Рішення № 103183683, 14.01.2022, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 січня 2022 року Справа № 160/21339/21

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бондар М.В. розглянувши у спрощеному (письмовому) провадженні у місті Дніпрі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі - ГУ ДПС у Дніпропетровській області, відповідач), в якій позивач просить: визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення №0260151304 на суму 44708,37 грн. за податковим зобов`язанням та 11177,09 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями та № 0260181304 на суму 3725,70 грн за податковим зобов`язанням та 931,43 грн за штрафними санкціями.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що 12.09.2008 між позивачем та АТ «Райффайзен Банк Аваль» було укладено кредитний договір № 014/152773/3140/74. За умовами цього Договору Кредитор (Банк) надав позичальнику Кредит за програмою кредитування «Житло в кредит на вторинному ринку». Валюта кредиту - долар Сполучених Штатів Америки. Цільове використання Кредиту: придбання нерухомості - квартири за адресою АДРЕСА_1 (на теперішній час внаслідок перейменування - АДРЕСА_2 (на теперішній час внаслідок перейменування - місто Покров). Виконання зобов`язань позичальника за цим Договором забезпечується іпотекою нерухомості – зазначеної квартири. 30.11.2016 між ОСОБА_1 та АТ «Райффайзен Банк Аваль» було укладено Договір про часткове прощення боргу за кредитним договором 014/152773/3140/74 від 12.09.2018. Відповідно до п. 1 Договору про припинення зобов`язань: Сторони визнають і підтверджують, що розмір негашеної Позичальником заборгованості за Кредитним договором станом на день укладання договору 2016 складає еквівалент 641763,00 грн. по офіційному курсу НБУ на дату укладання цього Договору. Згідно з п. 2 Договору Сторони домовились, що з дати укладення цього договору Кредитор здійснює часткове анулювання (прощення) суми боргу Позичальника, що складає еквівалент 534897,38 грн. по офіційному курсу НБУ на дату укладення цього Договору. У травні 2018 року Головним управління ДФС у Дніпропетровській області проведено документальну позапланову перевірку фізичної особи ОСОБА_1 з питання своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати до бюджету податку на доходи фізичних осіб та військового збору за період з 01.01.2016 по 31.12.2016. За результатами перевірки складено Акт від 14.05.2018 року. На підставі Акту від 14.05.2018 відповідачем було прийнято оскаржувані податкові повідомлення-рішення №0260151304 на суму 44708,37 грн. за податковим зобов`язанням та 11177,09 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями № 0260181304 на суму 3725,70 грн. за податковим зобов`язанням та 931,43 грн за штрафними санкціями. Позивач вважає, що прийняті відповідачем податкові повідомлення-рішення є протиправними та підлягають скасуванню з огляду на приписи статей 78, 86, 162, 164 та підрозділу 1 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України. Вищенаведені обставини і змусили позивача звернутись з даним позовом до суду.

Ухвалою суду від 10.11.2021 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження без виклику учасників справи в порядку статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України.

17.12.2021 року від представника відповідача надійшов до суду відзив, в якому останній просив суд відмовити у задоволенні позову та в обгрунтування своєї правової позиції зазначив, що ГУ ДПС у Дніпропетровській області проведена документальна позапланова невиїзна перевірка позивача за період з 01.01.2016 по 31.12.2016. Підставою для проведення перевірки стало отримання інформації щодо нарахування у 2016 році банківською установою АТ «Райфайзен Банк Аваль» доходу у вигляді анульованої (прощеної) заборгованості за кредитом фізичній особі ОСОБА_1 у сумі 249068,85 грн. Фізичною особою ОСОБА_1 не надано податкову декларацію про майновий стан і доходи за 2016 рік до Нікопольського управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області та не відображено дохід отриманий у вигляді додаткового блага внаслідок прощення (анулювання) заборгованості за кредитом та не сплачено до бюджету з сум отриманого доходу податок на доходи з фізичних осіб та військовий збір. Згідно з відомостями центральної бази даних Державного реєстру фізичних осіб АТ «Райфайзен банк Аваль» було нараховано (виплачено) у 4 кварталі 2016 року дохід у вигляді додаткового блага прощення (анулювання) кредитором суми боргу фізичній особі ОСОБА_1 у сумі 249068,85 грн. Виходячи з вищевикладеного, АТ «Райфайзен Банк Аваль» здійснило списання кредитної заборгованості позивача на загальну суму 249068,85 грн. та повідомило боржника про часткове прощення боргу за кредитним договором №01/152773/3140/74 від 12.09.2008. За наслідками перевірки фізичної особи ОСОБА_1 у зв`язку з отриманням у IV кварталу 2016 році доходи у сумі 249068,85 грн., як додаткове благо у вигляді суми анульованої (прощенної) заборгованості за кредитом, донараховано податку на доходи фізичних осіб за 2016 рік у розмірі 44708,37 грн., та донараховано військового збору у розмірі 3725,70 грн.

Дослідивши матеріали, з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

Судом встановлено, що на підставі наказу ГУ ДФС у Дніпропетровській області від 26.04.2018 №2414-п проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати до бюджету податку на доходи фізичних осіб та військового збору фізичною особою за період з 01.01.2016 по 31.12.2016.

За результатами перевірки складено акт від 14.05.2018 року №24632/04-36-13-04/ НОМЕР_1 , в якому зафіксовано порушення позивачем:

1) абз. «д» п.п. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164, її. 167.1 от. 167 з урахуванням норм п.п.165.1.55 п.165.1 ст.165 розділу IV Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (зі змінами і доповненнями) у зв`язку з отриманням додаткового блага у вигляді суми анульованої (прощеної) заборгованості за кредитом у результаті чого донараховано податку на доходи фізичних осіб за 2016 рік в розмірі 44 708,37 грн.;

2) п.п.1.2. п.п. 1.3 п.161 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VІ (зі змінами і доповненнями) у зв`язку з отриманням додаткового блага у вигляді суми анульованої (прощеної) заборгованості за кредитом у результаті чого донараховано військовий збір за 2016 рік в розмірі 3725,70грн.

3) п.п.49.18.4 п.49.18 ст.49. н. 176.1 ст. 176 ПКУ внаслідок неподання податкової декларацій про майновий стан і доходи за 2016 рік.

На підставі акту перевірки відповідачем 03.07.2018 року винесено податкові повідомлення-рішення:

- №0260151304, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на доходи фізичних осіб на 44708,37 грн. та застосовано штрафну санкцію 11177,09 грн.;

- №0260181304, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання за платежем військовий збір на 3725,7 грн. та застосовано штрафну санкцію у розмірі 931,43 грн.

Висновки контролюючого органу за результатами перевірки ґрунтувались на таких фактичних обставинах.

12.09.2008 між позивачем та АТ «Райффайзен Банк Аваль» було укладено кредитний договір № 014/152773/3140/74.

За умовами цього Договору Кредитор (Банк) надав позичальнику Кредит за програмою кредитування «Житло в кредит на вторинному ринку». Валюта кредиту - долар Сполучених Штатів Америки. Цільове використання Кредиту: придбання нерухомості - квартири за адресою АДРЕСА_1 .

Виконання зобов`язань позичальника за цим Договором забезпечується іпотекою нерухомості - квартири за адресою АДРЕСА_1 .

30.11.2016 року між ОСОБА_1 та АТ «Райффайзен Банк Аваль» було укладено Договір про часткове прощення боргу за кредитним договором 014/152773/3140/74 від 12.09.2018 року.

Відповідно до п. 1 Договору про припинення зобов`язань:

1. Сторони визнають і підтверджують, що розмір непогашеної Позичальником заборгованості за Кредитним договором станом на день укладання договору 2016 складає еквівалент 641763,00 грн. по офіційному курсу НБУ на дату укладання цього Договору, в тому числі:

сума основного боргу (неповернутого кредиту) - 13809,96 доларів США, що складає еквівалент 353526,33 гривень по офіційному курсу НБУ на дату укладання цього Договору;

проценти, нараховані за користування кредитом - 3533,58 доларів США, що складає еквівалент 90457,44 гривень по офіційному курсу НБУ на дату укладання цього Договору;

розрахована пеня за порушення строків повернення заборгованості за Кредитним договором -197779,23 гривень.

Згідно з п. 2 Договору:

2. Сторони домовились, що з дати укладення цього договору Кредитор здійснює часткове анулювання (прощення) суми боргу Позичальника, що складає еквівалент 534897,38 гривень по офіційному курсу НБУ на дату укладення цього Договору, в тому числі:

сума основного боргу (неповернутого кредиту) - 9 729,49 доларів США, що складав еквівалент 249 068,85 гривень по офіційному курсу НБУ на дату укладання цього Договору;

проценти, нараховані за користування кредитом - 3 497,51 доларів США, що складає еквівалент 88 049,30 гривень по офіційному курсу НБУ на дату укладання цього Договору;

розрахована пеня за порушення строків повернення заборгованості за Кредитним договором -197 779,23 гривень.

Листом від 13.06.2017 №777/10/04-36-13-20-32 Нікопольською ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області здійснено запит до АТ “Райффайзен Банк Аваль” з проханням надати обґрунтовані пояснення та документальні підтвердження виплат доходів громадянці ОСОБА_1 протягом 2016 року у вигляді доходу, отриманого як додаткове благо (ознака доходу 126).

У відповідь, АТ “Райффайзен Банк Аваль” надіслано відповідачу лист від 27.06.2017 року №4-2/613, в якому зазначено, що АТ “Райффайзен Банк Аваль” було нараховано (виплачено) у 4 кварталі 2016 року дохід у вигляді додаткового блага прощення (анулювання) кредитором суми боргу фізичній особі ОСОБА_1 у сумі 249068,85 грн.

Листом від 17.08.2017 за №19365/04-36-13-20-32 відповідачем повідомлено та звернено увагу фізичної особи ОСОБА_1 на порушення п.п.49.18.4 п.49.18 ст.49 ПКУ у зв`язку із ненаданням до фіскальних органів податкової декларації про майновий стан і доходи за 2016 рік та декларування доходу, отриманого у 2016 році у вигляді додаткового блага (анульованої кредиторської заборгованості).

Фізичною особою ОСОБА_1 не надано податкову декларацію про майновий стан і доходи за 2016 рік до Нікопольського управління ГУ ДФС у Дніпропетровській області та не відображено дохід отриманий у вигляді додаткового блага внаслідок прощення (анулювання) заборгованості за кредитом та не сплачено до бюджету з сум отриманого доходу податок на доходи з фізичних осіб та військовий збір.

Вважаючи податкові повідомлення-рішення протиправними та таким, що підлягають скасуванню, позивач звернулась до суду з даним позовом.

Вирішуючи спір по суті суд зазначає наступне.

Податковий кодекс України (далі – ПК України) регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Підпунктом 14.1.47 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що додатковим благом є кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку податковим агентом, якщо такий дохід не є заробітною платою та не пов`язаний з виконанням обов`язків трудового найму або не є винагородою за цивільно-правовими договорами (угодами), укладеними з таким платником податку.

Згідно пункту 164.1 статті 164 ПК України базою оподаткування є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених цим розділом. Загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.

Відповідно до підпункту "д" підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 ПК України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених статтею 165 цього Кодексу) у вигляді суми боргу платника податку, анульованого (прощеного) кредитором за його самостійним рішенням, не пов`язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності. Якщо кредитор повідомляє платника податку - боржника рекомендованим листом з повідомленням про вручення або шляхом укладення відповідного договору, або шляхом надання повідомлення боржнику під підпис особисто про анулювання (прощеного) боргу та включає суму анульованого (прощеного) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було анульовано (прощеного), такий боржник самостійно сплачує податок з таких доходів та відображає їх у річній податковій декларації.

За змістом пункту 176.2 статті 176 ПК України особи, які відповідно до цього Кодексу мають статус податкових агентів, зобов`язані: а) своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, що виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати за її рахунок; б) подавати у строки, встановлені цим Кодексом для податкового кварталу, податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку до контролюючого органу за місцем свого розташування.

Підпунктами 14.1.47, 14.1.54 пункту 14.1 статті 14 ПК України закріплено, що додаткові блага - це кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку податковим агентом, якщо такий дохід не є заробітною платою та не пов`язаний з виконанням обов`язків трудового найму або не є винагородою за цивільно-правовими договорами (угодами), укладеними з таким платником податку (крім випадків, прямо передбачених нормами розділу IV цього Кодексу).

Дохід з джерелом їх походження з України - будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні, у тому числі, але не виключно, доходи у вигляді: а) процентів, дивідендів, роялті та будь-яких інших пасивних (інвестиційних) доходів, сплачених резидентами України; б) доходів від надання резидентам або нерезидентам в оренду (користування) майна, розташованого в Україні, включаючи рухомий склад транспорту, приписаного до розташованих в Україні портів; в) доходів від продажу рухомого та нерухомого майна, доходів від відчуження корпоративних прав, цінних паперів, у тому числі акцій українських емітентів; г) доходів, отриманих у вигляді внесків та премій на страхування і перестрахування ризиків на території України; ґ) доходів страховиків - резидентів від страхування ризиків страхувальників - резидентів за межами України; д) інших доходів від діяльності, у тому числі пов`язаних з повною або частковою переуступкою прав та обов`язків за угодами про розподіл продукції на митній території України або на територіях, що перебувають під контролем митних органів (у зонах митного контролю, на спеціалізованих ліцензійних митних складах тощо); е) спадщини, подарунків, виграшів, призів; є) заробітної плати, інших виплат та винагород, виплачених відповідно до умов трудового та цивільно-правового договору; ж) доходів від зайняття підприємницькою та незалежною професійною діяльністю.

Аналіз наведених норм законів дає підстави для висновку, що додаткове благо визначається як дохід у разі приросту показників фінансового та/або майнового стану платника податку. Грошова сума, яка надана в кредит, підлягає поверненню, тому сама по собі ця сума не збільшує дохід платника податку. Водночас, у разі коли відпадуть встановлені законом та/або договором підстави для витребування кредитором у боржника грошової суми, наданої на умовах повернення, у платника податку - боржника виникає приріст фінансових показників за рахунок суми, взятої в борг.

Таким чином, сума кредиту, прощена (анульована) банком, збільшує дохід платника податку і включається в його оподатковуваний дохід. Разом з тим проценти, які нараховані банком за умовами договору за користування кредитом, та підвищені проценти, нараховані у разі прострочення платежу, не є доходами, які призводять до приросту показників фінансового та/або майнового стану платника податку. Відповідно, у разі прощення (анулювання) процентів, нарахованих за користування кредитом, та підвищених процентів, нарахованих у разі прострочення платежу, відсутні підстави вважати їх додатковим благом платника податку.

З викладеного слідує, що під додатковим благом розуміється основна сума боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, і не включає в цю суму боргу (кредиту) проценти, нараховані за користування кредитом, прощені (анульовані) кредитором.

У справі, що розглядається, податковим органом встановлено, що позивач отримала дохід у вигляді анулювання основної суми заборгованості за ознакою доходу "126" у вигляді додаткового блага.

У податковому розрахунку сум доходу, виплаченого на користь платників податку Банк відобразив суму прощеного позивачу боргу за кредитним договором - 249 068,85 за ознакою доходу "126" (дохід, отриманий як додаткове благо).

07.05.2015 набув чинності Закон України від 09.04.2015 №321-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо кредитних зобов`язань" (далі - Закон №321-VIII), згідно з яким підрозділ 1 розділу ХХ "Перехідні положення" ПК України доповнено пунктом 8 у наступній редакції: не вважається додатковим благом платника податку та не включається до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу сума, прощена (анульована) кредитором у розмірі різниці між основною сумою боргу за фінансовим кредитом в іноземній валюті, визначена за офіційним курсом Національного банку України на дату зміни валюти зобов`язання за таким кредитом з іноземної валюти у гривню, та сумою такого боргу, визначеною за офіційним курсом Національного банку України станом на 1 січня 2014 року, а також сума процентів, комісії та/або штрафних санкцій (пені) за такими кредитами, прощених (анульованих) кредитором за його самостійним рішенням, не пов`язаним із процедурою його банкрутства, до закінчення строку позовної давності. Норми цього пункту застосовуються до фінансових кредитів в іноземній валюті, непогашених до 1 січня 2014 року.

Дія абзацу першого цього пункту поширюється на операції з прощення (анулювання) кредитором боржникові заборгованості за фінансовим кредитом в іноземній валюті, що здійснювалися починаючи з 1 січня 2015 року.

Системний аналіз правових норм дає підстави для висновку, що за змістом наведених положень у разі, якщо кредитором (банком) здійснено анулювання (прощення) основної суми боргу (кредиту), а не суми у розмірі різниці, розрахованої кредитором відповідно до пункту 8 підрозділу 1 розділу XX "Перехідні положення" ПК України, то з метою оподаткування сума такого анульованого боргу вважається додатковим благом і включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу у відповідності до підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 ПК України з обчисленням та перерахуванням до бюджету відповідної суми податку.

Така правова позиція викладена в постанові Верховного Суду у складі суддів судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду від 28.07.2021 у справі №826/12872/20.

Як слідує з обставин справи, позивачу банком було прощено (анульовано) суму основного боргу, а не змінено валюту зобов`язання за таким фінансовим кредитом з іноземної валюти у гривню, що у розумінні вищенаведених норм податкового законодавства зумовлює виникнення додаткового блага та, як наслідок, зобов`язання задекларувати отриманий дохід і сплатити з нього податок на доходи фізичних осіб і військовий збір.

Суд зазначає, що між позивачем та банком не було укладено жодних угод про зміну валюти зобов`язання за таким кредитом з іноземної валюти у гривню, а тому пункт 8 підрозділу 1 розділу ХХ "Перехідні положення" ПК України не врегульовує виниклі між сторонами спірні правовідносини.

З огляду на зазначене, висновки контролюючого органу щодо заниження позивачем податкового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб і військового збору є правомірними, а податкові повідомлення-рішення від 03.07.2018 року: №0260151304, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на доходи фізичних осіб на 44708,37 грн. та застосовано штрафну санкцію 11177,09 грн.; №0260181304, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання за платежем військовий збір на 3725,7 грн. та застосовано штрафну санкцію у розмірі 931,43 грн. скасуванню не підлягають.

За наведених обставин, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.

У зв`язку з відмовою у задоволенні позовних вимог, розподіл судових витрат не здійснюється.

На підставі викладеного, керуючись статтями 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_3 ; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 2961005643) до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (адреса:49005, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, 17 а; ідентифікаційний код в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 44118658) - відмовити повністю.

Розподіл судових витрат не здійснювати.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя М.В. Бондар