Ухвала суду № 103185225, 21.01.2022, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

21 січня 2022 року Справа № 160/22907/21 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Голобутовського Р.З., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови,

ВСТАНОВИВ:

22.11.2021 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Державної служби України з безпеки на транспорті (пр-т Перемоги, буд. 14, м. Київ, 03135, код ЄДРПОУ 39816845), у якій просить:

- визнати протиправною та скасувати постанову від 05.11.2021 року ВМ № 00000897 про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місцезнаходження юридичної особи) на території України на суму штрафних санкцій 8500,00 грн.

В обґрунтування позовної заяви зазначено, що позивач вважає вказану постанову винесеною з порушенням вимог чинного законодавства, оскільки відповідачем не було враховано, що позивач перевозив наливний вантаж, який за своїми фізичними властивостями є рідким та подільним вантажем. Зазначає, що вказаний вантаж наливом розміщувався в спеціалізованій харчовій цистерні напівпричіпу та під час перевезення постійно переміщується по всім осям такого транспортного засобу, а тому його маса не є сталою у різних точках автомобіля під час руху. Тому зважування, проведене 13.10.2021 року за допомогою технічних засобів WAG-WIM35 зав. № 3 не дозволяє врахувати перерозподіл тиску на осі, зсув центру ваги при нахилі навісного обладнання при заїзді на платформу ваг, коли починається рівномірний рух рідкого вантажу, що в свою чергу не дає можливості за відсутності відповідної методики зважування з достовірністю встановити, що перевезення вантажу здійснювалось з перевищенням вагових обмежень. На думку позивача, оскаржувана постанова є протиправною та підлягає скасуванню.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.12.2021 року відкрито провадження у адміністративній справі; справу №160/22907/21 призначено до розгляду за правилами спрощеного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Сторони належним чином повідомлені про розгляд справи Дніпропетровським окружним адміністративним судом, що підтверджується матеріалами справи.

23.12.2021 року Державною службою України з безпеки на транспорті на офіційну електронну адресу суду направлено клопотання про зміну підсудності спору, в якому просить передати адміністративну справу №160/22907/21 до місцевого загального суду як адміністративного суду.

Розглядаючи вказане клопотання, судом встановлено наступне.

Позивач просить визнати протиправною та скасувати постанову від 05.11.2021 року ВМ № 00000897 про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місцезнаходження юридичної особи) на території України на суму штрафних санкцій 8500,00 грн.

Відповідно до п.п. 1-2 ч. 1 ст. 4 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір. Публічно-правовий спір - спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб`єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв`язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб`єкта владних повноважень або іншої особи.

Статтею 5 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Згідно з ч. 1 ст. 25 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративні справи з приводу оскарження індивідуальних актів, а також дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, які прийняті (вчинені, допущені) стосовно конкретної фізичної чи юридичної особи (їх об`єднань), вирішуються за вибором позивача адміністративним судом за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання (перебування, знаходження) цієї особи-позивача або адміністративним судом за місцезнаходженням відповідача, крім випадків, визначених цим Кодексом.

Отже, вказаною нормою передбачається право фізичної особи звернутися до адміністративного суду за зареєстрованим у встановленому законом порядку її місцем проживання (перебування, знаходження) або до адміністративного суду за місцезнаходженням відповідача, у тому випадку, якщо оскаржувані індивідуальні акти, дії чи бездіяльність суб`єктів владних повноважень прийняті (вчинені, допущені) стосовно цієї конкретної фізичної особи.

Водночас, ст. 20 Кодексу адміністративного судочинства України розмежовано предметну юрисдикцію між місцевими загальними як адміністративними судами та окружними адміністративними судами.

Так, згідно п. 1 ч. 1 ст. 20 Кодексу адміністративного судочинства України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.

Відповідно до положень ст.ст. 287-289 КУпАП постанову іншого органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення, постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі - у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими цим Кодексом.

Також ч.ч. 1, 2 ст. 286 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що адміністративна справа з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності вирішується місцевими загальними судами як адміністративними судами протягом десяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Позовну заяву щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).

З огляду на викладене, а саме, що предметом позову є скасування постанови суб`єкта владних повноважень про притягнення до адміністративної відповідальності у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, суд робить висновок, що дана справа предметно не підсудна Дніпропетровському окружному адміністративному суду та має розглядатися місцевим загальним судом як адміністративним, з урахуванням вимог територіальної підсудності, встановленої ст. ст. 25-26 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суд звертає увагу, що у зв`язку з тим, що загальними положеннями Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено вирішення питання про повернення позовної заяви позивачу для звернення до належного суду чи передачу справи до належного адміністративного суду у разі встановлення, що справа належить до предметної юрисдикції (підсудності) іншого суду, суд вважає за необхідне для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, застосувати аналогію закону щодо передачі адміністративної справи з одного адміністративного суду до іншого у разі порушення територіальної юрисдикції (підсудності) у відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 29 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 29 Кодексу адміністративного судочинства України суд передає адміністративну справу на розгляд іншого адміністративного суду, якщо при відкритті провадження у справі суд встановить, що справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

Згідно ч. 8 ст. 29 Кодексу адміністративного судочинства України передача адміністративної справи з одного суду до іншого на підставі відповідної ухвали, яка підлягає оскарженню, здійснюється не пізніше наступного дня після закінчення строку на оскарження такої ухвали, а в разі подання апеляційної скарги - після залишення її без задоволення.

Враховуючи те, що адміністративна справа №160/22907/21 не належить до предметної юрисдикції (підсудності) Дніпропетровського окружного адміністративного суду, наявні правові підстави для передачі адміністративної справи на розгляд до Ленінського районного суду м. Дніпропетровська (вул. Коробова, буд. 6, м. Дніпро, 49128) за фактичним місцем проживання позивача.

Керуючись ст.ст. 4, 5, 20, 25, 29, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України,

УХВАЛИВ:

Клопотання Державної служби України з безпеки на транспорті про передачу адміністративної справи № 160/22907/21 за позовною заявою за позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови за підсудністю – задовольнити.

Матеріали адміністративної справи №160/22907/21 за позовною заявою ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови передати до Ленінського районного суду м. Дніпропетровська (вул. Коробова, буд. 6, м. Дніпро, 49128).

Ухвала набирає законної сили в порядку ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена у строки встановлені ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Р.З. Голобутовський