Ухвала суду № 103200532, 26.01.2022, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

26 січня 2022 року Справа №160/4082/21

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Юркова Е.О., розглянувши в порядку письмового провадження клопотання ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду від 24 травня 2021 року по адміністративній справі № 160/4082/21 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

19 січня 2022 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшло клопотання ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду від 24 травня 2021 року по адміністративній справі № 160/4082/21 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Вказане клопотання обґрунтовано тим, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області не виконано рішення суду, а саме сума заборгованості за період з 01.04.2019р. по 31.07.2021р., в розмірі 180 571,62 грн. не виплачена.

У зв`язку з перебуванням головуючого судді у період 12.01.2022 року по 25.01.2022 року на лікарняному, розгляд клопотання здійснено 26.01.2022 року.

Розглянувши подане клопотання, вивчивши доводи, наведені заявником в його обґрунтування, суд дійшов висновку про наступне.

Так, рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 травня 2021 року позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ПН НОМЕР_1 , дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд.26, ІК в ЄДРПОУ 21910427) про протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково: визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо здійснення перерахунку пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки Дніпропетровського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії ОСОБА_1 , виданої на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.11.2020 року у справі № 160/11226/20; зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.04.2019 року, на підставі довідки Дніпропетровського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії ОСОБА_1 , виданої на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.11.2020 року у справі № 160/11226/20.

Вказане рішення набрало законної сили 24 червня 2021 року. Виконавчий лист № 160/4082/21 виданий судом 01.07.2021 року.

З метою виконання рішення в примусовому порядку 07.07.2021 року позивач звернувся до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області.

Постановою головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Солдатовим І.М. від 08.07.2021 року № 66011835 було відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого листа № 160/4082/21 виданого 01.07.2021 та повідомлено боржника про необхідність виконати рішення суду протягом 10 робочих днів з моменту винесення даної постанови.

Постановою від 13.09.2021 на боржника накладено штраф у розмірі 5100 грн. з наданням повторного 10-денного строку для виконання.

Постановою від 02.11.2021 на боржника накладено штраф у розмірі 10200 грн. в зв`язку з повторним невиконанням рішення та вимог державного виконавця.

Постановою про закінчення виконавчого провадження від 02.11.2021р. закінчено виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа № 160/4082/21. Державним виконавцем Солдатовим І.М. направлено повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення.

Також, згідно листа Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 05.08.2021р. № 26439-19318/Т-01/8-0400/21 повідомило позивача, що на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 травня 2021 року по справі № 160/4082/21 було проведено перерахунок пенсії з 01.04.2019р.. Доплата на виконання зазначеного рішення за період з 01.04.2019р. по 31.07.2021р., в розмірі 180 571,62 грн. буде здійснено після надходження бюджетних асигнувань, виділених на цю мету.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України; судове рішення є обов`язковим до виконання; держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку; контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Конституційний Суд України зазначив, що складовою права кожного на судовий захист є обов`язковість виконання судового рішення (абзац третій пункту 2.1 мотивувальної частини Рішення від 26 червня 2013 року № 5-рп/2013). Це право охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини рішення від 13 грудня 2012 року № 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25 квітня 2012 року № 11-рп/2012).

Конституційний Суд України у рішенні від 26 червня 2013 року взяв до уваги практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), який, зокрема, в пункті 43 рішення у справі «Шмалько проти України», заява № 60750/00, від 20 липня 2004 року вказав, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду.

Крім того, у рішенні від 15 травня 2019 року № 2-р(II)/2019 Конституційний Суд України з посиланням на практику ЄСПЛ підкреслив, що визначене статтею 6 Конвенції право на суд було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне обов`язкове судове рішення не виконувалося на шкоду одній зі сторін; і саме на державу покладено позитивний обов`язок створити систему виконання судових рішень, яка була б ефективною як у теорії, так і на практиці, і гарантувала б їх виконання без неналежних затримок; ефективний доступ до суду включає право на те, щоб рішення суду було виконане без невиправданих затримок; держава та її державні органи відповідальні за повне та своєчасне виконання судових рішень, які постановлені проти них (пункт 84 рішення у справі «Валерій Фуклєв проти України» від 07 червня 2005 року, заява № 6318/03; пункт 43 рішення у справі «Шмалько проти України» від 20 липня 2004 року, заява № 60750/00; пункти 46, 51, 54 рішення у справі «Юрій Миколайович Іванов проти України» від 15 жовтня 2009 року, заява № 40450/04; пункт 64 рішення у справі «Apostol v. Georgia» від 28 листопада 2006 року, заява № 30779/04).

На підставі аналізу статей 3, 8, частин першої та другої статті 55, частин першої та другої статті 129-1 Конституції України в системному взаємозв`язку Конституційний Суд України в пункті 2.1 мотивувальної частини рішення від 15 травня 2019 року № 2-р(II)/2019 констатував, що обов`язкове виконання судового рішення є необхідною умовою реалізації конституційного права кожного на судовий захист, тому держава не може ухилятися від виконання свого позитивного обов`язку щодо забезпечення виконання судового рішення задля реального захисту та відновлення захищених судом прав і свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави. Позитивний обов`язок держави щодо забезпечення виконання судового рішення передбачає створення належних національних організаційно-правових механізмів реалізації права на виконання судового рішення, здатних гарантувати здійснення цього права та обов`язковість судових рішень, які набрали законної сили, що неможливо без їх повного та своєчасного виконання.

Відповідно до статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, яким закінчується розгляд справи в адміністративному суді, ухвалюється іменем України.

Судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їхніми посадовими та службовими особами, фізичними та юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Аналогічні положення містяться в статті 370 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якої судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Отже, обов`язковість виконання судового рішення є важливою складовою права особи на справедливий суд, що гарантоване статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та однією з основних засад судочинства, визначених статтею 129-1 Конституції України, статтею 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, статтями 14, 370 Кодексу адміністративного судочинства України.

З метою забезпечення виконання судового рішення статтею 382 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено дві форми судового контролю за виконанням судового рішення: 1) зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати звіт про виконання рішення суду; 2) накладення на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штрафу в сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Так, згідно з положеннями частини першої статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати в установлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

За наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф в сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (частина друга статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України).

Зокрема, в постанові від 3 квітня 2019 року у справі № 820/4261/18 Верховний Суд встановив необхідність існування в спірних правовідносинах обставин, з якими стаття 382 Кодексу адміністративного судочинства України пов`язує наявність підстав для встановлення судового контролю за виконанням судового рішення. У зв`язку з цим, суди попередніх інстанцій при вирішенні спору мають дослідити характер правовідносин, що виникли між сторонами та звертати увагу, що підставою звернення до суду з даним позовом є невиконання судового рішення. Порушенням норм процесуального права є незастосування спеціальних правових норм, передбачених у статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їхні посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

На підставі викладеного, зважаючи на те, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 травня 2021 року по справі № 160/4082/21 не виконано, незважаючи на обставини набрання законної сили, та яким встановлено зобов`язання для Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, а доказів зворотного матеріали справи не містять, суд дійшов висновку про необхідність встановлення судового контролю за виконанням судового рішення в адміністративній справі № 160/4082/21.

Визначаючи тривалість строку для подання звіту, суд при розгляді цієї заяви виходить з того, що рішення суду набрало законної сили і підлягає виконанню, а будь-яке рішення касаційного суду, яке б зупиняло виконання рішення апеляційного суду у цій справі, відсутнє. За таких обставин відповідачу (боржнику) достатньо строку 30 днів з моменту отримання даної ухвали для виконання рішення суду і подання звіту про його виконання.

Керуючись ст. ст. 243, 248, 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд-

УХВАЛИВ:

Клопотання ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду від 24 травня 2021 року по адміністративній справі № 160/4082/21 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області надати до Дніпропетровського окружного адміністративного суду звіт про виконання судового рішення від 24 травня 2021 року у адміністративній справі № 160/4082/21 - протягом 30-ти днів з моменту отримання даної ухвали.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).

Суддя Е.О. Юрков