Рішення № 103206874, 09.02.2022, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа№380/11145/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 лютого 2022 року

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Гулкевич І.З., секретар судового засідання Іванес Х.О., за участю : позивача ОСОБА_1 , представника позивача Биць І.Я., представника відповідача Кондрин І.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправним рішення та зобов`язання вчинити дії,-

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про відмову у призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 ;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області призначити та виплатити ОСОБА_1 пенсію за віком починаючи з 19.02.2021, зарахувавши до страхового стажу наступні періоди : з 01.03.1994 по 31.03.1994; з 01.09.1994 по 31.12.1994 (4 місяці); з 01.02.1995 по 31.12.2002 ( 7 років 11 місяців).

Позивач в обґрунтування позовних вимог зазначив, що 24.03.2021 він звернувся з заявою та доданими до неї документами до відповідача за призначенням пенсії за віком. Рішенням відповідача відмовлено у призначенні пенсії, оскільки в ОСОБА_1 недостатньо страхового стажу. Так, відповідач не зарахував до страхового стажу позивача час перебування у трудових відносинах з СГД-ФОП ОСОБА_2 , а саме період з 01.03.1994 по 31.03.1994, з 01.09.1994 по 31.12.1994, з 01.02.1995 по 31.12.2002, оскільки відсутні письмові договори про трудові відносини з СГД-ФОП ОСОБА_2 та відповідні записи відсутні у трудовій книжці. Позивач зазначає, що законодавство України про працю не виключає усної форми трудового договору між працівником та роботодавцем. Позивачем до заяви про призначення пенсії були додані довідки Бродівської ДПІ Буського управління ГУ ДПС у Львівській області від 21.12.2019 №17675/10/50.11-08 та довідка ФОП ОСОБА_2 від 02.01.2020 №1, якими підтверджені трудові відносини з ФОП ОСОБА_2 у вказані вище періоди, однак відповідач безпідставно не взяв до уваги вказані довідки та неправомірно відмовив позивачу у призначенні пенсії. Просить позовні вимоги задовольнити повністю.

Ухвалою суду від 14.07.2021 провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін та проведення судового засідання, за наявними матеріалами та відповідачу запропоновано надати суду відзив на позовну заяву у п`ятнадцятиденний строк, з дня отримання цієї ухвали.

Відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому заперечує проти задоволення позовних вимог та зазначає, що порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637 (далі Порядок №637). Відповідно до п.1, п.2 Порядку №637 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. Разом з тим, до страхового стажу не зараховано періоди роботи позивача з 01.03.1994 по 31.03.1994, з 01.09.1994 по 31.12.1994, з 01.02.1995 по 31.12.2002, оскільки відсутні копії трудових договорів, які би підтверджували трудові відносини ФОП ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , а також відсутні у трудовій книжці ОСОБА_1 зазначені вище записи за період його роботи у ФОП ОСОБА_2 . Отже, рішення винесено відповідності та на виконання приписів чинного законодавства, тому просить в задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

Представник позивача подав відповідь на відзив.

Представник відповідача подав заперечення на відповідь на відзив.

Ухвалою суду від 19.10.2021 справу призначено до розгляду в судове засідання.

В судовому засіданні 09.02.2022, суд заслухав думку сторін, ухвалив завершити розгляд справи в порядку письмового провадження.

Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 24.03.2021 звернувся до пенсійного органу із заявою та доданими до неї документами про призначення пенсії за віком.

До заяви позивачем були надані документи про стаж, зокрема: копія трудової книжки; копія довідки, виданої Бродівським районним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки про строкову військову службу; копія витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань; копію диплому про освіту; довідку від 21.12.2019 №17675/10/50.11-08, видану Бродівською ДПІ Буського управління ГУ ДФС у Львівській області; довідку від 02.01.2020 №1, видану ФО-П ОСОБА_2 ; довідку про перейменування ДП "Бродівське лісове господарство" від 24.03.2021 №32; довідку про заробітну плату для обчислення пенсії, яка видана ДП "Бродівське лісове господарство".

Проте, рішенням без дати та номеру Головним управлінням Пенсійного фонду України у Львівській області позивачу відмовлено в призначенні пенсії від, згідно ст. 26 Закону України №1058 "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". У рішенні зазначено, що за наданими документами до страхового стажу не зараховано періоди роботи з 01.03.1994 по 31.03.1994, з 01.09.1994 по 31.12.1994, з 01.02.1995 по 31.12.2002, оскільки не надано копії договорів, з 20.08.1993 по 12.06.1995 відсутній наказ про прийом на роботу. Також, було повідомлено, що відповідно наданих позивачем документів, його страховий стаж складає 21 рік 09 місяців 5 днів. Тому, дата, з якої позивач матиме право на пенсійну виплату - 19.02.2024.

Незгода позивача з відмовою відповідача у призначенні пенсії за віком відповідно до ст. 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" зумовила звернення до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зважає на таке.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За приписами п. 6 ч. 1 ст. 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.

У спірних правовідносинах із 01.01.2004 таким законом є Закон України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-IV.

Статтею 8 Закону від 09.07.2003 № 1058-IV передбачено право громадян України на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.

Відповідно до ст. 24 Закону від 09.07.2003 № 1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Статтею 26 Закону від 09.07.2003 № 1058-IV передбачено, що особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року. Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу: з 01.01.2021 по 31.12.2021 - не менше 28 років.

Згідно із частиною першою статті 44 Закону №1058 заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.

Тобто, Законом №1058 передбачено, що як для призначення, так і для перерахунку пенсії особа повинна звернутися із відповідною заявою та необхідними документами особисто або через представника до територіального органу Пенсійного фонду.

Відповідно до пункту 1.1 розділу І Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону Украни "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженому постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005, зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 р. за № 1566/11846 (далі - Порядок № 221-1), заява про призначення пенсії непрацюючим особам, а також членам сім`ї у зв`язку з втратою годувальника подається заявником особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально, безпосередньо до управління Пенсійного фонду України у районі, місті, районі у місті, об`єднаного управління (далі - орган, що призначає пенсію) за місцем проживання (реєстрації).

В силу пункту 1.7 розділу І Порядку № 22-1 днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, відповідної заяви.

У разі якщо до заяви про призначення пенсії додані не всі необхідні документи, орган, що призначає пенсію, "письмово повідомляє заявника" про те, які документи "необхідно подати" додатково, про що в заяві про призначення пенсії робиться відповідний запис. Якщо вони будуть подані не пізніше трьох місяців із дня повідомлення про необхідність подання додаткових документів, то днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття заяви про призначення пенсії або дата, зазначена на поштовому штемпелі місця відправлення заяви (абзац третій пункту 1.7 розділу І Порядку).

Пунктом 2.1. розділу ІІ Порядку № 22-1 визначено, що до заяви про призначення пенсії за віком, серед інших, додаються документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637.

Абзацом другим пункту 1 Порядку № 637 визначено, що за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Пунктом 3 Порядку № 637 передбачено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

За відсутності зазначених у цьому пункті документів для підтвердження трудового стажу приймаються членські квитки профспілок. При цьому підтверджуються періоди роботи лише за той час, за який є відмітки про сплату членських внесків.

Згідно пункту 8 Порядку № 637 час навчання у вищих навчальних, професійних навчально-виховних закладах, навчальних закладах підвищення кваліфікації та перепідготовки кадрів, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі підтверджується дипломами, посвідченнями, свідоцтвами, а також довідками та іншими документами, що видані на підставі архівних даних і містять відомості про періоди навчання.

За відсутності в документах таких відомостей для підтвердження часу навчання приймаються довідки про тривалість навчання в навчальному закладі у відповідні роки за умови, що в документах є дані про закінчення повного навчального періоду або окремих його етапів.

Абзацом першим пункту 17 Порядку № 637 визначено, що за відсутності документів про наявний стаж роботи та неможливості їх одержання у зв`язку з воєнними діями, стихійним лихом, аваріями, катастрофами або іншими надзвичайними ситуаціями стаж роботи, який дає право на пенсію, встановлюється на підставі показань не менше двох свідків, які б знали заявника по спільній з ним роботі на одному підприємстві, в установі, організації (в тому числі колгоспі) або в одній системі.

В свою чергу, пункт 18 Порядку № 637 передбачає, що за відсутності документів про наявний стаж роботи і неможливості одержання їх внаслідок ліквідації підприємства, установи, організації або відсутності архівних даних з інших причин, ніж ті, що зазначені в пункті 17 цього Порядку, трудовий стаж установлюється на підставі показань не менше двох свідків, які б знали заявника по спільній з ним роботі на одному підприємстві, в установі, організації (в тому числі колгоспі) або в одній системі і мали документи про свою роботу за час, стосовно якого вони підтверджують роботу заявника.

Пунктом 3.3. розділу ІІІ Порядку № 22-1 визначено, що саме "орган, що призначає пенсію", надає роз`яснення особам з питань призначення та виплати пенсій.

Пункт 4.7. розділу ІV Порядку № 22-1 також визначає, що право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.

Натомість, відповідач проігнорував вище зазначені нормативно визначені вимоги для належного прийняття та розгляду документів щодо призначення пенсії позивачу.

З урахуванням положень пункту 4.7. розділу ІV Порядку № 22-1 саме відповідач як орган, що призначає пенсію, повинен спочатку всебічно, повно і об`єктивно розглянути усі подані документи, на підставі пункту 3.3. розділу ІІІ вказаного Порядку надати необхідні роз`яснення, і лише після цього вирішувати питання про наявність чи відсутність права особи на одержання пенсії.

Матеріалами справи встановлено, що відповідач належним чином не оцінював подані позивачем документи, не надавав необхідних фахових роз`яснень (порушення п. 3 Порядку № 637), не пропонував в рамках наданих повноважень (п. 3.3. Порядку № 22-1) можливість виклику до пенсійного органу свідків (пункти 17, 18 Порядку № 637).

В матеріалах справи наявна довідка ФО-П ОСОБА_2 №1 від 02.01.2020 , що ОСОБА_1 працював найманою особою згідно трудових договорів у наступні періоди : 01.03.1994 по 31.03.1994, 01.09.1994 по 31.12.1994, 01.02.1995 по 31.12.1995, 01.01.1996 по 31.12.1996, 01.01.1997 по 31.12.1997, 01.01.1998 по 31.12.1998, 01.01.1999 по 31.12.1999, 01.01.2000 по 31.12.2000, 01.01.2001 по 31.12.2001, 01.01.2002 по 31.12.2002.

Також, в матеріалах справи наявний лист ГУДПС у Львівській області від 21.12.2019 №17675/10/50.11-08, що ОСОБА_1 перебував у трудових відносинах з ФО-П ОСОБА_2 в наступних періодах: 01.03.1994 по 31.03.1994, 01.09.1994 по 31.12.1994, 01.02.1995 по 31.12.1995, 01.01.1996 по 31.12.1996, 01.01.1997 по 31.12.1997, 01.01.1998 по 31.12.1998, 01.01.1999 по 31.12.1999, 01.01.2000 по 31.12.2000, 01.01.2001 по 31.12.2001, 01.01.2002 по 31.12.2002. Вказана інформація надана на підставі заяв на одержання патенту і патентів, а також трудових договорів обліково-реєстраційної справи ФО-П ОСОБА_2 .

Судом під час розгляду справи витребовувались від Бродівської ДПІ Буського управління Головного управління ДПС у Львівської області усі наявні документи з обліково-реєстраційної справи ФО-П ОСОБА_2 , що підтверджують її трудові відносини з найманим працівником - ОСОБА_1 .

На виконання вимог суду, останнім надано документи з облікової-реєстраційної справи ФО-П ОСОБА_2 , що підтверджують трудові відносини з ОСОБА_1 .

Однак, як встановлено судом, відповідачем не здійснено жодних дій, спрямованих на отримання відомостей, додаткових документів, на підставі яких можна було б додатково підтвердити трудовий стаж позивача у відносинах з ФО-П ОСОБА_2 .

Відтак, суд приходить до висновку про протиправність рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1 та таке підлягає скасуванню.

Відповідно до частини 2 статті 245 КАС України, у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій;4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 14 цієї частини, та стягнення з відповідача суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Відповідно до статті 58 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", органом, який призначає пенсії є Пенсійний фонд.

Як встановлено, саме до повноважень Пенсійного органу віднесено вирішення питання щодо призначення пенсії.

Виходячи з аналізу вищезазначених норм закону, слід зазначити, що суд не є тим органом, якому надані повноваження в сфері призначення пенсій. Суд не може підміняти компетентний орган, не може перебирати на себе функції призначення пенсії та самостійно призначити пенсію позивачу відповідно до статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", оскільки такі повноваження не входять до компетенції судів.

Відтак, такі повноваження є дискреційними, тобто такими, які дають можливість на власний розсуд суб`єкту владних повноважень визначити повністю або частково зміст рішення або вибрати один з кількох варіантів прийняття рішень, передбачених нормативно-правовим актом.

Відповідно до частини 2 статті 9 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

З урахуванням встановлених судом обставин, суд приходить висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, а відповідача у розглядуваних правовідносинах слід зобов`язати повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком та прийняти рішення за наслідкими її розгляду, з урахуванням висновків суду наведених у даному рішенні.

Згідно частини 3 статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Зважаючи на те, що позивачем при поданні позову сплачено судовий збір у сумі 908,00 грн., судовий збір у сумі 605,33 відповідно до положень ч. 3 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України підлягає стягненню з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань на користь позивача, що є пропорційною частиною до розміру задоволених позовних вимог .

Керуючись ст. ст. 242-246, 250, 257-262 КАС України, суд, -

вирішив:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (без номеру та дати) про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком та прийняти рішення за наслідками її розгляду, з урахуванням висновків суду наведених у даному рішенні.

В задоволенні інших позовних вимог відмовити повністю.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (79016, м. Львів, вул. Митрополита Андрея, 10; ЄДРПОУ 13814885) судові витрати у виді судового збору в сумі 605 (шістсот п`ять) грн. 33 коп.

Рішення може бути оскаржене, згідно зі ст. 295 КАС України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили, згідно зі ст. 255 КАС України, після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлено 11.02.2022.

Суддя Гулкевич І.З.