Рішення № 103184609, 19.01.2022, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 січня 2022 року Справа № 160/22827/21

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Серьогіної О.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні в м. Дніпрі адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

19.11.2021 року ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якому просить суд:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо не проведення з 01.12.2019 року перерахунку пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки про розмір грошового забезпечення №33/24/С-313 від 07.05.2021 року, виданої Державною установою “Територіальне медичне об`єднання МВС України по Дніпропетровській області” без обмеження максимального розміру пенсії;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки про розмір грошового забезпечення від 07.05.2021 року №33/24/С-313, виданої Державною установою "Територіальне медичне об`єднання МВС України по Дніпропетровській області" в розмірі 79% від грошового забезпечення, без обмеження максимального розміру пенсії, з урахуванням проведених раніше виплат, починаючи з 01.12.2019 року.

Позивачем в обґрунтування позовних вимог зазначено, що на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.09.2021 року у справі №160/10675/21 відповідач здійснив позивачу з 01.12.2019 року перерахунок пенсії на підставі довідки про розмір грошового забезпечення від 07.05.2021 року №33/24/С-313, виданої Державною установою "Територіальне медичне об`єднання МВС України по Дніпропетровській області", при цьому обмежив розмір пенсії до десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Не погоджуюсь з обмеженням максимального розміру пенсії, позивач звернувся до відповідача із заявою, в якій просив здійснити перерахунок та виплату призначеної йому пенсії, починаючи з 01.12.2019 року у розмірі 79%, без обмеження її максимальним розміром. Проте, листом від 15.11.2021р. №39898-34255/Б-8-0400/21 позивачу у задоволенні заяви було відмовлено. Позивач з такою відмовою відповідача не погоджується, тому просить суд задовольнити позовні вимоги.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.11.2021 року відкрито провадження у справі, справу призначено до розгляду в порядку спрощеного провадження без повідомлення (виклику) сторін з 24.12.2021 року.

Сторони належним чином повідомлені про розгляд справи Дніпропетровським окружним адміністративним судом, що підтверджується доказами, що містяться в матеріалах справи.

18.01.2022 року на адресу суду від представника ОСОБА_1 – адвоката Григоренка Віктора Олександровича надійшли письмові додаткові пояснення, в яких він з посиланням на постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 16.12.2021 року у справі №400/2085/19 вважає, що обмеження Головним управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області максимального розміру пенсії ОСОБА_1 , право на пенсійне забезпечення якого встановлене Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 року №2262-ХІІ, є протиправним, тому просить суд задовольнити позовні вимоги.

Від Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області відзив на адміністративний позов не надходив.

Згідно з ч. ч. 5, 8 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами. При розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та отримує пенсію, призначену відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 року №2262-ХІІ.

У липні 2021 року позивач звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ПФУ в Дніпропетровській області за захистом його порушених прав.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.09.2021 року у справі № 160/10675/21 позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління ПФУ в Дніпропетровській області задоволено у повному обсязі, а саме:

- визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови у проведенні перерахунку моєї пенсії з 01.12.2019 року з урахуванням розміру основних і додаткових видів грошового забезпечення відповідно до довідки про грошове забезпечення №33/24/0313 від 07.05.2021 року, виготовленої Державною установою "Територіальне медичне об`єднання" МВС України по Дніпропетровській області;

- зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області провести перерахунок та виплату мені пенсії на підставі довідки Державної установи "Територіальне медичне об`єднання МВС України по Дніпропетровській області" від 07.05.2021 року №33/24/С-313 в розмірі 79% від грошового забезпечення, з урахуванням проведених раніше виплат, починаючи з 01.12.2019 року.

05.11.2021 року позивач звернувся до Головного управління ПФУ в Дніпропетровській області із заявою, до якої було долучено вказане судове рішення. У заяві позивач просив провести перерахунок та виплату йому пенсії на підставі довідки Державної установи "Територіальне медичне об`єднання МВС України по Дніпропетровській області" від 07.05.2021 року №33/24/С-313 в розмірі 79% від грошового забезпечення без обмеження її максимального розміру.

Листом Головного управління ПФУ в Дніпропетровській області № 39898-34255/Б-8-0400/21 від 15.11.2021 року позивачу повідомлено про проведення перерахунку пенсії на підставі довідки Державної установи "Територіальне медичне об`єднання МВС України по Дніпропетровській області" від 07.05.2021 року №33/24/С-313 в розмірі 79% від грошового забезпечення. У той же час пенсійний орган повідомив, що розмір пенсії позивача та доплати обчислено з урахуванням обмеження, передбаченого ст. 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон № 2262), а саме десять прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.

До відповіді було додано роздруківку з перерахунком пенсії позивача, відповідно до якого:

- загальний розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії - 35 555,40 грн.;

- основний розмір пенсії 79% грошового забезпечення - 27 215,50 грн.;

- розмір призначеної пенсії з урахуванням обмеження максимального розміру - 16 380,00 грн. (десять прожиткових мінімумів (1 638,00 грн.), установлених для осіб, що втратили працездатність з 01.12.2019р.).

Не погоджуюсь з даним розрахунком 07.06.2021 року позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою, в якій просив здійснити перерахунок та виплату призначеної йому пенсії, починаючи з 03.04.2019 року без обмеження її максимальним розміром.

Листом Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 06.07.2021р. №21433-16385/Р-01/8-0400/21 позивачу було повідомлено, що з 01.07.2021 року розмір його пенсії з урахуванням обмеження максимальної величини, передбаченої ст. 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» становить 18 540, 00 грн., а у задоволенні заяви позивача фактично відмовлено.

Вважаючи дії відповідача щодо обмеження розміру пенсії розміром 10 (десяти) прожиткових мінімумів для осіб, які втратили працездатність, протиправними, позивач звернувся до суд з цим позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.7 ст.43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 року №2262-ХІІ максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Тимчасово, по 31 грудня 2017 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень.

Разом з тим, ч.7 ст.43 Закон №2262-ХІІ згідно з рішенням Конституційного Суду України №7-рп/2016 від 20.12.2016 року визнана неконституційною. Конституційний Суд України зазначив, що обмеження максимального розміру пенсії та призупинення виплати призначеної пенсії особам, яким право на пенсійне забезпечення встановлене Законом №2262-ХІІ, порушує суть конституційних гарантій щодо безумовного забезпечення соціального захисту осіб, передбачених частиною п`ятою статті 17 Конституції України, які зобов`язані захищати суверенітет, територіальну цілісність і недоторканність України.

У резолютивній частині Рішення Конституційний Суд України зазначив: визнати такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 року №2262-ХІІ зі змінами, а саме:

- частини сьомої статті 43, згідно з якими максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність; тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10 740 гривень.

Відповідно до Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" №1774-VIII, який прийнято 06.12.2016 року та вперше опубліковано в газеті "Голос України" 27.12.2016 року та набрав чинності відповідно до прикінцевих положень з 01.01.2017 року, у частині сьомій статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" слова і цифри "у період з 01.01.2016 року по 31.12.2016 року" замінено словами і цифрами "по 31.12.2017 року".

Таким чином, зі змісту внесених змін Законом України № 1774-VIII, з урахуванням рішення Конституційного Суду України № 7-рп/2016 від 20.12.2016 року, слідує, що у Законі України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" відсутня частина сьома статті 43, а внесені до неї зміни, що полягають у зміні слів і цифр є нереалізованими.

Також, суд вважає за необхідне зазначити, що при вирішенні тотожних спорів судами має враховуватись саме остання правова позиція, якою є позиція Верховного Суду у вже згаданих вище постановах від 10 вересня 2021 року у справі № 300/633/19 та від 21 вересня 2021 року у справі № 370/2610/17.

Відповідно до ст.91 Закону України "Про Конституційний Суд України" закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.

Отже, ч.7 ст. 43 Закону №2262-ХІІ втратила чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України вищевказаного рішення, тобто з 20.12.2016 року.

Таким чином, після прийняття Конституційним Судом України рішення №7-рп/2016 від 20.12.2016 року обмеження розміру пенсії позивача 10 (десятьма) прожитковими мінімумами, встановленими для осіб, які втратили працездатність є неправомірним, а відповідач має здійснити виплату пенсії позивачу без обмеження її максимального розміру.

При цьому, суд вважає, що обмеження пенсії позивача максимальним розміром на підставі Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 08.07.2011 року № 3668-VI є безпідставним, оскільки саме на підставі вказаного Закону були внесені зміни до ст. 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" та фактично є ідентичними останньому.

При цьому, сам факт визнання Конституційним Судом України такого обмеження розміру пенсії таким, що не відповідає ст. 17 Конституції України, свідчить про протиправність застосування аналогічних положень Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" при виплаті пенсії позивачу.

Суд звертає увагу на те, що норми ч. 5 ст. 17 Конституції України щодо забезпечення державою соціального захисту громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей є пріоритетними та мають безумовний характер. Тобто, заходи, спрямовані на забезпечення державою соціального захисту вказаної категорії осіб, у зв`язку, зокрема, з економічною доцільністю, соціально-економічними обставинами не можуть бути скасовані чи звужені.

Отже, зміст та обсяг досягнутих соціальних гарантій не може бути звужено шляхом внесення змін до законодавства чи шляхом ігнорування рішень Конституційного Суду України та конституційних прав.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про те, що відповідач при проведенні з 01.12.2019 року перерахунку пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки про розмір грошового забезпечення №33/24/С-313 від 07.05.2021 року, виданої Державною установою “Територіальне медичне об`єднання МВС України по Дніпропетровській області” протиправно обмежив пенсію розміром 10 (десяти) прожиткових мінімумів для осіб, які втратили працездатність.

На підставі викладеного, суд вважає за необхідне зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки про розмір грошового забезпечення від 07.05.2021 року №33/24/С-313, виданої Державною установою "Територіальне медичне об`єднання МВС України по Дніпропетровській області" в розмірі 79% від грошового забезпечення, без обмеження максимального розміру пенсії, з урахуванням проведених раніше виплат, починаючи з 01.12.2019 року.

Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд доходить висновку, що з наведених у позовній заяві мотивів і підстав, позовній вимоги підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа, тому судові витрати в розмірі 908,00 грн. підлягають стягненню на користь позивача з Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області за рахунок його бюджетних асигнувань.

Згідно з частиною 5 статті 250 КАС України, датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Керуючись ст.ст. 72, 77, 242-246, 250, 255, 293-295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо не проведення з 01.12.2019 року перерахунку пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки про розмір грошового забезпечення №33/24/С-313 від 07.05.2021 року, виданої Державною установою “Територіальне медичне об`єднання МВС України по Дніпропетровській області” без обмеження максимального розміру пенсії.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (вул. Набережна Перемоги, 26, м. Дніпро, код ЄДРПОУ 21910427) провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на підставі довідки про розмір грошового забезпечення від 07.05.2021 року №33/24/С-313, виданої Державною установою "Територіальне медичне об`єднання МВС України по Дніпропетровській області" в розмірі 79% від грошового забезпечення, без обмеження максимального розміру пенсії, з урахуванням проведених раніше виплат, починаючи з 01.12.2019 року.

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (вул. Набережна Перемоги, 26, м. Дніпро, код ЄДРПОУ 21910427) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати з оплати судового збору у розмірі 908,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до статті 297 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду оскаржується шляхом подання апеляційної скарги до Третього апеляційного адміністративного суду.

Суддя О.В. Серьогіна