Рішення № 103202489, 09.02.2022, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 лютого 2022 року м. Кропивницький Справа № 340/173/22

Кіровоградський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Петренко О.С., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "АПС-Кіровоград", вул. Бєляєва,2, м. Кропивницький,25030

до відповідача: Фортечного відділу державної виконавчої служби у м. Кропивницькому Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро), вул. Дворцова,32/29, м. Кропивницький,25006

про визнання протиправною та скасування постанови, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця від 09.12.2021 р. ВП №66103350 про накладення штрафу у розмірі 5100 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що спірна постанова є протиправною, оскільки позивачем добровільно вжито дії з виконання судового рішення, а тому відсутні підстави вважати про невиконання такого без поважних причин.

Ухвалою суду від 24.01.2022 відкрито провадження в справі за правилами спрощеного провадження, з повідомленням сторін.

Зазначеною ухвалою відповідачу встановлено строк для подання до суду відзиву на позовну заяву з відповідними доказами в їх обґрунтування.

Відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, в якому просив в задоволенні позову відмовити, оскільки позивачем не було виконано рішення суду, яке набрало законної сили (вх.№5168/22 від 08.02.2022).

Представники сторін у судове засідання не з`явилися, про місце, день та час розгляду справи були повідомлені належним чином, причина неявки суду не відома.

Згідно з ч.4 ст.287 КАС України, адміністративна справа з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця вирішується судом протягом десяти днів після відкриття провадження у справі.

Відповідно до ч.9 ст.205 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Фіксування судового засідання, відповідно до статті 229 КАС України, не здійснювалося, тому, керуючись приписами пункту 10 частини 1 статті 4 та частини 9 статті 205 КАС України, розгляд справи судом вирішено здійснювати у порядку письмового провадження.

Дослідивши надані сторонами матеріали та з`ясувавши фактичні обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що 22.02.2021 р. Кіровським районним судом м. Кіровограда було винесено рішення за позовом ОСОБА_1 до ТОВ "АПС-Кіровоград" про визнання незаконним та скасування наказу, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час проходження військової служби за контрактом. Судом прийнято рішення про часткове задоволення позовних вимог. Зокрема, визнано протиправним та скасовано наказ №24 від 26.06.2019, поновлено ОСОБА_1 на роботі та стягнуто з ТОВ "АПС-Кіровоград" на користь ОСОБА_1 середній заробіток у сумі 91514,82 грн.

ТОВ "АПС-Кіровоград" оскаржено вказане рішення в апеляційному порядку та касаційному порядку.

Ухвалою Верховного суду від 11.08.2021 року відкрито касаційне провадження за скаргою ТОВ "АПС-Кіровоград".

Як зазначено в позові, 30.09.2021 року позивачем отримано постанову державного виконавця Фортечного відділу державної виконавчої служби у м. Кропивницькому Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) про відкриття виконавчого провадження №66103350 від 23.07.2021 року /про поновлення ОСОБА_1 на роботі/.

10.09.2021 року представником позивача подано до Верховного суду клопотання про зупинення виконання рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда з посиланням на відкриття виконавчого провадження з примусового виконання судового рішення в справі.

Ухвалою суду від 25.10.2021 року Верховним судом зупинено виконання рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда від 22.02.2021 року в частині, що не підлягає негайному виконанню до закінчення касаційного провадження.

Відповідно до наказу №45 від 14.09.2021р. ОСОБА_1 поновлено на посаді старшого диспетчера з 26.06.2019 та здійснено виплату середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

16.12.2021 р. товариство отримало постанову №ВП66103350 від 09.12.2021 року про накладення штрафу в розмірі 5100 грн. за невиконання судового рішення боржником без поважних причин.

Наведені обставини, стали підставою для звернення до суду з вказаними позовними вимогами.

Вирішуючи спірні правовідносини, суд враховує наступні обставини та норми законодавства.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходив із наступного.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини першої статті 18 Закону України "Про виконавче провадження" №1404-VІІІ від 02 червня 2016 року (далі Закон №1404-VIII) виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії, а згідно із пунктом 1 частини другої вказаної статті виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Частиною першою статті 13 Закону № 1404-VIII визначено, що під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до ч. 6 ст. 26 Закону №1404-VIII, за рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню, рішень про встановлення побачення з дитиною).

Частинами першою та другою статті 63 Закону № 1404-VIII передбачено, що за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.

У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.

Відповідно до положення частини першої та другої статті 75 Закону № 1404-VIII передбачено, що у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.

У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.

Отже, обов`язковою умовою для винесення державним виконавцем постанови про накладення штрафу є невиконання без поважних причин судового рішення.

При цьому, зі змісту наведених вище норм права можна дійти висновку, що державний виконавець зобов`язаний провести перевірку виконання боржником судового рішення, а підставою для накладення штрафу є встановлення факту його невиконання без поважних причин. Отже, державний виконавець має встановити факт невиконання боржником судового рішення та відсутність поважних причин його невиконання. Поважність причин невиконання судового рішення оцінюється у кожному конкретному випадку через призму того, наскільки це (об`єктивно) перешкодило виконати судове рішення.

Суд зазначає, що поважними в розумінні Закону України "Про виконавче провадження" можуть вважатися об`єктивні причини, які унеможливили або ускладнили виконання рішення боржником та які не залежали від його власного волевиявлення.

Встановлено, що постановою Кіровського районного суду м. Кіровограда від 22.02.2021 р. поновлено ОСОБА_1 на роботі на посаді старшого диспетчера ТОВ "АПС- Кіровоград".

Вказане судове рішення набрало законної сили, тому 25.05.2021 судом видано виконавчий лист №404/8716/19.

23.07.2021 державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №66103350.

Вказану постанову направлено на адресу ТОВ "АПС – Кіровоград" та отримано позивачем 30.09.2021 року, про що зазначено у позові.

07.12.2021 року ОСОБА_1 звернулась до відповідача з заявою про те, що станом на 07.12.2021 рішення суду про поновлення її на роботі не виконано та просила вжити відповідні заходи.

09.12.2021 року державним виконавцем, в зв`язку з не виконанням рішення суду в добровільному порядку у встановлений строк – 10 робочих днів – накладено штраф в розмірі 5100 грн.

24.12.2021 р. ОСОБА_1 звернулась до органу ДВС з повторною заявою про вжиття заходів про поновлення її на роботі в ТОВ "АПС- Кіровоград".

30.12.201 року за вих. №97434/11-33 державним виконавцем на адресу позивача направлено вимогу про надання документів відносно поновлення ОСОБА_1 на роботі на посаді старшого диспетчера ТОВ "АПС- Кіровоград" з 26 червня 2019 року.

На виконання вказаної вимоги, листом від 05.01.2022 року за вих.№3 позивач надав копію наказу про поновлення ОСОБА_1 на роботі на посаді ст. диспетчера ТОВ "АПС- Кіровоград" з 26.06.2019 року - №45 від 14.09.2021 р.

Як встановлено судом, у матеріалах виконавчого провадження відсутні докази виконання рішення суду, у частині поновлення ОСОБА_1 на роботі на посаді ст. диспетчера ТОВ "АПС- Кіровоград", або наявності поважних причин його не виконання на дату винесення оскаржуваної постанови.

Вищевказані докази відсутні також і у матеріалах даної адміністративної справи.

Згідно із частиною першою статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Статтею 72 КАС України визначено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Відповідно до статті 73 КАС України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до частини першої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Виходячи з меж заявлених позовних вимог, положень проаналізованого законодавства, наявних у матеріалах справи доказів та аргументів, наведених учасниками справи, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

Беручи до уваги положення статті 139 КАС України та враховуючи відмову позивачу у задоволенні позовних вимог, відшкодування судового збору останньому не здійснюється.

Керуючись ст.ст.139, 242-246, 255, 293, 295-297 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову ТОВ "АПС- Кіровоград" до Фортечного відділу державної виконавчої служби у м. Кропивницькому Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) про визнання протиправною та скасування постанови - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Рішення суду може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду, шляхом подачі апеляційної скарги у 10-денний строк, установлений статтею 287 КАС України.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду О.С. Петренко