Рішення № 103183974, 22.11.2021, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 листопада 2021 року Справа № 160/16302/21

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Врони О. В.

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Військової частини А3283 (ппВ3675) про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовом до військової частини А3283, в якому просить:

- визнати протиправними дії військової частини А3283 щодо не проведення виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби встановленої ч.2 статті 15 закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»;

- зобов`язати військову частину А3283 здійснити виплату ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби встановленої ч.2 статті 15 закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує на порушення відповідачем Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" яким не враховано пільгової вислуги та на необґрунтоване неврахування відповідачем пільгової вислуги, що разом з календарною дає право позивачу на отримання одноразової грошової допомоги на підставі ч. 2 ст. 15 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.09.2021 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у адміністративній справі №160/16302/21. Призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.

Відповідно до ч.6 ст.12, ч.1, 2 ст. 257, ч.1 ст. 260 Кодексу адміністративного судочинства України зазначена справа є справою незначної складності та розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження.

Згідно з ч. 5 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Військова частина А3283 (ппВ3675) у відзиві на позовну заяву просить відмовити у задоволенні позовних вимог, вказуючи на те, що на час звільнення календарна вислуга років позивача становить 9 років 23 дні., що відповідно до наказу Міністра оборони України за №260 від 07.06.2018 «Про затвердження Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам» не достатньо для виплати одноразової грошової допомоги.

Дослідивши письмові докази, наявні в матеріалах справи в їх сукупності, проаналізувавши норми чинного законодавства України, суд встановив наступні обставини.

ОСОБА_1 -позивач відповідно до копії військового квитка НОМЕР_1 проходив військову службу у військовій частині А3283 (ппВ3675) з 23.10.2017 по 28.10.2020.

Відповідно до посвідчення серії НОМЕР_2 позивач є учасником бойових дій.

Відповідно до витягу з наказу командира військової частини А3283 по стройовій частині №342 від 28.10.2020 прапорщика ОСОБА_1 , головного старшину 1 самохідного артилерійського дивізіону бригадної артилерійської групи, звільнено наказом командира військової частини А3283 від 23 вересня 2020 року №105-РС з військової служби у запас відповідно до частини п`ятої статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» пункт 2 підпункт «а» (у зв`язку із закінченням строку контракту)…Вислуга у Збройних Силах становить: календарна 9 років 23 дні.

Позивач звернувся до військової частини із заявою, в якій просив провести виплату одноразової грошової допомоги в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби встановленої ч. 2 ст. 15 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Листом №3710 від 19.08.2021 Військова частина А3283 повідомила про відсутність підстав для такої виплати, у зв`язку з чим відповідно це питання не порушувалось.

За поясненнями відповідача у відзиві виплата одноразової грошової допомоги у разі звільнення з військової служби у розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний календарний рік служби можлива за наявності вислуги десять календарних років і більше.

Позивач вважає, що вказаною відмовою порушені його права, оскільки не враховано пільгової вислуги.

При вирішенні спору суд виходить з наступного:

Законом України "Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20 грудня 1991 року №2011-XII (Закон №2011-XII) визначені основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни.

Частиною 1 ст. 9 Закону №2011-XII держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

Відповідно до абз.1 ч. 2 ст. 15 Закону військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, які звільняються зі служби за станом здоров`я, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби. У разі звільнення з військової служби за віком, у зв`язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, закінченням строку контракту, у зв`язку з безпосереднім підпорядкуванням близькій особі, систематичним невиконанням умов контракту командуванням, а також у зв`язку з настанням особливого періоду та небажанням продовжувати військову службу військовослужбовцем-жінкою, яка має дитину (дітей) віком до 18 років, одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби виплачується за наявності вислуги 10 років і більше.

Аналогічні положення містяться у п. 10 постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393 "Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським, співробітникам Служби судової охорони та членам їхніх сімей" та в п. 1 1 глави 9 розділу 5 Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, що затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 25 червня 2018 року №558.

Підпунктом а пункту 3 Постанови Кабінету Міністрів України №393 від 17.07.1992 "Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їхніх сімей" встановлено, що до вислуги років для призначення пенсій особам, зазначеним в абзаці першому пункту 1 цієї постанови, зараховується на пільгових умовах один місяць служби за три місяці, зокрема

- час проходження служби, протягом якого особа брала участь в антитерористичній операції;

-час проходження служби, протягом якого особа брала участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів

З довідки командира військової частини А3283 від 28.10.2020 №2141 вбачається, що ОСОБА_1 в період з 20.01.2018 по 30.04.2018 безпосередньо брав участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в районі проведення антитерористичної операції Донецької та Луганської областей.

Крім того, відповідно до довідки командира військової частини А3283 від 28.10.2020 №2142, ОСОБА_1 в період: з 30.04.2018 по 17.07.2018; 20.07.2018 по 23.07.2018; 18.04.2019 по 06.06.2019; 23.06.2019 по 01.09.2019; 08.07.2020 по 07.08.2020 брав участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпечені їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та в період здійснення зазначених заходів.

За вказаний період пільгова вислуга складає 2 роки 8 місяців

Відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду від 11 квітня 2018 року у справі № 806/2104/17 поняття "календарна вислуга років" застосовується не для позначення необхідної для призначення допомоги вислуги років, а для визначення розміру грошової допомоги: "в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби". При цьому, умовою набуття права на призначення та виплату одноразової грошової допомоги відповідно до частини 2 статті 15 "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" є наявність "вислуги 10 років і більше".

Таким чином, ч. 2 ст. 15 Закону України "Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" не передбачає будь-яких обмежень щодо обчислення такої вислуги лише в календарних роках, а передбачає виплату одноразової грошової допомоги у разі звільнення за наявності вислуги 10 років і більше.

Відповідачем встановлено, що календарна вислуга років на дату звільнення позивача становить 9 років 23 дні. За наданими позивачем документами пільгова вислуга (без урахування календарної вислуги) за підрахунками суду складає- 2 роки 8 місяців, загальна (з врахуванням пільгового періоду) - 11 років 08 місяця 23 дні.

Тобто умова про наявність 10 і більше років вислуги у даному випадку дотримана.

Оскільки інші підстави відмови, крім недостатності років вислуги, у призначенні грошової допомоги відсутні, суд приходить до висновку, що позивач має право на таку виплату, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до положень Закону України "Про судовий збір" позивач звільнений від сплати судового збору, тому в силу вимог статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати не підлягають стягненню.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Військової частини А3283 (ппВ3675) про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити певні дії-задовольнити.

Визнати протиправними дії військової частини А3283 щодо не проведення виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби встановленої ч.2 статті 15 закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»;

Зобов`язати військову частину А3283 (50046, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, МКР Всебрацьке-2, код ЄДРПОУ 07880837) здійснити виплату ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , ІНН НОМЕР_3 ) одноразової грошової допомоги в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби встановленої ч.2 статті 15 закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Судові витрати розподілу не підлягають.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.В. Врона