Ухвала суду № 103192308, 03.02.2022, Оболонський районний суд міста Києва

03.02.2022 Справа № 756/4482/16-ц

Справа № 756/4482/16-ц

Провадження №2-п/756/6/22

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 лютого 2022 року Оболонський районний суд м. Києва у складі: головуючого судді Тихої О.О., за участю секретаря судового засідання Кренджеляк А.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві заяву представника відповідача - адвокатаПридувалова Василя Вадимовича про перегляд заочного рішення від 22.07.2021 у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «МАН КОМПЛЕКС» до ОСОБА_1 про виселення без надання іншого житлового приміщення,

У С Т А Н О В И В:

Заочним рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 22.07.2021 позовні вимоги ТОВ «МАН КОМПЛЕКС» про виселення без надання іншого житлового приміщеннязадоволені, ухвалено виселити ОСОБА_1 з квартири АДРЕСА_1 без надання іншого житлового приміщення та стягнути з останнього суму судових витрат.

08.09.2021 представник відповідача - адвокат Придувалов В.В. подав заяву про перегляд заочного рішення, в якій просив поновити строк на подання заяви про перегляд заочного рішення по справі №756/4482/16-ц; скасувати заочне рішення Оболонського районного суду м. Києва від 22.07.2021 та призначити справу до розгляду в порядку загального позовного провадження.

В обґрунтування своїх вимог зазначив, що у провадженні Оболонського районного суду м. Києва перебувала цивільна справа за первісним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «МАН КОМПЛЕКС» до ОСОБА_1 про виселення без надання іншого житлового приміщення та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до приватного акціонерного товариства "Київміськбуд-1", товариства з обмеженою відповідальністю "МАН КОМПЛЕКС", Оболонської районної в м. Києві державної адміністрації, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: товариство з обмеженою відповідальністю "Творча майстерня "Вісак", товариство з обмеженою відповідальністю "Сучасний дім-1", товариство з обмеженою відповідальністю "Комерційно-виробнича фірма "Ольвіта", про визнання права власності на нерухоме майно, визнання незаконним розпорядження та визнання недійсним свідоцтва про право власності на нерухоме майно.

22.07.2021 судом було постановлено ухвалу про залишення без розгляду зустрічного позову ОСОБА_1 до приватного акціонерного товариства «Київміськбуд-1», товариства з обмеженою відповідальністю «МАН КОМПЛЕКС», Оболонської районної в м. Києві державної адміністрації, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: товариство з обмеженою відповідальністю «Творча майстерня «Вісак», товариство з обмеженою відповідальністю «Сучасний дім-1», товариство з обмеженою відповідальністю "Комерційно-виробнича фірма «Ольвіта», про визнання права власності на нерухоме майно, визнання незаконним розпорядження та визнання недійсним свідоцтва про право власності на нерухоме майно.

У цей же день, 22.07.2021 судом було ухвалено оскаржуване заочне рішення, яким задоволено первісний позов.

Представник відповідача зазначає, що про існування вказаної ухвали та рішення він дізнався з Єдиного реєстру судових рішень, після чого він отримав вказані документи 06.09.2021.

Представник відповідача вказує, що з ухваленим заочним рішенням він не погоджується, оскільки, на його думку, рішення ухвалено без дослідження та врахування усіх обставин справи, а також доказів, поданих ОСОБА_1 , оскільки всупереч нормам процесуального права, судом було передчасно на стадії підготовчого провадження винесено ухвалу про залишення зустрічного позову без розгляду, що позбавило відповідача можливості надати свої пояснення, клопотання, заперечення, тощо.

З урахуванням наведеного просить скасувати заочне рішення суду від 22.07.2021 та призначити справу до розгляду у загальному порядку.

Заявник у судове засідання не з`явився, надав суду заяву про розгляд справи за його відсутності, в якій зазначив, що вимоги, викладені у заяві підтримує у повному обсязі та просить їх задовольнити.

Представник позивача - ТОВ «МАН КОМПЛЕКС`у судове засідання надав заяву про розгляд справи за його відсутності, в якій зазначив, що заперечує проти скасування заочного рішення та вважає заяву про його перегляд необґунтованою, а отже такою, що не підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 287 ЦПК України, неявка осіб, належним чином повідомлених про час і місце засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Суд, ознайомившись з заявою про перегляд заочного рішення, матеріалами цивільної справи №756/4482/16-ц, приходить до наступного.

Судом встановлено, у березні 2016 року ТОВ «МАН КОМПЛЕКС» звернулося до Оболонського районного суду м. Києва з позовом до ОСОБА_1 про виселення без надання іншого житлового приміщення.

У травні 2016 року ОСОБА_1 звернувся з зустрічним позовом до ПрАТ «Київміськбуд-1», ТОВ «МАН КОМПЛЕКС», Оболонської районної в м. Києві державної адміністрації, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ТОВ «Творча майстерня «Вісак», товариство з обмеженою відповідальністю «Сучасний дім-1», товариство з обмеженою відповідальністю «Комерційно-виробнича фірма «Ольвіта», про визнання права власності на нерухоме майно, визнання незаконним розпорядження та визнання недійсним свідоцтва про право власності на нерухоме майно.

У судові засідання, призначені на 30.06.2021 року на 17 год. 00 хв. та 22.07.2021 року 16 год. 00 хв., позивач за зустрічним позовом та його представники не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялись, у зв`язку з чим, ухвалою Оболонського районного суду міста Києва від 22.07.2021 року зустрічний позов залишено без розгляду.

Заочним рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 22.07.2021 позовні вимоги ТОВ «МАН КОМПЛЕКС» до ОСОБА_1 про виселення без надання іншого житлового приміщення задоволені, ухвалено виселити ОСОБА_1 з квартири АДРЕСА_1 без надання іншого житлового приміщення та стягнути з останнього суму судових витрат.

Відповідно до ст. 284 ЦПК України, заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

З матеріалів справи вбачається, що відомості щодо отримання відповідачем заочного рішення Оболонського районного суду м. Києва від 22.07.2021 по цивільній справі №756/4482/16-ц у справі відсутні. 13.09.2021 представник ОСОБА_1 - адвокат Придувалов В.В. ознайомився з матеріалами справи. Як зазначає у заяві про скасування заочного рішення представник відповідача - адвокат Придувалов В.В. про існування рішення суду він дізнався з Єдиного реєстру судових рішень, до цього про ухвалення заочного рішення відповідачу та його представнику було не відомо, вказане рішення він не отримував. При цьому, заяву про поновлення строку на подання заяви про перегляд заочного рішення подано представником відповідача08.09.2021. Враховуючи викладені обставини, а також те, що вказану заяву подано з дотриманням двадцятиденного строку, визначеного ст. 284 ЦПК України, суд приходить до висновку про поновлення відповідачу строку на подання заяви про перегляд заочного рішення суду.

Згідно п. 3 ч. 2 ст. 285 ЦПК України, у заяві про перегляд заочного рішення повинно бути зазначено обставини, що свідчать про поважність причин неявки в судове засідання та (або) неповідомлення їх суду, а також причин неподання відзиву, і докази про це.

Так, поважними причинами неявки можуть бути хвороба, тривале відрядження, інші обставини, що об`єктивно перешкоджають явці до судового засідання, які, безумовно, повинні бути підтверджені документально відповідними доказами, тобто, повинні додаватися до заяви про перегляд заочного рішення. Крім того, відповідач має подати документи, що свідчать про неможливість повідомити суд про причини неявки у судове засідання.

Як вбачається з матеріалів цивільної справи, відповідач про час та місце розгляду справи повідомлявся у встановленому законом порядку, про що свідчить його особиста участь у судових засіданнях під час розгляду вказаної справи. Судові повістки про виклик в судові засідання, призначені на 30.06.2021 та 22.07.2021, були направлені рекомендованим листом з повідомленням про врученняна адресу відповідача: АДРЕСА_2 , разом з тим, вказані поштові відправлення були повернуті відправнику з позначкою «адресат відсутній за вказаною адресою» (трекінг відправлення 0420700281794 та 04207000311545).

Крім того, судові повістки про виклик в судові засідання, призначені на 30.06.2021 року та 22.07.2021 року, надсилались адвокатському об`єднанню «Незалежна колегія адвокатів» та його керівнику Придувалову В.В. за адресою, за місцемзнаходження вказаного адвокатського об`єднання: м. Київ, вул. Маршала Тимошенка, 2-Л, оф. 3. Як вбачається, з матеріалів справи, адресат отримав вказані повістки, отже, був обізнаний про дати судових засідань.

Додатково судові повістки на вказані дати також надсилались адвокату Чепурнову Ю.О. за адресою, яку він вказував у договорі про надання правової допомоги та клопотаннях, які маються в матеріалах справи, проте вони були повернуті адресату з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».

Таким чином, судові повістки, а також усі процесуальні документи відповідно до вимог чинного законодавства були відправлені відповідачу за місцем його реєстрації, а також його представникам за адресою здійснення їх професійної діяльності.

При цьому, суд враховує правові позиції, викладені у постанові Великої палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №800/547/17, постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 18.03.2021 у справі №911/3142/19, згідно з якими направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважити повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а отже, здійснення судом всіх можливих спроб для повідомлення позивача про наявність відповідного позову до нього.

Відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», українські суди при вирішенні справ застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основних свобод (далі - Конвенція), встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Ратифікуючи Конвенцію, Україна взяла на себе обов`язки гарантувати кожній особі права та свободи, закріплені в Конвенції, включаючи право на справедливий судовий розгляд протягом розумного строку.

Поняття справедливого судового розгляду передбачає можливість для особи, яка є стороною по справі, бути присутньою на засіданні. Ця можливість випливає із об`єкта і цілі ст. 6 ЄСПЛ, оскільки здійснення прав, гарантованих ст. 6 Конвенції, передбачає можливість вказаної особи бути вислуханою, а також необхідність перевірити точність її тверджень і співставити їх з матеріалами судової справи.

Разом з тим, керуючись практикою Європейського суду з прав людини, суд виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції в праві встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. З цього приводу прецедентним є рішення Європейського суду з прав людини у справі «Круз проти Польщі» від 19.06.2001 року. У вказаному Рішенні зазначено, що право на суд не є абсолютним, воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.

З аналізу зазначених норм Конвенції та практики ЄСПЛ вбачається, що питання про порушення ст. 17 Конвенції, яка закріплює один із основоположних принципів Конвенції принцип неприпустимості зловживання правами, може поставати лише у сукупності з іншою статтею Конвенції, положення якої у конкретному випадку дають підстави для висновку про зловживання особою наданим їй правом та потребою з боку держави регулювання доступу до суду.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Принцип добросовісності передбачає необхідність сумлінної та чесної поведінки суб`єктів при виконанні своїх юридичних обов`язків і здійсненні своїх суб`єктивних прав. Добросовісність при реалізації прав і повноважень втілюється у неприпустимості зловживання правом, яку зазвичай виводять із конституційних положень, згідно з якими здійснення прав та свобод людини не повинне порушувати права та свободи інших осіб.

Викладене свідчить про те, що суд виконав покладений на нього обов`язок повідомити учасників про дату, час та місце розгляду справи, а відповідач, будучи належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи, не скористався своїм правом взяти участь у судовому засіданні, не подав належних та допустимих доказів на підтвердження поважності причин своєї неявки, тощо.

Крім того, вказані обставини вже були предметом дослідження під час постановлення ухвали про залишення зустрічного позову ОСОБА_1 без розгляду, а також під час апеляційного розгляду скарги представника відповідача на вказану ухвалу.

Згідно зі ст.288 ЦПК України заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з`явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Використання законодавцем в конструкції даної статті сполучника "і" дозволяє зробити висновок, що для скасування заочного рішення необхідно не лише встановити поважність причин неявки відповідача в судове засідання, в якому було ухвалене заочне рішення, а й те, щоб його аргументи щодо обставин справи впливали на правильне її вирішення. Лише за сукупності цих двох умов можна говорити про наявність підстав для скасування заочного рішення і призначення справи для розгляду в загальному порядку.

Таким чином, розглядаючи другу умову для скасування заочного рішення суд виходить з того, що відповідно до ст. 288 ЦПК України відповідач у своїй заяві про перегляд заочного судового рішення повинен зазначити такі обставини та такі докази на їх підтвердження, що якби вони були відомі суду при ухваленні заочного рішення, суд прийшов би до іншого висновку, ухвалив би принципово інше рішення.

Водночас, з`ясування причин неявки не може бути підставою для скасування заочного рішення. Для цього відповідач має вказати докази, які мають значення для справи, та можуть привести до ухвалення рішення, протилежного заочному повністю або частково, або до його зміни. Тобто, якщо б ці докази були відомі суду при розгляді справи, то у справі було б ухвалено інше рішення.

Наявність вищенаведених обставин повинна бути у їх сукупності, при відсутності хоча б однієї з них, заочне рішення скасуванню не підлягає.

Заявник як на одну з підстав для скасування заочного рішення посилається на те, що воно було ухвалено без дослідження та врахування усіх обставин справи, а також доказів, поданих ОСОБА_1 , у зв`язку з тим, що судом усупереч нормам процесуального права, було передчасно на підготовчому судовому засіданні постановлено ухвалу про залишення зустрічного позову без розгляду, що позбавило відповідача можливості надати свої пояснення, клопотання, заперечення, тощо.

Разом з тим, під час апеляційного розгляду скарги представника відповідача - адвоката Придувалова В.В. Київським апеляційним судом було встановлено, що 16.09.2020 року Оболонський районний суд міста Києва своєю протокольною ухвалою закрив підготовче провадження по справі та призначив справу до судового розгляду по суті справи, отже обставини, на які посилався представник відповідача не знайшли свого підтвердження, у зв`язку з чим, Київський апеляційний суд дійшов висновку про законність та обґрунтованість ухвали Оболонського районного суду від 22.07.2021 про залишення зустрічного позову ОСОБА_1 без розгляду.

При цьому, інші підстави для скасування заочного рішення представником відповідача не наведені.

Крім того, у відповідність до ч. 4 ст.10 ЦПК України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Так, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Желтяков проти України» від 09 червня 2001 року, зазначено, що право на справедливий розгляд судом, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися в контексті Преамбули Конвенції, яка, серед іншого, проголошує верховенство права як частину спільного спадку Договірних Держав. Одним із основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який, interalia, вимагає, щоб, коли суди остаточно вирішили питання, їхнє рішення не ставилось під сумнів (рішення суду у справі «Брумареску проти Румунії» (Brumarescu v. Romania) [ВП], №28342/95, п. 61, ECHR1999-VII).

Цей принцип передбачає повагу до остаточності судових рішень та наполягає на тому, щоб жодна сторона не могла вимагати перегляду остаточного та обов`язкового судового рішення просто задля нового розгляду та постановлення нового рішення у справі. Відступи від цього принципу є виправданими лише тоді, коли вони обумовлюються обставинами суттєвого та неспростовного характеру (рішення у справі «Рябих проти Росії» (Ryabykh v. Russia), № 52854/99, п. 52, ECHR 2003-Х).

Так, Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод наголошує, що термін «строк на оскарження рішення», що є звичайним явищем у національних законодавствах держав учасників Конвенції, виконує кілька завдань, в тому числі забезпечує юридичну визначеність та остаточність, запобігаючи порушенню прав відповідачів та позивачів, які можуть трапитись після прийняття судом рішення (пункт 570 рішення від 20 вересня 2011 року за заявою № 14902/04 у справі «ВАТ «Нафтова компанія «Юкос» проти Росії»; пункт 51 рішення від 22 жовтня 1996 року за заявами № 22083/93, 22095/93 у справі «Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства»).

У відповідності до ч. 3 ст. 287 ЦПК України суд може своєю ухвалою за результатами розгляду заяви про перегляд заочного рішення залишити заяву без задоволення або скасувати заочне рішення і призначити справу до розгляду за правилами загального чи спрощеного позовного провадження.

Таким чином, суд вважає, що пояснення та докази, на які посилається в своїй заяві представник відповідача, не мають істотного значення для правильного вирішення справи, оскільки доводи заявника зводяться лише до правової позиції відповідача щодо предмету спору.

З урахуванням того, що заявник не надав як доказів поважності неприбуття в судові засідання, так і доказів, які б мали істотне значення для правильного вирішення справи і вплинули б на рішення суду, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення заяви.

Частиною 4 ст.287 ЦПК України передбачено, що у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 284-288 ЦПК України, cуд

ПОСТАНОВИВ:

Поновити представнику відповідача - адвокату Придувалову Василю Вадимовичу строк на подання заяви про перегляд заочного рішення суду.

Заяву представника відповідача - адвоката Придувалова Василя Вадимовича про перегляд заочного рішення від 22.07.2021 у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «МАН КОМПЛЕКС» до ОСОБА_1 про виселення без надання іншого житлового приміщення, залишити без задоволення.

Роз`яснити заявнику, що відповідно до пункту 4 статті 287 ЦПК України, у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя О.О. Тиха