
ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
20 січня 2022 року Справа №160/4903/21
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кальника В.В., розглянувши у письмовому провадженні заяву позивача про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення у справі №160/4903/21 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Павлоградського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.06.2021 року адміністративний позов ОСОБА_1 до Павлоградського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії задоволено частково. Визнано протиправними дії Павлоградського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області щодо неналежного розгляду заяви ОСОБА_1 від 05.01.2021 року за вх.№Ш-5 щодо продовження терміну дії дозволу №1240 від 11.06.2018 року на право зберігання та носіння мисливської вогнепальної гладкоствольної зброї, а саме: ІЖ-27, 2 ств., 16 калібру, № НОМЕР_1 . Зобов`язано Павлоградський районний відділ поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 05.01.2021 року за вх.№Ш-5 щодо продовження терміну дії дозволу №1240 від 11.06.2018 року на право зберігання та носіння мисливської вогнепальної гладкоствольної зброї, а саме: ІЖ-27, 2 ств., 16 калібру, № НОМЕР_1 , з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Павлоградського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , що зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 454, 00 грн.
19.10.2021 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла заява від ОСОБА_1 , в якій він просить:
- зобов`язати Павлоградський районний відділ поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення від 08.06.2021 року.
Заява обґрунтована тим, що відповідачем не було виконано рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.06.2021 року, яке набрало законної сили в частині повторного розгляду заяви позивача від 05.01.2021 року та в частині повернення судових витрат зі сплати судового збору в розмірі 454, 00 грн., а відтак, позивач просить подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення від 08.06.2021 року.
Відповідно до довідки начальника управління з організаційного забезпечення суду адміністративна справа №160/4903/21 направлена 09.09.2021 року до Третього апеляційного адміністративного суду. Станом на 19.10.2021 року справа №160/4903/21 на адресу Дніпропетровського окружного адміністративного суду не надходила.
Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 22.12.2021 року апеляційну скаргу Павлоградського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.06.2021 р. в справі № 160/4903/21 залишено без задоволення. Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.06.2021 р. в справі № 160/4903/21 за позовом ОСОБА_1 до Павлоградського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії залишено без змін.
22.12.2021 року рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.06.2021 року набрало законної сили.
Відповідно до довідки начальника управління з організаційного забезпечення суду адміністративна справа №160/4903/21 отримана 17.01.2022р. відділом з організаційного забезпечення суду після розгляду справи Третім апеляційним адміністративним судом та передана 17.01.2022р. судді Кальнику В.В. для розгляду заяви про встановлення судового контролю по адміністративній справі №160/4903/21.
Вивчивши матеріали справи та оцінивши доводи заявника, суд зазначає наступне.
Статтею 129-1 Конституції України визначено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Відповідно до ч. 2, 3 ст. 14 КАС України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Згідно з ст. 370 КАС України, судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Відповідно до ч. ч.2, 4 ст. 372 КАС України, судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання. Примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому законом.
Невиконання рішення суду на протязі тривалого часу є порушенням права на справедливий судовий розгляд, що є порушенням Конвенції по правам людини.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 382 КАС України, суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
За наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Як вбачається зі змісту цієї норми, вона не обмежує право суду щодо застосування заходів судового контролю стадією судового розгляду, відтак не виключає можливості вживати їх вже після прийняття рішення або коли рішення набрало законної сили. Зазначений інститут процесуального права покликаний сприяти своєчасному виконанню рішень судів і стимулювати суб`єктів влади діяти добросовісно, не ухиляючись від виконання приписів закону.
Велика Палата Верховного суду в ухвалі від 20 червня 2018 року у справі № 800/592/17 дійшла висновку про наявність підстав для встановлення судового контролю у формі зобов`язання подати звіт про виконання рішення суду, за заявою позивача, поданою вже після набрання рішенням законної сили. Таким чином, Верховний Суд сформував правову позицію, яка відповідає змісту та призначенню ст.382 Кодексу адміністративного судочинства України, як однієї з гарантій того, що судові рішення повинні виконуватись належним чином.
Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 373 КАС України, виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглянув справу як суд першої інстанції.
У рішенні від 30 червня 2009 року № 16-рп/2009 Конституційний Суд України зазначив, що метою судового контролю є своєчасне забезпечення захисту та охорони прав і свобод людини і громадянина, та наголосив, що виконання всіма суб`єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової (абз. 1 пп. 3.2 п. 3, абз. 2 п. 4 мотивувальної частини).
У рішенні Європейського суду з прав людини від 19 березня 1997 року у справі “Горнсбі проти Греції” суд зазначив, що виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватись як невід`ємна частина судового розгляду. Здійснення права на звернення до суду з позовом стосовно його прав та обов`язків цивільного характеру було б ілюзорним, якби внутрішня правова система допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося б на шкоду однієї зі сторін (п. 40).
Суд зазначає, що головною метою судового контролю за виконанням рішень в адміністративних справах полягає перш за все в реалізації основних завдань адміністративного судочинства при здійсненні адміністративними судами правосуддя, оскільки воно не обмежується винесенням судового рішення, а також передбачає його виконання. Кожен судовий процес повинен завершуватися реалізацією судового рішення в спірних правовідносинах між його сторонами. Тому після рішення публічно-правового спору та набрання судовим рішенням законної сили суд продовжує відігравати активну роль в реалізації сторонами прав і законних інтересів, з приводу захисту яких він прийняв судове рішення. Від здійснення судом належного контролю за виконанням судового рішення безпосередньо залежить ефективність правосуддя. Адже головним ефектом судового рішення повинно бути його ефективність у відновленні порушених прав і свобод особистості.
Таким чином, застосування механізмів судового контролю сприяє забезпеченню ефективності судового рішення.
Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основних свобод (право на ефективний засіб правового захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, порушуються, має право на ефективний засіб правового захисту у відповідному національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні. При цьому під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.
З метою недопущення порушення прав позивача, суд вважає, що необхідним заходом виконання рішення суду від 08.06.2021 року по справі №160/4903/21 є встановлення судового контролю за виконанням рішення суду та на підставі частини 1 статті 382 КАС України вважає за необхідне зобов`язати відповідача подати звіт про його виконання у встановлений судом строк.
Керуючись статтями 248, 254, 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
УХВАЛИВ:
Заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення по справі №160/14903/21 – задовольнити.
Зобов`язати Павлоградський районний відділ поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області відповідно до ст. 382 КАС України, протягом 30 днів з моменту отримання копії ухвали, подати до суду звіт про виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.06.2021 року по справі 160/4903/21.
Копію ухвали направити учасникам справи.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст. 293-295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя В.В. Кальник
Судове рішення № 103184701, Дніпропетровський окружний адміністративний суд було прийнято 20.01.2022. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 160/4903/21. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: