
ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
19 січня 2022 року Справа 160/25517/21
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Горбалінський В.В., розглянувши клопотання представника Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про розгляд адміністративної справи за позовною заявою Приватного акціонерного товариства «Центральний гірничо-збагачувальний комбінат» (50066, м. Кривий Ріг, код ЄДРПОУ 00190977) до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (49600, м. Дніпро, пр. Олександра Поля, 57, код ЄДРПОУ 43968079) про визнання протиправним та скасування наказу за правилами загального позовного провадження або спрощеного провадження з повідомленням сторін, -
ВСТАНОВИВ:
14.12.2021 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Приватного акціонерного товариства «Центральний гірничо-збагачувальний комбінат» до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, в якій позивач просить:
- визнати протиправним та скасувати наказ Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків від 16.11.2021 року №390 «Про проведення документальної планової виїзної перевірки ПРАТ «ЦГЗК».
Позовна заява обґрунтована тим, що пунктом 52-2 підрозділа 10 розділа XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України встановлено мораторій на проведення документальних та фактичних перевірок на період з 18 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19).
Отже, представник позивача вказує, що під дію мораторію підпадають планові документальні перевірки; мораторій встановлений на період з 18 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).
Відтак, представник позивача зауважує, що на дату прийняття спірного наказу на території України був установлений карантин з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), а відповідно діяв мораторій на проведення документальних планових перевірок платників податків, а тому прийняття спірного наказу є незаконним, необґрунтованим та безпідставним.
Ухвалою суду від 17.12.2021 року відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
31.12.2021 року Східне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків надало до Дніпропетровського окружного адміністративного суду відзив на позовну заяву.
Окрім іншого, у своєму відзиві Східне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків заявило клопотання про розгляд адміністративної справи за позовною заявою Приватного акціонерного товариства «Центральний гірничо-збагачувальний комбінат» до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправним та скасування наказу за правилами загального позовного провадження або спрощеного провадження з повідомленням сторін.
Вказане клопотання обґрунтоване тим, що ПрАТ «ЦГЗК» є великим платником податків та був внесений на 2021-2022 роки до Реєстру великих платників податків, відповідно розгляд даної справи може призвести до критичних втрат Державного Бюджету України, оскільки дані порушення, які можуть бути викладенні в акті проведеної перевірки, можуть перевищити п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Також представник відповідача зазначав, що для з`ясування повного і всебічного встановлення обставин справи №160/25517/21 можливим є виклик для допиту в якості свідків фахівців податкового органу, які проводили перевірку.
Відповідно до норм КАСУ свідки не можуть бути викликані справах спрощеного провадження, тому є необхідним розгляд даної справи за правилами загального провадженні у зв`язку зі складністю даної справи, а також з урахуванням норм ст.9 КАСУ, якою гарантований принцип змагальності сторін, диспозитивність та офіційне з`ясування всіх обставин у справі. Так, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Натомість Відповідач вважає, що розгляд даної справи в спрощеному провадженні унеможливлює доведення перед судом та надання усіх пояснень і доказів.
Дослідивши матеріали справи та клопотання представника відповідача про перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження або спрощеного провадження з повідомленням сторін, проаналізувавши зміст норм процесуального права, що регулюють це питання, суд доходить висновку про відмову у задоволенні вказаного клопотання, з огляду на наступне.
Частиною 4 статті 12 КАС України чітко визначено, що виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах:
1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом;
2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності;
4) щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років";
6) щодо оскарження індивідуальних актів Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Міністерства фінансів України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, рішень Кабінету Міністрів України, визначених частиною першою статті 266-1 цього Кодексу.
Частиною 1 ст.257 КАС України визначено, що за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.
Згідно з ч.ч.2, 3 ст.257 КАС України, за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
При вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) значення справи для сторін; 2) обраний позивачем спосіб захисту; 3) категорію та складність справи; 4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; 5) кількість сторін та інших учасників справи; 6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Відповідно до ч.4 ст.257 КАС України, за правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах: 1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; 2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; 4) щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Зазначений перелік, який наведено у ч.4 ст.257 КАС України є вичерпним.
Отже, цим Кодексом визначено виключні категорії спорів, які не можуть бути розглянуті адміністративним судом в порядку спрощеного позовного провадження.
При цьому, законодавець чітко визначив, що за правилами спрощеного позовного провадження може розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, перелічених у ч.4 ст. 12 КАС України та ч. 4 ст. 257 КАС України.
Предметом спору у вказаній справі є правомірність та обґрунтованість рішення суб`єкту владних повноважень (наказ) щодо призначення документальної планової виїзної перевірки платника податків.
Відтак, враховуючи вказане, суд зауважує, що предмет спору у даній справі не віднесений до категорій, перелічених у ч.4 ст.12 КАС України та ч.4 ст.257 КАС України.
При цьому, суд зазначає, що законодавець не пов`язує законність та обґрунтованість судового рішення з викликом сторін у судове засідання.
Також суд зауважує, що у заявленому відповідачем клопотанні не зазначено та не обґрунтовано, в чому полягає для нього важливе значення розгляду справи саме в порядку загального позовного провадження, дослідження яких саме матеріалів та надання яких саме пояснень є необхідним саме у судовому засіданні та яким чином розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (у письмовому провадженні) вплине на об`єктивність з`ясування обставин справи, або їх повноту.
Крім того, суд наголошує, що фактично спірним питанням у цій справі є правомірність призначення документальної планової виїзної перевірки платника податків, з огляду на наявність норми Податкового кодексу України, якою встановлено мораторій на проведення документальних та фактичних перевірок на період дії карантину, що свідчить виключно про необхідність вирішення судом питання щодо проблематики застосування різних нормативно-правових актів, що регулюють спірне питання.
Відтак, означене вказує на відсутність необхідності дослідження питання наслідків проведення документальної планової виїзної перевірки відносно ПРАТ «ЦГЗК», а також відсутність необхідності виклику свідків у цій справі.
Суд також звертає увагу на те, що розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи за правилами загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі (частина перша статті 262 КАС України) з усіма правами, наданими сторонам Кодексом адміністративного судочинства України та наведених додатково судом в ухвалі про відкриття провадження у справі.
Крім того, відповідач не обмежений у своєму праві подавати пояснення по суті спору, а також заявляти клопотання та заяви, наводити свої доводи, міркування щодо спірного питання, заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань позивача, та користуватись усіма наданими процесуальними правами учасників справи.
Таким чином, керуючись приписами ст.257 КАС України, судом було вирішено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, за наявними у справі матеріалами.
Відповідно до ч.5 ст.262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Згідно із ч.6 ст.262 КАС України, суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін: 1) у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу; 2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
Частиною 7 ст.262 КАС України визначено, що клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву.
Відповідно до ч.4 ст.260 КАС України, якщо відповідач в установлений судом строк подасть заяву із запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, суд залежно від обґрунтованості заперечень відповідача протягом двох днів із дня її надходження до суду постановляє ухвалу про: 1) залишення заяви відповідача без задоволення; 2) розгляд справи за правилами загального позовного провадження та заміну засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням.
Отже, вищезазначеною нормою передбачено, що суд може або залишити заяву відповідача без задоволення, або постановити ухвалу про розгляд справи за правилами загального позовного провадження та заміну засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням.
Таким чином, дослідивши матеріали справи, враховуючи обраний позивачем спосіб захисту, категорію та складність справи, обсяг та характер доказів у справі, кількість сторін та інших учасників справи та чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес, суд вважає, що характер спірних правовідносин та предмет доказування у даній справі є незначної складності та не вимагає розгляду справи за правилами загального позовного провадження, а також проведення судового засідання з повідомленням (викликом) сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи, тому суд відмовляє у задоволенні клопотання відповідача про перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження та спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Керуючись статтями 12, 248, 257, 260, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
УХВАЛИВ:
У задоволенні клопотання представника Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про розгляд адміністративної справи за позовною заявою Приватного акціонерного товариства «Центральний гірничо-збагачувальний комбінат» (50066, м. Кривий Ріг, код ЄДРПОУ 00190977) до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (49600, м. Дніпро, пр. Олександра Поля, 57, код ЄДРПОУ 43968079) про визнання протиправним та скасування наказу за правилами загального позовного провадження або спрощеного провадження з повідомленням сторін – відмовити.
Копію ухвали направити всім сторонам по справі.
Ухвала набирає законної сили в момент постановлення і оскарженню не підлягає.
Суддя В.В. Горбалінський
Судове рішення № 103184817, Дніпропетровський окружний адміністративний суд було прийнято 19.01.2022. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 160/25517/21. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: