Ухвала суду № 103206853, 14.02.2022, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/7189/21

1-кп/522/339/22

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 лютого 2022 року Приморський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді - Лонського І.В.

при секретарі - Крохмаль І.І.

при розгляді у відкритому судовому засіданні обвинувального акту у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 18.08.2020 року за №22020160000000111 відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Львів, громадянина України, проживаючого: АДРЕСА_1 ,

обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 305, ч. 3 ст. 307, ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 305 КК України,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора - Купріна І.В.

захисників - Бабкової Т.Є.

обвинуваченого - ОСОБА_1 , суд -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Приморського районного суду м. Одеси перебуває обвинувальний акт у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 18.08.2020 року за №22020160000000111 відносно ОСОБА_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 305, ч. 3 ст. 307,ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 305 КК України.

Відносно ОСОБА_1 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

На теперішній час судове провадження відносно ОСОБА_1 не було завершено до спливу строку тримання останнього під вартою, у зв`язку із чим, прокурором заявлено клопотання про продовження запобіжного захожу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 строком на 60 днів із можливістю внесення застави у розмірі 5 255 000 гривень, оскільки ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, не знизились та не відпали.

В судовому засіданні захисник обвинуваченого ОСОБА_1 - адвокат Бабкова Т.Є. заперечувала проти задоволення клопотання прокурора про обрання відносно ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з встановленням застави у розмірі 5 255 000 гривень та просила змінити відносно останнього запобіжний захід на домашній арешт за адресою: АДРЕСА_1 або встановити заставу в межах п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України, посилаючись на відсутність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, оскільки на теперішній час досудове розслідування завершено та вся доказова база зібрана. Також захисник Бабкова Т.Є. зазначила, що відсутні докази, які пов`язують ОСОБА_1 з відправленням та надходженням вантажу на територію України. Також, захисник просить врахувати, що ОСОБА_1 має тісні соціальні зв`язки, дружину, дитину, матір похилого віку та поганий стан здоров`я.

Обвинувачений ОСОБА_1 підтримав думку захисника.

Заслухавши думку учасників судового засідання, суд приходить до наступного висновку.

Згідно ст. 331 ч. 3 КПК України, незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акту, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. До спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершено до його спливу.

При вирішенні питання щодо доцільності продовження строку тримання обвинуваченого ОСОБА_1 під вартою, суд приймає до уваги те, що останній обґрунтовано підозрюється у вчиненні особливо тяжких злочинів, передбачених ч. 3 ст. 305, ч. 3 ст. 307, ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 305 КК України, пов`язаних із контрабандою та незаконним придбанням, зберіганням та перевезенням з метою збуту психотропної речовини, обіг якої обмежено - амфетаміну в особливо великих розмірах (загальна вага речовини в чистому виді - 73992, 899 грам), вчинених за попередньою змовою групою осіб, при цьому, санкція ч. 3 ст. 305 КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від 10-ти до 12-ти років з конфіскацією майна; офіційно не працевлаштований та законних засобів до існування не має; має процесуальну можливість ознайомлюватись із матеріалами провадження та, як наслідок, анкетними даними свідків, які на теперішній час судом безпосередньо не допитані, у зв`язку із чим, існують ризики, передбачені п.п. 1, 3, 5, ч. 1 ст. 177 КПК України, що останній у разі зміни йому запобіжного заходу на більш м`який, може є переховування від суду, незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні, а також вчинити інше кримінальне правопорушення.

Метою продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_1 є запобігання спробам переховуватись від суду, незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини тривале безперервне тримання особи під вартою може бути виправдане, якщо існують реальні ознаки наявності справжнього суспільного інтересу, який, не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи, закріплений статтею 5 Конвенції. Кожне наступне продовження строку тримання під вартою має містити детальне обґрунтування ризиків, що залишаються, та їх аналіз як підстави подальшого втручання у право особи на свободу.

При цьому суд вважає, що таке продовження даного запобіжного заходу обвинуваченому не суперечить вимогам ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, оскільки, незважаючи на презумпцію невинуватості, тримання під вартою, завжди є законним, якщо є достатні підстави вважати, що існує необхідність у запобіганні вчиненню особою правопорушення чи ухиленню від правосуддя після вчинення злочину, з тією метою, щоб особа, яка обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочину, постала перед компетентними органами.

Європейський суд з прав людини в своєму рішенні у справі "Летельє проти Франції" від 26.06.1991 року зазначив, що особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув`язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу. Тобто із зазначеного рішення Європейського суду з прав людини вбачається, що у справах, де особа обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, виходячи з самої тяжкості обвинувачення, попереднє ув`язнення може бути застосоване.

Приймаючи до уваги вищевикладене, суд вважає за необхідне продовжити відносно обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки це відповідає вимогам кримінального процесуального закону, ґрунтується на матеріалах кримінального провадження.

Застосування до обвинуваченого ОСОБА_1 більш м`якого запобіжного заходу неможливе, оскільки існують зазначені ризики.

Обставин, передбачених ч. 2 ст. 183 КПК України, які є перешкодою для застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, судом не встановлено.

Відповідно до практики ЄСПЛ, якщо тримання під вартою триває тільки через побоювання, що обвинувачений буде переховуватись від правосуддя, проте його слід звільнити з-під варти, якщо він представить відповідні гарантії, що не переховуватиметься від суду, наприклад внесе заставу (правова позиція, викладена у п.46 рішення ЄСПЛ від 26 червня 1991 року у справі «Летельє проти Франції»).

Аналізуючи вищевикладені обставини в їх сукупності, враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, суд вважає, що альтернативний запобіжний захід у вигляді застави в розмірі, визначеному в межах, передбачених п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України, не зможе в повній мірі запобігти ризикам, зазначеним у клопотанні прокурора, забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного та виконання ним своїх процесуальних обов`язків.

Так, позиція Європейського суду стосовно питання обрання національними судами запобіжного заходу у вигляді застави та призначення її розміру, цілковито прослідковується в рішенні Суду у справі «Мангурас проти Іспанії» (Mangouras v. Spain) від 28.09.2010, в якому Суд зазначає, що розмір застави має оцінюватись в першу чергу «з огляду на особу підсудного, належну йому власність, його стосунки з поручителями, іншими словами, з огляду на впевненість у тому, що перспектива втрати застави або заходів проти його поручителів у випадку його неявки до суду буде достатньою для того, щоб стримати його від втечі».

На переконання суду на теперішній час проблема наркозлочинності прямо порушує права всіх людей (в тому числі й тих, що не вживають наркотичні речовини) на життя та здоров`я, безпечне середовище, а вживання наркотичних засобів та психотропних речовин наносить невиправну шкоду життю та здоров`ю особи, які відповідно до Конституції України визнаються найвищою соціальною цінністю та потребують пріоритетного захисту з боку держави.

У зв`язку з наведеним, враховуючи тяжкість вчинених ОСОБА_1 злочинів та злочинної діяльності, пов`язаної із контрабандою психотропної речовини, розміру доходу від збуту якої планував отримати обвинувачений, суд вважає необхідним визначити розмір застави, що перевищує встановлені межі п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України, як запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_1 обов`язків, передбачених КПК України, в розмірі 2 500 (дві тисячі п`ятсот) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, у сумі 5 255 000 (п`ять мільйонів двісті п`ятдесят п`ять тисяч) гривень.

На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку про необхідність задоволення клопотання прокурора про продовження відносно обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою із застосуванням альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави у розмірі 2 500 (дві тисячі п`ятсот) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, у сумі 5 255 000 (п`ять мільйонів двісті п`ятдесят п`ять тисяч) гривень.

Враховуючи підстави, зазначені в мотивувальній частині ухвали, суд приходить до висновку, що клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_1 - адвоката Бабкової Т.Є. про зміну запобіжного заходу відносно ОСОБА_1 , задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 132, 174, 176, 177, 178, 182, 183, 331, 376 КПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно обвинуваченого ОСОБА_1 - задовольнити.

Продовжити відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в ДУ «Одеський слідчий ізолятор», строком на 60 днів, тобто до 11.04.2022 року включно.

Визначити відносно ОСОБА_1 розмір застави як запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених КПК України, у розмірі 2 500 (дві тисячі п`ятсот) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, у сумі 5 255 000 (п`ять мільйонів двісті п`ятдесят п`ять тисяч) гривень.

Обвинувачений або заставодавець мають право у будь який момент внести заставу на рахунок ТУ ДСА України в Одеській області, з призначенням платежу: застава за обвинуваченого ОСОБА_1 , провадження по справі 1-кп/522/339/22.

Обвинувачений звільняється з-під варти після внесення застави.

У разі внесення застави, покласти на обвинуваченого обов`язки строком на 2 (два) місяці, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України:

1)прибувати за кожною вимогою до суду в розумні строки;

2)не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

3)повідомляти суд про зміну свого місця проживання та місця роботи.

Роз`яснити обвинуваченому ОСОБА_1 наслідки невиконання вказаних обов`язків, а саме: у разі, якщо обвинувачений, будучи належним чином повідомленим, не з`явиться за викликом до суду, без поважних причин не повідомив про причину своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави суд вирішує питання про застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу.

Строк дії запобіжного заходу відносно ОСОБА_1 становить 60 днів і обчислюється з моменту винесення ухвали суду, тобто з 11.02.2022 року.

У задоволенні клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_1 - адвоката Бабкової Т.Є. про зміну запобіжного заходу відносно ОСОБА_1 - відмовити.

Строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою припиняє свою дію 11.04.2022 року включно.

Ухвала суду щодо продовження запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала про продовження строку тримання під вартою може бути оскаржена протягом п`яти днів до Одеського апеляційного суду.

Суддя Приморського

районного суду м. Одеси І.В. Лонський