Рішення № 103206018, 14.02.2022, Залізничний районний суд м. Львова

Справа № 462/6983/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 лютого 2022 року суддя Залізничного районного суду м. Львова, Іванюк І.Д., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін цивільну справу за позовомПриватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АРСК» до ОСОБА_1 про відшкодування завданої майнової шкоди,

встановив:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідача 132625,32 грн. у відшкодування завданої майнової шкоди та сплачений судовий збір у сумі 2270 грн. Свої вимоги мотивує тим, що 08.02.2021 року у м. Києві на вул. М. Бойчука, 6 відбулась дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу «Chevrolet» д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням відповідача, який здійснив зіткнення з транспортним засобом «Mercedes» д.н.з. НОМЕР_2 та транспортним засобом «Porsche», д.н.з. НОМЕР_3 , які внаслідок ДТП отримали механічні пошкодження. Постановою Залізничного районного суду м. Львова від 07.05.2021 року у справі № 462/1969/21, що залишена без змін постановою Львівського апеляційного суду від 17.06.2021 року, ОСОБА_1 було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.ст.122-4, 124 КУпАП. Так як 14.05.2020 року між Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «АРСК» та ТОВ «Ернст енд Янг» було укладено договір добровільного страхування наземного транспорту № 194а20ц, відповідно до якого позивач взяв на себе зобов?язання у разі настання страхового випадку із застрахованим автомобілем марки «Porsche», д.н.з. НОМЕР_3 сплатити на користь страхувальника страхове відшкодування, то на підставі звернення страхувальника та складеного страхового акту, відповідно до вимог ст. 979 ЦК України, позивач здійснив виплату страхового відшкодування у сумі 132625,32 грн. Оскільки на момент настання ДТП цивільно-правова відповідальність відповідача не була застрахована, то в силу ст.ст. 993 ЦК України та ст. 27 Закону України «Про страхування» до позивача перейшло право вимоги до відповідача про відшкодування завданої шкоди в порядку суброгації. За наведеного, просить позов задоволити.

Ухвалою Залізничного районного суду м. Львова від 27.10.2021 року відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено проводити у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення /виклику/ сторін.

Ухвалою Залізничного районного суду м. Львова від 28.01.2022 року задоволено заяву відповідача про відвід судді Залізничного районного суду м. Львова Румілової Н.М. та передано таку для автоматизованого розподілу, за результатами якого для її розгляду визначено суддю Іванюк І.Д.

Ухвалою Залізничного районного суду м. Львова від 02.02.2022 року дану цивільну справу прийнято до провадження судді Іванюк І.Д., розгляд справи вирішено проводити у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення /виклику/ сторін.

У відзиві на позовну заяву від 07.12.2021 року /а.с. 55-57/ відповідач проти позову заперечив із тих підстав, що жодним доказом не підтверджено розмір заподіяних збитків, відсутній акт про оцінку майна, який має відповідати вимогам Закону України «Про оцінку майна та майнових прав та професійну оціночну діяльність» та наказу Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України «Про затвердження методики автотоварзнавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів№ від 24.11.2003 р., як це вказано у постанові ВС у справі № 221/6180/16-ц, натомість розмір збитків доводиться лише копією рахунку СТО. За таких обставин просив у позові відмовити.

У відповіді на відзив від 13.12.2021 /а.с. 62-63/ представник позивача заперечив проти відзиву на позовну заяву та пояснив, що на підставі ч. 2ст. 1187 ЦК України та ч. 1 ст. 1166 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом у повному обсязі. Оскільки цивільно-правова відповідальність відповідача не була застрахована, то в силу ст.ст. 993 ЦК України та ст. 27 Закону України «Про страхування» до позивача перейшло право вимоги до відповідача про відшкодування завданої шкоди. Відповідач помилково вважає, що визначення суми страхового відшкодування здійснюється у даному випадку на підставі належної оцінки майна або висновку судового експерта, оскільки визначення розміру страхового відшкодування здійснюється відповідно до умов Договору добровільного страхування. Зокрема, відповідно до ст. 979 ЦК України та ч.1 ст. 16 Закону України «Про страхування» договір страхування - це угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов`язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору. Сторонами договору добровільного страхування було погоджено, що при пошкодженні транспортного засобу внаслідок страхового випадку розмір збитків визначається шляхом складання кошторису вартості відновлення ТЗ, в який включається вартість запасних частин, деталей, обладнання та матеріалів, що підлягають заміні, без урахування експлуатаційного зносу, а також ремонтних робіт на підставі рахунку СТО. Кошторис збитків складається страховиком , виходячи з відновлення пошкодженого ТЗ на базі СТО на підставі рахунків з СТО. Згідно із рахунком до Рахунку № НОМЕР_4 від 10.02.2021 року вартість відновлювального ремонту автомобіля «Porsche», д.н.з. НОМЕР_3 склала 132625,32 грн. На підставі даного рахунку було складено розрахунок страхового відшкодування та виплачено таке страхувальнику на вказану суму. За наведеного просив позов задоволити.

03.02.2022 року відповідача подав заперечення на відповідь на відзив, у яких заперечив свою винуватість у вчиненні ДТП, що мала місце 08.02.2021 року у м. Києві на вул. М. Бойчука, 6. Так, в силу ч. 5 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені стосовно певної особи рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, проте можуть бути у загальному порядку спростовані особою, яка не брала участі у справі, в якій такі обставини були встановлені. Оскільки він не був присутнім при розгляді справи № 462/1969/21 про адміністративне правопорушення щодо нього, то вважає, що може спростувати встановлені постановою обставини. Зокрема факт участі автомобіля «Chevrolet» д.н.з. НОМЕР_1 у ДТП, що мала місце 08.02.2021 року у м. Києві на вул. М. Бойчука, 6 спростовується висновком експертного дослідження № ЕД-19/114-21/16981-ФП, відповідно до якого встановити цифрові знаки реєстраційного номера транспортного засобу, який вчинив ДТП на відеофайлі не виявляється можливим у зв`язку із низькою деталізацією зображення у кадрах досліджуваного відеозапису, а тому просив у позові відмовити.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши докази по справі у їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.

За змістом частин першої та другої статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Відсутність вини у завданні шкоди повинен доводити сам завдавач шкоди, а позивач доводить інші обов`язкові складові цивільно-правової відповідальності, а саме: а) наявність шкоди; б) протиправність поведінки; в) причинний зв`язок між протиправною поведінкою та завданою шкодою.

Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку (частина друга статті 1187 ЦК України).

Згідно з частиною п`ятою статті 1187 ЦК України особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

За вимогами частини першої статті 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою; за наявності вини лише особи, якій завдано шкоди, вона їй не відшкодовується; за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Відповідно до ч. 6 ст. 82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 08.02.2021 року о 14.34 год. у м. Києві на вул. М. Бойчука, 6, керуючи автомобілем «Chevrolet Lacetti» д.н.з. НОМЕР_1 , проявив неуважність до дорожньої обстановки та її змін, не дотримався безпечної швидкості руху, внаслідок здійснив зіткнення з транспортним засобом «Mercedes -Benz» д.н.з. НОМЕР_2 та транспортним засобом «Porsche», д.н.з. НОМЕР_3 , внаслідок чого автомобілі отримали механічні пошкодження. Крім цього, будучи причетним до дорожньо-транспортної пригоди, ОСОБА_1 залишив місце такої і не повідомив орган чи підрозділ поліції. Зазначені обставини встановлені постановою Залізничного районного суду м. Львова від 07.05.2021 року у справі №462/1969/21, що залишена без змін постановою Львівського апеляційного суду від 17.06.2021 року, якими встановлено винність ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-4, ст. 124 КУпАП /а.с. 20,21-24/. Вказані обставини в силу положень ч. 6 ст. 82 ЦПК України не доказуються.

З довідки Національної поліції № 3021041370766321 від 11.05.2021 року /а.с. 18/ та із схеми з місця ДТП вбачається, що автомобіль «Porsche», д.н.з. НОМЕР_3 , що належить ОСОБА_2 , отримав механічні пошкодження: задня права частина, бокова права частина, передня права частина. Транспортний засіб «Chevrolet Lacetti» д.н.з. НОМЕР_1 на праві власності належить ОСОБА_3 , доказів протилежного відповідачем суду не надано.

Відповідно до ст. 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу /а.с.17/ вбачається, що автомобіль «Porsche», д.н.з. НОМЕР_3 на праві власності належить ОСОБА_2 .

Також судом встановлено, що станом на 14.05.2020 року між Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «АРСК» та ТОВ «Ернст енд Янг» в особі Яценко Т.М. було укладено договір добровільного страхування наземного транспорту № 194а20ц, відповідно до якого позивач взяв на себе зобов`язання у разі настання страхового випадку із застрахованим автомобілем марки «Porsche», д.н.з. НОМЕР_3 сплатити особі, яка має право керувати ТЗ на законній підставі, страхове відшкодування. Строк дії договору - до 23.05.2021 року /а.с. 6/. Згідно із умовами договору страховим випадком є виникнення пошкоджень чи втрата ТЗ в тому числі внаслідок ДТП. Сторонами договору добровільного страхування погоджено, що при пошкодженні транспортного засобу внаслідок страхового випадку розмір збитків визначається шляхом складання кошторису вартості відновлення ТЗ, в який включається вартість запасних частин, деталей, обладнання та матеріалів, що підлягають заміні, без урахування експлуатаційного зносу, а також ремонтних робіт на підставі рахунку СТО. Кошторис збитків складається страховиком, виходячи з відновлення пошкодженого ТЗ на базі СТО на підставі рахунків з СТО /п.26.2, 27.12/. Загальна страхова сума - 2275000,00 грн.

За змістом статті 993 ЦК України та статті 27 Закону України «Про страхування» до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Згідно зі статтею 1192 ЦК України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

За правилом пункту 1 частини другої статті 22 ЦК України реальними збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права.

З заяви про подію на виплату за договором добровільного страхування наземного транспортного засобу вбачається, що ОСОБА_2 повідомила страховика про настання страхового випадку, зокрема повідомила, що зупинилась на автомобілі марки «Porsche» на червоне світло світлофора поруч із мікроавтобусом «Mercedes -Benz», автомобіль «Chevrolet» д.н.з. НОМЕР_1 проїхав між цими автомобілями, пошкодивши їх, та залишив місце ДТП /а.с. 5/.

З акту огляду транспортного засобу від 10.02.2021 року /а.с. 26/ у автомобіля марки «Porsche», д.н.з. НОМЕР_3 наявні пошкодження заднього бампера - подряпини та деформація, боковина кузова права - деформація та подряпини, накладка боковини правої -подряпини, двері задні-деформація та подряпини, ручка зовнішня задніх правих дверей -подряпини, двері передні праві -подряпини та деформація, ручка передніх правих дверей - подряпини, крило переднє праве - подряпини. Дані пошкодження зафіксовані за допомогою фотографій.

З рахунку № НОМЕР_4 філії «Віннер ПЦКА» ТОВ «Віннер Автомотів» від 10.02.2021 року /а.с. 30/ вбачається, що вартість робіт по ремонту автомобіля «Porsche», д.н.з. НОМЕР_3 становить 110521,10 грн. без ПДВ та 132625,32 грн. із ПДВ.

Згідно із страховим актом № ARX 2725299 від 19.02.2021 року АТ «СК «АРКС» визнало настання визнало ДТП, яка мала місце 08.02.2021 року о 14.34 год. у м. Києві на вул. М. Бойчука, 6, страховим випадком і прийняло рішення про виплату потерпілій особі - ОСОБА_2 страхового відшкодування у розмірі 132625,32 грн. /а.с 31-32/.

Також, 22.02.2021 року АТ «СК «АРКС» на підставі страхового акту№ ARX 2725299 перерахувало філії «Віннер ПЦКА» ТОВ «Віннер Автомотів» страхове відшкодування у розмірі 132625,32 грн., що стверджується платіжним дорученням № 753501 /а.с.33/.

З матеріалів справи також вбачається, що інформація про укладення договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів стосовно ТЗ за д.н.з. НОМЕР_1 у єдиній Централізованої бази даних МТСБУ відсутня /а.с. 34/, доказів протилежного відповідачем не надано і така обставина ним не заперечується.

З претензії про відшкодування шкоди від 13.05.2021 року /а.с. 35/ вбачається, що АТ «СК «АРКС» зверталось до відповідача для вирішення даного питання у позасудовому порядку, однак жодних наслідків це не дало.

Таким чином, у зв`язку з виплатою позивачем страхового відшкодування до нього перейшло право вимоги до завдавача шкоди у деліктному зобов`язанні у межах виплаченого потерпілому страхового відшкодування, тобто відбулася заміна кредитора у деліктних відносинах, що виникли у зв`язку із завданням шкоди власнику застрахованого автомобіля «Porsche», д.н.з. НОМЕР_3 , в порядку суброгації.

Суд критично оцінює пояснення відповідача з приводу необ`єктивності суми відшкодування та відсутності на її підтвердження належних доказів, таких, як акт про оцінку майна, оскільки відповідно до договору страхування підставою для визначення розміру збитків є рахунок СТО і саме реальні збитки в силу положень ч. 1 ст. 22, 1192 ЦК України підлягають відшкодуванню потерпілій особі. (аналогічна позиція висловлена у постанові ВС від 21 вересня 2020 року у справі № 201/17793/15-ц, провадження № 61-15210св19)

Також суд критично оцінює пояснення відповідача з приводу відсутності його вини у настанні ДТП, оскільки дана обставина встановлена постановою Залізничного районного суду м. Львова від 07.05.2021 року у справі №462/1969/21, що залишена без змін постановою Львівського апеляційного суду від 17.06.2021 року, що в силу положень ч. 6 ст. 82 ЦПК України не доказуються. Посилання ж відповідача на ч. 5 ст. 82 ЦПК України є безпідставним, оскільки стосуються обставин, що встановлені стосовно певної особи рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, а не у справі про адміністративні правопорушення.

Із врахуванням наведеного, суд дійшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог, а тому позов підлягає до задоволення у повному обсязі.

Згідно із ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно з ч.2 ст. 141 ЦПК України, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача, у разі відмови в позові - на позивача.

Відповідно до частини 6 ст.141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач ОСОБА_1 визнаний інвалідом 2 групи загального захворювання безтерміново /а.с. 49/, а тому в силу п. 9 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» звільнений від сплати судового збору.

Із врахуванням наведеного, суд вважає за можливе компенсувати судовий збір в сумі 2270 грн, який підлягає стягненню з відповідача за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Керуючись ст.ст. 2, 4, 12,13, 81, 82, 141, 258, 259, 263-265, 273, 274 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Позов задоволити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АРСК» 132625 (сто тридцять шість тисяч шістсот двадцять п`ять) гривень 32 коп. у відшкодування матеріальної шкоди.

Судовий збір в розмірі 2270 (дві тисячі двісті сімдесят) грн 00 коп., сплачений 16.08.2021 року згідно із платіжним дорученням № 809111, компенсувати Приватному акціонерному товариству «Страхова компанія «АРСК» за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Львівського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

При цьому, у відповідності до вимог п.3 Прикінцевих положень ЦПК України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.

Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

Учасники процесу:

Позивач: Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «АРСК», код ЄДРПОУ 20474912, місцезнаходження: вул. Малопідвальна, 10, офіс 2, м. Київ, 01001.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН невідомий, місце реєстрації: АДРЕСА_1 .

Суддя: Іванюк І.Д.