Рішення № 10319539, 12.02.2010, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 121

РІШЕННЯ

Іменем України

12.02.2010Справа №2-23/238-2010 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Вассма», м. Київ

до відповідача Фермерського господарства «Назім-Вадим», с. Якимівка Нижньогірського району

про стягнення 12362,22 грн.

Суддя Доброрез І.О.

П Р Е Д С Т А В Н И К И :

Від позивача – не з’явився.

Від відповідача – не з’явився.

          Суть спору: Позивач звернувся до Господарського суду АР Крим із позовом про стягнення з відповідача заборгованості та штрафних санкцій за договором купівлі-продажу № 94 від 16.10.2007 р., а саме: 5274,99 грн. основної заборгованості, 3060,53 грн. курсової різниці, 527,49 грн. штрафу, 1725,91 грн. пені, 224,03 грн. 3% річних, 849,27 грн. індексу інфляції; позивач також просить стягнути з відповідача адвокатські витрати в сумі 700,00 грн.; витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу просить покласти на відповідача.

          Ухвалою Господарського суду АР Крим від 24.12.2009 р. позовну заяву прийнято до розгляду і порушено провадження у справі.

          03.02.2010 р. на адресу суду надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи документів на вимогу ухвали Господарського суду АР Крим від 24.12.2009 р. по справі № 2-23/238-2010.

          11.02.2010 р. до канцелярії суду представником позивача надане клопотання, яким позовні вимоги підтверджено. Позивач просить суд розглянути справу за наявними в ній документами без участі свого представника, в порядку ст. 75 ГПК України, у зв’язку із об’єктивними обставинами, що настали перед позивачем та фізичній неможливості прибути до Господарського суду АР Крим для участі у судовому засіданні.

          Представник позивача у судове засідання не з’явився, про час та місце слухання справи був проінформований належним чином – рекомендованою кореспонденцією, проте надіслав на адресу суду клопотання про розгляд справи без участі свого представника у зв’язку з неможливістю забезпечення його явки в судове засідання.

          Представник відповідача у судові засідання 28.01.2010 р. та 12.02.2010 р. не з’явився, про час та місце слухання справи був проінформований належним чином – рекомендованою кореспонденцією, проте на адресу суду поверталися конверти з поштовою відміткою – за зазначеною адресою не зареєстровано. Відповідач відзив на позовну заяву не надав.

          Тим самим судом згідно статті 43 Господарського процесуального кодексу України було надано можливість відповідачу захищати свої інтереси, але відповідач своїми правами не скористався.

          Відповідно до абз. 3, 4, 6 п. 3.6 Роз’яснення Вищого арбітражного суду України «Про деякі питання практики застосування господарського процесуального кодексу України» № 02-5/289 від 18.09.1997 р. особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. У разі нез'явлення представника відповідача за викликом господарського суду суд має право відкласти розгляд справи (стаття 77 ГПК), вжити заходів, передбачених пунктом 5 статті 83 ГПК або статтею 90 ГПК, чи прийняти рішення за відсутності цього представника.

          Справа розглядається за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

          Розглянувши матеріали справи, суд

Встановив :

16.10.2007 р. Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Вассма» (продавець) та Фермерське господарство «Назім-Вадим» (покупець) уклали договір купівлі-продажу № 94, відповідно до умов якого ним визначалися умови купівлі-продажу засобів захисту рослин (товар).

Згідно п. 11.1. договір діє з моменту його підписання обома сторонами до повного виконання сторонами обов’язків по ньому.

Відповідно до п. 2.1. договору, асортимент товару, його кількість, термін оплати та поставки, місце передачі товару визначаються у додатках, рахунках та накладних документах, що є невід’ємною частиною цього договору.

Пунктом 2.2. договору передбачено, що всі рахунки та накладні документи, що виписані в період дії даного договору є його невід’ємною частиною.

Пункт 3.1. вказує, що товар може передаватися продавцю партіями.

Право власності на товар, а також ризик випадкового знищення або пошкодження товару переходить до покупця після передачі товару та підписання відповідних документів (накладних), що свідчать про прийом покупцем товару (пункт 4.7. Договору).

Пункт 5.1. Договору зазначає, що покупець здійснює оплату партії товару за ціною, вказаною в додатку та вказаною в рахунку-фактурі, що може виписуватись продавцем.

Пунктом 5.3. договору встановлено, що оплата товару проводиться наступним чином: 100% від вартості товару згідно із додатком оплачується покупцем в строк до 10 липня 2008 р.

Відповідач, в порядку п. 6.1. договору, взяв на себе зобов'язання перед позивачем провести оплату за товар в строк та на умовах вказаних в п. 5 цього договору.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Частина 1 ст. 14 ЦК України передбачає, що цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Стаття 509 Цивільного кодексу України визначає поняття зобов'язання та підстави його виникнення. Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

          Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

          Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України).

          Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Позивач поставив відповідачеві товар на загальну суму 14207,71 грн., що підтверджується видатковими накладними: №68/150 від 19.10.2007 р. на суму 13641,34 грн. (згідно довіреності суворої форми звітності серії ЯНБ №054445 від 19.10.2007 р.); №68/10 від 08.02.2008 р. на суму 566,37 грн.

Фермерським господарством «Назім-Вадим» повернуто позивачеві частину товару на суму 8932,72 грн., що підтверджується накладною на повернення №ФС-323 від 24.11.2007 р. на суму 8366,35 грн. та накладною на повернення №ФС-Вз1157 від 01.06.2008 р. на суму 566,37 грн.

Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем відповідно договору купівлі-продажу № 94 від 16.10.2007 р. становить 5274,99 грн., підтверджена матеріалами справи, є непогашеною та підлягає стягненню з відповідача.

          Стаття 610 ЦК України зазначає, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

          У відповідності та в межах норм цивільного та господарського законодавства України, відповідачу згідно із умовами договору надавалася відстрочка щодо оплати вартості товару, (кінцевою датою проведення розрахунку за отриманий товар є 10 липня 2008 р.).

          Проте, відповідач до настання вказаної дати, оплати товару в повному обсязі не здійснив.

          Частина 2 ст. 524 ЦК України передбачає, що сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов'язання в іноземній валюті.

          У розумінні ч. 2 ст. 533 ЦК України, якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент з іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений Договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

          Відповідно до ст. 632 ЦК України, ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами (місцевого самоврядування).

          Так, відповідно до доповнення № 1 до договору № 94 від 16.10.2007 р. зазначено: якщо курс долара США на день оплати вище, ніж курс долара США на день підписання договору, сторони, для визначення суми, яка підлягає оплаті, використовують наступну формулу:

S= (A1/A2) * B,

де S – ціна на момент оплати;

В – ціна на момент підписання;

А2 – курс (НБУ) долара до гривні на день підписання договору;

А1 – курс (НБУ) долара до гривні на день перерахунку грошей.

          Позивач надав розрахунок розміру курсової різниці, який становить 3060,53 грн., розрахований вірно та підлягає стягненню з відповідача.

          Пунктом 8.1 договору передбачено, що за невиконання або неналежне виконання умов договору сторони несуть відповідальність згідно з чинним законодавством України.

          Відповідно до ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

          Згідно п. 8.3. договору, у випадку несвоєчасної оплати товару згідно п. 5.3. Договору, покупець зобов'язаний сплатити штраф в розмірі 10% від суми неоплаченого товару та пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу товару за кожен день прострочення.

          Пунктом 8.4. договору передбачено, що сторони, відповідно до ст. 259 ЦК України, домовились про те, що строк позовної давності щодо стягнення штрафних санкцій збільшується до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за даним договором.

Крім того судом встановлено, що сторони, відповідно до п. 6 ст. 232 ГК України, домовились про те, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язань за даним договором, здійснюється без обмеження строку.

Позивач просить стягнути пеню у розмірі 1725,91 грн. за період з 11.07.2008 р. по 15.12.2009 р. згідно розрахунку. Сума пені розрахована вірно та підлягає стягненню.

          Сума штрафу становить 527,49 грн., розрахована вірно та підлягає стягненню.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановлено індексу інфляції, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Нараховані позивачем у розрахунку інфляційні витрати у розмірі 849,27 грн. та 3% річних у розмірі 224,03 грн. є обґрунтованими та також підлягають стягненню з відповідача.

Позивачем також заявлена позовна вимога щодо стягнення оплати послуг адвоката у розмірі 700,00 грн.

Відповідно до статті 44 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов’язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов’язаних з розглядом справи.

Витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку встановленому Законом України «Про адвокатуру», дія вказаного закону поширюється тільки на осіб, які є адвокатами.

Поняття особи, яка є адвокатом наводиться в статті 2 Закону України «Про адвокатуру», котра зазначає, що адвокатом може бути громадянин України, який має вищу юридичну освіту, стаж роботи за спеціальністю юриста або помічника адвоката не менше двох років, склав кваліфікаційний іспит, одержав свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльності та прийняв Присягу адвоката України.

          Позивач надав суду копії договору № 01/9-ДПГ від 17.11.2009 р., укладений між позивачем та ТОВ «Незалежна юридична компанія» про надання правової допомоги, актів приймання-передачі за вказаним договором, копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю № 3280, платіжне доручення № 4203 від 18.11.2009 р. про оплату за надання послуг згідно договору № 01/9-ДПГ від 17.11.2009 р.

          Вказані документи підтверджують факт надання відповідних послуг адвокатом позивачу у зв’язку з невиконанням відповідачем своїх зобов’язань та вартість вказаних послуг становить 700,00 грн., тому ця сума теж підлягає стягненню з відповідача.

Державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають стягненню з відповідача відповідно до вимог ст. 49 ГПК України.

З огляду на викладене та керуючись ст.ст. 49, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу Україні, суд

ВИРІШІВ:

1.          Позов задовольнити.

2. Стягнути з Фермерського господарства «Назім-Вадим» (97122, АР Крим, Нижньогірський район, с. Якимівка, вул. Лугова, 43; п/р 260064389 в КРФ Ват «Райффайзен Банк Аваль», МФО 324021, код ЄДРПОУ 30119557) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Вассма» (03134, м. Київ, вул. Симиренка, 12Б, кв. 67; п/р 26002010031008 в ВАТ «Укрексімбанк» в м. Києві, МФО 322313, код ЄДРПОУ 33937992) 5274,99 грн. основної заборгованості, 3060,53 грн. курсової різниці, 527,49 грн. штрафу, 1725,91 грн. пені, 224,03 грн. 3% річних, 849,27 грн. індексу інфляції; 700,00 грн. адвокатських витрат, 150,00 грн. державного мита, 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Доброрез І.О.