Вирок № 103205099, 14.02.2022, Виноградівський районний суд Закарпатської області

Виноградівський районний суд Закарпатської області

____________

Справа № 299/5021/21

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14.02.2022 року м.Виноградів

Виноградівський районний суд Закарпатської області в складі :

головуючого А. А. Надопта

секретар судового засідання Онисько С.С.,

за участю прокурора Виноградівського відділу Берегівської окружної прокуратури І.Д.Симйона, представника потерпілого ОСОБА_3 адвоката В.М.Римик, обвинуваченої та її захисника адвоката М.Ю.Мелая, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Виноградів обвинувального акту в кримінальному провадженні, внесеного 29.12.2020р. до ЄРДР за №12020070080000753 по обвинуваченню-

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки та мешканки АДРЕСА_1 , громадянка України, освіта середня, не працююча, одружена- на утриманні двоє малолітніх дітей, раніше не судима,

за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України,

В С Т А Н О В И В:

Суд визнав доведеним, що обвинувачена ОСОБА_1 28 грудня 2020 року, близької 21.40 години, керуючи технічно справним автомобілем марки «Ореl», реєстраційний номер Угорщини НОМЕР_1 , рухаючись по вул.Шевченка в с.Чорнотисів, колишнього Виноградівського району в напрямку с.Холмовець, колишнього Виноградівського району, зі швидкістю 40 км/годину, в порушення вимог п.12.3 - « У разі виникнення перешкоди або небезпеки для руху, яку водій об`єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об`їзду перешкоди», а саме маючи об`єктивну можливість виявити пішохода, який знаходився на краю проїжджої частини дороги не вжила заходів до своєчасного застосування екстреного гальмування керованого нею транспортного засобу, в момент виявлення небезпеки для руху та допустила наїзд на пішохода ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

В результаті дорожньо-транспортної пригоди пішохід ОСОБА_3 , згідно висновку судово-медичного експерта №18/В, отримав тілесні ушкодження у виді: садна шкірних покровів тім`яної ділянки голови, які згідно з пунктом 2.3.2.6 "Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень" затверджених Наказом МОЗ України №6 від 17.01.1995 «Про розвиток та вдосконалення судово-медичної служби України» кваліфікуються, як легкі тілесні ушкодження, що не спричинили короткочасного розладу здоров`я; закритої черепно-мозкової травми з лінійним переломом тім`яної кістки справа, що переходить на основу черепа, лінійного перелому тім`яної кістки зліва, епідуральними гематомами в тім`яній ділянці справа та зліва, субдуральною гематомою тім`яної ділянки справа та забоєм головного мозку, які згідно пункту 2.1.2 "Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень" затверджених Наказом МОЗ України №6 «Про розвиток та вдосконалення судово-медичної служби України» від 17.01.1995 відноситься до тяжких тілесних ушкоджень, небезпечних для життя у момент їх спричинення.

Згідно висновку експерта №СЕ - 19/107-21/3094 від 09.04.2020р. з технічної точки зору, в причинному зв`язку з настанням даної дорожньо- транспортної пригоди є обставини пов`язані з тим, що водій автомобіля марки «Орель», реєстраційний номер Угорщини НОМЕР_1 ОСОБА_1 , не дотрималась вимог пункту 12.3 Правил дорожнього руху України, а саме маючи об`єктивну можливість виявити пішохода, який знаходився на краю проїжджої частини дороги, не вжила заходів до своєчасного застосування екстреного гальмування керованого нею транспортного засобу, в момент виявлення небезпеки для руху.

Таким чином, ОСОБА_1 своїми необережними діями, обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, тобто порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому тяжке тілесне ушкодження.

Будучи допитаною у судовому засіданні обвинувачена свою вину у скоєні інкримінованого їй кримінального правопорушення визнала повністю, вказавши, що дійсно вона 28.12.2020р., близької 21.40 години, рухаючись по вул.Шевченка в с.Чорнотисів в напрямку с.Холмовець, на автомобілі марки «Ореl», зі швидкістю 40 км/годину на краю проїжджої частини дороги здійснила наїзд на пішохода ОСОБА_3 . Після чого зразу же викликала карету швидкої допомоги та поліцію, про скоєне жаліє, щиро розкаюється та просить суд суворо її не карати. Вказала, що за час досудового розслідування вживала заходи щодо допомоги потерпілому, в тому числі намагалась йому відшкодувати 3 тисячі Євро у відшкодування його матеріальних та моральних страждань, проте потерпілий на досудовому слідстві відмовився від отримання коштів.

Визначаючи в порядку, передбаченому ст.349 ч.ч.2-3 КПК України, обсяг доказів, які будуть досліджуватися та порядок їх дослідження визначається ухвалою суду і в разі необхідності можуть бути змінені. Суд має право, якщо проти цього не заперечують учасники кримінального провадження, визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому суд з`ясував, чи правильно розуміють зазначені особи зміст цих обставин, чи не має сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз`яснив їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Так, відповідно до вимог ст.370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.

За змістом ст.94 КПК України, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення. Жоден доказ не має наперед встановленої сили.

Згідно зі ст.91 КПК України у кримінальному провадженні підлягають доказуванню, в тому числі, подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини кримінального правопорушення), винуватість обвинуваченого у його вчиненні, форма вини, мотив і мета його вчинення.

Обвинувальний вирок ухвалюється судом лише в тому випадку, коли вина обвинуваченої особи доведена поза розумним сумнівом.

Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкримінований злочин був учинений і обвинувачений є винним у вчиненні цього злочину.

Суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку вирішив, що діяння, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_1 мало місце, це діяння містить склад кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому тяжкі тілесні ушкодження, обвинувачена вина у вчиненні цього кримінального правопорушення та підлягає покаранню за вчинений нею злочин, оскільки таке нею вчинено у стані осудності.

Обвинувачена не вчинила кримінальне правопорушення у стані обмеженої осудності.

Обставини, які виключають кримінальну відповідальність або є підставою закриття кримінального провадження, чи є підставою для звільнення від кримінальної відповідальності відсутні.

Призначаючи обвинуваченій покарання за ч.2 ст.286 КК України суд, відповідно до положень ст.ст.65-67 КК України, враховує ступінь і характер небезпечності вчиненого злочину, його тяжкість, дані, що характеризують особу обвинуваченої, обставини і причини, за яких було вчинено кримінальне правопорушення, і які пом`якшують та обтяжують її відповідальність.

Окрім того, при призначенні покарання за ст.286 ч.2 КК України істотне значення має думка потерпілого щодо виду і розміру покарання, який необхідно призначити винуватцю ДТП.

Отже, вирішуючи питання про призначення міри покарання обвинуваченій суд виходить із принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання та відповідно до ст.65 КК України бере до уваги: ступінь тяжкості вчиненого злочину, враховує обставини вчиненого злочину, характеризуючі дані про особу обвинуваченої, яка на обліку у лікарів-нарколога, -фтизіатра, -психіатра не перебуває, за місцем проживання характеризується лише позитивної сторони, одружена- на утриманні та вихованні має двоє малолітніх дітей: ОСОБА_8 - 2016 р.н. та ОСОБА_9 - ІНФОРМАЦІЯ_3 , раніше до кримінальної відповідальності не притягувалася /а.п.149-150/.

Як пом`якшуючі відповідальність обставини суд враховує те, що обвинувачена, скоївши злочин із необережності, повністю визнала себе винною, у скоєному щиро розкаялася.

Разом з тим обставин, що обтяжують покарання обвинуваченій на досудовому слідстві та у суді - не встановлено.

За таких обставин, з урахуванням позиції представника потерпілого, яка просила суд не застосовувати до обвинуваченої покарання, пов`язаного із позбавленням її волі, обвинувачена раніше до кримінальної відповідальності не притягувалася і повністю визнала свою вину та у вчиненому щиро покаялася, згідна відшкодувати потерпілому завдані йому матеріальні та моральні страждання, з урахуванням того, що обвинувачена на утриманні та вихованні має двоє малолітніх дітей, а відтак суд приходить до переконання, що виправлення та перевиховання обвинуваченої все ж можливе в умовах без ізоляції її від суспільства, а отже їй слід призначити покарання в межах санкції статті, за якою кваліфіковано її дії, у вигляді позбавлення волі з позбавленням права керування транспортними засобами, і застосуванням до неї іспитового строку згідно положень ст.ст.75-76 КК України.

На переконання суду призначення обвинуваченій саме такого покарання буде відповідати загальним вимогам призначення покарання, передбаченим ст.65 КК України, щодо необхідності і достатності покарання для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових злочинів, та випливає з дотримання судом принципів «рівних можливостей» та «справедливого судового розгляду», встановлених ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Цивільний позов потерпілим не заявлений.

Питання про речові докази по справі вирішити у відповідності до вимог ст.100 КПК України.

Судові витрати по справі становлять: 980,70 грн.- за проведення інженерно-транспортної експертизи №СЕ 19/107-21/11-ІТ від 20.01.2021р. та 817,50 грн.- за проведення інженерно-транспортної експертизи №СЕ 19/107-21/3094 від 09.04.2021р., які відповідно до положень ст.124 КПК України слід стягнути з обвинуваченої на користь держави.

Запобіжний захід до обвинуваченої не застосовується.

Керуючись ст.ст.94,368,370,371,373-376 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

ОСОБА_1 визнати винною у скоєні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України та призначити їй за ч.2 ст.286 КК України покарання у вигляді трьох років позбавлення волі з позбавленням її права керування транспортними засобами строком на один рік.

В порядку ст.ст.75-76 КК України звільнити засуджену ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання в частині основного покарання, якщо вона протягом річного іспитового строку не скоїть новий злочин та виконає покладені на неї судом обов`язки: періодично з`являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації та повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Речовий доказ по справі:

-автомобіль марки «Опель», д.р.н. Угорської республіки НОМЕР_1 , що знаходиться на зберіганні у ОСОБА_1 , повернути їй як законному власнику;

- велосипед марки «Vorteх», який знаходиться на зберіганні у потерпілого ОСОБА_3 , повернути йому як законному власнику /а.п.19-20/.

Арешт на речові докази, накладений ухвалою слідчого судді Виноградівського районного суду Леньо В.В. від 31.12.2020р. - автомобіль марки «Орель», р.н. Угорщини НОМЕР_2 велосипед марки «VORTEX» - скасувати.

Судові витрати по справі, які становлять 980,70 грн.- за проведення інженерно-транспортної експертизи №СЕ 19/107-21/11-ІТ від 20.01.2021р. та 817,50 грн.- за проведення інженерно-транспортної експертизи №СЕ 19/107-21/3094 від 09.04.2021р., відповідно до положень ст.124 КПК України стягнути з обвинуваченої ОСОБА_1 на користь держави.

До набрання вироку законної сили щодо обвинуваченої запобіжні заходи не застосовуються.

На вирок відповідно до ч.2 ст.395 КПК України може бути подана через Виноградівський районний суд апеляція до Закарпатського Апеляційного суду протягом 30-ти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку, а копія вироку обвинуваченому та прокурору підлягає врученню негайно після проголошення.

ГоловуючийА. А. Надопта