Рішення № 103205579, 28.01.2022, Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області

Дата документу 28.01.2022

Справа № 937/10204/21

2-а/937/25/22

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

«28» січня 2022 року м. Мелітополь

Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області у складі:

головуючого - судді Редько О.В.,

за участі секретаря – Твердої О.В.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції, Управління патрульної поліції в Запорізькій області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Мелітопольського міськрайонного суду з адміністративним позовом, в якому просить:

- скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340,00 грн. по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАО №4893841 від 12.10.2021.

- провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити у зв`язку з відсутністю в моїх діях складу адміністративного правопорушення.

Адміністративний позов обґрунтований тим, що 12.10.2021 інспектором УПП в Запорізькій області Мимриковою Олександрою Вікторівною винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАО №4893841 про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.122 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 грн.

Зі змісту постанови слідує, що 12.10.2021 о 14:25:08 водій ОСОБА_1 в с. Кам`янське Траса М18 326 км, керуючи ТЗ Skoda Kodiaq НОМЕР_1 не дотримався встановленого обмеження швидкості в населеному пункті більш ніж на 20 км/год, а саме рухався зі швидкістю 79 км/год. Швидкість руху вимірювалась приладом Тrucam II LТІ 20/20 ТС008387. Чим порушив п.12.4. ПДР - Порушення швид. режиму в населених пунктах.

Позивач вважає, що постанова є протиправною та підлягає скасуванню, посилаючись на те, що він рухався в потоці інших автомобілів, які рухались із такою самою швидкістю і навіть обганяли його. При під`їзді до населеного пункту дорожнього знаку 5.70 ПДР не помітив, однак автоматично скинув швидкість, як і інші автомобілі в потоці. Далі побачив попереду автомобіль працівників поліції, який стояв на узбіччі без увімкнених проблискових маячків. Знак 5.70 ПДР, який інформує про можливість здійснення контролю за порушеннями Правил дорожнього руху за допомогою спеціальних технічних приладів та (або) технічних засобів, встановлений не був. Один з працівників поліції швидко вийшов на край дороги, вскинув якийсь пристрій і навів на потік автомобілів. В цей час ОСОБА_1 глянув на свій електронний спідометр і побачив, що рухаюсь зі швидкістю 65 км/год, тому спокійно продовжив рух. Інший працівник поліції, зупинив його автомобіль, після чого повідомив, що ОСОБА_1 перевищив швидкість в населеному пункті і на нього буде складено постанову про накладення адміністративного стягнення. Таким чином, позивач вважає, що працівники поліції зафіксували не швидкість його автомобіля в населеному пункті, а: або швидкість іншого автомобіля, або швидкість його автомобіля, який перебував ще на під`їзді до населеного пункту, а можливо навіть і швидкість іншого автомобіля, який перебував за межами населеного пункту. При цьому в нього не було часу повернутись і перевірити, чи дійсно на його шляху був знак відповідного населеного пункту.Також позивач категорично не згоден з самим механізмом здійснення вимірювання, шляхом вибігання на дорогу з якимось приладом і його направленням на автомобілі. Такий прилад має бути стаціонарно закріпленим і фіксувати конкретну місцевість в населеному пункті, щоб уникнути різного роду похибки і помилки. Про здійснення такого контролю має бути відповідний дорожній знак 5.70 ПДР.Також в постанові зазначено, що до неї додається: Dmt ар00008. Однак, що це таке, не зрозуміло, бо до постанови нічого додано не було.Таким чином вимірювання швидкості було здійснено не належно, є сумнівним і не може бути належним та допустимим доказом у справі.З цих підстав у позивача виникають сумніви щодо перебування працівників поліції офіційно на службі на зазначеній ділянці, щодо наявності в них повноважень про розгляд такої справи та винесення постанови, а також щодо використання ними саме сертифікованого вимірювального приладу, який пройшов відповідну повірку. Відповідний відеозапис має містити електронно-цифровий підпис, а вимірювальний прилад бути стаціонарно зафіксованим. Також на дорозі мав би перебувати дорожній знак 5.70 ПДР, який інформує про можливість здійснення контролю за порушеннями Правил дорожнього руху за допомогою спеціальних технічних приладів та (або) технічних засобів, але його не було.

Ухвалою Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 22 листопада 2021 року у справі відкрито провадження та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Від позивача на адресу суду надійшла заява про розгляд справи без його участі, на задоволенні позовних вимог наполягає.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про дату, місце та час проведення судового засідання повідомлявся належним чином, заяв чи клопотань на адресу суду не надходило.

Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України, у зв`язку з неявкою у судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, вивчивши матеріали адміністративної справи, дослідивши письмові докази по справі, з`ясувавши всі обставини справи та перевіривши їх доказами, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, вважає, що адміністративний позов підлягає частковому задоволенню за наступних підстав.

Згідно зі ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

З вимог ч.1 ст. 2 КАС України вбачається, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб`єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно ч.1 ст.5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом, зокрема, визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

Як вбачається з вимог ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Кожна особа, яка звернулася за судовим захистом, розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Таким правом користуються й особи, в інтересах яких подано позовну заяву, за винятком тих, які не мають адміністративної процесуальної дієздатності.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 20 КАС України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.

У відповідності до вимог ч.1 ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються зокрема показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото-і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото-і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху.

Судом встановлено, що постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАО №4893841 про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.122 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 грн.

В постанові зазначено, що 12.10.2021 о 14:25:08 водій ОСОБА_1 в с. Кам`янське Траса М18 326 км, керуючи ТЗ Skoda Kodiaq НОМЕР_1 не дотримався встановленого обмеження швидкості в населеному пункті більш ніж на 20 км/год, а саме рухався зі швидкістю 79 км/год. Швидкість руху вимірювалась приладом Тrucam II LТІ 20/20 ТС008387. Чим порушив п.12.4. ПДР - Порушення швид. режиму в населених пунктах./а.с.6/.

Відповідно до положень пункту 4 розділу І Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України №1395 від 07.11.2015 року та зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 10.11.2015 року за №1408/27853, у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу.

Постанова виноситься у разі виявлення адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, передбачених, зокрема, частиною першої статті 122 КУпАП.

Відповідно до положень ст.222 КУпАП розгляд справи про вказане адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.122 КУпАП належить до компетенції органів Національної поліції.

Згідно з п.2 розділу III Інструкції постанова у справі про адміністративні правопорушення, передбачені, зокрема частиною 1 ст.122 КУпАП, виноситься на місці вчинення адміністративного правопорушення.

Відповідно до ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Статтею 222 КУпАП визначено справи про адміністративні правопорушення, які розглядають органи Національної поліції. Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

У статті 276 КУпАП визначено місце розгляду справи про адміністративне правопорушення. Так, справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення.

Процедуру оформлення поліцейськими підрозділів патрульної поліції та поліцейськими, на яких покладаються обов`язки із забезпечення безпеки дорожнього руху в окремих регіонах та населених пунктах, де тимчасово відсутня патрульна поліція, матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі визначає Інструкція № 1395.

У разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу (пункт 4 розділ 1 Інструкції № 1395).

Пункт 1 розділу III Інструкції № 1395 передбачає, що справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення, за місцем проживання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, за місцем реєстрації транспортного засобу та на місці вчинення адміністративного правопорушення.

Згідно зі статтею 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.

У статті 245 КУпАП закріплено, що завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

В свою чергу наявність чи відсутність адміністративного правопорушення встановлюється судом на підставі доказів, перелік яких визначений ст.251 КУпАП.

У відповідності до ст.252 КУпАП посадова особа при розгляді справи про адміністративне правопорушення оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням.

Отже, для умов притягнення особи до адміністративної відповідальності з`ясуванню підлягає насамперед факт вчинення адміністративного правопорушення, який може бути встановлений не інакше як на підставі належних та допустимих доказів.

За приписами ст.2 КАС України, які фактично визначають вимоги зокрема до рішень суб`єктів владних повноважень, визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Як вбачається з оскаржуваної постанови про адміністративне правопорушення, мене притягнуто до адміністративної відповідальності у виді штрафу за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП, якою передбачена адміністративна відповідальність за перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками.

Відповідно до вказаної постанови Швидкість руху вимірювалась приладом Trucam II LТІ 20/20 ТС008387.

Також, в силу ст. 283 КУПАП України, постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім визначених частиною 2 статті 283 КУпАП, зокрема, повинна містити відомості щодо технічного засобу, яким здійснено фото або відеозапис.

В оскаржуваній постанові серії ЕАО №4893841 від 12.10.2021 не містяться відомості щодо відеозапису.

Крім того, при проведенні фіксації швидкості певного транспортного засобу автоматична фото- і відеотехніка повинна бути розміщена в порядку визначеному Законом "Про Національну поліцію", (стаціонарно вмонтованим способом), натомість ручне розміщення засобів автоматичної фото- і відеотехніки для вимірювання та фіксації швидкості суперечить приписам ст. 40 Закону "Про Національну поліцію". Крім того, контроль швидкості руху транспортних засобів здійснюється лише в місцях, які облаштовані відповідним знаком про здійснення відеофіксації (дорожній знак " 5.70"), вказане обумовлено ч.2 ст.40 Закону, згідно якої інформація про змонтовану/розміщену автоматичну фототехніку і відеотехніку фіксацію повинна бути розміщена на видному місці.

Відповідне положення міститься у постанові Восьмого апеляційного адміністративного суду міста Львова від 21 січня 2021 року у справі № 157/703/20 п та у постанові третього апеляційного адміністративного суду від 07 жовтня 2021 року справа № 932/1168/21 (2-а/932/27/21).

Керуючись ст.ст.121, 251, 283, 284, 288, КУпАП,ст.ст. 2, 5, 6, 9, 14, 72-78, 241-246, 250, 255, 286, 293-295 КАС України, суд,-

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції, Управління патрульної поліції в Запорізькій області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення– задовольнити.

Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340,00 грн. по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАО №4893841 від 12.10.2021 про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.122 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 грн.

Провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення суду може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області протягом десяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) процесуальні строки щодо апеляційного оскарження продовжуються на строк дії такого карантину.

Суддя: