Рішення № 10320248, 01.04.2010, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 207

РІШЕННЯ

Іменем України

01.04.2010Справа №2-2/989-2010 за позовом Красноперекопського міжрайонного прокурора (96000, м.Красноперекопськ, вул.Чапаєва, 17а) в інтересах держави в особі 1) Красноперекопської міської Ради (96000, м.Красноперекопськ, пл.Г.Перекопу, 1-А), 2) Міського Палацу культури (96000, м.Красноперекопськ, вул.Менделєєва, 15)

до Фізичної особи - підприємця Канівець Олександра Олександровича (м.Красноперекопськ, вул.Мічуріна, буд.88, кв.12, м.Красноперекопськ, вул.Фрунзе, 33, кв.63)

про виселення та стягнення 35 798,26 грн.

Суддя Толпиго В.І.

П Р Е Д С Т А В Н И К И:

Від позивачів: 1) Кудря - головний спеціаліст, довіреність у справі. 2) Коробкова – представник, довіреність у справі, Плошихіна – директор, наказ у справі.

Від відповідача - не з’явився

За участю прокурора АР Крим Яковлев – посвідчення №09294.

Суть спору:

Красноперекопський міжрайонний прокурор в інтересах держави в особі Красноперекопської міської Ради, Міського Палацу культури звернувся до господарського суду АР Крим із позовом до Фізичної особи - підприємця Канівця Олександра Олександровича про стягнення 14355грн48коп орендної плати з врахуванням індексу інфляції, 1801грн02коп суми за комунальні послуги, 73грн86коп пені, 19567грн90коп неустойки за невиконання обов’язку щодо повернення об’єкту оренди, про виселення відповідача з нежилих приміщень: малий зал, приміщення №94 (203 кв.м) і хол, приміщення №95 (126,2 кв.м.) на 3 поверсі міського Палацу культури , кінопроекційна кімната, приміщення №138, №139 (16,4 кв.м.) на 4 поверсі і каса ( 6кв.м) на 1 поверсі, загальною площею 351,6 кв.м., розташованих за адресою вул. Менделєєва, 15, м.Красноперекопськ, та передати зазначене приміщення у звільненому вигляді міському Палацу культури.

Позовні вимоги мотивовані тим, що між міським Палацом культури та відповідачем було укладено договір оренди нерухомого майна від 01.12.2006 р. Господарським судом АР Крим 30.06.2009 року у справі №2-15/834-2009 прийнято рішення про розірвання договору оренди. Проте, до наступного часу відповідачем не повернуто майно та не сплачено орендну плату, що і стало підставою для звернення із позовною заявою до суду.

1 квітня 2010 року до суду від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв’язку з хворобою.

У судовому засіданні 01.4.2010 року представник позивача надав суду заяву від 01.4.2010 року про уточнення позовних вимог, відповідно до якої просить суд стягнути з відповідача на користь Красноперекопської міської Ради 4473грн55коп боргу з орендної плати за період з 01.5.2009р по 16.7.2009р з урахуванням індексу інфляції, 9553грн18коп плати за користування майном після розірвання договору за період з 17.7.2009р по 31.12.2009р, 19106грн36коп неустойки за невиконання обов’язку щодо повернення орендованого приміщення орендодавцю за період з 17.7.2009р по 31.12.2009р, а на користь Міського Палацу культури 578грн95коп боргу по комунальним платежам та податку на землю за період з 01.5.2009р по 16.7.2009р та 1139грн49коп боргу по комунальним платежам та податку на землю за період з 17.7.2009р по 31.12.2009р, у частині вимог про виселення та передачі спірного приміщення міському Палацу культури позовні вимоги залишити без змін.

Відповідач у судове засідання не з’явився, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином – рекомендованою кореспонденцією із повідомленням.

Відповідно до абз.3,4,6 п. 3.6 Роз’яснення Вищого арбітражного суду України “Про деякі питання практики застосування господарського процесуального кодексу України” №02-5/289 від 18.09.1997р. особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві. У випадку нез’явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. У разі не з’явлення відповідача за викликом господарського суду, суд має право відкласти розгляд справи (стаття 77 ГПК), вжити заходів, передбачених пунктом 5 статті 83 ГПК або статтею 90 ГПК, чи прийняти рішення за відсутності цього представника.

Спір розглядається за наявними у справі матеріалами, відповідно до ст. 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представників позивачів та прокурору, суд встановив:

Відповідно до статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Згідно ст. 124 Конституції України, юрисдикція судів розповсюджується на всі правовідносини, що виникають в державі. Судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Суд вважає необхідним дотримуватися принципів судочинства, що встановлені ст. 129 Конституції України, нормами якої вказано, що основними засідками судочинства є зокрема, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Тобто суд вважає потрібним застосувати принцип змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів.

Відповідно до ст.1 Господарського процесуального кодексу України до господарського суду звертаються особи за захистом своїх порушених чи оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, що кореспондується із положеннями статті 21 ГПК України, де до позивачів віднесено осіб, які пред’явили позов або в інтересах яких пред’явлено позов саме про захист порушеного права чи охоронюваного законом інтересу.

Ст.49 ГК України передбачає, що підприємці зобов'язані не порушувати права та законні інтереси громадян і їх об'єднань, інших суб'єктів господарювання, установ, організацій, права місцевого самоврядування і держави.

Згідно статті 20 Господарського кодексу України держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів.

Порядок захисту прав суб'єктів господарювання та споживачів визначається цим Кодексом, іншими законами.

Відповідно до статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Стаття 16 Цивільного кодексу України передбачає, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов’язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Відповідно до п.1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Частина 1ст. 14 ЦК України передбачає, що цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 174 Господарського кодексу України, зобов'язання виникає з угод, що не суперечать закону, а також внаслідок вчинення господарських дій на користь другої сторони.

Відповідно до частини 1 статті 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. При цьому, майново-господарськими, згідно з частиною 1 статті 175 ГК України, визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до частини 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Стаття 509 Цивільного кодексу України визначає поняття зобов'язання та підстави його виникнення. Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11цього Кодексу.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 ст.530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов'язання припиняється виконанням, виконаним належним чином (ст. 599 ЦК України).

Відповідно до ст..629 ЦК України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст..525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (частина 7 статті 193 Господарського кодексу України).

За договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. За користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором (ст..759, 762 Цивільного кодексу України).

Відповідно до п.3 ст.18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

Відповідно до ч.1 ст.10 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» об'єкт оренди, орендна плата з урахуванням її індексації, виконання зобов'язань та страхування орендованого взятого ним в оренду майна є істотними умовами договору оренди.

Згідно до ст.29 цього Закону за невиконання зобов'язань за договором оренди, сторони несуть відповідальність, встановлену законодавчими актами України та договором.

Згідно п. 24 Рішення Красноперекопської міської ради № 538 від 26.01.2009 100% плати за оренду майна бюджетних установ, які утримуються за рахунок коштів місцевого бюджету, підлягає зарахуванню в загальний фонд місцевого бюджету та спрямовується на фінансування захищених статей розходів відповідних галузей бюджетної сфери. Пунктом 8 Рішення до переліку захищених статей розходів загального фонду місцевого бюджету міста Красноперекопська на 2009 рік віднесені: оплата праці працівників бюджетних установ ; нарахування на заробітну плату; придбання медикаментів та перев'язувальних матеріалів; забезпечення продуктами харчування; оплата комунальних послуг і енергоносіїв; трансфери населенню; трансфери місцевим бюджетам.

Міський Палац культури є бюджетною установою і знаходиться у комунальній власності Красноперекопської міської Ради. Міський Палац культури діє на підставі статуту, має статус юридичної особи.

Приміщення міського Палацу є комунальною власністю Красноперекопської міської Ради, що підтверджується свідоцтвом про право власності на нерухоме майно серії САА №631646. Згідно п.6.15 статуту міського Палацу культури будівля міського Палацу культури закріплена власником за позивачем на праві повного господарського відання.

Між міським Палацом культури, як орендодавцем, та фізичною особою-підприємцем Канівець Олександром Олександровичем, як орендарем, було укладено договір від 01.12.2006р оренди визначеного нерухомого майна, відповідно до п.1.1 якого орендодавець передає, а орендар приймає у строкове платне користування окреме індивідуально визначене нерухоме майно - малий зал, (3 поверх) та 2 кінопроекційні (4 поверх) загальною площею 228,6кв.м., розташованих за адресою вул. Менделєєва, 15, у будівлі, що знаходиться на його балансі, залишкова балансова вартість якого складає 18600грн04коп. Майно передається в оренду з метою обладнання та роботи залу для проглядання кінофільмів.

Судом встановлено, що на виконання умов договору, згідно з актом прийому-передачі орендованого майна віл 01.12.2006р і додаткової угоди № 3 від 20.9.2007р до договору від 01.12.2006р, відповідачу передані у користування приміщення: малий зал, приміщення № 94 (203 кв.м) і хол, приміщення № 95 (126,2 кв.м) на 3 поверсі міського Палацу культури, кінопроекційна кімната, приміщення № 138, № 139 (16,4 кв.м) на 4 поверсі і каса (6 кв.м) на 1 поверсі, загальною площею 351.6 кв.м., розташовані за адресою вул. Менделєєва, 15, м. Красноперекопськ.

Відповідно до п. 3.1. Договору від 01.12.2006р з урахуванням змін внесених додатковою угодою №3 від 20.9.2007р орендна плата складає 1161,95 грн. без ПДВ та нараховується з 1 липня 2007 р. Орендодавець не є платником ПДВ. Орендна плата за перший місяць оренди визначається шляхом коригування орендної плати за базовий місяць на індекс інфляції за попередній місяць, але не нижче суми зазначеної в договорі. Додаткова угода № 3 від 20.09.2007 не визначає який місяць є базовим тому орендна плата за перший місяць оренди липень 2007 р. складає 1161,95 грн.

Згідно п. 3.2. Договору оренди визначеного нерухомого майна від 01.12.2006р орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно п. 3.6. Договору орендна плата, сплачена несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується з урахуванням пені у розмірі 3% річних від простроченої суми боргу з урахуванням індексації за кожен день прострочення, враховуючи день сплати.

Строк сплати орендної плати визначено пунктом 3.3 Договору - щомісяця не пізніше 25 числа поточного місяця.

Сума боргу по орендній платі за травень 2009 р., червень 2009 р., 16 днів липня 2009 року складає 4293грн15коп, а з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, розрахованого відповідно до листа Верховного суду України від 03.03.1997 № 62-97р, станом на 31.12.2009р складає 4473грн55коп.

Крім того, частиною 3 ст. 18 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» і пунктом 4.2. Договору на відповідача покладено обов'язок своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату і інші платежі згідно пунктів 3.5 та 3.7 Договору.

Відповідно до п. 3.5, п. 3.7 договору оренди орендар відшкодовує орендодавцю: витрати за використану електроенергію, витрати на водокористування і водовідведення, витрати на спільне утримання прилеглої території, витрати на теплоенергію, податок на землю.

Додатком № 1 додаткової угоди № 3 від 20.09.07 до договору оренди визначеного нерухомого майна від 01.12.2006 встановлено наступне: витрати за використану електроенергію визначаються по показникам лічильника; сума відшкодування витрат за водокористування і водовідведення складає 70,59 грн.; сума відшкодування витрат на спільне утримання прилеглої території складає 80,87 грн., сума відшкодування податку на землю складає 56,33 грн.

Строк сплати також визначено пунктом 3.3 Договору - щомісяця не пізніше 25 числа поточного місяця.

Судом встановлено, що вказані вище зобов'язання відповідачем також не виконуються, в результаті чого за період з 01.05.2009 по 16.7.2009 утворилася заборгованість по комунальним платежам та орендній платі за землю у розмірі 578грн95коп.

Згідно з п.4.8 Положення про порядок передачі в оренду майна комунальної власності територіальної громади м. Красноперекопська, затвердженого Рішенням Красноперекопської міської ради № 228 від 23.5.2007р, орендарі нежитлових приміщень зобов’язані відшкодовувати балансоутримувачу експлуатаційні витрати, нараховані балансоутримувачем згідно витрат по утриманню об’єкту оренди.

Сума боргу відповідача по комунальним платежам та орендній платі за землю за період з 17.7.2009р по 31.12.2009р склала 1139грн49коп.

Відповідно до п.3 ст.26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" на вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірвано за рішенням суду у разі невиконання сторонами своїх зобов'язань та з інших підстав, передбачених законодавчими актами України.

Відповідно до ст.35 Господарського процесуального кодексу України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження". (ст..115 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до ст..64 Закону України «Про судоустрій України» судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими для виконання на території України.

Таким чином, обов’язковість виконання судового рішення виникає у момент набрання ним чинності.

30 червня 2009 року Господарським судом АР Крим по справі № 2-15/834-2009 прийнято рішення, що набрало законної сили 17.7.2009р, про розірвання договору оренди визначеного нерухомого майна від 01.12.2006р, укладеного між міським Палацом культури та суб'єктом підприємницької діяльності - фізичною особою Канівець Олександром Олександровичем.

Відповідно до п. 5 ст. 188 Господарського кодексу України якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку не встановлено за рішенням суду.

Те саме убачається з норм Цивільного кодексу України, у ч.3 ст.653 якого зазначено, що якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.

Правові наслідки розірвання договору оренди визначені у ч. 1 ст. 27 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» відповідно до якої у разі розірвання договору оренди орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди. Відповідно до п. 2.3. договору оренди визначеного нерухомого майна від 01.12.2006 орендар повертає майно орендодавцю (балансоутримувачу) аналогічно порядку, встановленому при передачі майна орендарю цим договором. Майно вважається поверненим орендодавцю з часу підписання сторонами акту приймання-передачі. Обов'язок по складанню акта приймання-передачі покладається на сторону, яка передає майно іншій стороні договору (п. 2.4).

У порушення вимог закону і договору об'єкт оренди після розірвання у судовому порядку договору оренди визначеного нерухомого майна від 01.12.2006 орендарем не повернено, тоді як правові підстави для знаходження Фізичної особи - підприємця Канівець Олександра Олександровича у спірному приміщенні відсутні.

Відповідно до ст. 7 Господарського кодексу України відносини у сфері господарювання регулюються Конституцією України, цим Кодексом, законами України, нормативно-правовими актами Президента України та Кабінету Міністрів України, нормативно-правовими актами інших органів державної влади та органів місцевого самоврядування, а також іншими нормативними актами.

Згідно п. 4.6. Положення про порядок передачі в оренду майна комунальної власності територіальної громади м. Красноперекопська, затвердженого Рішенням Красноперекопської міської ради № 228 від 23.5.2007, у випадку припинення чи розірвання договору оренди орендар сплачує орендну плату, включно по день (дату) передачі (повернення) орендодавцю об'єкта оренди по акту приймання-передачі, якщо інше не встановлено договором оренди.

В результаті чого за відповідачем за період з 17.7.2009р по 31.12.2009р утворилася заборгованість з плати за користування майном після розірвання договору оренди визначеного нерухомого майна від 01.12.2006р у розмірі 9553грн18коп.

Відповідно до ч. 6 ст. 283 Господарського кодексу України до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 610,611 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання, при порушенні зобов'язань наступають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Стаття 549 ЦК України визначає: неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Так частиною 2 ст.785 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Сума неустойки за невиконання обов’язку щодо повернення орендованого приміщення орендодавцю за період з 17.7.2009р по 31.12.2009р складає 19106грн36коп.

Судом встановлено, що відповідач допустив односторонню відмову від виконання своїх зобов'язань перед позивачем, порушення вимог діючого законодавства та умов договору оренди визначеного нерухомого майна від 01.12.2006р та додаткових угод до договору.

Відповідно до ст.. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст.ст. 33,34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом (ч.1 ст.42 ГПК України).

Відповідно до ст. 32-34 ГПК України, на відповідачі лежить обов'язок доведення виконання зобов'язань, або необґрунтованості позовних вимог, тоді як такі він до суду не надав, оскільки відповідач не довів виконання зобов’язань перед позивачами по сплаті заборгованості по орендній платі, плати за користування майном після розірвання договору, неустойки за невиконання обов’язку щодо повернення орендованого приміщення орендодавцю, боргу по комунальним платежам та податку на землю, а також передачі спірного приміщення міському Палацу культури та позивачі не підтверджують надходження вказаних сум на їх рахунки.

Отже, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача на користь Красноперекопської міської Ради 4473грн55коп боргу з орендної плати за період з 01.5.2009р по 16.7.2009р з урахуванням індексу інфляції, 9553грн18коп плати за користування майном після розірвання договору за період з 17.7.2009р по 31.12.2009р, 19106грн36коп неустойки за невиконання обов’язку щодо повернення орендованого приміщення орендодавцю за період з 17.7.2009р по 31.12.2009р, а на користь Міського Палацу культури 578грн95коп боргу по комунальним платежам та податку на землю за період з 01.5.2009р по 16.7.2009р та 1139грн49коп боргу по комунальним платежам та податку на землю за період з 17.7.2009р по 31.12.2009р, виселення відповідача з нежилих приміщень: малий зал, приміщення №94 (203 кв.м) і хол, приміщення №95 (126,2 кв.м.) на 3 поверсі міського Палацу культури, кінопроекційна кімната, приміщення №138, №139 (16,4 кв.м.) на 4 поверсі і каса ( 6кв.м) на 1 поверсі, загальною площею 351,6 кв.м., розташованих за адресою вул. Менделєєва, 15, м. Красноперекопськ, та передачу зазначеного приміщення у звільненому вигляді міському Палацу культури обґрунтовані, підтверджуються матеріалами справи та підлягають задоволенню.

Враховуючи подану позивачем заяву від 01.4.2010 року про уточнення позовних вимог, має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір. Така позиція викладена в пункті 6 Інформаційного листа Вищого господарського суду України “Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2008 року” від 13.08.2008 р. N 01-8/482.

Клопотання відповідача про відкладення розгляду справи не підлягає задоволенню виходячи з наступного:

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов’язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Стаття 77 ГПК України встановлює, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу, розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні. Зокрема такою обставиною є нез'явлення в засідання представників сторін, інших учасників судового процесу. З даної статті вбачається, що питання про те, що певні обставини перешкоджають розгляду справи, вирішується судом залежно від конкретних обставин справи. Так, якщо представники сторін чи інших учасників судового процесу не з'явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, він може, не відкладаючи розгляду справи, вирішити спір по суті.

В результаті розгляду справи суд дійшов до висновку про те, що матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін та наявних у справі документів достатньо для розгляду спору по суті, неявка представників відповідача цьому не перешкоджає. Крім того, слухання справи вже відкладалося.

Більш того, вказані у клопотанні обставини, не являються поважною причиною для відкладення справи слуханням, оскільки стороною в господарському процесі є Фізична особа - підприємця Канівець Олександр Олександрович, суд не запрошує для участі в судовому засіданні конкретних осіб і при зайнятості певних осіб, до суду можуть з'явитися інші уповноважені представники, тем більш, що відповідачем не представлено жодних доказів у підтвердження викладених у клопотанні обставин, оскільки у представленої відповідачем до суду довідці від 01.4.2010р зазначено, що Канівець Олександр Олександрович знаходився на прийомі у лікаря з 8год00хв до 9год30хв, тоді як судове засідання відбулося у 11год20хв.

Отже, за такими обставинами, суд дійшов висновку, що підстав для відкладення розгляду справи не вбачається.

Відповідно до ст. 49 ГПК України витрати по оплаті держмита, витрати по інформаційно-технічному забезпеченню судового процесу відносяться на відповідача з урахуванням заяви від 01.4.2010 року про уточнення позовних вимог.

Аналогічної думки щодо розподілу судових витрат дотримується Севастопольський апеляційний господарський суд у постанові від 14.9.2009р по справі №2-29/1793-2009.

Згідно п.3.9.5 роз’яснень Вищого арбітражного суду України “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України” №02-5/289 від 18.09.1997р. суддя може оголосити в судовому засіданні тільки вступну та резолютивну частини рішення.

В засіданні суду оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Рішення оформлене та підписане 06.4.2010р.

Керуючись ст. ст.49,75,82,84,85 ГПК України

В И Р І Ш И В :

1.          Прийняти заяву від 01.4.2010 року про уточнення позовних вимог.

2.          Позов задовольнити.

3.          Стягнути з Фізичної особи – підприємця Канівець Олександра Олександровича (96000, АР Крим, м. Красноперекопськ, вул. Мічуріна, 88, кв. 12; 96000, АР Крим, м. Красноперекопськ, вул. Фрунзе, 33, кв. 63, ідентифікаційний номер 2814006494) на користь Красноперекопської міської Ради (96000, м.Красноперекопськ, пл.Г.Перекопу, 1-А, р/р 31411544700020 у ГУ ДКУ в АРК у м.Сімферополі, МФО 824026, ЗКПО 34740735) 4473грн55коп боргу з орендної плати з урахуванням індексу інфляції, 9553грн18коп плати за користування майном після розірвання договору, 19106грн36коп неустойки за невиконання обов’язку щодо повернення орендованого приміщення орендодавцю.

4.          Стягнути з Фізичної особи – підприємця Канівець Олександра Олександровича (96000, АР Крим, м. Красноперекопськ, вул. Мічуріна, 88, кв. 12; 96000, АР Крим, м. Красноперекопськ, вул. Фрунзе, 33, кв. 63, ідентифікаційний номер 2814006494) на користь міського Палацу культури (96000, АР Крим, м. Красноперекопськ, вул. Менделєєва, 15, ЄДРПОУ 22316643, р/р 35429003001021 в УДК в АРК у м.Сімферополі, МФО 824026) 578грн95коп боргу по комунальним платежам та податку на землю за період з 01.5.2009р по 16.7.2009р, 1139грн49коп боргу по комунальним платежам та податку на землю за період з 17.7.2009р по 31.12.2009р.

5.          Виселити Фізичну особу - підприємця Канівець Олександра Олександровича (96000, АР Крим, м. Красноперекопськ, вул. Мічуріна, 88, кв. 12; 96000, АР Крим, м. Красноперекопськ, вул. Фрунзе, 33, кв. 63, ідентифікаційний номер 2814006494) з нежилих приміщень: малий зал, приміщення №94 (203 кв.м) і хол, приміщення №95 (126,2 кв.м.) на 3 поверсі міського Палацу культури (96000, АР Крим, м. Красноперекопськ, вул. Менделєєва, 15, ЄДРПОУ 22316643, р/р 35429003001021 в УДК в АРК у м.Сімферополі, МФО 824026), кінопроекційна кімната, приміщення №138, №139 (16,4 кв.м.) на 4 поверсі і каса ( 6кв.м) на 1 поверсі, загальною площею 351,6 кв.м., розташованих за адресою вул. Менделєєва, 15, м. Красноперекопськ, та передати зазначене приміщення у звільненому вигляді міському Палацу культури (96000, АР Крим, м. Красноперекопськ, вул. Менделєєва, 15, ЄДРПОУ 22316643, р/р 35429003001021 в УДК в АРК у м.Сімферополі, МФО 824026).

6.          Стягнути з Фізичної особи – підприємця Канівець Олександра Олександровича (96000, АР Крим, м. Красноперекопськ, вул. Мічуріна, 88, кв. 12; 96000, АР Крим, м. Красноперекопськ, вул. Фрунзе, 33, кв. 63, ідентифікаційний номер 2814006494) удоход державного бюджету України (р/р31115095700002; у банку одержувача: ГУ ГКУ в АР Крим м.Сімферополь; МФО 824026, ЗКПО 34740405, код платежу 22090200одержувач: Держбюджет м. Сімферополь чи на інший розрахунковий рахунок) держмито в сумі433грн52коп.

7.          Стягнути з Фізичної особи – підприємця Канівець Олександра Олександровича (96000, АР Крим, м. Красноперекопськ, вул. Мічуріна, 88, кв. 12; 96000, АР Крим, м. Красноперекопськ, вул. Фрунзе, 33, кв. 63, ідентифікаційний номер 2814006494) удоход державного бюджету України (р/р31218259700002; у банку одержувача: в УГК в м.Сімферополі ГУ ГКУ в АРК; МФО 824026, ЗКПО 34740405, код платежу 22050000 одержувач: Держбюджет м. Сімферополь)236,00грн. витрат по інформаційно-технічному забезпеченню судового процесу

8.          Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Толпиго В.І.