Постанова № 103196717, 12.11.2021, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/3598/18

Провадження № 2-а/752/9/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12.11.2021 року Голосіївський районий суд м.Києва у складі:

головуючого судді Колдіної О.О.,

з участю секретаря Потапенко Д.І,,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Київської митниці Державної фіскальної служби України про визнання протиправною та скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності в справі про порушення митних правил,

в с т а н о в и в:

позивач звернувся до Голосіївського районного суду м. Києва з позовом до відповідача та просив визнати протиправною та скасувати постанову в справі про порушення митних правил №0608/12500/17 від 08.02.2018 року.

В обґрунтування позову зазначає, що 08.02.2018 Київською митницею Державної фіскальної служби України було винесено Постанову про притягнення до адміністративної відповідальності №0608/12500/17 за порушення митних правил, відносно якої позивача було притягнуто до відповідальності відповідно до ст. 485 Митного кодексу України та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 18 839,58 грн.

Із зазначеною постановою позивач не погоджується, вважає, що постанова винесена з порушенням передбаченого законом порядку та за відсутності належних для цього підстав, у зв`язку з чим підлягає скасуванню як протиправна.

Позивач вважає, що посадовими особами Київської митниці ДФС при складанні протоколу про порушення митних правил та винесенні Постанови у справі про порушення митних правил не були з`ясовані об`єктивні обставини справи, не надано належної правової оцінки тому факту, що в діях позивача відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 485 МК України, а провадження у справі підлягає закриттю в зв`язку з відсутністю в діях складу адміністративного правопорушення.

Ухвалою судді Голосіївського районного суду міста Києва Шкірая М.І. від 22.02.2018 року відкрито провадження у справі.

Ухвалою судді Голосіївського районного суду міста Києва Шкірая М.І. від 07.06.2018 року витребувано у Київської митниці ДФС України рішення про визначення коду товару.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.06.2020 року справу передано на розгляд судді Голосіївського районного суду міста Києва Колдіної О.О.

Ухвалою судді Голосіївського районного суду міста Києва Колдіної О.О. від 15.06.2020 року справу прийнято до свого провадження, розгляд якої призначено здійснювати за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою Голосіївського районного суду міста Києва від 25.01.2021 року закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до розгляду.

На момент розгляду справи відповідач не скористався своїм правом на подання письмового відзиву.

В ході судового розгляду позивач підтримав заявлені вимоги, просив позов задовольнити, з підстав, зазначених в позовній заяві, посилаючись на відсутність складу адміністративного правопорушення в його діях, що виключає можливість притягнення до адміністративної відповідальності.

Представник відповідача повторно в судове засідання не з`явився, про місце і час судового розгляду повідомлявся за місцезнаходженням юридичної особи. В зв`язку з повторною неявкою представника відповідача суд вважає за можливе з врахуванням строків розгляду даної справи, розглянути її у відсутність представника.

Вислухавши позивача, дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що 23.11.2017 року ОСОБА_1 як особою уповноваженою на декларування у відповідності до угоди, укладено між ФОП ОСОБА_1 та ТОВ «ВРС», до відділу митного оформлення №5 митного поста «Бориспіль-аеропорт» Київської митниці ДФС до митного контролю подано електронну митну декларацію ІМ 40 ТН, внутрішній номер декларанта 1024.

У графі 31 ЕМД вказаний товар: діоди напівпровідникові світловипромінювальні, зібрані в модуль. Світлодіодний модуль (Led module) ELF UltraII G, являє собою герметичний блок з двома світловипромінювальними діодами типу SMD, напруга живлення 12 В, споживча потужність 0,24 В. Усього - 27 200 шт. Товар не належить до РЕЗ та ВП, не містить передавачів та приймачів. Торгівельна марка: ELF. Країна виробник: CN. Виробник: Rishang Optoelectronics Co, LTD.

Електронну митну декларацію було прийнято до митного оформлення та присвоєно реєстраційний № 125100/2017/330152.

23.11.2017 року, здійснюючи контроль правильності класифікації товару під час проведення митних формальностей при митному оформленні товарів, з метою перевірки правильності кодування та класифікації товарів за ініціативи відділу митного оформлення №5 м/п «Бориспіль-аеропорт» до Управління адміністрування митних платежів було направлено запит №330152, щодо класифікації товару та проведено митний огляд вантажу.

Результати митного огляду зафіксовані в Акті митного огляду №UA125100/2017/330152.

У відповідь на повідомлення з вимогою подання додаткових документів про характеристику товару, позивачем надіслано витяг з каталогу про технічні характеристики товару із фотозображенням товару.

24.11.2017 року відділом класифікації товарів УАМП Київської митниці ДФС, винесено рішення про визначення коду товару №КТ-UA125000-0151-2017 зі зміною заявленого коду товару з 8541401000 (ставка мита - 0%) на 9405403900 (ставка мита - 5%) згідно УКТЗЕД.

24.11.2017 року старшим державним інспектором Федоренко С.М., прийнято рішення про відмову у митному оформленні (випуску) товарів, про що свідчить картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA125100/2017/32286.

25.11.2017 року подано нову ЕМД, внутрішній номер декларації №1033, яка була прийнята до митного контролю за №UA125100/2017/330371, за якою митним органом здійснено митне оформлення та випуск товару.

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ «ВРС» листом від 07.11.2017 року зверталось до Київської митниці ДФС з проханням прийняти попереднє рішення про класифікацію та кодування товару. 16.11.2017 року Київська митниця ДФС відмовила у наданні попереднього рішення.

08.02.2018 року в.о. заступника начальника Київської митниці ДФС - Проскуріним О.В, розглянувши матеріали справи про порушення митних правил №0608/12500/17, розпочатої 05.12.2017 року за ознаками вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ст.485 Митного кодексу України, винесено Постанову про притягнення до адміністративної відповідальності №0608/12500/17 за порушення митних правил, відносно якої позивача було притягнуто до відповідальності відповідно до ст. 485 Митного кодексу України та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 18 839,58 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 458 МК України порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред`явлення їх органам доходів і зборів для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на органи доходів і зборів цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.

Пунктом 4 ч. 1 ст. 4 Митного кодексу України визначено, що ввезення товарів, транспортних засобів на митну територію України, вивезення товарів, транспортних засобів за межі митної території України - сукупність дій, пов`язаних із переміщенням товарів, транспортних засобів через митний кордон України у будь-який спосіб у відповідному напрямку.

Згідно положень Закону України від 19.09.2013 № 584-VII «Про митний тариф» товарною номенклатурою Митного тарифу України є Українська класифікація товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТЗЕД), складена на основі Гармонізованої системи опису та кодування товарів, що ведеться Всесвітньою митною організацією.

Класифікація товарів для цілей митного оформлення здійснюється згідно з вимогами УКТЗЕД з урахуванням Основних правил інтерпретації УКТЗЕД на основі характеристик товару, які є визначальними для класифікації.

Відповідно до ч. 1 ст. 248 Митного кодексу України, митне оформлення розпочинається з моменту подання органу доходів і зборів декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання органом доходів і зборів від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Відповідно до ч. 1, п. 5 ч.8 ст. 257 Митного кодексу України, декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. Митне оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення здійснюється органами доходів і зборів на підставі митної декларації, до якої декларантом залежно від митних формальностей, установлених цим Кодексом для митних режимів, та заявленої мети переміщення вносяться такі відомості про товари, у тому числі у вигляді кодів: а) найменування; б) звичайний торговельний опис, що дає змогу ідентифікувати та класифікувати товар; в) торговельна марка та виробник товарів (за наявності у товаросупровідних та комерційних документах); г) код товару згідно з УКТ ЗЕД; ґ) найменування країни походження товарів (за наявності); д) опис упаковки (кількість, вид); е) кількість у кілограмах (вага брутто та вага нетто) та інших одиницях виміру; є) фактурна вартість товарів; ж) митна вартість товарів та метод її визначення; з) відомості про уповноважені банки декларанта; и) статистична вартість товарів.

В силу положень ст. 266 Митного кодексу України декларант зобов`язаний здійснити декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення відповідно до порядку, встановленого цим Кодексом; надати органу доходів і зборів передбачені законодавством документи і відомості, необхідні для виконання митних формальностей; у випадках, визначених цим Кодексом та Податковим кодексом України, сплатити митні платежі або забезпечити їх сплату відповідно до розділу X цього Кодексу; у випадках, визначених цим Кодексом та іншими законами України, сплатити інші платежі, контроль за справлянням яких покладено на митні органи. Особа, уповноважена на декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення від імені декларанта, має такі самі обов`язки, права і несе таку саму відповідальність, що й декларант.

Відповідно до положень статті 485 МК України заявлення в митній декларації з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту), ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача товару, неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості, та/або надання з цією ж метою органу доходів і зборів документів, що містять такі відомості, або несплата митних платежів у строк, встановлений законом, або інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів, а так само використання товарів, стосовно яких надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв`язку з якими було надано такі пільги, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів.

Аналізуючи зміст нормативного регулювання спірних правовідносин, суд приходить до висновку, що склад правопорушення, передбаченого статтею 485 МК України, передбачає, з-поміж іншого те, що особа, яка його вчинила, діяла умисно, тобто усвідомлено, цілеспрямовано чинила так, щоб уникнути сплати митних платежів (у тому числі й сплати їх у меншому розмірі). Об`єктивна сторона правопорушення, відповідальність за яке встановлено наведеною правовою нормою, полягає у поданні неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту), ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача товару, неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості, та/або надання з цією ж метою органу доходів і зборів документів, що містять такі відомості.

Отже, зовнішній прояв (винного, протиправного) діяння, передбаченого ст. 485 МК України, обов`язково повинен поєднуватися з умислом суб`єкта його вчинення на посягання на охоронювані законом суспільні відносин (визначений законом порядок сплати податків та зборів).

Тобто, для притягнення до відповідальності у даному випадку необхідно довести факт заявлення в митній декларації з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру неправдивих відомостей та/або надання документів, що містять неправдиві відомості та наявність прямого умислу.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду, викладеної в постановах від 06 червня 2018 року по справі №607/1866/17 та № 607/2391/17, для притягнення до відповідальності, згідно статті 485 Митного кодексу України, необхідно доведення факту заявлення в митній декларації, в даному випадку, неправдивих відомостей та/або надання документів, що містять неправдиві відомості та наявність прямого умислу.

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду в постанові від 13.12.2018 по справі № 759/360/17 зазначив, що за відсутності обґрунтованих доказів, які свідчили саме про умисел декларанта на заниження митних платежів (шляхом повідомлення недостовірної інформації про товар) сам факт неправильного визначення коду згідно з УКТЗЕД не є достатньою підставою для кваліфікації дій позивача як порушення митних правил відповідно до ст. 485 МК України.

За приписами ст. 489 МК України посадова особа при розгляді справи про порушення митних правил зобов`язана з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення, від адміністративної відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 495 МК України, доказами у справі про порушення митних правил є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюються наявність або відсутність порушення митних правил, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Такі дані встановлюються: 1) протоколом про порушення митних правил, протоколами процесуальних дій, додатками до зазначених протоколів; 2) поясненнями свідків; 3) поясненнями особи, яка притягується до відповідальності; 4) висновком експерта; 5) іншими документами (належним чином завіреними їх копіями або витягами з них) та інформацією, у тому числі тими, що перебувають в електронному вигляді, а також товарами - безпосередніми предметами порушення митних правил, товарами із спеціально виготовленими сховищами (тайниками), що використовувалися для приховування безпосередніх предметів порушення митних правил від митного контролю, транспортними засобами, що використовувалися для переміщення безпосередніх предметів порушення митних правил через митний кордон України.

У силу вимог ч. 3 ст. 335 МК України, разом з митною декларацією органу доходів і зборів подаються рахунок або інший документ, який визначає вартість товару, та, у випадках, встановлених цим Кодексом, декларація митної вартості. У встановленому цим Кодексом порядку в митній декларації декларантом або уповноваженою ним особою зазначаються відомості про: документи, що підтверджують повноваження особи, яка подає митну декларацію; зовнішньоекономічний договір (контракт) або інші документи, що підтверджують право володіння, користування та/або розпорядження товарами; транспортні (перевізні) документи; комерційні документи, наявні у особи, яка подає декларацію; у разі необхідності - документи, що підтверджують дотримання заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності; документи, що підтверджують дотримання обмежень, які виникають у зв`язку із застосуванням захисних, антидемпінгових та компенсаційних заходів (за наявності таких обмежень); у випадках, передбачених цим Кодексом, - документи, що підтверджують країну походження товару; у разі необхідності - документи, що підтверджують сплату та/або забезпечення сплати митних платежів; у разі необхідності - документи, що підтверджують право на пільги із сплати митних платежів, на застосування повного чи часткового звільнення від сплати митних платежів відповідно до обраного митного режиму; у разі необхідності - документи, що підтверджують зміну термінів сплати митних платежів; у разі необхідності - документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів та обраний метод її визначення відповідно до ст. 53 цього Кодексу.

Згідно положень ст. 52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Відповідно до ч. 8 ст. 264 МК України з моменту прийняття органом доходів і зборів митної декларації вона є документом, що засвідчує факти, які мають юридичне значення, а декларант або уповноважена ним особа несе відповідальність за подання недостовірних відомостей, наведених у цій декларації.

Згідно ч.ч. 2, 3, 4 ст. 69 МК України органи доходів і зборів здійснюють контроль правильності класифікації товарів, поданих до митного оформлення, згідно з УКТ ЗЕД.

На вимогу посадової особи органу доходів і зборів декларант або уповноважена ним особа зобов`язані надати усі наявні відомості, необхідні для підтвердження заявлених ними кодів товарів, поданих до митного оформлення, а також зразки таких товарів та/або техніко-технологічну документацію на них.

У разі виявлення під час митного оформлення товарів або після нього порушення правил класифікації товарів орган доходів і зборів має право самостійно класифікувати такі товари.

Отже, здійснення такого контролю є прямим обов`язком відповідача, в той час як застосування штрафних санкцій за порушення, пов`язані з неправильною класифікацією товарів, можливе лише при поданні декларантом неправдивих відомостей, підроблених документів чи подання документів не в повному обсязі.

Частиною 6 вказаної правової норми встановлено, що штрафи та інші санкції за несплату митних платежів та за інші порушення, виявлені у зв`язку з неправильною класифікацією товарів, застосовуються органами доходів і зборів виключно у разі, якщо прийняте органом доходів і зборів рішення про класифікацію цих товарів у складному випадку було прийнято на підставі поданих заявником недостовірних документів, наданої ним недостовірної інформації та/або внаслідок ненадання заявником всієї наявної у нього інформації, необхідної для прийняття зазначеного рішення, що суттєво вплинуло на характер цього рішення.

Як встановлено судом, 25.11.2017 року позивачем подано нову ЕМД, внутрішній номер декларації №1033, яка була прийнята до митного контролю за №UA125100/2017/330371, за якою митним органом здійснено митне оформлення та випуск товару.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що ТОВ «ВРС» листом від 07.11.2017 року зверталось до Київської митниці ДФС з проханням прийняти попереднє рішення про класифікацію та кодування товару.

16.11.2017 року Київська митниця ДФС відмовила у наданні попереднього рішення.

Відтак, з огляду на вищезазначене, судом не встановлено, що позивач з метою ухилення від сплати митних платежів у митній декларації №12500/2017/330152 вказував неправдиві відомості щодо коду товару, необхідного для визначенні його митної вартості.

Разом з тим, матеріалами справи підтверджується, та не спростовано відповідачем, що позивач у митній декларації вказував відомості, які не можна вважати неправдивими та на підставі яких вірно вказаний код товару для визначення митної вартості товару.

З огляду на все вищезазначене, суд приходить до висновку про відсутність в діях позивача ознак складу адміністративного правопорушення.

Відповідно до ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Частиною 1 ст. 531 Митного кодексу України передбачено, що підставами для скасування постанови про накладення адміністративного стягнення за порушення митних правил або про припинення провадження у справі про порушення митних правил є: 1) відсутність у діях особи, яка притягується до відповідальності, ознак порушення митних правил; 2) необ`єктивність або неповнота провадження у справі або необ`єктивність її розгляду; 3) невідповідність викладених у постанові висновків фактичним обставинам справи; 4) винесення постанови неправомочною особою, безпідставне недопущення до участі в розгляді справи особи, притягнутої до відповідальності, або її представника, а також інше обмеження прав учасників провадження у справі про порушення митних правил та її розгляду; 5) неправильна або неповна кваліфікація вчиненого правопорушення; 6) накладення стягнення, не передбаченого цим Кодексом.

Враховуючи встановлені судом обставини, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позову та скасування оскаржуваної постанови.

Керуючись ст. ст. 6, 9, 72-77, 241, 286 КАС України, суд

в и р і ш и в:

позов ОСОБА_1 до Київської митниці Державної фіскальної служби України про визнання протиправною та скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності в справі про порушення митних правил - задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову в справі про порушення митних правил №0608/12500/17 від 08.02.2018 року.

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) з Київської митниці Державної фіскальної служби України (код ЄДРПОУ 43997555, м. Київ, вул. Вацлава Гавела, 8А) витрати по сплаті судового збору у розмірі 704,80 грн.

Судове рішення набирає законної сили після закінчення строку на її оскарження, встановленого цим Кодексом.

Рішення відповідно до ст.286 Кодексу адміністративного судочинства України може бути оскаржено протягом 10 днів з дня його проголошення до Шостого апеляційного адміністративного суду через Голосіївський районний суд м. Києва.

Суддя