Рішення № 103184290, 17.01.2022, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 січня 2022 року Справа № 160/23626/21

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді – Захарчук-Борисенко Н.В.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи в порядку письмового провадження у місті Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Металургійного відділу державної виконавчої служби у м. Кривому Розі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), державного виконавця Металургійного відділу державної виконавчої служби у м. Кривому Розі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Качан Катерини Миколаївни про визнання протиправною та скасування постанови,-

ВСТАНОВИВ:

26.11.2021 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до відповідача 1 Металургійного відділу державної виконавчої служби у м. Кривому Розі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), відповідача 2 державного виконавця Металургійного відділу державної виконавчої служби у м. Кривому Розі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Качан Катерини Миколаївни, у якому позивач просить суд:

- визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця Металургійного відділу державної виконавчої служби у м. Кривому Розі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Качан Катерини Миколаївни від 12.10.2021 у виконавчому провадженні № 67101811 про стягнення з боржника ОСОБА_1 виконавчого збору у розмірі 12000 грн. на користь держави та мінімальних витрат виконавчого провадження в сумі 249,00 грн.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що на момент відкриття виконавчого провадження, рішення Дзержинського райсуду м. Кривого Рогу від 17 травня 2021 року у справі № 210/529/19 позивачкою було виконано, жодних перешкод у спілкуванні зі своєю неповнолітньою дочкою вона не чинила і у державного виконавця не було жодних правових підстав для відкриття примусового виконавчого провадження, а отже і стягнення виконавчого збору.

Ухвалою Дніпровського окружного адміністративного суду від 13.12.2021 року було прийняте рішення розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у порядку визначеному ст. 287 КАС України.

10.01.2021 від відповідача -1 надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого зазначено, що керуючись ст.ст. 3, 4, 24, 25, 26, 27 Закону України «Про виконавче провадження» державним виконавцем було винесено постанову № 67101811 від 12.10.2021 про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання вищезазначеного виконавчого документа. Вказаною постановою боржника зобов`язано виконати рішення суду шляхом забезпечення побачень стягувача з дитиною в порядку, визначену рішенням.

Державним виконавцем 12.10.2021 керуючись статтею 42 Закону України «Про виконавче провадження» та відповідно до пункту 2 розділу VI Інструкції з організації примусового виконання рішень винесено постанову № 67101811 про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження в розмірі 249 грн., одночасно, керуючись статтями 3, 27, 40 Закону винесено постанову про стягнення виконавчого збору в розмірі двох мінімальних розмірів заробітної плати, що становить 12000, 00 грн.

Державним виконавцем одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження за допомогою засобів мобільного зв`язку було викликано сторони виконавчого провадження на прийом до державного виконавця 15.10.2021 для вирішення стосовно місця та час для зустрічей побачення батька з дитиною. На прийомі державним виконавцем надано сторонам виконавчого провадження копії постанови про відкриття виконавчого провадження, роз`яснено їх права та обов`язки. В ході прийому сторони дійшли згоди про місце та час зустрічей батька з дитиною в присутності матері дитини, про що було складено акт державного виконавця та винесено постанову про встановлення часу та місця побачення з дитиною.

У зв`язку із вказаним, представник відповідача вважає позов не обґрунтований, вимоги позивача безпідставними.

14.01.2022 від відповідача-2 надійшов відзив на позов відповідно до якого, останній заперечував проти задоволення позовних вимог. Навів аргументи аналогічні доводам викладеним у відзиві на позов відповідача-1.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив такі обставини справи.

В провадженні Дзержинського районного суду міста Кривого Рогу перебувала справа №210/529/19 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та визначення порядку участі батька у вихованні дитини.

Рішенням Дзержинського районного суду міста Кривого Рогу від 17 травня 2021 року позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , задоволено частково.

Визначено спосіб участі ОСОБА_2 у вихованні доньки ОСОБА_3 , до її повноліття встановивши :

- періодичність та тривалість зустрічей: щосуботи або щонеділі з 12.00 год. до 17.00 год.;

- місце зустрічей: на нейтральній території, в межах м. Кривого Рогу, в присутності матері дитини ОСОБА_1 , в подальшому за домовленістю між батьками;

-у день народження дитини, дні державних свят України спілкуватись з донькою протягом години;

- оздоровлення та відпочинок дитини за попередньою домовленістю з матір`ю дитини ОСОБА_1 ;

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Державним виконавцем 12.10.2021 винесено постанову № 67101811 про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження в розмірі 249 грн., одночасно, винесено постанову про стягнення виконавчого збору в розмірі двох мінімальних розмірів заробітної плати, що становить 12000, 00 грн.

Державним виконавцем одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження викликано сторони виконавчого провадження на прийом до територіального відділу Державної виконавчої служби для вирішення питання щодо місця та час для зустрічей побачення батька з дитиною.

15.10.2021 року позивачеві державним виконавцем Металургійного відділу державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції були вручено постанову державного виконавця Качан Катерини Михайлівни від 12.10.2021 року про відкриття виконавчого провадження № 67101811 за виконавчим листом №210/529/19, виданим 17.05.2021 року Дзержинським районним судом міста Кривого Рогу про встановлення порядку спілкування з дитиною.

18.10.2021 року ОСОБА_1 ознайомилася з матеріалами виконавчого провадженням, зокрема, з постановою державного виконавця Качан Катерини Михайлівни про стягнення з боржника ОСОБА_1 виконавчого збору у розмірі 12000.00 грн., постановою державного виконавця Качан Катерини Михайлівни стягнення з боржника ОСОБА_1 розміру мінімальних витрат виконавчого провадження у розмірі 249.00 грн.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.

Частиною 1 статті 55 Конституції України встановлено, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до статті 2 цього ж Закону виконавче провадження здійснюється з дотриманням таких засад: 1) верховенства права; 2) обов`язковості виконання рішень; 3) законності; 4) диспозитивності; 5) справедливості, неупередженості та об`єктивності; 6) гласності та відкритості виконавчого провадження; 7) розумності строків виконавчого провадження; 8) співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями; 9) забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців, приватних виконавців.

Згідно з абз. 1 ч. 3 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження» в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, рішення, дії або бездіяльність державного виконавця також можуть бути оскаржені стягувачем та іншими учасниками виконавчого провадження (крім боржника) до начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець. Рішення, дії та бездіяльність начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, можуть бути оскаржені до керівника органу державної виконавчої служби вищого рівня.

Відповідно до ч. 2 ст. 19. ст. 22 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України, при цьому права громадян не можуть бути скасовані.

Спірні правовідносини врегульовано Законом України "Про виконавче провадження" №1404-VIII від 02.06.2016 та Інструкцією з організації примусового виконання рішень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5.

Статтею 5 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».

Згідно з ч. 1, 2 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено. ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Частиною 1 статті 18 Закону №1404-VIIІ передбачено, що виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами (ч. 1 ст. 13 Закону №1404-VIII).

Виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону за заявою стягувана про примусове виконання рішення (п. 1 ч. 1 ст. 26 Закону №1404-VIII). Відповідно до статей 40,42 Закону передбачено порядок винесення постанови про стягнення виконавчого збору, зокрема частиною 3 статті 40 Закону унормовано, що у разі повернення виконавчого документа стягувану з підстав, передбачених пунктами 1, 3, 4, 6 частини першої статті 37 цього Закону, закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4, 6, 9 (крім випадку, передбаченого частиною дев`ятою статті 27 цього Закону), 11, 14 і 15 частини першої статті 39 цього Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто, державний виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня повернення виконавчого документа (закінчення виконавчого провадження) виносить постанову про стягнення виконавчого збору, яку виконує в порядку, встановленому цим Законом.

Згідно з частинами першою, третьою статті 27 Закону виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України. За примусове виконання рішення немайнового характеру виконавчий збір стягується в розмірі двох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - фізичної особи і в розмірі чотирьох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - юридичної особи.

Відповідно до частини 9 статті 27 Закону виконавчий збір не стягується у разі закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 9 частини першої статті 39 цього Закону, якщо рішення було виконано до винесення постанови про відкриття виконавчого провадження.

Відповідно до пункту 9 частини першої статті 39 Закону виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.

Тобто, підставою для стягнення виконавчого збору є здійснення державним виконавцем дій з фактичного виконання рішення органами державної виконавчої служби.

Аналіз наведених вище норм Закону України «Про виконавче провадження» дає підстави для висновку, що обов`язковими умовами стягнення виконавчого збору є: 1) фактичне виконання судового рішення; 2) вжиття державним виконавцем заходів примусового виконання рішень.

За своїм призначенням виконавчий збір є своєрідною винагородою державному виконавцю за вчинення заходів примусового виконання рішення за умови, що такі заходи призвели до виконання рішення.

Верховний Суд України, усуваючи розбіжності у застосуванні норм Закону №606-XIV, при вирішенні питання щодо можливості стягнення виконавчого збору з боржника, у своїй постанові від 28.01.2015 №3-217гс14 зазначив, що сплив строку, наданого для добровільного виконання рішення суду, сам по собі не є тією достатньою підставою, з якою законодавець пов`язує стягнення виконавчого збору з боржника. Виконавчий збір стягується на підставі постанови державного виконавця, якщо боржником в установлений для цього строк рішення добровільно не виконано, а державним виконавцем вчинено дії спрямовані на примусове виконання, які в цьому випадку не вчинялися.

Нормами статті 64-1 Закону України «Про виконавче провадження» визначені правила виконання рішення про встановлення побачення з дитиною, рішення про усунення перешкод у побаченні з дитиною.

Відповідно до ч. 1 ст.64-1 зазначеного Закону виконання рішення про встановлення побачення з дитиною полягає у забезпеченні боржником побачень стягувана з дитиною в порядку, визначеному рішенням.

Згідно ч.2 ст.64-1 цього Закону державний виконавець здійснює перевірку виконання боржником цього рішення у час та місці побачення, визначених рішенням, а у разі якщо вони рішенням не визначені, то перевірка здійснюється у час та місці побачення, визначених державним виконавцем.

Частина 5 статті 64-1 Закону встановлює, що у разі виконання рішення боржником виконавець складає акт та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження, а ч.6 зазначеної норми закону передбачено: якщо боржник у подальшому перешкоджає побаченням стягувана з дитиною, стягувач має право звернутися до державного виконавця із заявою про відновлення виконавчого провадження. Після відновлення виконавчого провадження державний виконавець повторно здійснює заходи, передбачені цією статтею.

Боржник вважається повідомленим про відкриття виконавчого провадження, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.

12 жовтня 2021 року, відкриваючи виконавче провадження, державний виконавець вказаних обставин не врахував, не здійснив попередній виклик сторін виконавчого провадження та передчасно виніс постанову про покладення на боржника – ОСОБА_1 витрат з оплати виконавчого збору на суму 12000,00 грн. та мінімальних витрат виконавчого провадження в сумі 249,00 грн.

В подальшому 17 жовтня 2021 року державним виконавцем було складено акт із змісту якого вбачається, що ОСОБА_1 перешкод у спілкуванні із дитиною не чинить, та забезпечує зустріч батька з дитиною.

Про те, що рішення суду не виконувалось до відкриття виконавчого провадження відповідач жодним чином не спростував.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

При вказаних обставинах суд дійшов висновку, що відповідачем не доведено правомірність та обґрунтованість своїх дій та рішення з урахуванням вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, позов підлягає задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Тому, за рахунок бюджетних асигнувань Металургійного відділу державної виконавчої служби у м. Кривому Розі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню сплачений нею при поданні позовної заяви судовий збір в розмірі 908,00 грн.

Керуючись ст. ст.139, 227, 241-243, 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Металургійного відділу державної виконавчої служби у м. Кривому Розі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), (50065, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. В. Матусевича, б. 41, код ЄДРПОУ: 34545855), державного виконавця Металургійного відділу державної виконавчої служби у м. Кривому Розі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Качан Катерини Миколаївни (50065, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. В. Матусевича, б. 41) про визнання протиправною та скасування постанови, - задовольнити повністю.

Визнати протиправною та скасувати постанову Металургійного відділу державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), від 12 жовтня 2021 у виконавчому провадженні № 67101811 про стягнення з боржника ОСОБА_1 виконавчого збору у розмірі 12000 грн. на користь держави та мінімальних витрат виконавчого провадження в сумі 249,00 грн.

Стягнути з Металургійний відділ державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), (ЄДРПОУ 34545855) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір в розмірі 908,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 272 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строк, передбачений частиною 6 статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Н.В. Захарчук-Борисенко