Ухвала суду № 103206458, 10.02.2022, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа№380/2392/20

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без розгляду

10 лютого 2022 року

Львівський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Кузана Р.І., розглянувши у письмовому провадженні в м. Львові в порядку спрощеного позовного провадження клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду у справі за позовом ОСОБА_1 до Львівського прикордонного загону (військова частина 2144) Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 (місцепроживання: АДРЕСА_1 , РНКОПП: НОМЕР_1 ) звернувся до суду з позовом до Львівського прикордонного загону (військова частина 2144) (місцезнаходження: м. Львів, вул. Личаківська, 74, код ЄДРПОУ: 14321653), в якому позивач просить:

- визнати протиправними дії відповідача щодо нарахування та виплати позивачу компенсації за неотримане речове майно пропорційно часу, що минув з дня виникнення права на отримання цього майна до дати підписання наказу про виключення зі списків особового складу органу Держприкордонслужби;

- зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу грошову компенсацію за належне, але не отримане протягом проходження військової служби речове майно відповідно до Порядку виплати військовослужбовцям Збройних Сил, Національної гвардії, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Державної прикордонної служби, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації і Управління державної охорони грошової компенсації вартості за неотримане речове майно, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.03.2016 № 178, без застосування пропорції часу, що минув з дня виникнення права на отримання цього майна до дати підписання наказу про виключення зі списків особового складу органу Держприкордонслужби за цінами предметів речового майна, визначеними станом на 01.01.2021 розпорядженням Адміністрації Державної прикордонної служби України від 29.01.2021 № Р-13/0/10-21 «Про доведення розрахунку вартості предметів речового майна для нарахування грошової компенсації».

Ухвалою судді від 27.03.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

На розгляд суду надійшло клопотання представника відповідача про залишення без розгляду позовної заяви ОСОБА_1 у зв`язку з пропущенням встановленого строку звернення до суду. Клопотання мотивоване тим, що право на грошову компенсацію за належне, але не отримане протягом проходження військової служби речове майно у позивача виникло з 05.08.2019 – з часу звільнення з військової служби, однак з цим позовом позивач звернувся до суду у березні 2020 року, тобто з порушенням встановлено шестимісячного строку звернення до суду.

Представник позивача подав заперечення на клопотання про застосування наслідків пропуску строків звернення до суду, в якому покликається на те, що позивач оспорює своє право на компенсацію за речове майно у відповідному розмірі, виплату якої проведено відповідачем 23.10.2019. Вважає, що саме із дня виплати спірної суми починається перебіг строку звернення до суду, оскільки саме із цієї дати позивач дізнався про порушене право. При цьому, на переконання позивача, до спірних правовідносин слід застосовувати шестимісячний строк звернення до суду.

Вирішуючи питання щодо дотримання позивачем строку звернення до суду з цим позовом, суд виходить з наступного.

Чинне законодавство України, що регулює проходження військової служби, гарантує військовослужбовцям забезпечення їх речовим майном та передбачає грошову компенсацію вартості речового майна, неотриманого під час проходження військової служби, яке має бути виплачене не пізніше дня виключення військовослужбовця зі списків особового складу військової частини.

Спірні правовідносини у цій справі виникли у зв`язку з невиплатою позивачу у належному розмірі грошової компенсації вартості речового майна.

Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Касаційного адміністративного суду в постанові від 30 листопада 2020 року у справі №480/3105/19 визначив правову природу грошової компенсації вартості за неотримане речове майно та строки її виплати.

При визначені правової природи грошової компенсації за неотримане речове майно Суд зазначив, що таку слід розглядати як особливий, окремий вид належних військовослужбовцю сум. Чинне законодавство передбачає обов`язок виплати військовослужбовцю, який звільняється зі служби, грошову компенсацію вартості за неотримане речове майно на день виключення зі списків особового складу військової частини. Умовою для виникнення такого обов`язку є подання військовослужбовцем відповідного рапорту під час проходження служби.

Отже, компенсація вартості за неотримане речове майно належить до складу належних звільненому працівникові сум у розумінні статті 116 КЗпП України.

Таким чином, за характером спірних правовідносин і їх суб`єктним складом цей спір є публічно-правовим спором з приводу проходження і звільнення з публічної служби, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів.

Відповідно до частини першої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Частиною другою цієї статті передбачено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно з частиною третьою статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Отже, КАС України передбачає можливість встановлення цим Кодексом та іншими законами спеціальних строків звернення до адміністративного суду, які мають перевагу в застосуванні порівняно із загальним шестимісячним строком, визначеним у частині другій статті 122 цього Кодексу.

Таким спеціальним строком для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби є місячний строк, установлений частиною п`ятою статті 122 КАС України.

З урахуванням правової природи грошової компенсації за неотримане речове майно, яка визначена в постанові Верховного Суду у складі судової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Касаційного адміністративного суду від 30 листопада 2020 року у справі №480/3105/19, спеціальним строком звернення до суду є місячний строк, визначений частиною п`ятою статті 122 КАС України.

У даній категорії справ законодавець визнав строк в один місяць достатнім для того, щоб особа, яка вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушено її права, свободи чи інтереси, визначилася, чи звертатиметься вона до суду з позовом за їх захистом.

Зазначене відповідає правовій позиції, викладеній Верховним Судом у постановах від 26 травня 2021 року у справі №380/5093/20, від 30 серпня 2021 року у справі №520/7668/20.

Згідно з матеріалами справи, наказом начальника 7 прикордонного загону Західного регіонального управління Державної прикордонної служби від 08.07.2019 № 176-ос позивача звільнено з військової служби та наказом начальника цього ж загону від 05.08.2019 № 207-ос виключено із списків особового складу, усіх видів забезпечення.

Компенсація за неотримане речове майно при звільненні перерахована на картковий рахунок позивача 23.10.2019, відтак, перебіг строку для звернення позивача до суду з даним позовом слід обчислювати саме з цієї дати.

З цим позовом позивач звернувся до суду на початку березня 2019 року, тобто з пропуском встановленого процесуальним законом місячного строку.

Відповідно до пункту 8 частини першої статті 240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, зокрема, визначених частиною третьою статті 123 КАС України.

Згідно вищезазначеної частини третьої статті 123 КАС України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Факт пропуску позивачем строку звернення до суду виявлено судом після відкриття провадження у справі.

Заперечуючи пропущення строку звернення до суду, представник позивача покликається на правову позицію Верховного Суду, висловлену у постанові від 04 липня 2019 року у справі № 821/2/18, в якій чітко визначений шестимісячний строк звернення до суду з позовом про нарахування та виплату грошової компенсації за неотримане речове майно при звільненні з військової служби.

З проводу зазначеного суд зауважує, що у постанові від 30 листопада 2020 року у справі №480/3105/19 Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Касаційного адміністративного суду фактично відступив від висновку, викладеного в постанові від 04 липня 2019 року у справі №821/2/18, а тому до позовних вимог щодо нарахування, виплати, стягнення такої компенсації застосовується місячний строк звернення до суду, визначений частиною п`ятою статті 122 КАС України.

Крім того, Верховним Судом у складі судової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Касаційного адміністративного суду прийнято постанову від 11 лютого 2021 року у справі №240/532/20, в якій вирішувалось питання обчислення строку звернення до адміністративного суду з вимогами, зокрема, про визнання протиправними дій щодо невиплати позивачу всіх сум (грошової компенсації вартості речового майна, яким він не був забезпечений під час проходження військової служби), належних йому у день звільнення з військової служби.

Судова палата, проаналізувавши законодавчі приписи та висновки Конституційного Суду України і Верховного Суду, дійшла до такого.

Включення грошової компенсації вартості за неотримане речове майно до складу належних звільненому військовослужбовцю сум у розумінні приписів статті 116 КЗпП України та необхідність застосування передбаченої статтею 117 КЗпП України відповідальності в разі невиплати такої компенсації на день виключення особи зі списків особового складу військової частини підтверджено сталою судовою практикою розгляду цієї категорії адміністративних справ (постанова Великої Палати Верховного Суду від 26 лютого 2020 року (справа №821/1083/17), постанова Верховного Суду у складі судової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Касаційного адміністративного суду від 30 листопада 2020 року (справа №480/3105/19).

Строки звернення до суду в порядку адміністративного судочинства визначені у статті 122 КАС України і частина п`ята цієї статті, яка передбачає місячний строк звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, є спеціальною нормою щодо частини другої цієї статті з установленим у ній загальним строком у шість місяців.

Отже, з огляду на те, що строк звернення до суду за вирішенням цього публічно-правового спору щодо визнання протиправними дій щодо невиплати та зобов`язання нарахувати та виплатити всі суми, належні позивачу у день звільнення з військової служби охоплюється спеціальною нормою частини п`ятої статті 122 КАС України, відсутні підстави для застосування у спірних правовідносинах загальний шестимісячний строк, встановлений частиною другою статті 122 КАС України.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 12 жовтня 2021 року у справі № 380/6200/20.

Таким чином, ураховуючи, що позивачем пропущений строк звернення до суду та не подано клопотання про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення позовної заяви без розгляду.

Керуючись ст. ст. 122, 123, 171, 240, 248, 256, 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в :

клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду – задовольнити.

Позовну заяву ОСОБА_1 до Львівського прикордонного загону (військова частина 2144) Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії - залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Суддя Р.І. Кузан