Рішення № 103200810, 10.02.2022, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 лютого 2022 року Справа № 280/195/22 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Садового І.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовною заявою Головного управління Державної служби з надзвичайних ситуацій у Запорізькій області (69002, м. Запоріжжя, вул. Фортечна, 65; код ЄДРПОУ 38625593)

до Мелітопольського відділу державної виконавчої служби у Мелітопольському районі Запорізької області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) (72311, Запорізька область, м. Мелітополь, пр. Б. Хмельницького, буд. 68-А; код ЄДРПОУ 34976173)

про визнання протиправним та скасування рішення суб`єкта владних повноважень, зобов`язання суб`єкта владних повноважень вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

06.01.2021 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Головного управління Державної служби з надзвичайних ситуацій у Запорізькій області (далі – позивач) до Мелітопольського відділу державної виконавчої служби у Мелітопольському районі Запорізької області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) (далі – відповідач) в якому позивач із урахуванням уточнень просить:

– скасувати постанову про перевірку виконавчого провадження від 10.12.2021 ВП № 67143909, винесену начальником Мелітопольського відділу державної виконавчої служби у Мелітопольському районі Запорізької області Південно-Східного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Дніпро) Власенком Валерієм Васильовичем, щодо примусового виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 29.07.2021 по справі №280/1778/21;

– зобов`язати відповідача відкрити виконавче провадження на підставі виконавчого листа по справі №280/1778/21, виданого Запорізьким окружним адміністративним судом 16.09.2021.

Представник позивач обґрунтовує позовні вимоги тим, що внаслідок винесення відповідачем постанови про перевірку виконавчого провадження від 10.12.2021 ВП № 67143909 останній фактично унеможливив виконання заходів щодо повного виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 29.07.2021 по справі № 280/1778/21 за позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Запорізькій області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю) у вигляді повного зупинення роботи готелю та авторинку, у яких здійснює господарську діяльність ОСОБА_2 . Також представником позивача обстоюється позиція, згідно з якою рішення суду про вжиття заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення робіт у розумінні Закону України від 02.06.2016 № 1404-VIII «Про виконавче провадження» (далі – Закон України від 02.06.2016 № 1404-VIII) є одним із заходів примусового виконання рішення. Відтак, на переконання представника позивача, у даному випадку були наявні законні підстави для відкриття виконавчого провадження, натомість, начальник Мелітопольського відділу державної виконавчої служби у Мелітопольському районі Запорізької області Південно-Східного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Дніпро) Власенко В.В. безпідставно виніс постанову про перевірку виконавчого провадження від 10.12.2021 ВП № 67143909 щодо примусового виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 29.07.2021 по справі №280/1778/21. Крім того, представником позивача звернуто увагу на ту обставину, що два об`єкта перевірки (будівля готелю та авторинок), на яких фізична особа-підприємець ОСОБА_2 провадить господарську діяльність, продовжують функціонувати, чим становлять небезпеку. Із урахуванням викладених обставин, представник позивача просить суд задовольнити позов у повному обсязі.

Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 10.01.2022 позовну заяву було залишено без руху на підставі ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України), позивачу було надано 10-денний строк з дня отримання вказаної ухвали для усунення недоліків позовної заяви. Позивач усунув недоліки позовної заяви у встановлені спосіб та строки.

Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 20.01.2022 відкрито провадження у справі та призначено судове засідання за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін на 10.02.2022.

08.02.2022 судом отримано відзив на позовну заяву (вх.№ 9142 від 07.02.2022), в якому представник відповідача просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, оскільки застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю) у вигляді повного зупинення роботи готелю та авторинку, на яких фізична особа-підприємець ОСОБА_2 здійснює господарську діяльність, окрім робіт, пов`язаних з усуненням порушень законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки, не є заходом примусового виконання рішення, а відтак, не входить до компетенції органу державної виконавчої служби. Також вказано, що ані рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 29.07.2021 по справі № 280/1778/21, ані виконавчий лист № 280/1778/21, виданий Запорізьким окружним адміністративним судом 16.09.2021, не встановлювали боржнику (фізичній особі-підприємцю ОСОБА_3 ) зобов`язання вчинити певні дії чи утриматися від них або заборону вчинення дій чи утримання від їх вчинення. Додатково у відзиві на позовну заяву представник відповідача наголосив, що на ОСОБА_4 як начальника Мелітопольського відділу державної виконавчої служби у Мелітопольському районі Запорізької області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) законодавчо покладений обов`язок здійснювати контроль за рішеннями, діями чи бездіяльністю підпорядкованих йому державних виконавців, у тому числі й шляхом розгляду скарг стягувачів у виконавчому провадженні. Як наслідок, оскаржувана постанова була винесена відповідачем в межах своїх повноважень та за зверненням стягувача, а тому відповідає всім вимогам Інструкції з організації примусового виконання рішень (далі – Інструкція), затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 02.04.2012 за № 489/20802.

Додатково у відзиві на позовну заяву представник відповідача послався на постанови Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 28.02.2019 по справі № 810/2400/18 та від 07.08.2019 по справі № 810/1820/18, в яких вказано, що застосування до відповідача заходів реагування має також спонукаючий характер, направлений на забезпечення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки в закладі охорони здоров`я. Цей захід не є санкцією за порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, а є превентивним заходом, який спрямований на недопущення існування невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій та, відповідно, ризику завдання шкоди життю і здоров`ю населення. Крім того, застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю) є необхідним оперативним та превентивним способом впливу на порушника з метою усунення існування загрози життю та здоров`ю людей. З огляду на викладені обставини у їх сукупності, представник відповідача просить суд відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

10.02.2022 до Запорізького окружного адміністративного суду від представника позивача надійшла відповідь на відзив (вих.№5301-800/5308 від 09.02.2022), в якій зазначено, що рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 29.07.2021 по справі № 280/1778/21 за своєю суттю є рішенням немайнового характеру, адже зобов`язує відповідача ( ОСОБА_1 ) вчинити певні дії, а саме – повністю зупинити роботи готелю та авторинку, розташованих за адресою: Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Богдана Хмельницького, буд.100-А, окрім робіт, пов`язаних з усуненням порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки, до повного усунення порушень. Отже, на думку представника позивача, резолютивна частина вказаного судового рішення містить чітке зобов`язання, яке необхідно вчинити боржнику. Далі, аналізуючи положення Закону України від 02.06.2016 № 1404-VIII та Інструкції, представник позивача робить умовивід про те, що виданий Запорізьким окружним адміністративним судом виконавчий лист по справі № 280/1778/21 відповідає вимогам виконавчого документа, оскільки у ньому чітко вказано ті дії, які боржник має вчинити, а також визначений спосіб їх виконання. Та обставина, що за рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 29.07.2021 по справі № 280/1778/21 виданий виконавчий лист, на думку представника позивача, додатково свідчить про те, що це рішення за своїм змістом характеризується реалізованістю та передбачає застосування заходів примусового виконання рішення.

10.02.2022 представник позивача подав до суду також заяву про стягнення з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань суму сплаченого судового збору.

Безпосередньо у позові (вих.№ 5301-302/5308) та у відзиві на позовну заяву (вих.№ 18-28-38/11211 від 02.02.2022) представники сторін заявили клопотання про розгляд справи без їх участі в порядку письмового провадження.

Відповідно до ч. 3 ст. 194 КАС України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.

У зв`язку з розглядом справи в порядку письмового провадження, відповідно до вимог ч. 4 ст. 229 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, розглянувши матеріали і з`ясувавши обставини адміністративної справи та дослідивши інші наявні у справі докази у їх сукупності, встановив наступні обставини.

Згідно з Довідкою з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (ЄДРПОУ) серія АА № 811551 позивача зареєстровано як юридичну особу – орган державної влади 27.02.2013 (а.с.10). Відповідно до даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відповідача зареєстровано як юридичну особу – орган державної влади 30.03.2007.

04 березня 2021 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Запорізькій області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про застосування заходів реагування.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 29.07.2021 по справі № 280/1778/21 (головуючий – суддя Сіпака А.В.) позов частково задоволено; застосовано захід реагування у сфері державного нагляду (контролю) у вигляді повного зупинення роботи готелю та авторинку, у яких здійснює господарську діяльність фізична особа- підприємець ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ), розташованих за адресою: АДРЕСА_1 , окрім робіт, пов`язаних з усуненням порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки, до повного усунення цих порушень; у задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

31.08.2021 рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 29.07.2021 по справі № 280/1778/21 набрало законної сили.

16.09.2021 Запорізький окружний адміністративний суд видав позивачу виконавчий лист по справі № 280/1778/21, після чого позивач пред`явив його до Мелітопольського відділу державної виконавчої служби у Мелітопольському районі Запорізької області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) для примусового виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 29.07.2021 по справі № 280/1778/21.

15.10.2021 відповідачем в особі старшого державного виконавця Петраш С.М. була винесена постанова про відкриття виконавчого провадження ВП № 67143909, в якій, серед іншого, було визначено, що боржнику ( ОСОБА_3 ) необхідно виконати рішення суду протягом 10 робочих днів. Також з боржника було постановлено стягнути виконавчий збір у розмірі 12 000,00 грн. (а.с.11).

Разом з постановою про відкриття виконавчого провадження від 15.10.2021 ВП № 67143909 відповідач виніс постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження та постанову про стягнення виконавчого збору (а.с.18).

Листом від 15.10.2021 № 67230 «Про відкриття виконавчого провадження» відповідач надіслав сторонам виконавчого провадження для виконання та до відома постанову про відкриття виконавчого провадження від 15.10.2021 ВП № 67143909 (а.с.11).

27.10.2021 уповноважена особа відповідача у межах виконавчого провадження № 67143909 здійснила вихід за місцем провадження боржником ( ОСОБА_5 ) господарської діяльності та безпосередньо в присутності боржника і за участю двох понятих склала Акт державного виконавця від 27.10.2021 (а.с.12). З даного документа вбачається, що боржником виконано рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 29.07.2021 по справі № 280/1778/21.

На підставі Акту державного виконавця від 27.10.2021, керуючись вимогами п.9 ч.1 ст.39, ст.40 Закону України від 02.06.2016 № 1404-VIII, уповноваженою особою відповідача була винесена постанова про закінчення виконавчого провадження від 28.10.2021 ВП № 67143909 (а.с.13). Даним документом також припинена чинність арешту майна боржника та скасовані інші заходи примусового виконання рішення.

Листом від 28.10.2021 № 71908 «Про відкриття виконавчого провадження» відповідач надіслав сторонам виконавчого провадження і суду для виконання та до відома постанову про закінчення виконавчого провадження від 27.10.2021 ВП № 67143909 (а.с.13).

Не погоджуючись з постановою про закінчення виконавчого провадження від 27.10.2021 ВП № 67143909 та вважаючи діяльність відповідача в особі старшого державного виконавця Петраш С.М. незаконною, позивач подав на ім`я начальника Мелітопольського відділу державної виконавчої служби у Мелітопольському районі Запорізької області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) скаргу від 29.11.2021 № 53002-7049/5308 (а.с.14-16). В зазначеній скарзі позивач, серед іншого, просив вжити передбачених законодавством заходів для виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 29.07.2021 по справі № 280/1778/21 у відповідності до направленого раніше виконавчого листа (а.с.16).

Фактологічне та нормативне обґрунтування скарги є аналогічним тому, що наведене позивачем у позові.

З метою перевірки обставин, викладених позивачем у скарзі, начальник Мелітопольського відділу державної виконавчої служби у Мелітопольському районі Запорізької області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Власенко В.В. у порядку ст.74 Закону України від 02.06.2016 № 1404-VIII провів перевірку виконавчого провадження № 67143909 щодо примусового виконання виконавчого листа по справі № 280/1778/21, виданого Запорізьким окружним адміністративним судом 16.09.2021.

У підсумку 10.12.2021 начальником Мелітопольського відділу державної виконавчої служби у Мелітопольському районі Запорізької області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Власенком В.В. була винесена постанова про перевірку виконавчого провадження ВП № 57143909, якою:

– скасовано постанову про відкриття виконавчого провадження від 15.10.2021 та постанову про закінчення виконавчого провадження від 28.10.2021 у виконавчому провадженні № 67143909;

– зобов`язано старшого державного виконавця Петраш С.М. вчинити дії відповідно до вимог ч.4 ст.4 Закону України від 02.06.2016 № 1404-VIII у зв`язку з відсутністю заходів примусового виконання у виконавчому листі № 280/1778/21, виданому 16.09.2021 Запорізьким окружним адміністративним судом (а.с.18-19).

При прийнятті відповідного рішення очільник Мелітопольського відділу державної виконавчої служби у Мелітопольському районі Запорізької області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) виходив із того, що застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю) у вигляді повного зупинення роботи готелю та авторинку, на яких фізична особа-підприємець ОСОБА_2 здійснює господарську діяльність, окрім робіт, пов`язаних з усуненням порушень законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки, не є заходом примусового виконання рішення, а відтак, не входить до компетенції органу державної виконавчої служби (а.с.19).

У зв`язку прийняттям начальником Мелітопольського відділу державної виконавчої служби у Мелітопольському районі Запорізької області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Власенком В.В. постанови від 10.12.2021 про перевірку виконавчого провадження ВП № 57143909, старший державний виконавець Петраш С.М. винесла низку постанов, а саме:

– постанову від 15.12.2021 ВП № 67143909, якою скасовано документ «Постанова про відкриття виконавчого провадження» від 15.10.2021;

– постанову від 15.12.2021 ВП № 67143909, якою скасовано документ «Постанова про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій» від 15.10.2021;

– постанову від 15.12.2021 ВП № 67143909, якою скасовано документ «Постанова про стягнення виконавчого збору» від 15.10.2021.

Крім того, відповідачем в особі старшого державного виконавця Петраш С.М. було складено повідомлення про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання від 15.12.2021, в якому вказано, що виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 29.07.2021 по справі № 280/1778/21 не передбачає заходів примусового виконання.

Оцінюючи правомірність постанови про перевірку виконавчого провадження від 10.12.2021 ВП № 67143909, винесеної начальником Мелітопольського відділу державної виконавчої служби у Мелітопольському районі Запорізької області Південно-Східного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Дніпро) Власенком Валерієм Васильовичем, щодо примусового виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 29.07.2021 по справі №280/1778/21 та, відповідно, наявність правових підстав для зобов`язання відповідача відкрити виконавче провадження на підставі виконавчого листа по справі №280/1778/21, виданого Запорізьким окружним адміністративним судом 16.09.2021, суд виходить із такого.

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 ст. 2 КАС України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ст. 1 Закону України від 02.06.2016 № 1404-VIII виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) – це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно з ч. 1 ст. 5 Закону України від 02.06.2016 № 1404-VIII примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».

За приписами ч.ч. 1, 2 ст. 18 Закону України від 02.06.2016 № 1404-VIII виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Пунктом 5 ч. 1 ст. 4 Закону України від 02.06.2016 № 1404-VIII у виконавчому документі зазначаються резолютивна частина рішення, що передбачає заходи примусового виконання рішень.

У ст. 10 досліджуваного нормативно-правового акту законодавець регламентував, що заходами примусового виконання рішень є:

1) звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об`єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами;

2) звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника;

3) вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні;

4) заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов`язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем;

5) інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 26 Закону України від 02.06.2016 № 1404-VIII виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

За рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню) (ч. 6 ст. 26 Закону України від 02.06.2016 № 1404-VIII).

Згідно з п. 9 ч. 4 ст. 4 Закону України від 02.06.2016 № 1404-VIII виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред`явлення, якщо виконавчий документ не підлягає виконанню органами державної виконавчої служби, приватним виконавцем.

Слід зазначити, що відносини, пов`язані із захистом населення, територій, навколишнього природного середовища та майна від надзвичайних ситуацій, реагуванням на них, функціонуванням єдиної державної системи цивільного захисту регулюються Кодексом цивільного захисту України.

За приписами ст. 66 Кодексу цивільного захисту України центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, здійснює державний нагляд (контроль) шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до закону.

Частиною 1 ст. 67 Кодексу цивільного захисту України регламентовано, що до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належать зокрема (але не виключно):

– здійснення державного нагляду (контролю) у сфері техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства органами та суб`єктами господарювання, аварійно-рятувальними службами, зазначеними у статті 65 цього Кодексу;

– звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Відповідно до частин першої, другої статті 68 Закону України Кодексу цивільного захисту України посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, у разі порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, у тому числі невиконання їх законних вимог, зобов`язані застосовувати санкції, визначені законом.

У разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

Згідно з ч. 2 ст. 70 Кодексу цивільного захисту населення України повне або часткове зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.

Отже, вбачається, що звернення суб`єкта владних повноважень до адміністративного суду можливе у випадках, визначених законом. Наведені положення статті 70 Кодексу цивільного захисту України є одним з тих випадків, коли орган контролю може (якщо для цього є підстави) застосувати до підконтрольного суб`єкта заходи реагування тільки шляхом звернення до суду з відповідним позовом.

Судом встановлено, що рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 29.07.2021 по справі № 280/1778/21 (головуючий – суддя Сіпака А.В.) до фізичної особи- підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) був застосований захід реагування у сфері державного нагляду (контролю) у вигляді повного зупинення роботи готелю та авторинку, у яких останній здійснює господарську діяльність, окрім робіт, пов`язаних з усуненням порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки, до повного усунення цих порушень; у задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

31.08.2021 рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 29.07.2021 по справі № 280/1778/21 набрало законної сили, після чого позивачу 16.09.2021 був виданий виконавчий лист.

Після звернення виконавчого листа по справі № 280/1778/21 до примусового виконання відповідач 15.10.2021 виніс постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 67143909, постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження ВП № 67143909 та постанову про стягнення виконавчого збору ВП № 67143909 (а.с.11, 18).

У межах вказаного виконавчого провадження уповноважена особа відповідача 27.10.2021 здійснила вихід за місцем провадження боржником ( ОСОБА_5 ) господарської діяльності та безпосередньо в присутності боржника і за участю двох понятих встановила, що боржником виконано рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 29.07.2021 по справі № 280/1778/21. Дана обставина підтверджується наявною у матеріалах справи копією Акту державного виконавця від 27.10.2021 (а.с.12).

На підставі даного документа відповідач закінчив виконавче провадження від 28.10.2021, а також припинив чинність арешту майна боржника і скасував інші заходи примусового виконання рішення, про що було винесено постанову про закінчення виконавчого провадження від 28.10.2021 ВП № 67143909 (а.с.13).

Не погоджуючись з вказаною вище постановою, позивач звернувся до начальника Мелітопольського відділу державної виконавчої служби у Мелітопольському районі Запорізької області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) з відповідною скаргою від 29.11.2021 № 53002-7049/5308 (а.с.14-16).

З метою перевірки обставин, викладених позивачем у скарзі, начальник Мелітопольського відділу державної виконавчої служби у Мелітопольському районі Запорізької області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Власенко В.В. провів перевірку виконавчого провадження № 67143909 та у підсумку скасував постанову про відкриття виконавчого провадження від 15.10.2021 та постанову про закінчення виконавчого провадження від 28.10.2021 у виконавчому провадженні № 67143909, а також зобов`язав старшого державного виконавця Петраш С.М. вчинити дії відповідно до вимог ч.4 ст.4 Закону України від 02.06.2016 № 1404-VIII у зв`язку з відсутністю заходів примусового виконання у виконавчому листі № 280/1778/21, виданому 16.09.2021 Запорізьким окружним адміністративним судом.

Відповідне рішення було оформлено у вигляді постанови про перевірку виконавчого провадження від 10.12.2021 ВП № 57143909 (а.с.18-19).

На підставі постанови від 10.12.2021 про перевірку виконавчого провадження ВП № 57143909, старший державний виконавець Петраш С.М. винесла постанову від 15.12.2021 ВП № 67143909, якою скасовано документ «Постанова про відкриття виконавчого провадження» від 15.10.2021, постанову від 15.12.2021 ВП № 67143909, якою скасовано документ «Постанова про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій» від 15.10.2021, постанову від 15.12.2021 ВП № 67143909, якою скасовано документ «Постанова про стягнення виконавчого збору» від 15.10.2021.

Крім того, оскільки виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 29.07.2021 по справі № 280/1778/21 не передбачає заходів примусового виконання рішень, відповідачем в особі старшого державного виконавця Петраш С.М. було складено повідомлення про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання від 15.12.2021.

У контексті оцінки спірних правовідносин суд виходить із того, що з огляду на завдання адміністративного судочинства такий механізм реалізації владних повноважень як застосування до підконтрольного суб`єкта заходів реагування покладає на адміністративний суд обов`язок, окрім іншого, запобігти неправомірному обмеженню прав та інтересів конкретних суб`єктів господарювання суб`єктами владних повноважень; з іншого боку суд повинен зважати на підстави, які змушують контролюючий орган звертатися з позовом про застосування таких заходів реагування, як-от зупинення роботи підприємств чи їхніх окремих об`єктів. З урахуванням наведених контролюючим органом обставин у зіставленні з наслідками застосування заходів реагування адміністративний суд і повинен ухвалити рішення по суті і в межах позовних вимог.

Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду, розглядаючи адміністративну справу № 809/421/17 за позовом Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Івано-Франківській області до Калуського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області про визнання дій неправомірними та скасування повідомлення (№ в Єдиному державному реєстрі судових рішень 82196062), яка за предметом свого правового регулювання є аналогічною досліджуваному публічно-правовому спору, зауважив, що виконання судового рішення про застосування заходів реагування покладається на орган, який звернувся з позовом.

У правовідносинах, які виникають у зв`язку з реалізацією цим органом своїх владних повноважень немає підстав залучати до виконання судового рішення (щодо застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю) органи державної виконавчої служби і покладати на них виконати це судове рішення у порядку примусового виконання відповідно до Закону України від 02.06.2016 № 1404-VIII. Та обставина, що заходи реагування (у визначених законом випадках) застосовуються на підставі судового рішення, не змінює суб`єктного складу і правового статусу учасників цих правовідносин, зокрема контролюючого органу, який на виконання закону звернувся з позовом і на підставі судового рішення й повинен застосувати до підконтрольного суб`єкта заходи реагування для досягнення мети, яка зумовила їх застосування. Між тим, у цих правовідносинах Управління ДСНС діє не як орган, на який покладено виконання судового рішення (за Законом України від 02.06.2016 № 1404-VIII), а як суб`єкт владних повноважень, який застосовує/реалізовує санкції за порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки.

Відповідний правозастосовний підхід з досліджуваного питання є усталеним у вітчизняній судовій практиці, має своє відображення, зокрема (але не виключно) у постановах Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, від 03.06.2021 по справі № 640/4246/19, від 09.06.2021 по справі № 640/3180/20, від 29.09.2021 по справі № 420/4579/19, від 28.10.2020 по справі № 640/2289/19 тощо, а відтак, підлягає екстраполюванню на досліджувані правовідносини.

Згідно з ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Отже, скасувавши постанову про відкриття виконавчого провадження від 15.10.2021 та постанову про закінчення виконавчого провадження від 28.10.2021 у виконавчому провадженні № 67143909 та зобов`язавши старшого державного виконавця Петраш С.М. вчинити дії відповідно до вимог ч.4 ст.4 Закону України від 02.06.2016 № 1404-VIII у зв`язку з відсутністю заходів примусового виконання у виконавчому листі № 280/1778/21, виданому 16.09.2021 Запорізьким окружним адміністративним судом, відповідач діяв з дотриманням установленого законом порядку. Належних та достатніх доказів зворотнього представником позивача не надано.

За таких обставин, винесена начальником Мелітопольського відділу державної виконавчої служби у Мелітопольському районі Запорізької області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Власенком В.В. постанова про перевірку виконавчого провадження від 10.12.2021 ВП № 57143909, на переконання суду, є правомірною.

Як наслідок, правові підстави для зобов`язання відповідача відкрити виконавче провадження на підставі виконавчого листа по справі №280/1778/21, виданого Запорізьким окружним адміністративним судом 16.09.2021, у даному випадку також відсутні.

Крім зазначеного вище, на виконання положень ст.ст. 242, 244 КАС України та з метою повного, всебічного з`ясування обставин у справі, суд вважає за необхідне додатково зауважити, що оскаржувана позивачем постанова відповідача про перевірку виконавчого провадження від 10.12.2021 ВП № 67143909 щодо примусового виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 29.07.2021 по справі №280/1778/21 мала своїм наслідком винесення (складання) уповноваженою особою відповідача низки інших документів, зокрема повідомлення про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання від 15.12.2021. Натомість, позивач не визначив вказаний документ в якості предмета позовних вимог.

Таким чином, позивачем заздалегідь був обраний неефективний спосіб захисту власних прав, свобод та інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Позивачем, на переконання суду, не доведено протиправність постанови про перевірку виконавчого провадження від 10.12.2021 ВП № 67143909, винесеної начальником Мелітопольського відділу державної виконавчої служби у Мелітопольському районі Запорізької області Південно-Східного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Дніпро) Власенком Валерієм Васильовичем, щодо примусового виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 29.07.2021 по справі №280/1778/21, а також не наведено мотивів, які б дозволили відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 05.06.2019 по справі № 809/421/17.

У свою чергу, суд вважає, що відповідач надав суду докази на спростування обставин, якими позивач обґрунтував свої позовні вимоги.

Таким чином, адміністративний позов, на переконання суду, є необґрунтованим, а тому у його задоволенні слід відмовити повністю.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки суд дійшов висновку про недоведеність позовних вимог, підстави для присудження на користь позивача понесених судових витрат відсутні.

Враховуючи вищезазначене та керуючись ст.ст. 2, 6, 8 – 10, 14, 90, 139, 143, 241 – 246, 250 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову Головного управління Державної служби з надзвичайних ситуацій у Запорізькій області (69002, м. Запоріжжя, вул. Фортечна, 65; код ЄДРПОУ 38625593) до Мелітопольського відділу державної виконавчої служби у Мелітопольському районі Запорізької області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) (72311, Запорізька область, м. Мелітополь, пр. Б. Хмельницького, буд. 68-А; код ЄДРПОУ 34976173) про визнання протиправним та скасування рішення суб`єкта владних повноважень, зобов`язання суб`єкта владних повноважень вчинити певні дії – відмовити у повному обсязі.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення складено у повному обсязі та підписано 10.02.2022.

Суддя І.В.Садовий