Ухвала суду № 103206819, 14.02.2022, Овідіопольський районний суд Одеської області

Справа № 947/20960/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 лютого 2022 року Овідіопольський районний суд Одеської області в складі:

головуючого судді Кочко В.К.,

за участі секретаря судового засідання Савченко М.В.,

розглянувши у підготовчому засіданні у смт.Овідіополь цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ГО "Луч Чорноморка" про визнання недійсними рішення загальних зборів членів об`єднання

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом ураховуючи його зміни від 17.04.2020 р., просив суд визнати недійсним, з моменту прийняття, рішення засідання загальних зборів членів ГО "Луч Чорноморка", яке оформлене протоколом №191 від 29.06.2019 р., в частині третього питання порядку денного в частині прийняття рішення щодо затвердження кошторису щомісячних витрат організації та застосування з 01.08.2019 р., диференційованої (прогресивної) системи оплати внесків, при якій будуть сплачуватись: - базові внески у однаковому для всіх членів організації в розмірі 250,00 грн. на місяць, та - додаткові внески, які обчислюються для кожного члена організації пропорційно площі займаної ним земельної ділянки на території організації, з розрахунку 35 грн. за 0,01 га площі відповідної земельної ділянки на місяць та стягнути витрати зі сплати судового збору.

Позивач та його представник у судове засідання не з`явилися, надіслали до суду клопотання про розгляд клопотань позивач у підготовчому судовому засіданні у відсутність представника позивача.

Відповідач та його представник у судове засідання не з`явилися, надали заперечення щодо клопотань про витребування доказів та проведення експертизи.

Перевіривши матеріали справи, суд вважає, що провадження у справі підлягає закриттю виходячи з наступного.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

У статті 124 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

За статтею 125 Конституції України, судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом.

За вимогами частини першої статті 18 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», суди спеціалізуються на розгляді цивільних, кримінальних, господарських, адміністративних справ, а також справ про адміністративні правопорушення.

З метою якісної та чіткої роботи судової системи міжнародним і національним законодавством передбачено принцип спеціалізації судів.

Система судів загальної юрисдикції є розгалуженою. Судовий захист є основною формою захисту прав, інтересів та свобод фізичних і юридичних осіб, державних та суспільних інтересів.

Судова юрисдикція - це інститут права, який покликаний розмежувати між собою компетенцію як різних ланок судової системи, так і різні види судочинства - цивільне, кримінальне, господарське та адміністративне.

Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.

Критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність спору щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів у будь-яких правовідносинах, крім випадків, коли такийспірвирішується за правилами іншого судочинства, а, по-друге, спеціальний суб`єктний склад цього спору, в якому однією із сторін є, як правило, фізична особа.

Предметна юрисдикція - це розмежування компетенції цивільних, кримінальних, господарських та адміністративних судів. Кожен суд має право розглядати і вирішувати тільки ті справи (спори), які віднесені до їх відання законодавчими актами, тобто діяти в межах встановленої компетенції.

При визначенні предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

Згідно з частиною першою статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

За загальним правилом у порядку цивільного судочинства загальні суди вирішують справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, у яких хоча б одна зі сторін є фізичною особою, зокрема спори, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також із інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.

Отже, в порядку цивільного судочинства можуть розглядатися будь-які справи, у яких хоча б одна зі сторін є фізичною особою, якщо їх вирішення не віднесено до інших видів судочинства, і це правило є загальним.

Разом з тим, завданням господарського судочинства відповідно до статті 2 ГПК України є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Згідно з пунктом 3 частини першої статті 20 Господарського процесуального кодексу України, господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема, - справи у спорах, що виникають зкорпоративнихвідносин, в тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів.

Згідно з частиною 3 статті 167 Господарського кодексу України під корпоративними відносинами маються на увазі відносини, що виникають, змінюються та припиняються щодокорпоративних прав.

Корпоративними правами є права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами (частина перша статті 167 Господарського кодексу України).

Зміст позовної заяви свідчить про те, що спір між позивачем і відповідачем виник у зв`язку із здійсненням останнім господарської діяльності, зокрема: із корпоративних відносин.

За таких обставин, дана справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства і належить до юрисдикції господарського суду, тому суддя вважає за необхідне провадження у справі закрити.

Відповідно до пункту 1 частини 1статті 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Керуючись ст.255 ЦПК, ст. ст.4,20 ГПК України

УХВАЛИВ:

Провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ГО "Луч Чорноморка" про визнання недійсними рішення загальних зборів членів об`єднання, закрити.

Роз`яснити позивачеві право на звернення до Господарського суду Одеської області за захистом порушеного права в порядку господарського судочинства.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена в день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення зазначених вище строків, або після перегляду ухвали в апеляційному порядку, якщо її не скасовано.

Суддя Кочко В.К.