Ухвала суду № 103184841, 19.01.2022, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

19 січня 2022 року Справа №160/27592/21

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду (м. Дніпро, вул. Академіка Чекмарьова, 5) Кучугурна Н.В., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ), в інтересах якого діє адвокат Цибань Роман Юрійович ( АДРЕСА_2 ), до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області (вул. Троїцька, 20А, м. Дніпро, 49101) про визнання бездіяльності протиправною та стягнення коштів, -

ВСТАНОВИВ:

30.12.2021 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Цибань Роман Юрійович, до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області, в якій позивач просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області щодо не проведення своєчасного розрахунку при звільненні із ОСОБА_1 ;

- стягнути з Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області (місцезнаходження: 49101, м. Дніпро, вул. Троїцька, 20а, код ЄДРПОУ 40108866) на користь ОСОБА_1 середнє грошове забезпечення за весь час затримки розрахунку при звільненні за період з 06 квітня 2021 року по 06 жовтня 2021 року в сумі 72251,28 грн, без урахування податків й інших обов`язкових платежів.

Справі за цією позовною заявою присвоєно №160/27592/21 та за результатами автоматизованого розподілу справу передано для розгляду судді Кучугурній Н.В.

Позовна заява не відповідала вимогам, встановленим статтями 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), тому ухвалою суду від 04.01.2022 була залишена без руху, з наданням позивачу строку для усунення недоліків.

На виконання вимог ухвали суду від 04.01.2022, 10.01.2022 засобами поштового зв`язку від представника позивача Цибань Р.Ю. надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви.

Таким чином, позовна заява приведена у відповідність до вимог Кодексу адміністративного судочинства України.

Справа підсудна Дніпропетровському окружному адміністративному суду.

Підстави для повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження у справі відсутні.

Разом з позовною заявою представником позивача Цибань Р.Ю. подана заява про поновлення пропущеного строку звернення до суду, в якій представник просить суд поновити пропущений процесуальний строк звернення до суду ОСОБА_1 до ГУНП в Дніпропетровській області про визнання протиправною бездіяльності і стягнення коштів за затримку розрахунку при звільненні.

В обґрунтування заяви зазначено, що невиплата звільненому працівникові всіх сум, що належать йому від власника або уповноваженого ним органу, є триваючим правопорушенням та для встановлення початку перебігу строку звернення працівника до суду з вимогою про стягнення середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні визначальними є такі юридично значимі обставини, як невиплата належних працівникові сум при звільненні та факт проведення з ним остаточного розрахунку. Так, датою звільнення позивача є 05.04.2021. Після звільнення позивача, 28.04.2021, 30.07.2021 та 06.10.2021 на поточний рахунок позивача були перераховані кошти з призначенням виплати «зарплата ГУНП в Дніпропетровській області». За доводами представника позивача, відповідач письмово не повідомляв позивача про нараховані суми при звільненні і на момент зазначених виплат позивач не мав інформації про належні йому суми при звільненні. Лише після отримання відповіді відповідача від 15.12.2021, наданої на звернення адвоката позивача, останній мав можливість установити період порушення його права на розрахунок при звільненні, а також, дізнався про суму одноразової грошової допомоги при звільненні та про те, що одноразова допомога була йому виплачена 06.10.2021. Після отримання листа відповідача представник позивача звернувся до суду з цією заявою у строк, передбачений ч.5 ст.122 КАС України. З огляду на викладене, представник позивача вважає, що строк на звернення до суду з цією позовною заявою пропущений з поважних причин.

Розглянувши заяву, перевіривши матеріали, додані до позовної заяви, суд зазначає про таке.

За правилами частини першої статті 122 КАС України, адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до ч.5 ст.122 КАС України, для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Приписами частини третьої статті 122 КАС України встановлено, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 233 Кодексу законів про працю України, працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення - в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки.

У разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком (ч.2 ст.233 Кодексу законів про працю України).

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про оплату праці», заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу.

У частині другій статті 2 Закону України «Про оплату праці» передбачено, що додаткова заробітна плата це винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов`язані з виконанням виробничих завдань і функцій.

У структуру заробітної плати входять інші заохочувальні та компенсаційні виплати, до яких належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми (ч.3 ст.2 цього Закону).

За змістом частини першої статті 117 КЗпП України, обов`язок роботодавця перед колишнім працівником щодо своєчасного розрахунку при звільненні припиняється проведенням фактичного розрахунку, тобто, реальним виконанням цього обов`язку. І саме з цією обставиною пов`язаний період, протягом якого до роботодавця є можливим застосування відповідальності.

Конституційний Суд України в рішенні від 22 лютого 2012 року №4-рп/2012 щодо офіційного тлумачення положень статті 233 КЗпП України у взаємозв`язку з положеннями статей 117, 237-1 КЗпП України роз`яснив, що для звернення працівника до суду із заявою про вирішення трудового спору щодо стягнення середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку при звільненні та про відшкодування завданої при цьому моральної шкоди встановлено тримісячний строк, перебіг якого розпочинається з дня, коли звільнений працівник дізнався або повинен був дізнатися про те, що власник або уповноважений ним орган, з вини якого сталася затримка виплати всіх належних при звільненні сум, фактично з ним розрахувався.

В мотивувальній частині цього рішення Конституційний Суд України зазначив, що невиплата звільненому працівникові всіх сум, що належать йому, є триваючим правопорушенням, а отже, працівник може визначити остаточний обсяг своїх вимог лише на момент припинення такого правопорушення, яким є день фактичного розрахунку (п.2.2).

Отже, для встановлення початку перебігу строку звернення працівника до суду з вимогою про стягнення середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні визначальними є такі юридично значимі обставини, як невиплата належних працівникові сум при звільненні та факт проведення з ним остаточного розрахунку.

Так, після звільнення 05.04.2021 ОСОБА_1 , 28.04.2021, 30.07.2021 і 06.10.2021 ГУНП в Дніпропетровській області здійснило виплату коштів позивачу. Водночас ГУНП в Дніпропетровській області не повідомляло позивача про нараховані суми належні при звільненні.

Таким чином, на момент вказаних виплат позивач не мав інформації про те, які саме суми при звільненні були йому нараховані, не міг встановити факт проведення з ним остаточного розрахунку і визначити кінцевий термін порушення його права на проведення розрахунку.

26.11.2021 представник позивача звернувся до ГУНП в Дніпропетровській області з адвокатським запитом про надання письмової інформації щодо видів зазначених вище виплат, їх суми та строк їх виплати.

За результатами розгляду адвокатського запиту, на адресу представника позивача надійшов лист ГУНП в Дніпропетровській області від 15.12.2021 №1/Ц-501аз/103/05-2021, в якому зазначено інформацію про види виплат здійснених позивачу 28.04.2021, 30.07.2021 і 06.10.2021 та суми нараховані позивачу при звільненні.

Отже, про порушення своїх прав позивач дізнався після отримання листа від ГУНП в Дніпропетровської області від 15.12.2021 №1/Ц-501аз/103/05-2021. А вже 30.12.2021 позовна заява надійшла до суду.

Відповідно до ч.1 ст.121 КАС України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Про поновлення або продовження процесуального строку, відмову у поновленні або продовженні процесуального строку суд постановляє ухвалу, яка не пізніше наступного дня з дня її постановлення надсилається особі, яка звернулася із відповідною заявою (ч.6 ст.121 КАС України).

Враховуючи викладене, суд уважає за можливе поновити строк для звернення до суду з цією позовною заявою, задовольнивши відповідне клопотання представника позивача.

З огляду на положення ст.12, ст.257, ч.5 ст.262 Кодексу адміністративного судочинства України, справа підлягає розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Керуючись ст. ст. 12, 121, 160, 161, 171, 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя,-

УХВАЛИВ:

Задовольнити заяву представника позивача Цибань Романа Юрійовича про поновлення пропущеного строку звернення до суду.

Поновити ОСОБА_1 строк для звернення до суду з позовною заявою до ГУНП в Дніпропетровській області про визнання протиправною бездіяльності і стягнення коштів за затримку розрахунку при звільненні.

Прийняти до розгляду позовну заяву ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Цибань Роман Юрійович, до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області про визнання бездіяльності протиправною та стягнення коштів і відкрити провадження у справі №160/27592/21 за наведеним позовом.

Здійснювати розгляд адміністративної справи одноособово суддею Кучугурною Н.В. в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Встановити відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву (у разі заперечення проти позовної заяви) протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення копії цієї ухвали, разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача.

Відзив має відповідати вимогам, установленим ст.162 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно з ч.3 ст.162 Кодексу адміністративного судочинства України, копія відзиву та доданих до нього документів повинна бути надіслана (надана) іншим учасникам справи одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду.

У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи (ч.6 ст.162, ч.2 ст.175 Кодексу адміністративного судочинства України).

Відповідно до ч.4 ст.159 Кодексу адміністративного судочинства України, подання заяв по суті справи є правом учасників справи. Неподання суб`єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.

Встановити позивачу строк для подання відповіді на відзив протягом п`яти днів з дня отримання відзиву на позов. Разом із відповіддю на відзив позивачу надати докази, що підтверджують надіслання (надання) відповідачу відповіді на відзив і доданих до неї документів.

Встановити відповідачу строк для подання заперечень на відповідь на відзив протягом п`яти днів з дня отримання відповіді на відзив. Разом із наведеними запереченнями відповідачу надати докази, що підтверджують надіслання (надання) позивачу заперечень і доданих до них документів.

Копію цієї ухвали надіслати учасникам справи.

Інформацію щодо цієї адміністративної справи особи, які беруть участь у справі, можуть отримати на офіційному порталі судової влади України в мережі Інтернет (веб-адреса сторінки: http://adm.dp.court.gov.ua/sud0470/gromadyanam/csz/).

Ухвала набирає законної сили в порядку ст.256 Кодексу адміністративного судочинства України та оскарженню не підлягає.

Суддя Н.В. Кучугурна