій, може бути як відповідна заява пенсіонера та додані до неї документи, так і саме рішення, прийняте Кабінетом Міністрів України, про що державні органи, визначені Порядком № 45, повідомляють орган Пенсійного фонду України. При цьому, перерахунок може бути здійснено після надходження до органу Пенсійного фонду довідки про підвищений розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій відповідних категорій осіб.

За відсутності ж факту зміни розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення для вище визначених осіб або про введення для них нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій, правові підстави як для звернення із відповідною заявою про надання довідки для перерахунку раніше призначеної пенсії та її перерахунок, так і для централізованого перерахунку такої, відсутні.

Відтак, суд констатує, що станом на 01.01.2021 не відбулись зміни розміру грошового забезпечення за посадою (рівнозначною/аналогічною), яку позивач займав на час звільнення, як обов`язкової передумови для виникнення у відповідача обов`язку зі складення довідки про розмір грошового забезпечення військовослужбовця для перерахунку пенсії.

З урахуванням наведеного, суд приходить до висновку про безпідставність позовних вимог в цій частині також, тому у їх задоволенні слід відмовити.

Відповідно до положень ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків

Згідно з ч.ч. 1, 4 ст. 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до приписів ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частиною 1 ст. 77 КАС України закріплено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

З огляду на встановлені у справі обставини, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Решта доводів та заперечень сторін висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п. 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

У зв`язку з відмовою у задоволенні позовних вимог питання про розподіл судових витрат судом не вирішується.

Керуючись ст. ст. 2, 8-10, 14, 72-79, 90, 139, 241-246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

в и р і ш и в :

у задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Судові витрати зі сторін стягненню не підлягають.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 10.02.2022.

Суддя Потабенко В.А.