Рішення № 103206049, 10.02.2022, Луганський окружний адміністративний суд

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

10 лютого 2022 рокуСєвєродонецькСправа № 360/8312/21

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Ірметова О.В., розглянув в порядку спрощеного провадження (у письмовому провадженні) справу за адміністративним позовом адвоката Скиртача Сергія Вікторовича в інтересах ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про визнання бездіяльність протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

17 грудня 2021 року на адресу Луганського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява адвоката Скиртача Сергія Вікторовича в інтересах ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про визнання бездіяльність протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Позовну заяву обґрунтовано тим, що 09.08.2021 звернувся до Головного управління пенсійного фонду України в Луганській області з заявою про перерахунок пенсії за віком на пільгових умовах за списком №1 відповідно до статті 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» від 02.09.2008 № 3455-VI.

Листом №3530-3544/0-02/8-1200/21 від 02.09.2021 відповідач відмовив позивачу в перерахунку пенсії за віком на пільгових умовах за списком №1 відповідно до статті 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» від 02.09.2008 №3455-VІ. Відмова мотивована тим, що до пільгового стажу, що дає право на призначення пенсії по Списку 1, позивачу не було зараховано періоди роботи з повним робочім днем під землею на:

- шахті «ім. Леніна» з 11.11.1985 по 11.06.1986; з 29.08.1988 по 18.11.1988; з 07.10.1991 по 19.11.1991 таз 15.06.1992 по 19.02.1998;

- службу в рядах радянської армії з 19.06.1986 по 20.06.1988.

Відповідач посилається на те, що надані позивачем документи для перерахунку пенсії, що підтверджують наявність необхідного стажу, не можуть бути застосовані, оскільки вони видані підприємствами, що знаходяться на непідконтрольній українській владі території.

Позивач вважає протиправною бездіяльність відповідача, що полягає в не зарахуванні позивачу до пільгового стажу, що дає право на призначення пенсії по Списку 1, вищевказаних періодів роботи.

Трудова книжка позивача містить записи про незараховані відповідачем періоди роботи. Відповідно до яких позивач працював повний робочій день під землею, що згідно з результатами атестації робочих місць належить до переліку підземних професій з умовами праці, що підтверджують право на пенсію за списком №1.

Враховуючи вищенаведене позивач просить суд:

- визнати бездіяльність Головного управління пенсійного фонду України в Луганській області, що полягає в не зарахуванні ОСОБА_1 до пільгового стажу, що дає право на призначення пенсії по Списку 1, періодів роботи на шахті «ім. Леніна» з 11.11.1985 по 11.06.1986; з 29.08.1988 по 18.11.1988; з 07.10.1991 по 19.11.1991 та з 15.06.1992 по 19.02.1998; службу в рядах радянської армії з 19.06.1986 по 20.06.1988 протиправною;

- зобов`язати Головне управління пенсійного фонду України в Луганській області зарахувати ОСОБА_1 до пільгового стажу за Списком № 1 періоди роботи на шахті «ім. Леніна» з 11.11.1985 по 11.06.1986; з 29.08.1988 по 18.11.1988; з 07.10.1991 по 19.11.1991 та з 15.06.1992 по 19.02.1998; службу в рядах радянської армії з 19.06.1986 по 20.06.1988, здійснивши перерахунок пенсії відповідно до статті 8 Закону України "Про підвищення престижності шахтарської праці" - з 01.08.2021.

05 січня 2022 року від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву (а.с. 39-43), в обґрунтування якого зазначено, що позивач перебуває на обліку в Управлінні як отримувач пенсії за віком, призначеної з 20.03.2018 як внутрішньо переміщеній особі відповідно до статті 114 Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058-IV).

09.08.2021 позивач звернувся до відповідача з заявою довільної форми (вх. № 3544/Ф-1200-21 від 10.08.2021), в якій просив здійснити перерахунок пенсії відповідно до статті 8 Закону України від 02.09.2008 № 345-VI «Про підвищення престижності шахтарської праці» (далі - Закон № 345-VI), зарахувавши згідно записів трудової книжки до пільгового стажу за Списком №1 періоди роботи на шахті «ім. Леніна» з 11.11.1985 по 11.06.1986, з 29.08.1988 по 18.11.1988, з 07.10.1991 по 19.10.1991 та з 15.06.1992 по 19.02.1998; та військову службу з 19.06.1986 по 20.06.1988.

За результатами розгляду заяви позивача від 09.08.2021 листом відповідача від 02.09.2021 № 3530-3544/Ф-02/8-1200/21 позивачу надано відповідь з роз`ясненнями підстав не врахування періодів роботи до пільгового стажу.

20.03.2018 року при зверненні позивача з заявою за призначенням пенсії відповідачу були надано наступні документи:

- довідка про присвоєння ідентифікаційного номеру від 31.03.2018;

- паспорт НОМЕР_1 від 30.03.1999;

- трудова книжка серії НОМЕР_2 від 19.08.1985;

- військовий квиток НОМЕР_3 від 19.06.1986;

- довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи № 0000495921 від 19.03.2018;

- диплом про навчання серії НОМЕР_4 від 17.07.1984.

Відповідачем, за результатами розгляду заяви позивача, наданих їм документів, та індивідуальних відомостей про застраховану особу (Форма ОК-5), наявних в Реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, протоколом № 214 від 10.04.2018 позивачу з 20.03.2018 призначено пенсію за Списком № 1 згідно статті 114 Закону № 1058-IV, загальний стаж роботи якого склав 33 р. 06 м. 03 д., пільговий стаж роботи за списком № 1 склав 09 р. 02 м. 06 д.

Періоди роботи на шахті «Ленінка» виробничого об`єднання «Ворошоловградвугілля» з 11.11.1985 по 11.06.1986, з 29.08.1988 по 18.11.1988; на шахті «Ленінка» виробничого об`єднання «Луганськвугілля» з 07.10.1991 по 19.11.1991, з 15.06.1992 по 19.02.1998 та період військової служби з 19.06.1986 по 20.06.1988 зараховано як страховий стаж на загальних підставах.

При призначенні пенсії позивачу пільговий стаж враховано згідно індивідуальних відомостей про застраховану особу (Форма ОК - 5), наявних в Реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, за періоди роботи з 09.01.2001 по 01.04.2001, з 07.10.2002 по 15.04.2006, з 07.08.2006 по 31.07.2009, з 24.10.2011 по 31.03.2014.

10.08.2021 до відповідача надійшла заява позивача довільної форми (вх. № 3544/Ф-1200-21), в якій позивач просив здійснити перерахунок пенсії відповідно до статті 8 Закону № 345-VI, зарахувавши згідно записів трудової книжки до пільгового стажу за Списком №1 періоди роботи на шахті «ім. Леніна» з 11.11.1985 по 11.06.1986, з 29.08.1988 по 18.11.1988, з 07.10.1991 по 19.10.1991 та з 15.06.1992 по 19.02.1998; та військову службу з 19.06.1986 по 20.06.1988.

До зазначеної заяви позивачем були долучені довідки від 02.05.2021 №№ 230/1, 230/2, 230/3, 230/4, 230/5, копії наказу від 06.09.1995 № 275 та протоколу від 27.07.1995, видані та засвідчені підприємствами неіснуючих територіальних утворень, які розташовані на території, де органи української влади не здійснюють свої повноваження.Оскільки, підприємства, які видали документи, долучені позивачем до заяви від 09.08.2021, розташовані та зареєстровані на території, яка не підконтрольна українській владі, такі документи є недійсними на території України та не створюють жодних правових наслідків.

У зв`язку з тим, що підприємства, які видали надані позивачем документи для підтвердження пільгового періоду роботи, розташовані на території населених пунктів, яке відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 07.11.2014 №1085-р, відносяться до населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, у відповідача відсутня об`єктивна можливість перевірити достовірність даних у наданих документах.

Таким чином, вищезазначені довідки та копії наказу не є документами та не мають юридичної сили і тому не розглядаються та не можуть служити підставою для перерахунку пенсії.

Про що, за результатами розгляду заяви позивача від 09.08.2021 Управління листом від 02.09.2021 вих. № 3530-3544/Ф-02/8-1200/21 повідомило позивача.

На підставі викладеного відповідач просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

Ухвалою суду від 22 грудня 2021 року провадження у справі за даним адміністративним позовом було відкрито та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику сторін) (а.с. 35-36).

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст. 72-77, 90 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов наступного.

Судом встановлено, що 23 березня 2018 року ОСОБА_1 звернувся до Марківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області з заявою про призначення пенсії за віком (а. с. 46-47).

Пенсію позивачу призначено з 20.03.2018, що підтверджується протоколом №214 від 10.04.2018, умови призначення - Робота за списком №1 (а.с. 44).

09 серпня 2021 року позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області із заявою про перерахунок пенсії та до зазначеної заяви було додано довідку №230/1 від 02.05.2021, довідку №230/2 від 02.05.2021, довідку №230/3 від 02.05.2021, довідку №230/4 від 02.05.2021, довідку №230/5 від 02.05.2021, копію наказу №275 від 06.09.1995 (а.с.63, 71-75).

Листом від 02.09.2021 № 3532-3544/Ф-02/8-1200/21 відповідач повідомив позивача про те, що 09.08.2021 до заяви про перерахунок пенсії надано довідки за №№230/1, 230/2, 230/3, 230/4, 230/5 від 02.05.2021, копію наказу №275 від 06.09.1995 про атестацію робочих місць, які видано на тимчасово окупованій території України і які є недійсними. Тому для перерахунку пенсії не застосовуються (а. с. 76-77).

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій визначені Законом України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування № 1058-IV.

Громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, мають право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи (стаття 8 Закону № 1058).

Відповідно до ч.1 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

Частиною другою статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» визначено, що на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах та працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Частиною третьою статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» визначено, що працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на таких роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, що вони були зайняті на таких роботах не менше 20 років. Такий самий порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) на шахтах з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або перебувають у стадії ліквідації, але не більше двох років.

Наказом міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 № 383 затверджено Порядок застосування Списків 1 і 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах (далі Порядок № 383).

Пунктом 3 Порядку № 383 встановлено, що при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992.

Таким чином, з урахуванням вищезазначеного наказу підприємства про атестацію робочих місць, суд приходить до висновку, що у спірні періоди позивач виконував роботи, передбачені Списком 1, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Частиною 1 статті 44 Закону України № 1058 передбачено, що заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.

Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" затверджений Постановою правління Пенсійного фонду України 25 листопада 2005 року N 22-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за N1566/11846.

Перелік документів, що додаються до заяви про призначення, перерахунку та поновлення пенсії визначений Розділом 2 цього Порядку.

Підпунктом 2 пунктом 2.1 Порядку № 22-1 передбачено, що до заяви про призначення пенсії додаються документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок підтвердження наявного трудового стажу).

Згідно пункту 4.1 Порядку орган, що призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою.

Не пізніше 10 днів після надходження заяви та за наявності документів, необхідних для призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший та поновлення виплати пенсії (у тому числі документів, одержаних відповідно до абзацу другого підпункту 3 пункту 4.2 цього розділу), орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення раніше призначеної пенсії без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України (пункт 4.3 Порядку).

Пунктом 4.2 цього Порядку передбачено право органу, що призначає пенсію, вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі.

Пунктом 4.7 Порядку передбачено, що право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію. Згідно ст. 62 Закону № 1788-ХІІ основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Також, у відповідності до ст. 48 Кодексу законів про працю України трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.

До трудової книжки заносяться відомості про роботу, заохочення та нагороди за успіхи в роботі на підприємстві, в установі, організації; відомості про стягнення до неї не заносяться.

Статтею 62 Закону України Про пенсійне забезпечення передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

В пункті 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637, також закріплено положення, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Пунктом 20 цього Порядку передбачено, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

Таким чином, довідки мають надаватися в разі, коли взагалі відсутні відомості в трудовій книжці про працю громадян у спірний період.

Крім того, згідно з частиною 3 статті 44 Закону № 1058-ІV, органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

Отже, з наведених норм чинного законодавства вбачається дуже великий обсяг прав та обов`язків у органів Пенсійного фонду при вирішенні питання про призначення пенсії та перевірки наявного стажу роботи для її призначення.

Враховуючи викладене, суд вважає, що органи Пенсійного фонду України повинні використовувати всі передбачені законом повноваження за для повного та об`єктивного розгляду заяви про призначення пенсії, виходячи з тих обставин, що склалися, чого відповідачем вчинено не було.

Відповідно до записів трудової книжки позивача серії НОМЕР_5 (а. с. 20-31) позивач у спірні періоди:

- з 11.11.1985 переведено учнем підземного електрослюсаря з повним робочим днем під землею на шахті «Леніна» в/о Ворошиловоградуголь;

- з 13.01.1986 переведено підземним електрослюсарем 3 розряду з повним робочим днем під землею на шахті «Леніна» в/о Ворошиловоградуголь;

- 11.06.1986 звільнено у зв`язку з призовом до Радянської армії;

- з 19.06.1986 по 20.06.1988 служба в рядах Радянської Армії;

- 29.08.1988 прийнято підземним електрослюсарем 3 розряду з повним робочим днем під землею на шахті «Леніна» в/о Ворошиловоградуголь;

- 18.11.1988 звільнено за власним бажанням ст. 38 КЗоТ УССР;

- 07.10.1991 прийнято підземним електрослюсарем з повним робочим днем під землею на шахті «Леніна» в/о «Луганськуголь»;

- 20.11.1991 переведено поверхнім електрослюсарем;

- 13.01.1992 звільнено за власним бажанням ст. 38 КЗоТ УССР;

- 15.06.1992 прийнято підземним електрослюсарем з повним робочим днем під землею на шахті «Леніна» в/о «Луганськуголь»;

- 23.09.1992 переведено учнем підземного гірника з повним робочим днем під землею;

- 03.11.1992 переведено підземним гірником 3 розряду з повним робочим днем під землею;

- 31.07.1996 переведено учнем прохідника з повним робочим днем під землею;

- 06.09.1995 за результатами атестації робочого місця за умовами праці підтверджено право на пенсію на пільгових умовах за списком №1;

- 21.12.1998 звільнено за п. 1 ст. 40 КЗоТ України.

При цьому, суд звертає увагу на те, що записи трудової книжки позивача щодо спірних періодів роботи позивача містять повну інформацію про роботу на пільгових умовах, також містять повні відомості про характер виконуваних позивачем робіт, оскільки зазначеними записами чітко визначено, що у спірні періоди позивач працював підземним електрослюсарем та гірником підземним з повним робочим днем під землею.

Крім того, доказів, які б спростовували факт роботи позивача повний робочий день у шкідливих умовах праці та інших доказів, які підтверджували б не виконання позивачем роботи за зазначеною професією у спірний період до суду не надано.

Враховуючи вищенаведене, посилання відповідача на те, що для підтвердження пільгового стажу позивач повинен був надати уточнюючі довідки підприємства є необґрунтованими та безпідставними.

Позивачем на підтвердження пільгового стажу спірного періоду роботи разом з заявою про перерахунок пенсії відповідачу було надано довідку №230/1 від 02.05.2021, довідку №230/2 від 02.05.2021, довідку №230/3 від 02.05.2021, довідку №230/4 від 02.05.2021, довідку №230/5 від 02.05.2021, копію наказу №275 від 06.09.1995 (а.с. 71-75).

Проте, відповідачем у своєму листі № 3530-3544/Ф-02/8-1200/21 зазначено, що оскільки підприємство, яке видало зазначені довідки знаходиться на території непідконтрольній Україні, перевірка наявності первинних документів на цей час неможлива, а тому і підстави для їх врахування для обчислення пенсії відсутні.

Щодо зазначеного факту, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 4 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» на тимчасово окупованій території на строк дії цього Закону поширюється особливий правовий режим перетину меж тимчасово окупованої території, вчинення правочинів, проведення виборів та референдумів, реалізації інших прав і свобод людини і громадянина.

Правовий режим тимчасово окупованої території передбачає особливий порядок забезпечення прав і свобод громадян України, які проживають на тимчасово окупованій території.

Згідно з ч. 1 ст. 18 вказаного Закону громадянам України гарантується дотримання у повному обсязі їхніх прав і свобод, передбачених Конституцією України, у тому числі соціальних, трудових, виборчих прав та права на освіту, після залишення ними тимчасово окупованої території.

Відповідно до ч. 2 ст. 9 вказаного Закону будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом.

Частиною 3 ст. 9 вказаного Закону визначено, що будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків.

Щодо окупованих територій у практиці Міжнародного суду ООН сформульовані «намібійські винятки»: документи, видані окупаційною владою, повинні визнаватися, якщо їх невизнання веде за собою серйозні порушення або обмеження прав громадян.

Так, у Консультативному висновку Міжнародного суду ООН від 21.06.1971 року «Юридичні наслідки для держав щодо триваючої присутності Південної Африки у Намібії» зазначено, що держави - члени ООН зобов`язані визнавати незаконність і недійсність триваючої присутності Південної Африки в Намібії, але «у той час як офіційні дії, вчинені урядом Південної Африки від імені або щодо Намібії після припинення дії мандата є незаконними і недійсними, ця недійсність не може бути застосовна до таких дій як, наприклад, реєстрація народжень, смертей і шлюбів».

Європейський суд з прав людини (далі ЄСПЛ) у справах «Кіпр проти Туреччини» (Cyprus v. Turkey, 10.05.2001) та «Мозер проти Республіки Молдови та Росії» (Mozer v. the Republic of Moldova and Russia, 23.02.2016) приділив значну увагу аналізу цього висновку та подальшої міжнародної практики. При цьому ЄСПЛ констатував, що «Консультативний висновок Міжнародного Суду, що розуміється в сукупності з виступами і поясненнями деяких членів суду, чітко показує, що в ситуаціях, подібних до тих, що наводяться в цій справі, зобов`язання ігнорувати, не брати до уваги дії існуючих de facto органів та інститутів [окупаційної влади] далеко від абсолютного. Для людей, що проживають на цій території, життя триває. І це життя потрібно зробити більш стерпним і захищеним фактичною владою, включаючи їх суди; і виключно в інтересах жителів цієї території дії згаданої влади, які мають відношення до сказаного вище, не можуть просто ігноруватися третіми країнами або міжнародними організаціями, особливо судами, в тому числі й цим [ЄСПЛ]. Вирішити інакше означало б зовсім позбавляти людей, що проживають на цій території, всіх їх прав щоразу, коли вони обговорюються в міжнародному контексті, що означало б позбавлення їх навіть мінімального рівня прав, які їм належать" (Cyprus v. Turkey, 10.05.2001, § 96). При цьому, за логікою цього рішення, визнання актів окупаційної влади в обмеженому контексті захисту прав мешканців окупованих територій ніяким чином не легітимізує таку владу (Cyprus v. Turkey, 10.05.2001, § 92). Спираючись на сформульований у цій справі підхід, ЄСПЛ у справі "Мозер проти Республіки Молдови та Росії" наголосив, що "першочерговим завданням для прав, передбачених Конвенцією, завжди має бути їх ефективна захищеність на території всіх Договірних Сторін, навіть якщо частина цієї території знаходиться під ефективним контролем іншої Договірної Сторони [тобто є окупованою]» (Mozer v. the Republic of Moldova and Russia, 23.02.2016, § 142).

Враховуючи наведене суд вважає за можливе застосувати вказані загальні принципи («намібійські винятки»), сформульовані в рішеннях Міжнародного суду ООН та Європейського суду з прав людини, в контексті оцінки документів, які видані установами, що знаходяться на непідконтрольній українській владі території, як доказів, оскільки можливість збору відповідних доказів на такій території може бути значно обмежена, у той час як вони мають істотне значення для реалізації відповідних прав людини.

Суд також вважає за необхідне зазначити, що Європейський суд з прав людини неодноразово у своїх рішеннях зазначав, що предмет і мета Конвенції як інструменту захисту прав людини потребують такого тлумачення і застосування її положень, завдяки яким гарантовані нею права були б не теоретичними чи ілюзорними, а практичними та ефективними (пункт 53 рішення у справі "Ковач проти України" від 07.02.2008, пункт 59 рішення у справі "Мельниченко проти України" від 19.10.2004, пункт 50 рішення у справі "Чуйкіна проти України" від 13.01.2011, пункт 54 рішення у справі "Швидка проти України" від 30.10.2014 тощо).

Це означає, що суд має оцінювати фактичні обставини справи з урахуванням того, що права, гарантовані Конституцією України та Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод, мають залишатися ефективними та людину не можна ставити в ситуацію, коли вона завідомо не може реалізувати своїх прав.

Відповідно до частини другої статті 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

За статтею 14 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод користування правами та свободами, визнаними в цій Конвенції, має бути забезпечене без дискримінації за будь-якою ознакою.

Отже, позивач опинився в ситуації, що, відповідно, позбавляє його можливості забезпечити належний захист своїх прав.

Однак, зазначені висновки суду жодним чином не легалізують саму установу, що видала таку довідку.

Враховуючи вище викладене, а також беручи до уваги те, що подані позивачем довідки містять усі необхідні відомості для вирішення спірного питання щодо зарахування до стажу для призначення пенсії на пільгових умовах та не суперечать записам у трудовій книжки позивача, суд дійшов висновку, що у відповідача були відсутні підстави їх не враховувати.

Отже, довідка №230/1 від 02.05.2021, довідка №230/2 від 02.05.2021, довідка №230/3 від 02.05.2021, довідка №230/4 від 02.05.2021, довідка №230/5 від 02.05.2021, копія наказу №275 від 06.09.1995, повинні бути враховані для обчислення пенсії.

Щодо зарахування до пільгового стажу позивача період служби в Радянській армії з 19.06.1986 по 20.06.1988, суд зазначає наступне.

11.06.1986 позивача було звільнено з шахти «Леніна» в/о «Ворошиловоградуголь», у зв`язку з його призовом до лав Радянської армії, де він проходив службу у період з 19.06.1986 по 20.06.1988, що також підтверджується його військовим квитком серії НОМЕР_3 (а.с. 53).

Тобто позивач на момент призову його на строкову військову службу займав посаду, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Таким чином, у відповідності до положень статті 8 «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» час проходження позивачем строкової військової служби у період з 19.06.1986 по 20.06.1988 повинен бути зарахований до його пільгового стажу.

Таким чином, при вирішенні питання про призначення позивачу пенсії за віком відповідач безпідставно зарахував до страхового стажу, а не до пільгового стажу на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, зайнятість на яких дає право на пенсію на пільгових умовах, період роботи позивача на шахті «Леніна» з 11.11.1985 по 11.06.1986; з 29.08.1988 по 18.11.1988; з 07.10.1991 по 19.11.1991 та з 15.06.1992 по 21.12.1998; службу в рядах радянської армії з 19.06.1986 по 20.06.1988.

Враховуючи вище викладене, а також беручи до уваги те, що трудова книжка та подані позивачем довідки та накази містять усі необхідні відомості про пільговий характер праці позивача у спірні періоди його роботи, суд дійшов висновку, що у відповідача були відсутні підстави їх не враховувати.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», дія цього Закону поширюється на працівників, які видобувають вугілля, залізну руду, руди кольорових і рідкісних металів, марганцеві, уранові, магнієві (солі калієво-магнієві та солі магнієві) та озокеритні руди, працівників шахтобудівних підприємств, які зайняті на підземних роботах повний робочий день, та працівників державних воєнізованих аварійно-рятувальних служб (формувань) у вугільній промисловості за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим Кабінетом Міністрів України (далі - шахтарі), та членів їх сімей.

Згідно з статтею 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», мінімальний розмір пенсії шахтарям, які відпрацювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків та 7,5 років для жінок за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, встановлюється незалежно від місця останньої роботи, у розмірі 80 відсотків його заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до статті 40 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", з якої обчислюється пенсія, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність. Для обчислення розміру пенсій за віком за кожний повний рік стажу роботи на підземних роботах до страхового стажу додатково зараховується по одному року.

Як вбачається з протоколу про призначення пенсії страховий стаж позивача складає 33 роки 06 місяців 3 дні, з них за списком № 1 - 9 років 02 місяці 06 днів.

Таким чином, з урахуванням визначеного відповідачем пільгового стажу позивача та періодів, які відповідачем не зараховані до пільгового стажу позивача, суд дійшов висновку, що даного пільгового стажу достатньо для перерахунку пенсії позивачу на підставі статті 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці».

Щодо перерахунку пенсії позивача у розмірі, визначеному ст. 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», суд зазначає наступне.

Так, ст. 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» визначено, що мінімальний розмір пенсії шахтарям, які відпрацювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків та 7,5 років для жінок за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, встановлюється незалежно від місця останньої роботи, у розмірі 80 відсотків його заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до статті 40 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", з якої обчислюється пенсія, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність. Для обчислення розміру пенсій за віком за кожний повний рік стажу роботи на підземних роботах до страхового стажу додатково зараховується по одному року.

Оскільки судом встановлено, що при призначенні пенсії позивачу відповідач зарахував до стажу на підземних роботах, які надають право призначення пенсії за списком № 1 - 9 років 02 місяці та 06 днів, та суд дійшов висновку щодо зарахування до пільгового стажу роботи спірні періоди роботи на шахті «Леніна» та службу в лавах Радянської армії, є законні підстави для перерахунку пенсії із застосуванням ст. 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», тобто з моменту звернення з заявою про перерахунок пенсії.

Щодо обраного позивачем способу захисту суд зазначає таке.

У рішеннях по справах "Клас та інші проти Німеччини", "Фадєєва проти Росії", "Єрузалем проти Австрії" Європейський суд з прав людини зазначив, що суд не повинен підміняти думку національних органів будь-якою своєю думкою. Згідно Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи № R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів Ради Європи 11.03.1980 року на 316-й нараді, під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду - тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Відповідно до пункту 4 частини другої статті 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Згідно з частиною четвертою статті 245 КАС України у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Згідно з частиною другою статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

З метою ефективного захисту прав позивача суд на підставі частини другої статті 9 КАС України вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог, самостійно обравши спосіб захисту, який відповідає об`єкту порушеного права, визнавши протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області щодо не зарахування до пільгового стажу ОСОБА_1 періодів роботи на шахті «Леніна» з 11.11.1985 по 11.06.1986; з 29.08.1988 по 18.11.1988; з 07.10.1991 по 19.11.1991 та з 15.06.1992 по 21.12.1998; службу в рядах радянської армії з 19.06.1986 по 20.06.1988 та зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області зарахувати до пільгового стажу роботи ОСОБА_1 періодів роботи на шахті «Леніна» з 11.11.1985 по 11.06.1986; з 29.08.1988 по 18.11.1988; з 07.10.1991 по 19.11.1991 та з 15.06.1992 по 21.12.1998; службу в рядах радянської армії з 19.06.1986 по 20.06.1988, здійснивши ОСОБА_1 перерахунок пенсії з урахуванням статті 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» з 01.08.2021.

З огляду на зазначене позов підлягає задоволенню у повному обсязі з обранням належного та ефективного способу захисту порушених прав позивача.

Щодо розподілу судових витрат суд зазначає наступне.

Позивачем при подачі позову був сплачений судовий збір у розмірі 908,00 грн, що підтверджується квитанцією №25830 від 14.12.2021 (а.с. 9).

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи те, що позовні вимоги задоволені, суд вважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача судовий збір у розмірі 908,00 грн.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 7, 8, 9, 32, 77, 78, 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов адвоката Скиртача Сергія Вікторовича в інтересах ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про визнання бездіяльність протиправною та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області щодо не зарахування до пільгового стажу ОСОБА_1 періодів роботи на шахті «Леніна» з 11.11.1985 по 11.06.1986; з 29.08.1988 по 18.11.1988; з 07.10.1991 по 19.11.1991 та з 15.06.1992 по 21.12.1998; службу в рядах радянської армії з 19.06.1986 по 20.06.1988.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області (ідентифікаційний код: 21782461, місцезнаходження: 93404, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Шевченка, буд. 9) зарахувати до пільгового стажу роботи ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_6 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) періодів роботи на шахті «Леніна» з 11.11.1985 по 11.06.1986; з 29.08.1988 по 18.11.1988; з 07.10.1991 по 19.11.1991 та з 15.06.1992 по 21.12.1998; службу в рядах радянської армії з 19.06.1986 по 20.06.1988, здійснивши ОСОБА_1 перерахунок пенсії з урахуванням статті 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» з 01.08.2021, та здійснити виплату у урахуванням раніш виплаченої пенсії.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області (ідентифікаційний код: 21782461, місцезнаходження: 93404, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Шевченка, буд. 9) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_6 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) витрати зі сплати судового збору у розмірі 908,00 грн (дев`ятсот вісім гривень 00 коп.).

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.В. Ірметова