Рішення № 103206943, 10.02.2022, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа № 380/15739/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 лютого 2022 року м. Львів

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Качур Р.П. розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Львівського районного управління поліції № 2 Головного управління Національної поліції у Львівській області в особі інспектора СПДН ВП ЛРУП 2 майора поліції Сорохтей Мар`яни Романівни, Головного управління Національної поліції у Львівській області про визнання протиправним та скасування припису -

УСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Львівського окружного адміністративного суду із позовною заявою до інспектора СПДН ВП ЛРУП 2 майора поліції Сорохтей Мар`яни Романівни (далі - відповідачка-1), Головного управління Національної поліції у Львівській області (далі - відповідач-2, Головне управління НП у Львівській області), у якій з урахуванням уточненої позовної заяви просить визнати протиправним та скасувати терміновий заборонний припис стосовно ОСОБА_1 серії АА № 196751, складений 25 липня 2021 року посадовою особою - інспектором СПДН ВП ЛРУП 2 майором поліції Сорохтей Мар`яною Романівною.

В обґрунтування позову зазначив про порушення інспектором СПДН ВП ЛРУП 2 майором поліції Сорохтей М.Р., на думку позивача, вимог законодавства, зокрема Порядку винесення уповноваженими підрозділами органів Національної поліції України термінового заборонного припису стосовно кривдника, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України № 654 від 01.08.2018, при винесенні оскаржуваного термінового заборонного припису кривдника. Вказав, що у вказано випадку поліція не вжила заходів щодо перевірки інформації щодо наявності підстав для винесення заборонного припису, не проведено бесіди із ОСОБА_2 , не дозволила позивачу скористатися його правом захисту, не опитала останнього. Крім того, зазначив, що відповідачка-1 завчасно винесла оскаржуваний припис та оцінила ситуацію як високого рівня небезпеки, оскільки не було загрози життю і здоров`ю дружини та дитини.

Ухвалою від 22.09.2021 позовну заяву залишено без руху для усунення недоліків.

Ухвалою від 18.10.2021 відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами (у письмовому провадженні).

На адресу суду від відповідача-2 надійшов відзив на позовну заяву (вх. № 11932ел від 19.11.2021), у якому проти позову заперечив. По суті позовних вимог вказав, що посадова особа Головного управління Національної поліції у Львівській області інспектор СПДН ВП ЛРУП № 2 майор поліції Сорохтей М. Р. при складанні термінового заборонного припису діяла виключно у межах повноважень та у спосіб, передбачені законодавством, рішення приймала з урахуванням усіх фактичних обставин, що були нею встановлені станом на момент фіксації порушення. Зазначив, що при оцінці рівня безпеки постраждалої особи працівники поліції враховували наявність у позивача зброї, яка зберігалась у шухляді комоду в коридорі квартири. Наголосив, що позивач від надання пояснень відмовився, що зазначено в оскаржуваному приписі. Також стверджує, що мобільна група до складу якої входила інспектор СПДН ВП ЛРУП № 2 ГУНП у Львівській області Сорохтей М. Р., створена для швидкого (миттєвого) реагування на факти домашнього насильства і уповноважена діяти на власний розсуд з метою недопущення вчинення подібних фактів у подальшому. Просив відмовити у задоволенні позову.

На адресу суду від відповідачки-1 надійшли пояснення (вх. № 12048ел від 22.11.2021), у яких вказала, що 25.07.2021 приїхала на виклик за зверненням ОСОБА_2 за адресою АДРЕСА_1 . Заявниця написала письмову заяву та надала пояснення про те, що з боку позивача неодноразово вчинялися агресивні дії стосовно заявниці. Також вказала, що позивач вигнав її з дому близько 05:00 25.07.2021 та залишився удома з малолітньою дитиною ОСОБА_3 , при цьому перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння погрожував ОСОБА_2 фізичною розправою. Так, на місці події прийнято рішення відносно позивача скласти протокол за ознаками ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, так як в його діях були присутні ознаки економічного та психологічного домашнього насильства. Також працівниками поліції складено форму оцінки ризиків та з метою запобіганню подальшого психологічного насильства винесено терміновий заборонний припис серії АА № 19751 від 25.07.2021 терміном на 9 діб до 03.08.2021.

Також на адресу суду від відповідача-2 надійшли пояснення (вх. № 86765 від 24.11.2021), до якого додано компакт-диск із відеофайлами, з нагрудної боді-камери Сорохтей М. Р .

Суд дослідив долучені до матеріалів справи письмові докази, всебічно і повно з`ясував усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, об`єктивно оцінив докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті та встановив таке.

Інспектором СПДН ВП ЛРУП № 2 майором поліції Сорохтей М. Р. 25.07.2021 винесено терміновий заборонний припис стосовно кривдника серії АА № 196751, відповідно до якого гр. ОСОБА_1 вчинив економічне та психологічне домашнє насильство стосовно ОСОБА_2 , яка є його дружиною.

Вказаним терміновим заборонним приписом стосовно кривдника серії АА № 196751 до позивача вжито заходи у виді зобов`язання залишити місце проживання (перебування) постраждалої особи, заборони на вхід та перебування в місці проживання (перебування постраждалої особи), заборони в будь-який спосіб контактувати з постраждалою особою. Зазначений заборонний припис стосовно кривдника винесено строком на 9 діб з 07 год. 00 хв. 25.07.2020 до 07 год. 00 хв. 03.08.2021.

Позивач вважає, що вказаний припис порушує його права, відтак він звернувся до суду із цим позовом.

При вирішенні спору по суті суд керується таким.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з п. 8 ч. 1 ст. 23 Закону України "Про Національну поліцію" поліція відповідно до покладених на неї завдань у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.

Організаційно-правові засади запобігання та протидії домашньому насильству, основні напрями реалізації державної політики у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, спрямовані на захист прав та інтересів осіб, які постраждали від такого насильства визначає Закон України "Про запобігання та протидії домашньому насильству" № 2229-VIII від 07.12.2017 (надалі - Закон № 2229).

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 1 Закону № 2229 домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

Запобігання домашньому насильству - система заходів, що здійснюються органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями, а також громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах, та спрямовані на підвищення рівня обізнаності суспільства щодо форм, причин і наслідків домашнього насильства, формування нетерпимого ставлення до насильницької моделі поведінки у приватних стосунках, небайдужого ставлення до постраждалих осіб, насамперед до постраждалих дітей, викорінення дискримінаційних уявлень про соціальні ролі та обов`язки жінок і чоловіків, а також будь-яких звичаїв і традицій, що на них ґрунтуються (пункт 5 частини першої статті 1 цього Закону).

Статтею 6 Закону № 2229 визначені суб`єкти, що здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, серед яких, до інших органів та установ, на які покладаються функції із здійснення заходів у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, належать уповноважені підрозділи органів Національної поліції України (пункт 2 частини третьої статті 6).

За нормами частини першої статті 10 Закону № 2229 до повноважень уповноважених підрозділів органів Національної поліції України у сфері запобігання та протидії домашньому насильству належать:

1) виявлення фактів домашнього насильства та своєчасне реагування на них;

2) прийом і розгляд заяв та повідомлень про вчинення домашнього насильства, у тому числі розгляд повідомлень, що надійшли до кол-центру з питань запобігання та протидії домашньому насильству, насильству за ознакою статі та насильству стосовно дітей, вжиття заходів для його припинення та надання допомоги постраждалим особам з урахуванням результатів оцінки ризиків у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, спільно з Національною поліцією України;

3) інформування постраждалих осіб про їхні права, заходи і соціальні послуги, якими вони можуть скористатися;

4) винесення термінових заборонних приписів стосовно кривдників;

5) взяття на профілактичний облік кривдників та проведення з ними профілактичної роботи в порядку, визначеному законодавством;

6) здійснення контролю за виконанням кривдниками спеціальних заходів протидії домашньому насильству протягом строку їх дії;

7) анулювання дозволів на право придбання, зберігання, носіння зброї та боєприпасів їх власникам у разі вчинення ними домашнього насильства, а також вилучення зброї та боєприпасів у порядку, визначеному законодавством;

8) взаємодія з іншими суб`єктами, що здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, відповідно до статті 15 цього Закону;

9) звітування центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, про результати здійснення повноважень у цій сфері у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері запобігання та протидії домашньому насильству.

Таким чином, відповідач-2 наділений владними управлінськими функціями щодо розгляду поданих згідно з Законом № 2229 заяв, та вжиття, за наслідком їх розгляду, відповідних заходів, а тому даний спір носить публічно-правових характер та підлягає розгляду адміністративним судом в порядку, визначеному КАС України.

Відповідно до статті 1 Закону № 2229 терміновий заборонний припис стосовно кривдника - спеціальний захід протидії домашньому насильству, що вживається уповноваженими підрозділами органів Національної поліції України як реагування на факт домашнього насильства та спрямований на негайне припинення домашнього насильства, усунення небезпеки для життя і здоров`я постраждалих осіб та недопущення продовження чи повторного вчинення такого насильства.

Відповідно до п. 1 наказу Міністерства внутрішніх справ України "Про затвердження Порядку винесення уповноваженими підрозділами органів Національної поліції України термінового заборонного припису стосовно кривдника" від 01.08.2018 року № 654 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27.08.2018 року за № 965/32417 (далі - Порядок № 654) терміновий заборонний припис стосовно кривдника (далі - припис) виноситься кривднику уповноваженими підрозділами органів Національної поліції України (далі - уповноважений підрозділ поліції) у разі існування безпосередньої загрози життю чи здоров`ю постраждалої особи з метою негайного припинення домашнього насильства, недопущення його продовження чи повторного вчинення.

Відповідно до розділу II Порядку № 654 терміновий заборонний припис виноситься за заявою постраждалої особи, а також за власною ініціативою працівника уповноваженого підрозділу поліції за результатами оцінки ризиків.

Відповідно до статті 25 Закону № 2229 та п. 4 розділу II Порядку № 654 припис може містити такі заходи: зобов`язання залишити місце проживання (перебування) постраждалої особи; заборона на вхід та перебування в місці проживання (перебування) постраждалої особи; заборона в будь-який спосіб контактувати з постраждалою особою.

Як вказувалося вище, винесенню термінового заборонного припису передує процедура оцінки ризиків, яка регламентована Порядком проведення оцінки ризиків домашнього насильства, затвердженим наказом Міністерства соціальної політики України, Міністерства внутрішніх справ України 13 березня 2019 року № 369/180 (далі - Порядок № 369/180), зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 02 квітня 2019 року за № 333/33304.

Так, оцінка ризиків проводиться шляхом спілкування/бесіди з постраждалою від такого насильства особою або її представником, з`ясування обставин конфлікту та виявлення чинників і умов, які створюють або можуть створювати небезпеку для цієї особи. За результатами заповнення форми оцінки ризиків вчинення домашнього насильства поліцейський уповноваженого підрозділу поліції визначає рівень небезпеки, який враховується під час винесення термінового заборонного припису стосовно кривдника, вжиття інших заходів для припинення такого насильства, недопущення його продовження чи повторного вчинення, надання допомоги постраждалим особам.

Відбираючи від постраждалої особи відповіді на такі запитання, поліцейський визначає таким чином рівень небезпеки: високий, середній або низький. І, що важливо, відмова або небажання постраждалої особи спілкуватися із правоохоронними органами може розцінюватися представниками поліції як високий рівень небезпеки. Тобто, якщо на всі запитання отримано відповіді "Без відповіді/Невідомо", поліцейський уповноваженого підрозділу поліції на свій розсуд може оцінити ситуацію як таку, що має високий рівень небезпеки.

Якщо рівень небезпеки оцінюється як низький або середній, а інші чинники/обставини, що можуть вплинути на рівень небезпеки, відсутні - терміновий заборонний припис стосовно кривдника виноситься на розсуд поліцейського уповноваженого підрозділу поліції. У разі високого рівня небезпеки поліцейський уповноваженого підрозділу поліції обов`язково виносить терміновий заборонний припис стосовно кривдника.

Під час вирішення питання про винесення припису пріоритет надається безпеці постраждалої особи. Зазначена вимога поширюється також на місце спільного проживання (перебування) постраждалої особи та кривдника незалежно від їхніх майнових прав на відповідне житлові приміщення. При винесенні припису працівник уповноваженого підрозділу поліції отримує пояснення від кривдника, постраждалої особи (її представника), свідка(ів) (у разі наявності).

Відповідно до п. 2, п. 3 розділу ІІ Порядку № 369/180, за результатами заповнення форми оцінки ризиків вчинення домашнього насильства поліцейський уповноваженого підрозділу поліції визначає рівень небезпеки, який ураховується під час винесення термінового заборонного припису стосовно кривдника, вжиття інших заходів для припинення такого насильства, недопущення його продовження чи повторного вчинення, надання допомоги постраждалим особам.

Фактори небезпеки/ризику щодо вчинення домашнього насильства визначаються за результатами оцінки дій кривдника, які свідчать про ймовірність настання летальних наслідків у разі вчинення домашнього насильства, і представлені у формі оцінки ризиків вчинення домашнього насильства у вигляді питань, на які відповідає поліцейський уповноваженого підрозділу поліції за результатами спілкування з постраждалою особою, та загальної оцінки ситуації вчинення домашнього насильства з метою виявлення вірогідності продовження чи повторного вчинення домашнього насильства, настання тяжких або особливо тяжких наслідків його вчинення, а також смерті такої особи.

Форма оцінки вчинення домашнього насильства складається із 27 питань, на які поліцейський має відповісти "так", "ні", "без відповіді" / "невідомо" (додаток 1 до Порядку № 369/180).

Згідно з п. 6 Порядку № 369/180, дві відповіді "Так" на запитання з № 1 - 6 та на будь-яку кількість запитань з № 7 - 27 форми оцінки ризиків вчинення домашнього насильства, а також якщо поліцейський уповноваженого підрозділу поліції вважає, що постраждала особа перебуває в ситуації, яка може спричинити її смерть або інші тяжкі наслідки, оцінюється як високий рівень небезпеки.

Відповідь "Так" на одне запитання з № 1 - 6 та на щонайменше сім і більше запитань з № 7 - 27 або жодної відповіді на запитання з № 1 - 6, але не менше чотирнадцяти позитивних відповідей на запитання з № 7 - 27 форми оцінки ризиків вчинення домашнього насильства оцінюється як середній рівень небезпеки.

Відповідь "Так" на одне запитання з № 1 - 6 та на не більше ніж шість запитань з № 7 - 27 або не більше тринадцяти позитивних відповідей на запитання з № 7 - 27 форми оцінки ризиків вчинення домашнього насильства оцінюється як низький рівень небезпеки.

Якщо на всі запитання отримано відповіді "Без відповіді / Невідомо", поліцейський уповноваженого підрозділу поліції на свій розсуд може оцінити ситуацію як таку, що має високий рівень небезпеки.

Пунктом 7 порядку № 369/180 визначено, що залежно від визначеного рівня небезпеки, яка загрожує постраждалій особі, поліцейський уповноваженого підрозділу поліції приймає рішення щодо необхідності винесення термінового заборонного припису стосовно кривдника та застосування заходів, передбачених частиною другою статті 25 Закону України "Про запобігання та протидію домашньому насильству".

Якщо рівень небезпеки оцінюється як низький або середній, а інші чинники/обставини, що можуть вплинути на рівень небезпеки, відсутні, терміновий заборонний припис стосовно кривдника виноситься на розсуд поліцейського уповноваженого підрозділу поліції.

У разі високого рівня небезпеки поліцейський уповноваженого підрозділу поліції обов`язково виносить терміновий заборонний припис стосовно кривдника.

Окрім цього, суд звертає особливу увагу, що згідно з положеннями чинного законодавства результати оцінки ризиків є обов`язковими для поліцейського уповноваженого підрозділу поліції під час винесення термінового заборонного припису стосовно кривдника, вжиття інших заходів для припинення такого насильства, недопущення його продовження чи повторного вчинення та надання допомоги постраждалим особам у порядку, визначеному законодавством.

Без складання оцінки ризиків поліцейський уповноваженого підрозділу поліції не спроможний визначити рівень небезпеки: високий, середній або низький, та не може з`ясувати обставин конфлікту та виявити чинники й умови, які створюють або можуть створювати небезпеку для цієї особи.

Так, з матеріалів за зверненням громадянки ОСОБА_2 від 25.07.2021, долучених відповідачем-2 до відзиву на позовну заяву, суд встановив, що 25.07.2021 отримано телефонне звернення від ОСОБА_2 про вжиття заходів до її чоловіка, гр. ОСОБА_1 , який вчинялив агресивні дії стосовно заявниці. Також вказано, що позивач вигнав її з дому близько 05:00 25.07.2021 та залишився удома з малолітньою дитиною ОСОБА_3 , при цьому перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння погрожував ОСОБА_2 фізичною розправою.

Відповідно до рапорту відповідача-1 було зафіксовано звернення від ОСОБА_2 . Заявниця повідомила про створення її чоловіком конфлікту, під час якого він нецензурно лаявся, погрожував фізичною розправою.

З вищенаведених правових норм слідує, що результат оцінки ризиків передує винесенню термінового заборонного припису стосовно кривдника.

Так за результатами складення форми оцінки ризиків вчинення домашнього насильства поліцейським уповноваженого підрозділу поліції визначено високий рівень небезпеки. При визначенні високого рівня небезпеки, відповідачем-1 враховано положення Порядку № 369/180.

Суд звертає особливу увагу на те, що п. 6 Порядку № 369/180 визначено встановлення високого рівня небезпеки за умови надання поліцейським двох відповідей "Так" на запитання з № 1 - 6 та на будь-яку кількість запитань з № 7 - 27 форми оцінки ризиків вчинення домашнього насильства. З наявної у матеріалах справи форми оцінки ризиків судом встановлено, що блок запитань з № 1 - 6 містить 3 відповіді «Так», блок запитань № 7 - 27 містить 9 відповідей «Так».

Така оцінка відповідачки-1 відповідає приписам абз. 3 п. 6 розділу ІІ Порядку № 369/180, а тому дії відповідача щодо винесення тимчасового заборонного припису стосовно кривдника ОСОБА_1 вчинені у відповідності до законодавства.

З огляду на викладене, вказані висновки спростовують доводи позивача про те, що відповідачка-1 завчасно винесла оскаржуваний припис та оцінила ситуацію як високого рівня небезпеки, оскільки не було загрози життю і здоров`ю дружини та дитини. З цих же підстав спростовуються доводи позивача про те, що працівники поліції не опитали дружину позивача відповідно до форми оцінки ризиків та провели з останньою бесіди.

Суд критично оцінює твердження позивача про те, що поліція не вжила заходів щодо перевірки інформації щодо наявності підстав для винесення заборонного припису, не дозволила позивачу скористатися його правом захисту, не опитала останнього, з огляду на таке.

У матеріалах справи наявне пояснення ОСОБА_5 , який вказав, що є сусідом ОСОБА_2 . Повідомив, що 25.07.2021 близько 05 год 20 хв його сусідка (дружина позивача) почала стукати у двері його квартири та просити допомоги, щоб ОСОБА_5 впустив її у квартиру, оскільки чоловік останньої вигнав її із їхнього помешкання. Зазначив, що дав ОСОБА_2 свій мобільний телефон для виклику поліції.

Крім того, у матеріалах справи наявний рапорт відповідачки-1 від 25.07.2021, у якому остання доповіла про те, що 25.07.2021 перебуваючи у складі екіпажу «Поліна 2», прибула на виклик за адресою: АДРЕСА_1 . Дружина позивача повідомила її про те, що ОСОБА_1 близько 05 год ранку, перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння вигнав дружину з квартири, викинув речі, у зв`язку з чим ОСОБА_2 звернулася за допомогою до сусідів, оскільки її телефон залишився у квартирі. На неодноразові спроби потрапити у квартиру (дзвінки у двері) чоловік не реагував. У квартирі разом з позивачем перебувала спільна малолітня дитина ОСОБА_3 , яка має діагноз ДЦП і має змоги пересуватися без допомоги. У телефонному режимі повідомлено батька позивача про ситуацію, яка склалася, адже у нього був дублікат ключа від квартири. Близько через годину батько позивача приїхав і відчинив двері у квартиру. Зайшовши в квартиру із заявницею, відповідачка-1 виявила позивача, у якого були наявними ознаки алкогольного сп`яніння. Вказала, що ОСОБА_1 агресивно та неадекватно поводився, виганяв працівників поліції. На місці події складено протокол про адміністративне правопорушення та оскаржуваний припис.

Як слідує з протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАБ № 694695, позивач 25.07.2021 за місцем проживання вчинив економічне та психологічне домашнє насильство відносно дружини, ОСОБА_2 , а саме: вигнав її з дому, погрожував фізичною розправою, чим вчинив правопорушення, передбачене частиною 1 статті 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Цим протоколом також підтверджено те, що позивач відмовився від надання пояснень щодо вчиненого. Доказів скасування вказаного протоколу з підстав невчинення такого правопорушення позивачем до матеріалів справи не додано.

Таким чином, зібраними у матеріалах справи доказами доводи позивача про те, що він був позбавлений можливості надати пояснення спростовуються, оскільки останній відмовився від надання таких.

Також суд критично оцінює доводи позивача про те, що внаслідок неправомірних дій працівників поліції його репутація зіпсована без поважних для цього причин.

Суд визнає суспільну небезпеку домашнього насильства та поділяє нетерпиме ставлення до будь-яких його проявів.

Судом з матеріалів справи встановлено, що позивачем вчинено домашнє економічне та психологічне насильство стосовно дружини, працівниками поліції, в свою чергу, відповідно до вимог чинного законодавства вчинено невідкладні дії для захисту ОСОБА_2 . Суд доходить висновку, що дії працівників поліції, зокрема відповідачки-1 не є протиправними. Також суд вважає за необхідне зазначити, що позивачем не надано доказів зіпсування його репутації.

З огляду на вищенаведені мотиви суд дійшов висновку, що у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 слід відмовити.

Відповідно до ч. 2 ст. 73 КАС України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно з ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову.

В силу приписів ст. 139 КАС України судові витрати покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 19, 22, 25, 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 255, 293, 295 КАС України, суд-

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Львівського районного управління поліції № 2 Головного управління Національної поліції у Львівській області в особі інспектора СПДН ВП ЛРУП 2 майора поліції Сорохтей Мар`яни Романівни (79044 м. Львів вул. Генерала Чупринки 65), Головного управління Національної поліції у Львівській області (79007 м. Львів площа Генерала Григоренка 3; код ЄДРПОУ 40108833) про визнання протиправним та скасування припису відмовити.

2. Судові витрати розподілу не підлягають.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя Р.П. Качур