Рішення № 103184925, 21.01.2022, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 січня 2022 року Справа № 160/22322/21

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі: головуючого - судді Кучми К.С., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін у письмовому провадженні адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІРМА «АДЕЛІЯ» до Дніпровської митниці про визнання протиправними та скасування рішення і картки відмови, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з вищезазначеною позовною заявою, в якій просив визнати протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UA110140/2021/000041/1 від 18.10.2021 року та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA110140/2021/00218 від 18.10.2021 року.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що ним до митного органу були надані документи, необхідні для митного оформлення товарів з визначенням їх митної вартості за першим методом (за ціною контракту), що надійшли на митну територію України на підставі зовнішньоекономічного контракту. Однак, відповідач витребувавши у товариства додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості, прийняв рішення про коригування митної вартості товарів за другорядним методом на підставі необґрунтованих та необ`єктивних зауважень. На думку позивача, надані документи у своїй сукупності підтверджують заявлену ТОВ «ФІРМА «АДЕЛІЯ» митну вартість та її складові частини, не мають розбіжностей, відомості про визначення митної вартості в цих документах є достовірними, базуються на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Позивач вважає, що відповідач мав можливість перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у ст.58 МКУ, і ці документи не містили дійсних розбіжностей, які б давали привід для обґрунтованого сумніву у правильності заявленої митної вартості товару. Таким чином, при розмитнені товару відповідач застосував резервний метод визначення митної вартості при цьому не довів неможливість використання основного, оскільки надані позивачем документи свідчать, що відомості про заявлену митну вартість товару є об`єктивними, у зв`язку із чим просить суд скасувати вказане рішення про коригування митної вартості товарів №UA110140/2021/000041/1 від 18.10.2021 року та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA110140/2021/00218 від 18.10.2021 року, як протиправні.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.11.2021 року було відкрито провадження по даній справі та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

На виконання ухвали суду – 08.12.2021 року відповідачем подано відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що під час митного оформлення у посадових осіб відповідача виник сумнів в заявлених відомостях декларантом, оскільки містились розбіжності і неточності в поданих документах. До митного оформлення не було подано ряд документів на підтвердження заявленої митної вартості, що в свою чергу свідчить про заявлення декларантом неповних даних, а також не всіх складових митної вартості. У цьому випадку були наявні розбіжності в числових значеннях, а також не підтверджено числові значення складових митної вартості товару. Відповідач вказує, що ТОВ «ФІРМА «АДЕЛІЯ» не надано в повному обсязі документів, що підтверджують витрати на страхування, на транспортування, не надано належних платіжних документів. Враховуючи зазначені в повідомленні митниці результати перевірки документів, наданих до митного оформлення оцінюваної партії товару за ЕМД, ненадання документів у спростування виявлених невідповідностей, що унеможливлює перевірити числове значення вартості заявленого товару, відсутність документального підтвердження повноти включення складових митної вартості і ціни, що фактично сплачена, метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не може бути застосований відповідно п.2 ст.58 МКУ та п.6 ст.54 МКУ.

Графа 33 рішення містить причини, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), відмітку про проведення процедури консультацій між митним органом та декларантом. За таких обставин, на думку відповідача, посадові особи митниці при прийнятті спірних рішень про коригування митної вартості товарів №UA110140/2021/000041/1 від 18.10.2021 року та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA110140/2021/00218 від 18.10.2021 року, діяли в межах наданих повноважень та у спосіб, передбачений чинним законодавством. На підставі викладеного вище, відповідач просив суд у задоволенні позову відмовити повністю.

Позивач своїм правом щодо надання відповіді на відзив на позовну заяву на адресу суду до теперішнього часу не скористався.

Ухвалою суду від 21.01.2022 року клопотання відповідача про заміну Дніпровської митниці Держмитслужби по даній справі задоволено. Замінено відповідача у справі № 160/22322/21 - Дніпровську митницю Держмитслужби (код ЄДРПОУ 43350935) в порядку процесуального правонаступництва на належного відповідача - Дніпровську митницю (код ЄДРПОУ ВП 43971371).

В силу ч.1 ст.257 КАС України, за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.

Згідно з ст.258 КАС України, суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Частинами 5, 8 ст.262 КАС України передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами. При розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

За викладених обставин, відповідно до вимог статей 258, 262 КАС України, справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.

Дослідивши матеріали справи, враховуючи позицію позивача, викладену у позовній заяві, позицію відповідача, викладену у відзиві на позовну заяву, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному та об`єктивному розгляді обставин справи, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Судом встановлено, що між ТОВ «ФІРМА «АДЕЛІЯ» (далі - позивач) та "FOSHAN TRA ELECTRICAL APPLIANCES CO., LTD" Китай був укладений зовнішньо-економічний контракт FUE/AL-2021 від 01.07.2021 р. (далі - Контракт).

За умовами даного контракту, ТОВ «ФІРМА «АДЕЛІЯ» (покупець) купує товар у "FOSHAN ULTRA ELECTRICAL APPLIANCES CO., LTD ", Китай (продавець). Відповідно до п.2.1. Контракту, ціна на товар встановлюється в доларах США і вказується в інвойсах на кожну окрему партію товару. Пунктом 2.4. Контракту визначено, що ціни на товар включають в себе вартість самого товару, упаковки, маркування, навантаження і його доставки до обумовленого умовам пункту. Згідно з п.4.3. Контракту, оплата за товар може проводитися як на умовах передоплати, так і на умовах оплати інвойсу через 180 днів після отримання товару на склад покупця в Україні, і це зазначається в інвойсі на конкретну партію товару.

На умовах та в рамках зовнішньо-економічного контракту між ТОВ «ФІРМА «АДЕЛІЯ» та "FOSHAN ULTRA ELECTRICAL APPLIANCES CO., LTD", Китай №FUE/AL-2021 від 01.07.2021р. було організовано поставки товарів з Китаю до України, а саме: м`ясорубки електричні в асортименті.

18.10.2021 року представником декларанта було подано митну декларацію №UA110140/2021/011671 (номер встановлений після коригування - UA110140/2021/011692). Відповідно до поданої декларації митна вартість була встановлена згідно з комерційним інвойсом №LT2101 від 15.08.2021 року. Митна вартість товарів була визначена із застосуванням основного методу. Так, у митній декларації № UA110140/2021/011671 поданій декларантом, було зазначено загальну суму товарів за рахунком, відповідно до інвойсу (графа 22), що складала 13 074,85 USD. Також було визначено розмір ПДВ та ввізного мита, сума розрахована декларантом склала - 109 904,11 грн.

На підтвердження митної вартості товарів до митного органу було надано наступні документи: пакувальний лист (Packing list) пакувальний лист від 15.08.2021 р.; рахунок-фактура (інвойс) (Commercial invoice) № LT2101 від 15.08.2021 р.; коносамент (Bill of lading) № UTRU5T21080299 від 06.09.2021 р.; автотранспортна накладна (Road consignment note) № 2215 від 10.10.2021 р.; декларація про походження товару (Declaration of origin) №LT2101 від 15.08.2021 р.; комерційна пропозиція (Commercial Offer) № Б/Н від 02.07.2021 р.; прейскурант (прайс-лист) виробника товару Б/Н від 25.06.2021 р.; зовнішньо-економічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, та подання якого для митного оформлення № FUE/AL-2021 від 01.07.2021 р.; інструкція від 25.06.2021 р.; інформація морських агентів від 10.10.2021 р.; копія митної декларації країни відправлення № 530420210041254603 від 06.09.2021 р.; митна декларація, за якою було відмовлено у випуску товарів № UA110140/2021/011671 від 18.10.2021 р.

На підставі поданих документів Дніпровською митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA110140/2021/000041/1 від 18.10.2021 року, а також складено картку відмови в прийняті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA110140/2021/00218 від 18.10.2021 року.

Рішенням про коригування митної вартості товарів №UA110140/2021/000041/1 від 18.10.2021 року було здійснено коригування вартості за одиницю товару, а саме: м`ясорубки електричні: MOfl.LMG-28ST - 800 шт.; MOfl.LMG-28STS - 1000 шт.; мод.LMG-32 - 606 шт.; Торгівельна марка: LIBERTON. Виробник: FOSHAN ULTRA ELECTRICAL; Країна виробництва: Китай, CN.

Розрахована декларантом митна вартість товару становила 12 772,00 USD (336 438,75 грн. (курс валюти станом на момент подання декларації - 26,3419)), а вартість митних платежів - 107 660,41 грн., внаслідок протиправних дій відповідача у вигляді коригування митної вартості загальна вартість товару склала 32 625,36 USD (859 413,97 грн. (курс валюти - 26,3419 грн.), а вартість митних платежів склала - 275 012,47 грн.

Внаслідок коригування вартості товарів митним органом, сума додаткових нарахувань (ввізне мито та ПДВ) склала 167 352,06 грн.

Декларант позивача скористався наданим правом і спірний товар був випущений у вільний обіг під гарантійні зобов`язання за ЕМД від 18.10.2021 р. № UА110140/2021/011692. Термін дії гарантійних зобов`язань - до 16.01.2022 р.

Так, з приводу доводів відповідача про ненадання до митного оформлення документу, який підтверджує митну вартість, а саме: банківські платіжні документи, встановлено, що відповідно до умов контракту, оплата товару була здійснена згідно з інвойсом №YK20200610/1 від 22.10.2020 року. Отже, позивачем підтверджено оплату заявленого товару.

Щодо відмінностей заявлених у графі 21 ЕМД, суд зазначає таке.

Позивачем надані документи, з яких вбачається інформація щодо морських агентів, місцезнаходження контейнеру та інформація про навантаження та перевантаження. Так, з даних документів дійсно вбачається, що контейнери перевантажували з одного судна на інше судно. З наданих товаросупровідних документів вбачається, що комерційні умови поставки оцінюваної партії товарів визначені - DAP Дніпро, відповідно до яких продавець передає товар перевізнику чи іншій особі, в узгодженому місці (м.Дніпро), відтак саме продавець повинен укласти договір про перевезення та понести витрати на перевезення, необхідні для доставки товару в узгодженому місці призначення. Тобто всі витрати на перевезення, необхідні для доставки товару в узгодженому місці призначення (у цьому випадку м.Дніпро) несе продавець, і, відповідно такі витрати, є невід`ємною складовою митної вартості товару, що оцінюється.

Відповідно до міжнародних правил перевезення Інкотермс DAP вимагає від продавця виконання митних формальностей для вивозу.

Згідно з п.11.1 Контракту, всі терміни та визначення даного контракту відповідають термінам і визначенням, підготовленим Міжнародною торговою палатою і наведені в збірнику торгових термінів ІНКОТЕРМС в редакції 2010 року.

В силу до правил Інкотермс 2010, термін Delivered at Place (Постачання в місці призначення) означає, що продавець виконав своє зобов`язання з постачання тоді, коли він надав покупцеві товар, випущений в митному режимі експорту та готовий до розвантаження з транспортного засобу, який прибув у вказане місце призначення. Умови постачання DAP покладають на продавця обов`язки нести всі витрати й ризики, пов`язані з транспортуванням товару в місце призначення, включаючи (де це буде потрібно) будь-які збори для експорту з країни відправлення.

Отже, умовами поставки за контрактом передбачено, що обов`язок нести всі витрати й ризики, пов`язані з транспортуванням товару, у тому числі перевантаження, несе постачальник, ціна за товар була визначена з огляду на умови постачання, транспортні витрати включені в митну вартість товару.

При цьому, не зазначення в контракті відомостей про зарахування даних витрат до загальної суми контракту (ціни товару) протилежного не доводить, оскільки сторони контракту, узгодивши умови поставки товару згідно з офіційними правилами Інкотермс 2010, тим самим встановили, що витрати на транспортування входять до ціни товару.

Умовами поставки не визначено обов`язкового пред`явлення суб`єктом декларування митної декларації країни відправлення та сертифікату походження. Також, наведені документи відсутні в переліку документів, які надаються для підтвердження розрахунку митної вартості, згідно з ч.2 ст.53 МКУ.

Щодо відсутності відомостей про виробника товару, встановлено, що згідно з контрактом №SHIE/AL-2020 від 05.05.2020 року, додатку 1 від 01.08.2020 р., пункту 1.3 - продавець SHUNDE HUANRUN IMP. & EXP. CO., LTD. OF FOSHAN є виробником та відправником товару, суд зазначає наступне.

Згідно з відомостями на ресурсі littps://huanrun.en.alibaba.com/ мережі Інтернет, компанія SHUNDE HUANRUN IMP. & EXP. CO, LTD. OF FOSHAN є виробником товарів та торговельною компанією.

Покупець не має сумніву щодо достовірності наданої інформації, оскільки назва виробника вказана на упаковці придбаного товару.

За таких обставин, вимоги відповідача про необхідність надання декларантом додаткових документів на підтвердження витрат пов`язаних з перевантаженням товару з одного транспортного засобу є неналежними.

Відповідно до вимог ст.53 МКУ було подано ТОВ “ФІРМА “АДЕЛІЯ” для митного оформлення товару всі необхідні документи, які не містили розбіжностей та у повній мірі давали змогу визначити числове значення митної вартості товарів. Відмовляючи в митному оформленні товару за першим методом, відповідач безпідставно послався на неподання позивачем усіх додатково витребуваних документів, що не відповідає обставинам справи, оскільки позивачем відповідно до вищенаведених приписів Митного кодексу України надавались відповідні документи, що підтверджують митну вартість.

Верховним Судом, при прийнятті рішень по справам про коригування митної вартості неодноразово висловлювались наступні правові висновки щодо умов оплати за товар: у процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. У свою чергу умови плати безпосередньо ціни товару не стосуються. У зв`язку з цим відомості про умови оплати товару не повинні братися органом доходів і зборів до уваги при контролі за митною вартістю, а відтак суперечності між цими відомостями не можуть бути підставою для твердження про наявність розбіжностей у даних про митну вартість товару.

Суперечності у відомостях щодо умов оплати товару у документах, доданих до вантажної митної декларації на підтвердження митної вартості товарів, не можуть бути підставою для витребування органом доходів і зборів додаткових документів у декларанта.

Така правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 11.04.2018 року у справі № 804/4680/16.

Відповідно до частини сьомої статті 54 МКУ, у разі, якщо під час проведення митного контролю орган доходів і зборів не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

З тлумачення даних норм у їх системному зв`язку між собою та з положеннями пункту 2 частини шостої статті 54, частини третьої статті 53 МКУ, вбачається що відмова у митному оформленні має бути аргументованою невиконанням вимог, що пов`язані саме з тими недоліками, у зв`язку з якими органом доходів і зборів витребувані додаткові документи.

Аналогічний правовий висновок здійснений Верховним Судом у постанові від 06 березня 2018 року по справі №815/3142/17.

Надані позивачем документи, у своїй сукупності підтверджують заявлену товариством митну вартість та її складові частини, не мають розбіжностей, відомості про визначення митної вартості в цих документах базуються на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню, що спростовує висновки митного органу щодо відсутності таких підтверджень.

При цьому, експортна митна декларація, заповнюється безпосередньо експортером відповідно до діючого законодавства країни відправлення.

Відповідно до ст.53 МКУ експортна митна декларація не є обов`язковим документом необхідним для підтвердження митної вартості товару. Дніпровська митниця ДМС України у межах своїх повноважень має право здійснити запит до митних органів країні відправлення для підтвердження даних зазначених у відповідній митній декларації чого зроблено не було. Таким чином, порядок заповнення експортної митної декларації жодним чином не може впливати на числове визначення митної вартості товару та бути підставою у відмові митного оформлення товару.

За таких обставин, доводи митного органу, які покладені в основу оскаржуваного рішення, не знайшли свого правового підтвердження під час розгляду справи та спростовані наданим позивачем документальними доказами.

Посилання митного органу на порушення позивачем митного законодавства при декларуванні товару не можуть вважатись розбіжністю у розумінні частини 3 ст.53 МКУ і не можуть бути підставою для витребування додаткових документів, а тому коригування митної вартості митним органом доведено не було.

Рішення про коригування митної вартості заповнюються посадовою особою митниці відповідно до Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів (далі - Правила), затверджених Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 року №598 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 01.06.2012 року за № 883/21195.

Згідно з п.1.3 Правил рішення заповнюється посадовою особою митного органу, що здійснює контроль правильності визначення митної вартості товарів, в електронному вигляді за затвердженою наказом формою:

У графі 31 Код методу визначення вартості митного органу зазначається порядковий номер методу визначення митної вартості, що був застосований митним органом при визначенні митної вартості товару;

У графі 33 «Обставини прийняття рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості» при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу зазначається посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо.

Згідно з п.2.3 Правил рішення надсилається декларанту або уповноваженій ним особі у формі електронного документа у порядку, передбаченому Митним кодексом, для електронного декларування.

Ненадання без будь-яких пояснень товариству на його письмове прохання в ході консультацій інформації та документів (витяги з бази) щодо раніше оформлених товарів для ознайомлення та реагування, свідчать про порушення митницею одного із принципів здійснення державної митної справи - додержання прав та охоронюваних законом інтересів осіб ( пункт 7 частини 1 статті 8 МКУ), який означає обов`язок органу доходів і зборів вжити заходів щодо забезпечення інтересів декларанта, зокрема інтересу бути обізнаним із оцінкою, даною органом доходів і зборів у справі.

Тобто, орган доходів і зборів повинен довести до відома декларанта таку свою оцінку з тим, щоб декларант міг сформувати власну правову позицію і стратегію її відстоювання у конкретній митній процедурі.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, неодноразово висловленої у постановах: від 30.01.2018 року по справі №813/7903/14, від 18.12.2018 року по справі №826/15706/13-а, від 29.01.2019 року по справі № 815/6827/17, від 16.04.2019 року по справі №815/6698/17, митна вартість товарів, відкоригована за резервним методом має ґрунтуватися на митній вартості, раніше визнаній (визначеній) митними органами, що міститься в Єдиній автоматизованій інформаційній системі (далі ЄАІС).

При цьому, митний орган повинен не просто зазначити, зокрема, обставину відсутності в нього інформації щодо оформлення ідентичних та подібних товарів (як на підставу незастосування методів за ціною договору щодо ідентичних товарів та за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів), а навести цінову інформацію з ЄАІС про оформлення товарів, що мають ознаки, найбільш схожі на ознаки задекларованих товарів та пояснити з урахуванням положень статей 59, 60 МКУ, чому ця інформація не може бути взята за основу для визначення митної вартості, чого в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості, відповідач не зазначив.

Таким чином, факт того, що рівень задекларованої митної вартості товару значно нижчий за рівень митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких вже здійснено, сам собою не може бути підставою для витребування додаткових документів; цей факт є лише підставою для поглибленої перевірки повноти та достовірності документів. І лише виявлення одного або декількох з фактів, зазначених у частині третій статті 53 МКУ, є підставою для витребування додаткових документів.

Аналогічний підхід закріплено і у Методичних рекомендаціях щодо роботи посадових осіб органів доходів і зборів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затверджених наказом Державної фіскальної служби від 11.09.2015 року №689. Так, у пункті 8 розділу 2 цих Методичних рекомендацій зазначено, що у випадках спрацювання автоматизованої системи аналізу та управління ризиками за напрямом перевірки правильності визначення митної вартості товарів у зв`язку з ризиком заниження митної вартості та декларуванням митної вартості нижчої, ніж вартість ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, посадова особа, що здійснює контроль за правильністю визначення митної вартості, здійснює перевірку відомостей, що містяться в документах, що підтверджують заявлену митну вартість, та відповідно до частин третьої - четвертої статті 53 Кодексу здійснює запит додаткових документів. У випадках, передбачених частиною шостою статті 54 Кодексу та частиною першою статті 55 Кодексу, посадова особа, що здійснює контроль за правильністю визначення митної вартості, приймає рішення про коригування митної вартості товарів. Тобто при відповідному спрацюванні автоматизованої системи аналізу та управління ризиками митний орган повинен насамперед здійснити перевірку відомостей, що містяться в документах, що підтверджують заявлену митну вартість, і лише після цього у разі виявлення підстав може витребувати у декларанта додаткові документи, що повністю співпадає з правовим висновком, висловленим Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, по справі №809/453/17 від 03.04.2018 р.

Підсумовуючи викладене, слід дійти до висновку про надання позивачем належного та достатнього пакету документів на підтвердження заявленої митної вартості товару, визначеної за основним методом. У свою чергу, відповідачем не було підтверджено належними доводами наявність у поданих декларантом документах розбіжностей, ознак підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за цей товар, правильність визначення митної вартості позивачем за основним методом митним органом не спростована, наявність належних підстав для коригування митної вартості останнім також не доведена.

Відповідно до ч.3, 4 ст.53 МКУ право органу доходів і зборів на висунення письмової вимоги про надання додаткових документів виникає лише у разі, коли у документах, поданих для митного оформлення згідно з ч.2 ст.53 МКУ, наявні розбіжності, ознаки підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, наявні обґрунтовані підстави вважати, про наявність взаємозв`язку між продавцем і покупцем, який впливає на заявлену декларантом митну вартість.

Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені ст.53 МКУ. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

З доказів, наявних в матеріалах справи встановлено, що позивачем надано необхідні документи, що стосуються числового значення митної вартості товару або методу її визначення, документи містили всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів.

Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити такі складові, та які документи необхiднi для підтвердження того чи іншого показника.

У свою чергу, відсутність в рішенні про коригування митної вартості товарів інформації з належним обґрунтуванням того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, витребування митницею додаткових документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, свідчать про протиправність рішення щодо застосування іншого, ніж основний метод, визначення митної вартості товарів.

Такий висновок, зокрема, узгоджується з правовою позицією, викладеній Верховним Судом України в постанові від 31.03.2015 року у справі № 21-127а15, який має враховуватись при застосуванні норм права у подібних правовідносинах відповідно до підпункту 8 пункту 1 розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Автоматизована система аналізу та управління ризиками з об`єктивних причин не може містити усієї інформації, що стосується суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності, товарів і умов їх продажу, тому такі дані не можуть мати більше значення, ніж надані декларантом первинні документи про товар. Факт наявності у автоматизованій системі митного органу інформації, що товар, який задекларовано позивачем, розмитнювався ним раніше чи іншими особами за значно вищою вартістю, за відсутності інших визначених законом підстав, не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не призводить до автоматичного збільшення митної вартості товарів, адже законодавство таких підстав прямо не встановлює, тому не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару.

Викладена правова позиція відповідає правовому висновку Верховного Суду, наведеному у постанові від 07.08.2018 року у справі №815/3400/17.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (заява №63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29).

Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною 1 ст.9 КАС України передбачено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з частинами 1, 2 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

В силу ст.90 КАС України, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

За таких обставин, суд приходить до висновку що при винесені рішення про коригування митної вартості товарів №UA110140/2021/000041/1 від 18.10.2021 року та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA110140/2021/00218 від 18.10.2021 року відповідач діяв не в порядку та не у спосіб, передбачені чинним законодавством, з викладених вище підстав, що є підставою для задоволення позову повністю.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат між сторонами, суд виходить з наступного.

Згідно з ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як видно з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за подання позову, тому судовий збір у розмірі 4 780,28 грн. підлягає поверненню позивачу.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.8, 9, 72, 77, 132, 139, 241 - 246, 250, 262 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UA110140/2021/000041/1 від 18.10.2021 року, прийняте Дніпровською митницею Держмитслужби.

Визнати протиправним та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA110140/2021/00218 від 18.10.2021 року, прийняте Дніпровською митницею Держмитслужби.

Присудити за рахунок бюджетних асигнувань Дніпровської митниці (49000, м.Дніпро, вул.Княгині Ольги, 22, код ЄДРПОУ ВП 43971371) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІРМА «АДЕЛІЯ» (вул.Наукова, 1, офіс.601, с.Дослідне, 52071, код ЄДРПОУ 43154742) судові витрати по справі у розмірі 4 780,28 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 КАС України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 КАС України.

Суддя К.С. Кучма