Рішення № 103200796, 10.02.2022, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

10 лютого 2022 року Справа № 280/11222/21 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Стрельнікова Н.В., за участю секретаря судового засідання Фесик А.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом

ОСОБА_1

до Головного управління ДПС у Запорізькій області

про зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі – позивач) до Головного управління ДПС у Запорізькій області (далі – відповідач), в якій позивач просить суд зобов`язати відповідача здійснити коригування індивідуальної картки платника податків позивача шляхом виключення самостійно нарахованої недоїмки з єдиного внеску у розмірі 35263, 27 грн., нарахованої відповідно до вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 13.11.2020 №Ф-20267-13 У.

Крім того, просить стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача суму сплаченого судового збору у розмірі 908,00 грн., а також витрати на правничу допомогу у розмірі 2 000,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що рішенням Запорізького окружного адміністративного суду у справі №280/2326/21 визнано протиправними дії відповідача щодо винесення вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 13.11.2020 №Ф-20267-13 У та скасовано дану вимогу з підстав відсутності у позивача статусу фізичної особи-підприємця, що виключає можливість нарахування заборгованості зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі також єдиний внесок, ЄСВ). Разом з тим, відповідач відмовив у приведенні облікових даних позивача у відповідність до вказаного судового рішення, у зв`язку з чим позивач звернувся до суду з даним позовом. Просить позов задовольнити.

Ухвалою судді від 23.11.2021 відкрито провадження у справі, призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.

06.12.2021 відповідачем подано відзив на позовну заяву, в якому зазначає, що згідно даних інформаційної системи податкового органу позивач перебуває на обліку як фізична особа-підприємець платник ЄСВ на загальній системі оподаткування з 11.05.1999. В порушення положень Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 №2464-VI (далі - Закон №2464-VI) позивачем з 2017 року не сплачувався єдиний внесок у розмірі не менше мінімального страхового внеску, у зв`язку з чим сформовано про сплату боргу (недоїмки) від 13.11.2020 №Ф-20267-13 У. Зазначає, що недоїмка зі сплати ЄСВ є наслідком неналежного виконання позивачем обов`язків, покладених на нього Конституцією України, чинним законодавством України та Законом №2464-VI. Вказує, що фізичні особи-підприємці, стосовно яких не проводилась державна реєстрація припинення підприємницької діяльності, не втратили статусу фізичної особи-підприємця. Щодо витрат на правничу допомогу відповідач вважає їх неспівмірними за фактично виконаними послугами та роботами, а у зв`язку з відсутністю доказів оплати послуг. Просить у задоволенні позову відмовити.

17.11.2021 представник позивача подав відповідь на відзив, в якій додатково звернуто увагу, що відсутність у позивача статусу фізичної особи-підприємця у державному реєстрі виключає можливість нарахування йому заборгованості зі сплати єдиного внеску. Крім того, зазначено, що остаточний розрахунок судових витрат буде подано протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд встановив такі обставини.

Головним управлінням ДПС у Запорізькій області сформовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 13.11.2020 № Ф-20267-13 У, відповідно до якого станом на 31.10.2020 позивач має заборгованість зі сплати єдиного внеску у розмірі 35 263,27 грн.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 25.06.2021 у справі №280/2326/21, яке набрало законної сили 09.09.2021, визнати протиправною та скасувати вимогу Головного управління ДПС у Запорізькій області про сплату борту (недоїмки) від 13.11.2020 № Ф-20267-13 У у сумі 35 263, 27 грн.

Приймаючи рішення у справі №280/2326/21 , суд виходив з того, що відсутність у позивача статусу фізичної особи-підприємця у державному реєстрі, виключає на переконання суду можливість нарахування ОСОБА_1 відповідачем заборгованості із сплати єдиного соціального внеску. Суд також враховує і вважає, що відповідач теж повинен був врахувати, що обставини припинення позивачем підприємницької діяльності виникли в момент набрання чинності новим законодавством, яке регулювало питання реєстрації фізичних осіб як суб`єктів підприємницької діяльності.

У зв`язку зі скасуванням вимоги про сплату боргу (недоїмки) від в судовому порядку, представник позивача звернувся до контролюючого органу з вимогою привести у відповідність облікові дані інформаційної системи органу доходів і зборів та інтегрованої картки платника податків відповідно до прийнятого судом рішення.

ГУДПС у Запорізькій області надало відповідь від 29.10.2021 №67190/6/08-01-02-23, згідно якої позивач перебуває на податковому обліку, інформація щодо проведення будь-яких реєстраційних дій по фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань до контролюючого органу не надходила. З огляду на зазначене, фізичні особи-підприємці, стосовно яких не проводилась державна реєстрація припинення підприємницької діяльності, не втратили відповідного статусу. Вказано, що рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 25.06.2021 у справі №280/2326/21 не зазначено про необхідність коригування фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 інтегрованої картки платника по єдиного соціальному внеску в інформаційній системі «Податковий блок».

Вважаючи, що відповідач протиправно не здійснив коригування показників податкового обліку у відповідності до рішення суду, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам по суті заявлених позовних вимог, суд зазначає, що з 05.04.2021 правила ведення в податкових органах оперативного обліку податків, зборів, платежів та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування визначає Порядок ведення податковими органами оперативного обліку податків, зборів, платежів та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затверджене наказом Міністерства фінансів України від 12.01.2021 №5 (далі – Порядок №5), який врегульовує порядок відображення в інформаційній системі податкового органу результатів судового оскарження донарахованих сум з відповідним перенесенням до ІКП аналогічним чином.

Зокрема, відповідно до положень підпунктів 2,4 пункту 2 підрозділу 4. «Відображення в інформаційній системі результатів адміністративного та/або судового оскарження донарахованих сум з відповідним перенесенням до ІКП» розділу V. «Перенесення до ІКП, визначених за результатами контрольно-перевірочної роботи, сум грошових зобов`язань, податкових та інших платежів, єдиного внеску. Методи контролю відповідності показників результатів контрольно-перевірочної роботи даним ІКП» Порядку №5, залежно від інформації, яка завантажена в інформаційну систему з інформаційних систем, які забезпечують відображення результатів адміністративного та/або судового оскарження, в підсистемі, що забезпечує відображення результатів контрольно-перевірочної роботи, одночасно змінюється статус податкових повідомлень-рішень / рішень / вимог та/або рішень щодо єдиного внеску та в ІКП відображається така інформація щодо оскарження донарахованих сум та прийнятих рішень відповідними органами:

2) інформація з ухвали суду про відкриття провадження.

На підставі інформації з інформаційної системи, яка забезпечує відображення результатів судового оскарження, про початок/продовження процедури судового оскарження (ухвала суду про відкриття провадження) донарахована/зменшена сума вважається неузгодженою (статус податкового повідомлення-рішення / рішення / вимоги та рішення щодо єдиного внеску в підсистемі, що забезпечує відображення результатів контрольно-перевірочної роботи, змінюється на «Оскаржується в судовому порядку»).

У разі внесення вказаної інформації:

до настання граничного строку сплати/зменшення суми - відповідні облікові показники (операції) в ІКП блокуються, а донараховані/зменшені суми не відображаються та не беруть участь у розрахунках;

після настання граничного строку сплати/зменшення суми - в ІКП відображаються облікові показники (операції) щодо виключення з обліку донарахованих/зменшених сум у зв`язку із запізненням надходження ухвали суду про відкриття провадження у справі.

Інформація з інформаційної системи податкових органів, яка забезпечує відображення результатів судового оскарження, про продовження процедури судового оскарження в касаційній інстанції відображається в ІКП лише у випадку відкриття провадження та прийняття судом рішення про забезпечення адміністративного позову;

4) інформація з рішення суду, прийнятого по суті.

Статус податкових повідомлень-рішень / рішень / вимог та/або рішень щодо єдиного внеску змінюється відповідно до суті рішення (постанови) («Скасовується в судовому порядку» / «Вручено, судовий розгляд»).

У підсистемі, що забезпечує відображення результатів контрольно-перевірочної роботи, статус податкових повідомлень-рішень / рішень / вимог та рішень щодо єдиного внеску змінюється на «Скасовується в судовому порядку» / «Вручено, судовий розгляд».

Під час часткового скасування формується нове податкове повідомлення-рішення / рішення/ вимога та/або рішення щодо єдиного внеску на суму, що залишилась.

Під час збільшення зазначених сум у податковому повідомленні-рішенні / рішенні / вимозі та/або рішенні щодо єдиного внеску формується податкове повідомлення-рішення / рішення / вимога та/або рішення щодо єдиного внеску на суму збільшення без анулювання первинного документа та вручається платнику (вноситься дата вручення до інформаційної системи та виконуються процеси, описані в пункті 2 підрозділу 1 цього розділу).

На підставі інформації про результати судового оскарження (рішення суду, прийнятого по суті) та у разі, якщо донарахована/зменшена сума з урахуванням її складових (платіж, санкція, пеня) у повному обсязі підтверджується (статус податкових повідомлень-рішень / рішень / вимог та/або рішень щодо єдиного внеску в підсистемі, що забезпечує відображення результатів контрольно-перевірочної роботи, змінюється на «Вручено, судовий розгляд»), та якщо з урахуванням законодавчо встановлених строків вона вважається узгодженою, то в ІКП відображаються облікові показники (операції) щодо донарахування (поновлення у разі попереднього виключення з обліку)/ зменшення суми.

У разі якщо за результатами судового оскарження донарахована/зменшена сума з урахуванням її складових (платіж, санкція, пеня) у повному обсязі скасовується (статус податкових повідомлень-рішень / рішень / вимог та/або рішень щодо єдиного внеску в підсистемі, що забезпечує відображення результатів контрольно-перевірочної роботи, змінюється на «Скасовується в судовому порядку»), то в ІКП відображення облікових показників (операцій) щодо донарахування/зменшення суми не проводиться.

Аналіз наведених положень дозволяє дійти висновку, що відповідно до нормативно-правового регулювання, чинного як на момент набрання законної сили рішенням суду у справі №280/2326/21, так і на теперішній час, результати судового оскарження рішення контролюючого органу, у тому числі вимоги щодо єдиного внеску, підлягають відображенню в підсистемі інформаційної системи контролюючого органу, що забезпечує відображення результатів контрольно-перевірочної роботи. Зокрема, у разі відкриття судом провадження у справі після настання граничного строку сплати/зменшення суми недоїмки, в ІКП відображаються облікові показники (операції) щодо виключення з обліку донарахованих/зменшених сум. У подальшому, в разі, якщо за результатами судового оскарження донарахована/зменшена сума у повному обсязі скасовується (статус вимоги щодо єдиного внеску в підсистемі, що забезпечує відображення результатів контрольно-перевірочної роботи, змінюється на «Скасовується в судовому порядку»), то в ІКП відображення облікових показників (операцій) щодо донарахування/зменшення суми не проводиться.

Таким чином, за результатами скасування в судовому порядку вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 13.11.2020 №Ф-20267-13 У контролюючий орган був зобов`язаний виключити з обліку недоїмку за такою вимогою, однак відповідних дій не вчинив, чим допустив протиправну бездіяльність.

Суд зазначає, що згідно зі статтею 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання.

Відповідно до частини 1 статті 370 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Згідно з частиною 1 статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:

1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;

2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;

3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій;

4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії;

5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень;

6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Частиною 2 статті 5 КАС України визначено, що захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єкта владних повноважень.

Суд зазначає, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Європейський суд з прав людини у пункті 75 рішення від квітня 2005 року у справі «Афанасьєв проти України» (заява № 38722/02) зазначив, що обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності «небезпідставної заяви» за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов`язань за статтею 13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Тим не менше, засіб захисту, що вимагається згаданою статтею, повинен бути «ефективним» як у законі, так і на практиці, зокрема, в тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави.

Для ефективного поновлення порушеного права необхідною умовою є існування чіткого зв`язку між правопорушенням та способом захисту права, тобто метою заявлених позовних вимог має бути усунення перешкод у здійсненні права, а її досягненням - визначений спосіб захисту права, який би вичерпував себе. Оцінюючи належність обраного позивачем способу захисту та обґрунтовуючи відповідний висновок, слід виходити із його ефективності, і це означає, що вимога на захист права має відповідати змісту порушеного права та характеру правопорушення, забезпечити поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування.

Як встановлено судом, рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 25.06.2021 у справі №280/2326/21, яке набрало законної сили, встановлено безпідставне нарахування контролюючим органом єдиного внеску в інтегрованій картці позивача за відсутності у нього статусу фізичної особи-підприємця, у тому числі, встановлено протиправне винесення вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 13.11.2020 №Ф-20267-13 У та скасовано таку вимогу.

При цьому, суд дійшов висновку про наявність у контролюючого органу обов`язку вчинити дії щодо відображення/коригування в інтегрованій картці позивача дійсного стану зобов`язань перед бюджетом у зв`язку зі скасуванням вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 13.11.2020 №Ф-20267-13 У в судовому порядку.

Разом з тим, відповідач допустив протиправну бездіяльність, яка полягає тому, що контролюючий орган не привів облікові дані позивача з єдиного внеску у відповідність до рішення суду, яке набрало законної сили, а на відповідне звернення представника позивача щодо спонукання вчинити такі дії - відмовив.

При цьому суд зазначає про необґрунтованість аргументів відповідача, викладених у відзиві на позовну заяву, оскільки такі аргументи фактично зводяться до незгоди з висновками суду про відсутність у позивача статусу фізичної особи-підприємця у зв`язку з відсутністю відомостей щодо нього в Єдиному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, покладеними в основу рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 235.06.2021 у справі №280/2326/21, проте, суд звертає увагу, що незгода з рішенням суду може бути реалізована виключно у спосіб оскарження відповідного судового рішення до суду вищої інстанції, а відповідні аргументи сторони спору не можуть бути підставою для переоцінки судом обставин справи, встановлених в межах розгляду іншої справи.

Враховуючи, що рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 25.06.2021 у справі №280/2326/21, яким скасовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 13.11.2020 №Ф-20267-13 У, набрало законної сили, відповідач був зобов`язаний вчинити дії щодо відображення наслідків скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 13.11.2020 №Ф-20267-13 У в інформаційній системі органу доходів і зборів, незалежно від того, погоджується відповідач з таким рішенням чи ні.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що у спірних правовідносинах наявні підстави для зобов`язання відповідача привести облікові дані позивача у відповідність із дійсним станом розрахунків з бюджетом, а тому наявні підстави для зобов`язання відповідача здійснити коригування даних в інтегрованій картці шляхом виключення суми недоїмки, визначеної скасованою в судовому порядку вимогою про сплату боргу (недоїмки) від 13.11.2020 №Ф-20267-13 У, в розмірі 35 263, 27 грн.

Згідно з частинами 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Відповідно до положень статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

За наведеного вище суд вважає, що заявлені позовні вимоги знайшли своє підтвердження поданими до матеріалів справи письмовими доказами, є обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з того, що відповідно до частини 1 статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач при зверненні до суду поніс судові витрати зі сплати судового збору за подання позовної заяви до суду в розмірі 908,00 грн.

Отже, сплачений позивачем судовий збір за подачу позовної заяви до суду в сумі 908,00 грн. підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС у Запорізькій області.

Враховуючи подання представником позивача заяви у відповідності до частини 3 статті 143 КАС України, питання про судові витрати в частині витрат на професійну правничу допомогу буде вирішено судом після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Керуючись ст.ст.2, 5, 9, 77, 139, 143, 243-246, 255, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Зобов`язати Головне управління ДПС у Запорізькій області здійснити коригування даних в інтегрованій картці платника єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування ОСОБА_1 шляхом виключення недоїмки з єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, визначеної вимогою про сплату боргу (недоїмки) від 13.11.2020 №Ф-20267-13 У, в розмірі 35 263, 27 грн.

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Запорізькій області (69107, м.Запоріжжя, пр.Соборний, буд.166; код ЄДРПОУ ВП 44118663) судові витрати зі сплати судового збору в сумі 908,00 грн. (дев`ятсот вісім гривень 00 коп.).

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Н.В. Стрельнікова