Рішення № 10319026, 26.01.2010, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 313

РІШЕННЯ

Іменем України

26.01.2010Справа №2-24/796-2009

За позовом Відкритого акціонерного товариства "Укртелеком" (01030, м. Київ, бульвар Т. Шевченка, 18) в особі Кримської філії Відкритого акціонерного товариства "Укртелеком" ( 95000, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Р. Люксембург, 1, ідентифікаційний код 22235688)

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю Виробнича компанія "Кримтел" (95000, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Р. Люксембург, 11, ідентифікаційний код 20701466, МФО 384577)

Про стягнення 60 037,07 грн.

Суддя ГС АР Крим Г.Г. Колосова

ПРЕДСТАВНИКИ:

Від позивача – Мандзюк М.В., довіреність № 14067 від 29.12.2009 у справі.

Від відповідача – Гончаренко В.С., довіреність № 07-2008 від 01.07.2008 р. у справі.

Обставини справи: Відкрите акціонерне товариство "Укртелеком" в особі Кримської філії Відкритого акціонерного товариства "Укртелеком" звернулося до Господарського суду АР Крим з позовом до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю Виробнича компанія "Кримтел" про стягнення з відповідача на користь Відкритого акціонерного товариства "Укртелеком" суми заборгованості у розмірі 53577, 17 грн., пені у розмірі 5091, 37 грн., 3 % річних у розмірі 1368, 53 грн.

Позовні вимоги мотивовані невиконанням відповідачем умов договору оренди № 62/415-34 від 08.08.2006 р. в частині сплати орендної плати у розмірі 53577,17 грн., що стало підставою для звернення з позовом до суду про стягнення вказаної суми заборгованості у примусовому порядку.

Ухвалою Господарського суду АР Крим від 16 березня 2009 року провадження по справі було зупинено до розгляду Господарським судом АР Крим справи № 2-3/8630.1-2008 за заявою ТОВ ВК «Кримтел» про перегляд рішення господарського суду АР Крим від 21.06.2007 р. за нововиявленими обставинами про врегулювання розбіжностей, що виникли при укладенні договору № 62/415-34 від 08.08.2006 р.

Ухвалою Господарського суду АР Крим від 19 червня 2009 року провадження по справі поновлено за заявою Відкритого акціонерного товариства "Укртелеком".

Ухвалою Господарського суду АР Крим від 22 вересня 2009 року провадження по справі було зупинено до винесення рішення Вищім господарським судом України у справі № 2-3/8630.1-2009.

Ухвалою Господарського суду АР Крим від 12 листопада 2009 року провадження по справі було поновлено та розгляд справи призначено на 02 грудня 2009 року.

Відповідно до пояснень позивача 30.11.2009р. відповідачем відповідно до рахунку-акту № 09-3920 від 12.11.2009р. було здійснено платіж у розмірі 851,10 грн. та 01.12.2009р. на підставі рахунку-акту № 09-3920 від 12.11.2009р. відповідачем на користь Відкритого акціонерного товариства "Укртелеком" було сплачено 70892,80 грн.

14 грудня 2009 року від Відкритого акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Кримської філії Відкритого акціонерного товариства "Укртелеком" до Господарського суду АР Крим надійшла заява про збільшення позовних вимог, відповідно до якої позивач просить зобов’язати Товариство з обмеженою відповідальністю Виробнича компанія "Кримтел" усунути перешкоди в користуванні через незаконність зайняття частини майна Відкритого акціонерного товариства "Укртелеком" в стійці, розміщеній в «Кімнаті Споживачів», яка відноситься до СТП по вул. Горького, 33 в м. Сімферополь, шляхом повного її звільнення та стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Виробнича компанія "Кримтел" суму заборгованості у розмірі 2099,77 грн., пеню у розмірі 5114,17 грн., 3 % річних у розмірі 1993,46 грн., неустойку за користування річчю без правових підстав у розмірі 6235,09 грн.

Заявою від 26.01.2010 р. позивачем також були змінені позовні вимоги відповідно до яких позивач просить суд зобов’язати відповідача усунути перешкоди у користуванні, через незаконність зайняття частини майна позивача в стійці, розміщеній в «Кімнаті Споживачів», яка відноситься до СТП по вул. Горького, 33 в м. Сімферополі, шляхом повного її звільнення, а також стягнути з відповідача 5114,17 грн. пені та 1993,46 грн. – 3 % річних, 12297,95 грн. неустойки за користування річчю без правових підстав.

У судовому засіданні 26.01.2010 р. позивач наполягав на розгляді та задоволенні вимог, викладених у заяви від 26.01.2010 р.

Ухвалою господарського суду АР Крим від 26.01.2010 р. суд прийняв заяву позивача про зміну позовних вимог в частині зменшених позовних вимог щодо стягнення з відповідача 5114,17 грн. пені та 1993,46 грн. – 3 % річних, відносно додаткових позовних вимог щодо зобов’язання відповідача усунути перешкоди у користуванні, через незаконність зайняття частини майна позивача в стійці, розміщеній в «Кімнаті Споживачів», яка відноситься до СТП по вул. Горького, 33 в м. Сімферополі, шляхом повного її звільнення та стягнення 12297,95 грн. неустойки суд залишив заяву без розгляду.

Відповідач проти позову заперечував з мотивів, викладених у відзиві на позов. Так, відповідач посилається на те, що оскільки договір на підставі якого стягується заборгованість, був укладений сторонами на підставі рішення суду, яке у подальшому переглядалось за нововиявленими обставинами, враховуючи довготривалість розгляду справи відносно умов договору, відповідач після залишення в силі рішення суду сплатив у повному обсязі суму заборгованості, та вважає, що його слід звільнити від сплати пені та 3 % річних. Щодо вимог про звільнення приміщення, відповідач посилається на те, що сторони мали намір укласти новий договір оренди, але оскільки після виникнення розбіжностей щодо його умов позивач не звернувся до суду для врегулювання розбіжностей, відповідач вважає, що новий договір оренди діє, а тому користування майном позивача з боку відповідача здійснюється на законних підставах.

Розгляд справи відкладався в порядку ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, строк розгляду справи був продовжений в порядку ст. 69 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ :

Рішенням господарського суду АР Крим від 15.05-21.06.2007 р. у справі № 2-3/15838-2006 позовні вимоги ТОВ ВК «Кримтел» до ВАТ «Укртелеком в особі Кримської філії про врегулювання розбіжностей, що виникли при укладенні договору оренди нерухомого майна (встановлення обладнання, устаткування та інших спеціальних пристроїв) за № 62/415-34 від 08.08.2006 р. були задоволені частково (а.с.18-19, том 1). Зазначене рішення залишено без змін постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 16.08.2007 р. (а.с.19-21, том 1).

На підставі зазначеного рішення між ВАТ "Укртелеком" в особі Кримської філії ВАТ "Укртелеком" (Орендодавець) та ТОВ ВК «Кримтел» (Орендар) був укладений договір оренди нерухомого майна (встановлення обладнання, устаткування, та інших спеціальних пристроїв) на наступних умовах.

Так, відповідно до п. 1.1 договору, прийнятого у редакції ВАТ «Укртелеком», Орендодавець передає, а Орендар бере у строкове платне користування частини майна – 10 юнітів у стійці, розміщеної в «Кімнаті Споживачі», яка відноситься до СТП, 1- го поверху будинку ЦТЕ МТТЗ (далі – майно), розташованого за адресою: м. Сімферополь, вул.. Горького, 33, ВАТ «Укртелеком» Кримська філія ЦТЕ МТТЗ, для встановлення обладнання.

Передача Орендареві майна в користування здійснюється одночасно з підписанням уповноваженими представниками Сторін акта приймання – передачі майна, яке вказано в п. 1.1 цього Договору, але не пізніше 3 днів з моменту підписання сторонами Договору (п. 2.1 Договору).

Орендна плата встановлюється за домовленістю сторін (за договірною ціною) на підставі внутрішніх нормативних актів та перераховується Орендарем в безготівковому порядку на розрахунковий рахунок Орендодавця не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим, згідно з рахунками, які виставляються Орендодавцем не пізніше 10 числа місяця, що настає за розрахунковим. Датою початку оплати вважається дата приймання – передачі майна, що вказано у додатку № 1 (п. 3.1Договору).

Орендна плата за користування майном, у відповідності до фіксованого розміру місячної орендної плати становить 150 грн. з ПДВ за 1 кв.м. приміщення, розташованого в «Кімнаті споживачів», яка відноситься до СТП. Орендна плата за перший місяць оренди становить 150,00 грн. з ПДВ (20%) (п. 3.2 Договору).

Розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування розміру місячної орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць, за винятком випадків дефляції (п. 3.2.1 Договору)

Згідно з п. 3.4 договору, Орендар оплачує витрати на утримання майна та вносить плату за комунальні послуги окремо в строк, зазначений у п. 3.1 договору, згідно з розрахунками Орендодавця. Суми компенсації на утримання майна (комунальні, пускові, адміністративні, операційні, загальногосподарські витрати, тощо) у разі оренди нерухомого майна при розміщенні обладнання електрозв’язку, та ін., нараховується у розмірі 10 % від суми орендної плати (15,00 грн.).

Згідно з п. 6.1.3 договору, Орендар зобов’язався своєчасно та у повному обсязі вносити орендну плату та інші платежі, передбачені цим Договором.

Цей договір про оренду 10 юнітів у шафі/ стійці набирає чинності з дати його підписання Сторонами і діє протягом року, з 08.08.2006 р. по 08.07.2007 р. у разі, коли протягом місяця після закінчення строку дії договору жодна зі сторін письмово не повідомить про його розірвання, договір вважається продовженим на той же термін, на тих же умовах. У разі отримання протягом місяця після закінчення строку дії договору письмового повідомлення однієї із Сторін, договір вважається розірваним після перебігу 30 діб з моменту отримання повідомлення. Сторони зобов’язані протягом 20 днів після закінчення строку дії цього договору здійснити остаточний розрахунок за ним (п. 12.1 Договору).

Судом встановлено, що на час звернення з позовом до суду договір продовжував свою дію, про що сторони договору не заперечують.

З матеріалів справи вбачається, що на виконання умов договору позивачем було передано, а відповідачем прийнято приміщення відповідно до п. 1.1 договору оренди, про що свідчить підписаний обома сторонами акт приймання – передачі від 08.08.2006 р. (а.с. 15, на зворотному боці, том 1).

Відповідно до ч. 1 ст. 795 Цивільного кодексу України передання наймачеві будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) оформлюється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту починається обчислення строку договору найму, якщо інше не встановлено договором.

З матеріалів справи вбачається, що за період з жовтня 2007 р. по грудень 2009 р. позивачем були виставлені рахунки на сплату відповідачем орендних платежів, відшкодування комунальних послуг, споживання електроенергії на загальну суму 79298,34 грн., які відповідачем на час звернення до суду сплачені не були, що стало підставою для звернення з позовом до суду про стягнення заборгованості у примусовому порядку (а.с. 30-57, том 1).

Згідно з частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічне положення міститься в частині 1 статті 193 Господарського кодексу України, якою визначено, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання— відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України договір є обов’язковим для виконання сторонами Договору.

Відповідно до статті 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Суд зазначає, що під час розгляду даної справи у провадженні господарського суду розглядалася справа № 2-3/8630.1-2008 за заявою ТОВ ВК «Кримтел» про перегляд рішення господарського суду АР Крим від 21.06.2007 р. за нововиявленими обставинами про врегулювання розбіжностей, що виникли при укладенні договору № 62/415-34 від 08.08.2006 р. в частині встановлення одиниці виміру об’єкту оренди та розміру орендної плати.

Постановою Вищого господарського суду України від 03.11.2009 р. у справі № 2-3/8630,1-2008 рішення господарського суду АР Крим від 15.05-21.06.2007 р. залишено в силі.

У зв’язку з чим, як посилався відповідач у судових засідання та у відзиві на позов, ним в процесі розгляду справи було сплачено у повному обсязі суму заборгованості з орендних платежів у розмірі 792198,34 грн. протягом червня 2009 р., грудня 2009 р., а також у січні 2010 р.

У судовому засіданні позивач підтвердив, що зазначена сума була зарахована ним у рахунок сплати орендних платежів за період з жовтня 2007 р. по грудень 2009 р., а також по рахунку від 30.11.2009 р. на суму 2099,77 грн.

За такими обставинами суд приходить до висновку, що відповідачем було сплачено у повному обсязі суму заборгованості з орендних платежів, що утворилась протягом жовтня 2007 р. по грудень 2009 р. у розмірі 55676,94 грн. в процесі розгляду справи.

Зазначене стало підставою для зменшення розміру позовних вимог позивачем, якій відповідно до заяви від 26.01.2010 р. просить суд стягнути з відповідача 5114,17 грн. пені та 1993,46 грн. – 3 % річних.

Зменшення позовних вимог в цій частині були прийняті судом до розгляду.

Статтею 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як було встановлено судом, відповідачем були порушені умови договору щодо повної та своєчасної сплати орендних платежів.

Перевіривши розрахунок 3 % річних, нарахованих по кожному рахунку де мале місце прострочення платежу, суд визначає його обґрунтованим та таким, що відповідає встановленим обставинам справи.

Таким чином, вимоги позивача про стягнення з ТОВ Виробнича компанія "Кримтел" 3 % річних у розмірі 1993,46 грн. за загальний період з 21.11.2007 р. по 01.12.2009 р. суд визнає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Суд вважає за необхідним зазначити, що згідно ст. 625 Цивільного кодексу України грошове зобов’язання складається також із грошової суми, яку боржник зобов’язаний сплатити кредитору і на інших, крім цивільно-правового договору, підставах, що передбачені цивільним законодавством, у зв’язку з чим грошовими зобов’язаннями боржника перед кредитором є грошова сума, що визначена з урахуванням трьох процентів річних, тобто річні є платою за користування коштами, що не були своєчасно сплачені боржником і вказані нарахування не можуть розцінюватися як відповідальність за порушення зобов’язань.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача 5114,17 грн. пені.

В пункті 8.2 Договору оренди сторони передбачили, що за несвоєчасне перерахування орендної плати, оплати за комунальні послуги та інших витрат за договором Орендар сплачє Орендодавцю пеню від суми простроченого платежу в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який стягується пеня, починаючи з 21 числа місяця, що настає за розрахунковим.

Виходячи із вказаного положення договору позивачем заявлена до відшкодування сума пені у сумі 5114,17 грн., розрахована за кожний календарний місяць де мало місце прострочення сплати орендних платежів впродовж жовтня 2007 р. по грудень 2009 р. за загальний період з 21.11.2007 р. по 20.07.2009 р.

Частиною 1 статті 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов’язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Згідно з частиною 1 статті 548 Цивільного кодексу України виконання зобов’язання (основного зобов’язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. Під неустойкою, відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України розуміється грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов’язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Отже, види забезпечення виконання зобов’язань є спеціальними мірами майнового характеру, які стимулюють належне виконання зобов’язання боржником шляхом встановлення додаткових гарантій задоволення вимог кредитора, а тому забезпечення виконання зобов’язань будь-яким з видів, передбачених статтею 546 Цивільного кодексу України, також створює зобов’язувальні правовідносини між кредитором та боржником.

Відповідно до частини 1 статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання. Згідно з частиною 6 статті 231 Господарського кодексу України, штрафні санкції за порушення грошових зобов’язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Згідно частини 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Оскільки при розгляді справи судом була встановлена наявність прострочення з боку відповідача щодо оплати орендних платежів, суд визнає вимоги позивача щодо стягнення з відповідача пені обґрунтованими.

Розглянувши розрахунок пені судом встановлено, що розрахунок здійснений у відповідності зі чинним законодавством, встановленим обставинами справи, а тому заявлена до відшкодування пеня у розмірі 5114,17 грн. підлягає задоволенню та стягненню з відповідача.

У запереченнях на позов відповідач посилається на те, що оскільки питання щодо розміру орендної плати довготривало розглядалося судом, ним не сплачувалась орендна плата, але після вирішення справи по суті ним повністю було сплачено суму орендної плати, у зв’язку з чим відповідач просить суд звільнити його від сплати пені та 3 % річних.

Суд зазначені заперечення до уваги не приймає, оскільки оскарження пунктів договору оренди щодо встановлення розміру орендної плати при наявності встановленого факту користування цим майном на підставі договору, не звільніє відповідача від обов’язку сплачувати орендну плату. Зменшення чи звільнення від сплати 3 % річних не передбачено чинним законодавством.

Державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

Судом встановлено, що причиною зменшення позовних вимог позивачем є сплата заборгованості ТОВ Виробнича компанія "Кримтел" після надходження позову до суду, тобто при пред’явленні позову право позивача у цій частині було порушено. Тому державне мито у розмірі 627,84 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 118,00 грн. підлягають стягненню з ТОВ Виробнича компанія "Кримтел" відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ст. 47 Господарського процесуального кодексу України державне мито підлягає поверненню у випадках і в порядку, встановлених законодавством.

Згідно ст. 8 Декрету Кабінету міністрів України «Про державне мито» від 21 січня 1993 року N 7-93 зі змінами та доповненнями сплачене державне мито підлягає поверненню частково або повністю у випадку внесення мита в більшому розмірі, ніж передбачено чинним законодавством.

Відповідно до підпункту ”а” пункту 2 статті 3 Декрету Кабінету міністрів України «Про державне мито» від 21 січня 1993 року N 7-93 зі змінами та доповненнями із заяв майнового характеру, що подаються до господарських судів, встановлена ставка державного мита у розмірі 1 відсотка ціни позову, але не менше 6 неоподаткованих мінімумів доходів громадян (102 грн.) і не більше 1500 неоподаткованих мінімумів доходів громадян (25500 грн.).

Як вбачається з позовної заяви із урахуванням змін позовних вимог, позивач просив суд стягнути з відповідача 62784,57 грн., у тому числі 55676,94 грн. основного боргу, 5114,17 грн. пні та 1993,46 грн. 3 % річних.

Так 1 відсоток від вказаної суми становить 627,84 грн., тоді як з платіжних доручень № 244 від 05.02.2009 р. та № 16264 від 27.11.2009 р., доданих до матеріалів справи, вбачається, що держмито сплачено у загальному розмірі 875,98 грн.

Отже, сума зайве сплаченого державного мита у розмірі 248,14 грн. підлягає поверненню Кримській філії Відкритого акціонерного товариства "Укртелеком" .

У судовому засіданні були оголошені вступна та резолютивна частини рішення згідно зі статтею 85 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складений та підписаний у відповідності до вимог статті 84 Господарського процесуального кодексу України 01.02.2010 р.

З урахуванням викладеного, керуючись статями 33, 34, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Виробнича компанія "Кримтел" (95000, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Р. Люксембург, 11, ідентифікаційний код 20701466) на користь Відкритого акціонерного товариства "Укртелеком" (01030, м. Київ, бульвар Т. Шевченка, 18) в особі Кримської філії Відкритого акціонерного товариства "Укртелеком" ( 95000, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Р. Люксембург, 1, ідентифікаційний код 22236588; р/р 260064839, МФО 324021 КРД «Райффайзен Банк Аваль») 5114,17 грн. пені, 1993,46 грн. 3 % річних, 627,84 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          Повернути з Державного бюджету України (р/р 31115095700002; Одержувач – Державний бюджет м. Сімферополя; Код платежу – 22090200 ; ЄДРПОУ – 34740405; Банк – ГУ ДКУ в АРК м. Сімферополь; МФО 824026) на користь Кримської філії Відкритого акціонерного товариства "Укртелеком" ( 95000, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Р. Люксембург, 1, ідентифікаційний код 22235688) 248,14 грн. зайве сплаченого державного мита платіжним дорученням № 244 від 05.02.2009 р.

Видати накази після набуття судовим рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Колосова Г.Г.