Рішення № 10320625, 08.07.2010, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"08" липня 2010 р. Справа № 02/103-38 Господарський суд Волинської області у складі судді Костюк С.В., розглянувши справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД Міжрегіональні ресурси"

до Рожищенського споживчого товариства

про стягнення 20 938,45 грн.

ПРЕДСТАВНИКИ:

від позивача: Собковського С.М. юрисконсульта, дов. № 07/10 від 17.01.2010р.

від відповідача: Марюк Н.В.–в.о. голови правління

Права та обов’язки учасникам судового процесу роз’яснені відповідно до ст.22ГПК України.

Відводу складу суду відповідно до ст.20 ГПК України не заявлено.

Оскільки учасниками сторін не заявлено клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу, то протокол судового засідання ведеться з дотриманням вимог ст. 81 –1 ГПК України без забезпечення повного фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

За згодою учасників судового процесу відповідно до ст. 85 ГПК України в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Суть спору: Позивач –Товариство з обмеженою відповідальністю "ТД Міжрегіональні ресурси" просив стягнути з відповідача –Рожищенського споживчого товариства 20 938,45грн., з них 18442,79 грн. основного боргу, 1 586,32 грн. пені, 676,72 грн. інфляційних, 232,62 грн. –3 % річних.

          08.07.2010р. позивачем подано уточнення до позовної заяви у зв’язку з оплатою відповідача частини боргу в сумі 10050 грн. в зв’язку з зазначеним просить стягнути 5035,15, з низ 2592,79 грн. основного боргу, з них 1540,28 грн. пені, 676,72 грн. інфляційних, 225,36 грн. –3 % річних.

Обґрунтовуючи заявлену вимогу вказує, що між сторонами було укладено договір поставки № 65/СТ від 26.10.2009р., у відповідності до якого здійснювалась поставка товару у відповідності до замовлення покупця.

Згідно п. 1.1 договору постачальник зобов’язався поставити покупцеві товар, а покупець прийняти та оплатити товар в асортиментів, кількості та за ціною діючою у постачальника на момент поставки, згідно видаткових накладних, що є додатками та невід’ємними частинами договору.

Відповідно до п. 2.1 ціна одиниці товару та суми поставки партії товару визначаються в видатковій накладній.

За період з 26.10.2009р. по 09.03.2010р. згідно умов договору постачальник передав, а покупець прийняв товари, що підтверджується видатковими накладними, загальна сума поставленого товару становить 47742,79 грн., оплата здійснена на суму 29 300 грн.

Згідно до п.2.3 договору покупець зобов’язаний здійснити оплату за товар протягом 35 календарних днів з моменту отримання товару, що не було виконано відповідачем.

Відповідач відзиву на позов не представив, в судовому засіданні вказав, що заборгованість за товар повністю погашена , з них 5800 грн. до подачі позову та 12642,79 грн. після порушення провадження у справі, що підтверджено платіжними дорученнями №934 від 29.06.2010р., №913 від 24.06.2010р., №911 від 23.06.2010р., № 899 від 21.06.2010р., № 854 від 07.06.2010р., № №838 від 01.06.2010р., № 832 від 28.05.2010р., №360 від 05.05.2010р., № 834 від 31.05.2010р., № 807 від 25.065.2010р., № №805 від 21.05.2010р., № 940 від 30.06.2010р., № 954 від 06.07.2010р., № 956 від 07.07.2010р.(а.с.71-77).

Представник позивача підтримав заявлену вимогу на суму 2442,36 грн., тобто з врахуванням сплаченої суми.

З наданих суду матеріалів, пояснень представників сторін вбачається наступне.

26.10.2009р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "ТД Міжрегіональні ресурси" та Рожищенським споживчим товариством було укладено договір поставки №65/СТ.

Згідно п. 1.1 договору постачальник зобов’язався поставити покупцеві товар, а покупець прийняти та оплатити товар в асортименті, кількості та за ціною діючою у постачальника на момент поставки, згідно видаткових накладних, що є додатками та невід’ємними частинами договору.

Відповідно до п. 2.1 ціна одиниці товару та суми поставки партії товару визначаються в видатковій накладній.

За період з 26.10.2009р. по 09.03.2010р. згідно умов договору постачальник передав, а покупець прийняв товари, що підтверджується видатковими накладними; загальна сума поставленого товару становить 47742,79 грн., оплата здійснена на суму 29 300 грн.

Факт поставки товару по договору від 26.10.2009р. № 65/СТ підтверджено видатковими накладними (а.с.19-34).

Згідно п.2.3 договору покупець зобов’язаний здійснити оплату за товар протягом 35 календарних днів з моменту отримання товару, що не було виконано відповідачем.

          Згідно п. 6.1 за порушення зобов’язання за договором сторони несуть відповідальність згідно законодавства України.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

          За загальними положеннями ст.193 Господарського кодексу України, ст.526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

          За ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ст. 599 ЦК України, ст. 202 ГК України зобов'язання припиняється його виконанням, проведеним належним чином.

          В силу ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

          За статтею 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив зобов’язання, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

          Частина 2 ст. 625 Цивільного кодексу України зобов’язує боржника, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

          Згідно уточненого розрахунку позивача (а.с.9) сума нарахувань від інфляції за період прострочення зобов’язання по платежах складає 676,72 грн., 3% річних –225,36 грн.

          Пунктом 6.2 договору передбачено, що за порушення покупцем грошового зобов’язання передбаченого п. 2.3 договору, покупець зобов’язаний сплатити постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення платежу, яка згідно розрахунку позивача становить 1540,28 грн., та нарахована в межах 6 –ти місячного строку встановленого ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України (а.с.9).

Враховуючи те, що інфляційні в сумі 676,72 грн., 3% річних –225,36 грн. нараховані згідно ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України, пеня в сумі 1540,28 грн. згідно п. 6.2 договору та ч. 6 ст. 232 ГК України, вимога позивача в даній частині підставна та підлягає до задоволення.

В стягненні 5853,30 грн. заборгованості слід відмовити, оскільки дана сума перерахована відповідачем до подачі позову.

Щодо вимоги про стягнення з відповідача 12642,79 грн., то в даній частині провадження у справі підлягає припиненню, на підставі п. 11 ст. 80 ГПК України із - за відсутність предмету спору.

Також суд скасовує заходи забезпечення позову так, як в цьому відпала потреба, відповідно до ст. 68 Господарського процесуального кодексу України, яка передбачає, що питання про скасування забезпечення позову вирішується господарським судом, що розглядає справу, із зазначенням про це в рішенні чи ухвалі.

Оскільки спір до розгляду суду доведений з вини відповідача, то згідно ст.49 Господарського процесуального кодексу України витрати позивача по оплаті держмита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають відшкодуванню з відповідача пропорційно задоволених вимог та з врахуванням сплаченої відповідачем суми після порушення провадження у справі..

          Керуючись ст. ст. 193, 232 Господарського кодексу України, ст.ст. 11, 509, 526, 599, 610, 612 Цивільного кодексу України, ст. 32, 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

в и р і ш и в :

1.          Позов задоволити частково.

2.          Стягнути з Рожищенського споживчого товариства (45100, Волинська область, Рожищенський р-н, м. Рожище, вул. 1-го Травня, 38, код ЄДРПОУ 01743938) в користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД Міжрегіональні ресурси" (43005, Волинська область, м. Луцьк, вул. 8 Березня, 1, ЄДРПОУ 35184264, п/р 26009055458204 в КБ «Приватбанк»м. Луцьк, МФО 303440) 2442,36 грн., з них 1540,28 грн.. пені, 676,72 грн. інфляційних, 225,36 грн. –3 % річних, а також 150,85 грн. витрат по оплаті державного мита та 170 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.           Відмовити в позові на суму 5856,30 грн.

4.          Припинити провадження у справі на суму 12642,79 грн.

5.          Скасувати заходи забезпечення позову застосовані ухвалою суду від 17.06.2010р.

6.          Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя                                                                                           С.В.Костюк

Дата підписання

повного тексту рішення

08.07.2010р.