Рішення № 103205954, 11.02.2022, Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області

Справа №442/9992/21

Провадження №2/442/317/2022

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 лютого 2022 року Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області

в складі:

головуючого - судді Хомика А.П.

з участю секретаря судового засідання - Лужецької С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Дрогобичі цивільну справу в порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін за позовом ОСОБА_1 до Дрогобицького фахового коледжу нафти і газу про скасування наказу про відсторонення від роботи та стягнення суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу,-

встановив :

29.12.2021 позивач звернулась до суду з вказаним вище позовом, в якому просить: визнати протиправним та скасувати Наказ №145-К від 26.11.2021 Дрогобицького фахового коледжу нафти і газу про відсторонення її від роботи без збереження заробітної плати, але зі збереженням місця роботи до усунення причин відсторонення; стягнути на її користь середній заробіток за час вимушеного прогулу з 30.11.2021 по день прийняття рішення у справі.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що вона з 01.09.2015 працює викладачем з охорони праці та економіки та організації виробництва у Дрогобицькому коледжі нафти і газу.

29 листопада 2021 року, будучи на робочому місці, їй було вручено Повідомлення про обов`язкове профілактичне щеплення проти гострої респіраторної хвороби СОVІD-19 та Наказ № 145-К від 26.11.2021 про відсторонення її від роботи без збереження заробітної плати, але зі збереженням місця роботи до усунення причин відсторонення.

Із змісту повідомлення вбачається, що вразі не надання нею до 03.12.2021 року підтверджуючого документу про наявність профілактичного щеплення, або довідку з медичного закладу про абсолютні протипокази до проведення профілактичних щеплень відповідно до Переліку медичних протипоказань та застережень до проведення профілактичних щеплень, затвердженого наказом МОЗ України від 16.09.2011 року №595, її на підставі ст.46 КЗпП України та ст. 12 ЗУ «Про захист населення від інфекційних хвороб» буде відсторонено від роботи без збереження заробітної плати. Аналогічні обставини викладенні в оспорюваному наказі № 145-К від 26.11.2021 року.

Однак роботодавець, ще до 03.12.2021 року строку визначеного наказом, вже ні 01, ні 02 грудня 2021 року не допустив її до роботи.

Наказ №145-К від 26.11.2021 року про відсторонення її від роботи без збереження заробітної плати, але зі збереженням місця роботи до усунення причин відсторонення вважає протиправним таким, що не відповідає Конституції України, нормам чинного законодавства, а тому підлягає скасуванню.

17 січня 2022 відповідач подав відзив на позовну заяву суду та докази направлення такого позивачу. Позову не визнає, вказує що адміністрація Дрогобицького фахового коледжу нафти і газу діяла у суворій відповідності до приписів центральних органів виконавчої влади та не допустила порушення трудових прав позивачки.

27.10.2021 року Дрогобицьким фаховим коледжем нафти і газу від Департаменту освіти і науки Львівської Обласної Державної Адміністрації було прийнято лист №07-08/3592 щодо встановлення «червоного» рівня епідемічної небезпеки поширення СОVID-19 на території області.

Відповідного до вищезазначеного листа, Обласна комісія з питань техногенно-екологічної безпеки і надзвичайних ситуацій вирішила згідно п.1.2 заборонити відвідування закладів освіти, крім здобувачів дошкільної освіти, учнів спеціальних закладів освіти та 1-4 класів закладів загальної середньої освіти, а також крім закладів освіти, усі працівники яких мають документ, що підтверджує повний курс вакцинації; чи міжнародний, внутрішній сертифікат або іноземний сертифікат, що підтверджує вакцинацію від СОVID-19 однією дозою однодомної вакцини або двома дозами дводозної вакцини, які включені Всесвітньою організацією охорони здоров`я до переліку дозволених для використання в надзвичайних ситуаціях, негативний результат тестування або одужання від зазначеної хвороби, чинність якого підтверджена за допомогою Єдиного державного вебпорталу електронних послуг.

Відповідно до Протоколу №27 позачергового засідання обласної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки і надзвичайних ситуацій від 13.10.2021 року обласною комісією вирішено певні обмеження, а саме пунктом 1 встановлено заборону функціонування, у випадку відсутності підтверджуючих документів у 100% працюючого персоналу закладу про здійснення вакцинації (жовтий або зелений сертифікат) або негативного результату тестування на СОVID-19 або експрес-тесту на визначення антигена коронавірусу SАRS-СоV-2 або документ від лікаря, про наявність протипоказань до вакцинування.

Лист від Департаменту освіти і науки Львівської Обласної Державної Адміністрації від 19.11.2021 року № 03-01/09/3789 вказує, що Протоколом від 15.11.2021 №15 Обласної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки і надзвичайних ситуацій щодо відвідування закладів освіти здобувачами освіти дозволено з 22.11.2021 року відвідування закладів освіти 5-11 класів закладів загальної середньої освіти та вищих навчальних закладів, за умови, що всі працівники закладів освіти, які відновлюють навчання, мають документ, що підтверджує отримання повного курсу вакцинації; чи міжнародний, внутрішній сертифікат або іноземний сертифікат, що підтверджує вакцинацію від СОVID-19 однією дозою однодомної вакцини або двома дозами дводозної вакцини, які включені Всесвітньою організацією охорони здоров`я до переліку дозволених для використання в надзвичайних ситуаціях, негативний результат тестування або одужання від зазначеної хвороби, чинність якого підтверджена за допомогою Єдиного державного вебпорталу електронних послуг.

Керуючись ст.46 КЗпП України та ст. 12 ЗУ «Про захист населення від інфекційних хвороб» в.о. директора коледжу М.Баб`як 26.11.2021 було винесено повідомлення Про обов`язкове профілактичне щеплення проти гострої респіраторної хвороби СОVІD-19, та Наказ №145-К про відсторонення ОСОБА_1 від роботи.

30.11.2021 року до них надійшла заява позивача про відмову від ризикованого медичного втручання.

У відповідь на цю заяву, ними було надана відповідь на заяву №216 від 06.12.2021. З невідомих їм причин, позивач відмовилась приймати відповідь на заяву, про що було складено Акт про відмову від отримання відповіді на заяву позивача від 06.12.2021, який підписаний трьома свідками.

Також зазначають, що 07.12.2021 року ними було надіслано засобами поштового зв`язку відповідь на заяву, що підтверджується відповідним фіскальним чеком.

07.12.2021 року їм надійшла листом заява про відмову від ризикованого медичного втручання. У зв`язку з тим, була відправлена відповідь №225 від 16.12.2021 року засобами поштового зв`язку, що також підтверджується відповідним фіскальним чеком.

Що стосується посилання позивача про те, що 01,02 та 03.12.2021 відповідач не допустив її до роботи, то згідно табелю обліку використання робочого часу за грудень 2021 року, Позивачу була виплачена заробітна плата за 01,02 та 03 грудня 2021 року.

Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Клопотання про розгляд справи за участю сторін від учасників судового процесу не надходило.

У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що в задоволенні позовних вимог слід відмовити з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів

Відповідно до положень ст.5 ЦПК України, «здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Під способами захисту цивільних прав розуміють передбачені законом заходи примусового характеру, за допомогою яких відновлюються порушені, невизнані або оспорювані права.

Реалізуючи передбачене ст. 64 Конституції України право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб`єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту.

У пунктах а, б статті 10 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров`я» встановлено обов`язки громадян у сфері охорони здоров`я, зокрема, піклуватись про своє здоров`я та здоров`я дітей, не шкодити здоров`ю інших громадян; у передбачених законодавством випадках проходити профілактичні медичні огляди і робити щеплення.

Відповідно до частини першої статті 46 КЗпП України відсторонення працівників від роботи власником або уповноваженим ним органом допускається в разі:

- появи на роботі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп`яніння;

- відмови або ухилення від обов`язкових медичних оглядів, навчання, інструктажу і перевірки знань з охорони праці та протипожежної охорони;

- в інших випадках, передбачених законодавством.

До інших передбачених законодавством випадків належить, зокрема, відмова або ухилення від профілактичних щеплень працівників професій, виробництв та організацій, для яких таке щеплення є обов`язковим.

Відсторонення працівника від роботи слід розуміти як один із передбачених законодавством випадків призупинення трудових правовідносин, яке полягає в тимчасовому увільненні працівника від обов`язку виконувати роботу за укладеним трудовим договором і тимчасовому увільненні від обов`язку забезпечувати працівника роботою або створювати умови для її виконання.

Тимчасове увільнення працівника від виконання його трудових обов`язків в порядку в відсторонення від роботи на умовах та з підстав, встановлених законодавством, по суті не є дисциплінарним стягненням, а є особливим запобіжним заходом, який застосовується у виняткових випадках і має на меті запобігання негативним наслідкам.

Статтею 12 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» передбачено, що профілактичні щеплення проти дифтерії, кашлюка, кору, поліомієліту, правця, туберкульозу є обов`язковими і включаються до календаря щеплень.

Працівники окремих професій, виробництв та організацій, діяльність яких може призвести до зараження цих працівників та (або) поширення ними інфекційних хвороб, підлягають обов`язковим профілактичним щепленням також проти інших відповідних інфекційних хвороб. У разі відмови або ухилення від обов`язкових профілактичних щеплень ці працівники у порядку, встановленому законом, відсторонюються від виконання зазначених видів робіт.

Перелік професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов`язковим профілактичним щепленням проти інших відповідних інфекційних хвороб, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров`я.

Наказом Міністерства охорони здоров`я України від 04 жовтня 2021 року № 2153 затверджено Перелік професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов`язковим профілактичним щепленням (далі - Перелік № 2153). Відповідно до цього Переліку обов`язковим профілактичним щепленням проти гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої коронавірусом SАRS-СоV-2, на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України цієї хвороби, підлягають працівники:

1)центральних органів виконавчої влади та їх територіальних органів;

2)місцевих державних адміністрацій та їх структурних підрозділів;

3)закладів вищої, післядипломної, фахової передвищої, професійної (професійно-технічної), загальної середньої, у тому числі спеціальних, дошкільної, позашкільної освіти, закладів спеціалізованої освіти та наукових установ незалежно від типу та форми власності;

4) підприємств, установ та організацій, що належать до сфери управління центральних органів виконавчої влади;

5) установ і закладів, що надають соціальні послуги, закладів соціального захисту для дітей, реабілітаційних закладів;

6) підприємств, установ та організацій, включених до Переліку об`єктів державної власності, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04 березня 2015 року № 83.

Оскільки під час відсторонення працівник тимчасово увільняється від виконання своїх трудових обов`язків та не може виконувати роботу, то за загальним правилом такому працівникові заробітна плата в період відсторонення не виплачується, якщо інше не встановлено законодавством.

Чинним законодавством не передбачено обов`язку роботодавця щодо збереження за працівником заробітної плати на період його відсторонення від роботи у зв`язку з відмовою або ухиленням від проведення обов`язкових профілактичних щеплень проти гострої респіраторної хвороби СОVID-19.

Пунктом 41-6 постанови Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2020 року № 1236 «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої коронавірусом SАRS-СоV-2», який набрав чинності з 08 листопада 2021 року, керівникам державних органів (державної служби), керівникам підприємств, установ та організацій визначено забезпечити:

1) контроль за проведенням обов`язкових профілактичних щеплень проти СОVID-19 працівниками та державними службовцями, обов`язковість профілактичних щеплень яких передбачена Переліком № 2153;

2) відсторонення від роботи (виконання робіт) працівників та державних службовців, обов`язковість профілактичних щеплень проти СОVID-19 яких визначена Переліком № 2153 та які відмовляються або ухиляються від проведення таких обов`язкових профілактичних щеплень проти СОVID-19, відповідно до статті 46 КЗпП України, частини другої статті 12 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» та частини третьої етапі 5 Закону України «Про державну службу», крім-тих, які мають абсолютні протипоказання до проведення таких профілактичних щеплень проти СОVID-19 та надали медичний висновок про наявність протипоказань до вакцинації проти СОVID-19, виданий закладом охорони здоров`я; а також

3) взяти до відома, що на час такого відсторонення оплата праці працівників та державних службовців здійснюється з урахуванням частини першої статті 94 КЗпП України, частини першої статті 1 Закону України «Про оплату праці» та частини третьої статті 5 Закону України «Про державну службу»;відсторонення працівників та державних службовців здійснюється шляхом видання наказу або розпорядження керівника державного органу (державної служби) або підприємства, установи, організації з обов`язковим доведенням його до відома осіб, які відсторонюються; строк відсторонення встановлюється до усунення причин, що його зумовили.

Відсторонюючи працівника від роботи, роботодавець повинен діяти на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені законом, а тому в наказі про відсторонення зазначаються підстави та строки такого відсторонення. Керівник зобов`язаний ознайомити працівника з наказом про відсторонення від роботи. У разі коли працівник відмовляється ознайомитися зі змістом наказу або проставити свій підпис на наказі, керівник має скласти акт про відмову працівника ознайомитися з документом. На період усунення від роботи за працівником зберігається його робоче місце.

На виконання наведених вище норм чинного законодавства, в.о. директора Дрогобицького фахового коледжу нафти і газу, 26.11.2021 видано повідомлення Про обов`язкове профілактичне щеплення проти гострої респіраторної хвороби СОVІD-19 ОСОБА_1 , що вразі не надання нею до 03.12.2021 року підтверджуючого документу про наявність профілактичного щеплення, або довідку з медичного закладу про абсолютні протипокази до проведення профілактичних щеплень відповідно до Переліку медичних протипоказань та застережень до проведення профілактичних щеплень, затвердженого наказом МОЗ України від 16.09.2011 року №595, її на підставі ст.46 КЗпП України та ст. 12 ЗУ «Про захист населення від інфекційних хвороб» буде відсторонено від роботи без збереження заробітної плати. Аналогічні обставини викладенні в оспорюваному наказі № 145-К від 26.11.2021 року.

Даний наказ доведено до відома позивача. Даний факт визнає і сама позивач у своїй заяві.

Позивач, яка працює на посаді викладача з охорони праці та економіки та організації виробництва у Дрогобицькому коледжі нафти і гази, не виконала в обумовлений термін вимог наведених вище розпорядчих актів адміністрації і тому, наказом в.о. директора коледжу її було відсторонено від роботи.

У постанові від 17 квітня 2019 року у справі № 682/1692/17 Верховний Суд дійшов висновку, що вимога про обов`язкову вакцинацію населення проти особливо небезпечних хвороб з огляду на потребу охорони громадського здоров`я, а також здоров`я заінтересованих осіб є виправданою. Тобто в цьому питанні принцип важливості суспільних інтересів превалює над особистими правами, однак лише тоді, коли таке втручання має об`єктивні підстави, тобто є виправданим.

У постанові Верховного Суду від 08 лютого 2021 року у справі № 630/554/19 вказано, що через відмову матері від профілактичного щеплення дитини у зв`язку з недовірою до вакцини, відповідач правомірно відмовив у прийнятті дитини до дитячого навчального закладу без висновку лікарсько-консультативної комісії (за відсутності у дитини щеплень) про можливість відвідування дитячого навчального закладу. Оскільки будь-яке право об`єктивно кореспондується з обов`язками, право на дошкільну освіту закон пов`язує з обов`язком проведення профілактичних щеплень, які гарантують безпеку як власне окремій дитині, так і особам, які навколо неї, висновки судів нижчих рівнів про протиправність та неправомірність дій завідувачки Дитячого навчального закладу є необґрунтованими і такими, що суперечать закону. Дитина позивача не позбавлена права на освіту і може отримати її в інших формах.

У постанові від 10 березня 2021 року у справі № 331/5291/19 Верховний Суд зазначив, що відповідно до статті 53 Конституції України кожен має право на освіту. Згідно зі статтею 3 Конституції України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Тобто не освіта, а саме життя, здоров`я і безпека людини визнаються найвищою соціальною цінністю в Україні. Отже, вирішуючи питання про співвідношення норм статей 3 та 53 Конституції України, не можна не визнати пріоритетність забезпечення безпеки життя і здоров`я людини над правом на освіту. Інтереси однієї особи не можуть домінувати над інтересами держави в питанні безпеки життя і здоров`я її громадян. Держава, встановивши правило про те, що без щеплень дитина не може бути допущена до занять, не тільки реалізує свій обов`язок щодо забезпечення безпеки життя і здоров`я всіх учнів та працівників школи або дитячого садка, а й захищає таким чином власне дитину, яка не отримала профілактичних щеплень. З огляду на суспільні інтереси тимчасове відсторонення дитини від занять (до проведення щеплення, отримання позитивного висновку лікарсько-консультативної комісій) не призвело до порушення конституційного права на освіту, яку вона може отримати в інших формах.

З огляду на вказане вище, суд не знаходить підстав для визнання незаконним та скасування Наказу № 145-К Дрогобицького нафтового коледжу нафти і газу «Про відсторонення від роботи ОСОБА_1 ».

Щодо позовної вимоги в частині невиплати заробітної плати за час відсторонення від роботи позивача то слід звернути увагу на наступне: відсторонення працівника від роботи означає призупинення трудових правовідносин, що полягає в тимчасовому увільненні працівника від обов`язку виконувати роботу за укладеним трудовим договором, а роботодавця від обов`язку забезпечувати працівника роботою, створювати умови для її виконання, в тому числі - виплачувати працівнику заробітну плату. Зокрема, згідно з пунктом 1 статті 1 Закону України «Про оплату праці» «заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу». Водночас, відповідно до частини першої статті 94 Кодексу законів про працю України «заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу». У зв`язку з тим, що з часу відсторонення 08.11.2021 позивач не виконує роботу, передбачену трудовим договором та посадовою інструкцією, у відповідача, як роботодавця, відсутні будь-які законні підстави для виплати їй заробітної плати.

Таким чином, суд, на основі всебічного, повного, об`єктивного та безпосереднього з`ясування фактичних обставин, оцінивши наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, з`ясувавши їх достатність і взаємний зв`язок у сукупності, прийшов до переконання, що дії відповідача при видачі оскаржуваного наказу ґрунтувалися на основі чинного законодавства, зокрема: п. 2 постанови Кабінету Міністрів України від 20 жовтня 2021 року № 1096 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 9 грудня 2020 р. № 1236», пункту 41-6 постанови Кабінету Міністрів України від 9 грудня 2020 р. № 1236 «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої корона вірусом SARS-CoV-2», відповідно до статті 46 Кодексу законів про працю України, частини другої статті 12 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб», статті 94 Кодексу законів про працю України, частини першої статті 1 Закону України «Про оплату праці», а тому в задоволенні позову слід відмовити.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 12, 81, 258,259, 263-265, 352, 354, ЦПК України,-

ухвалив:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Дрогобицького фахового коледжу нафти і газу про скасування наказу про відсторонення від роботи та стягнення суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу - відмовити.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлено 11.02.2022.

Суддя Хомик А.П.