Ухвала суду № 103184048, 17.01.2022, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

17 січня 2022 року Справа № 160/577/22 Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Сидоренко Д.В., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 в інтересах неповнолітнього сина - ОСОБА_2 до Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області в особі територіального підрозділу - Вільногірського міського сектору Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

11.01.2022 року засобами поштового зв`язку до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 в інтересах неповнолітнього сина - ОСОБА_2 до Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області в особі територіального підрозділу - Вільногірського міського сектору Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області, в якій позивач просить суд, з урахуванням правових висновків, викладених у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи №806/3265/17 (Пз/9901/2/18), у т.ч. встановлену суддями Великої Палати Верховного Суду невідповідність Конституції України (неконституційність) Закону України від 20.11.2012 р. №5492-VІ «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус», та відповідно із вимогами ч.4 ст.7 КАС України:

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Державної міграційної служби (ГУДМС) України в Дніпропетровській області в особі Вільногірського міського сектору Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області щодо не оформлення та видачі паспорту громадянина України у формі паспортної книжечки зразка 1994 року неповнолітньому на ім`я ОСОБА_2 відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної ради України від 26 червня 1992 р. №2503-ХІІ;

- зобов`язати Головне управління Державної міграційної служби (ГУДМС) України в Дніпропетровській області в особі Вільногірського міського сектору Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області оформити та видати паспорт громадянина України з проставленою відміткою місця проживання неповнолітньому ОСОБА_2 у формі паспортної книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної ради України від 26 червня 1992 р. №2503-XІІ, - без використання цифрового ідентифікатора особи та автоматизованої обробки її персональних даних.

Також, в прохальній частині позову позивачем зазначено клопотання про розгляд справи за участю позивача з викликом сторін.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши вищевказане клопотання позивача, суд зазначає, що ч.1 ст.257 КАС України визначено, що за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.

Згідно з ч.ч.2, 3 ст.257 КАС України, за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

При вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) значення справи для сторін; 2) обраний позивачем спосіб захисту; 3) категорію та складність справи; 4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; 5) кількість сторін та інших учасників справи; 6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідно до ч.4 ст.257 КАС України, за правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах: 1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; 2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; 4) щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Зазначений перелік, який наведено у ч.4 ст.257 КАС України є вичерпним.

Керуючись приписами ст.257 КАС України, суд вважає розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до ч.5 ст.262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Згідно із ч.6 ст.262 КАС України, суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін: 1) у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу; 2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Отже, вищезазначеною нормою передбачено, що суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін, якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Дослідивши матеріали справи, враховуючи обраний позивачем спосіб захисту, категорію та складність справи, обсяг та характер доказів у справі, кількість сторін та інших учасників справи та чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес, суд вважає, що характер спірних правовідносин та предмет доказування у даній справі є незначної складності та не вимагає розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи, тому суд відмовляє у задоволенні клопотання позивача про розгляд справи за участю позивача з викликом сторін.

Разом з тим, судом встановлено, що в прохальній частині позову позивач зазначає клопотання, в якому просить суд витребувати у відповідача (для встановлення його адміністративної дієздатності):

- завірену належним чином копію Розпорядчого акту про утворення як юридичної особи публічного права, органу з назвою «Державна міграційна служба України Головне управління ДМС в Дніпропетровській області»;

- завірену належним чином копію Положення про державний орган (юридичну особу публічного права) з назвою «Державна міграційна служба України Головне управління ДМС в Дніпропетровській області»;

- завірену належним чином копію Витягу про державну реєстрацію в Єдиному державному реєстрі Міністерства юстиції України Положення про державний орган з назвою «Державна міграційна служба України Головне управління ДМС в Дніпропетровській області».

Пунктом 7 ч.9 ст.171 КАС України передбачено, що про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначається результат вирішення заяв і клопотань позивача, що надійшли разом із позовною заявою, якщо їх вирішення не потребує виклику (повідомлення) сторін.

Розглянувши клопотання позивача про витребування документів, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.1 ст.72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною 1 ст.77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з ч.1 ст.80 КАС України, учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 79 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.

Частиною 2 ст.80 КАС України чітко визначено, що у клопотанні про витребування доказів повинно бути зазначено: 1) який доказ витребовується; 2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; 3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; 4) заходи, яких особа, що подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів, та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.

Відповідно до ч.ч.1, 2, 4 статті 79 КАС України, учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом із поданням позовної заяви.

Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк. Учасник справи також повинен надати докази, які підтверджують, що він здійснив усі залежні від нього дії, спрямовані на отримання відповідного доказу.

До матеріалів позовної заяви щодо розгляду клопотання про витребування доказів, позивачем не подано належних та допустимих письмових доказів самостійного звернення до відповідача, з метою отримання зазначених в клопотанні документів.

Враховуючи викладене, суд вважає, що клопотання позивача про витребування доказів є необґрунтованим, доказів, які підтверджують, що він здійснив усі залежні від нього заходи, спрямовані на отримання відповідних документів не надав, тому суд відмовляє позивачу у такому клопотанні.

Отже, позовна заява відповідає вимогам, встановленим статтями 160, 161, 171 Кодексу адміністративного судочинства України, підсудна Дніпропетровському окружному адміністративному суду та підлягає розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, відповідно до частини 2 статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України.

З матеріалів позовної заяви порушень строків, передбачених статтею 122 Кодексу адміністративного судочинства України, не вбачається.

Підстав для її повернення або відмови у відкритті провадження у справі не має.

Керуючись статтями 44, 72, 77-80, 171, 248, 256-257, 260, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -

УХВАЛИВ:

Відкрити провадження в адміністративній справі №160/577/22 за позовом ОСОБА_1 в інтересах неповнолітнього сина - ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області (вул.В.Липинського, буд.7, м.Дніпро, 49000; код ЄДРПОУ 37806243) в особі територіального підрозділу - Вільногірського міського сектору Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області (вул.Степова, буд.8, м.Вільногірськ, Дніпропетровська область, 51700) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

У задоволенні клопотання позивача про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін - відмовити.

У задоволенні клопотання позивача про витребування доказів - відмовити.

Розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, за наявними у справі матеріалами.

Здійснювати розгляд адміністративної справи одноособово суддею Сидоренко Д.В.

Встановити відповідачу строк для подання відзиву на позов (у разі заперечення проти позову) протягом п`ятнадцяти днів, з дня отримання копії цієї ухвали, разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача.

Відповідно до частин 3, 4 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України, копія відзиву та доданих до нього документів повинна бути надіслана (надана) іншим учасникам справи одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду. До відзиву додаються: 1) докази, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, якщо такі докази не надані позивачем; 2) документи, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи.

Роз`яснити відповідачу, що відповідно до частини 6 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно із частиною 4 статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України, подання заяв по суті справи є правом учасників справи. Неподання суб`єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.

Встановити відповідачу строк для подання заперечень проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження (у разі заперечення проти такого розгляду) протягом п`ятнадцяти днів, з дня отримання копії цієї ухвали, разом із доказами, на яких ґрунтуються заперечення відповідача.

Встановити позивачу строк для подання відповіді на відзив протягом п`яти днів з дня отримання відзиву на позов.

Встановити відповідачу строк для подання заперечень на відповідь на відзив протягом п`яти днів з дня отримання відповіді на відзив.

Інформацію щодо адміністративної справи №160/577/22 учасники даної справи можуть отримати на офіційному порталі судової влади України у мережі Інтернет (веб-адреса сторінки: http://adm.dp.court.gov.ua/sud0470/gromadyanam/csz/).

Копію ухвали про відкриття провадження у адміністративній справі надіслати всім учасникам справи.

Ухвала набирає законної сили в порядку статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України, та оскарженню не підлягає.

Суддя Д.В. Сидоренко