Рішення № 103183603, 14.01.2022, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 січня 2022 року Справа № 160/22376/21

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді Горбалінського В.В.

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 26, ЄДРПОУ 21910427) про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

16.11.2021 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якій позивач просить:

- визнати протиправними дії Головного Управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо переведення ОСОБА_1 з пенсії по інвалідності на пенсію за віком з 17 вересня 2018 року із застосуванням показника середньої заробітної плати ( доходу) в Україні, який враховувався під час призначення ( попереднього перерахунку) пенсії по інвалідності.

- зобов`язати Головне Управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити переведення ОСОБА_1 з пенсії по інвалідності, на пенсію віком відповідно до заяви від 17 вересня 2018 року із застосуванням показника середньої заробітної плати ( доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за два роки, шо передують року звернення, та здійснити виплату пенсії за віком ОСОБА_1 з урахуванням фактично виплаченої пенсії з 17 вересня 2018 р.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що пенсійним органом було змінено показник середньої заробітної плати (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, який є обов`язковою складовою при обчисленні розміру пенсії за віком, а саме з показника середньої заробітної плати за попередні роки ( 2016-2017) - 5377,90 гри , на показник середньої заробітної плати за три попередні роки (2015-2Д16-2017) - 4805,73 грн., у зв`язку з чим розмір пенсії за віком з 01.09.2021 року зменшився та становить - 13360,64 грн. з урахуванням вимог Закону України «Про престижність шахтарської праці», що, на думку позивача, є незаконним, протиправним та таким, що порушує соціальні права та свободи позивача.

18.11.2021 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду відкрито провадження у справі та призначено розгляд останньої за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

14.12.2021 року Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області надало до Дніпропетровського окружного адміністративного суду відзив на позовну заяву.

В обґрунтування відзиву представник відповідача зазначив, що при розрахунку заробітної плати було помилково застосовано середню заробітну плату (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2016 та 2019 роки у розмірі 5377,90 грн.

У зв`язку із виявленою помилкою під час призначення пенсії з 17.09.2018 року, Головним управлінням приведено пенсійну справу у відповідність із законодавством, а саме, застосовано середню заробітну плату (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2014, 2015 та 2016 роки у розмірі 3764,40 грн., починаючи з 01.09.2021 року.

Отже, як зазначає представник відповідача, листом від 08.09.2021 року № 0400-010310-8/119041 Головним управлінням повідомлено позивача про виявлену помилку та перерахунок пенсії з 01.09.2021 року у розмірі, згідно чинного законодавства.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позовна заява та відзив на позовну заяву, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з 02.04.2003 року на підставі заяви про призначення пенсії від 23.04.2003 року та отримував пенсію по інвалідності III групи внаслідок нещасного випадку на виробництві відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення”.

З 01.10.2017 року позивача переведено з пенсії по інвалідності внаслідок трудового каліцтва (Закон України “Про пенсійне забезпечення”) на пенсію по інвалідності внаслідок трудового каліцтва (Закон України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”), що підтверджується розпорядженням № 188944 від 21.12.2017 року.

17.09.2018 року позивачем до пенсійного органу було надано заяву про перехід з пенсії по інвалідності (Закон України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”) на пенсію за віком відповідно до ст. 114 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”.

Рішенням від 02.10.2018 року № 165395 позивача переведено на пенсію за віком відповідно до ст. 114 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”.

Як встановлено судом та не спростовується сторонами, при розрахунку заробітної плати під час переведення позивача з пенсії по інвалідності внаслідок трудового каліцтва (Закон України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”) на пенсію за віком відповідно до ст. 114 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” було застосовано середню заробітну плату (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2016 та 2019 роки у розмірі 5377,90 грн.

У зв`язку із зазначеним, Головним управлінням було приведено пенсійну справу у відповідність із законодавством, а саме, застосовано середню заробітну плату (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2014, 2015 та 2016 роки у розмірі 3764,40 грн.

Відтак, листом від 08.09.2021 року № 0400-010310-8/119041 Головним управлінням було повідомлено позивача про виявлену помилку та перерахунок пенсії з 01.09.2021 року, що підтверджується розпорядження від 19.08.2021 року №912160165395.

Вказані обставини і слугували підставою для звернення до суду із цим позовом.

Положеннями частини першої статті 9 Закону № 1058-IV закріплено, що відповідно до цього Закону за рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов`язаного з роботою, інвалідності з дитинства); 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

Відповідно до частини першої статті 40 Закону №1058-IV для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.

Частиною другою статті 40 Закону №1058-IV передбачено, що заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де: Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики. Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз 1 + Кз 2 + Кз 3 + ... + Кз n); К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.

Отже, у випадку призначення пенсії на підставі Закону №1058-IV, при обчисленні пенсії враховується середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії.

Разом з тим, відповідно до частини першої статті 10 Закону №1058-IV особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.

Приписи частини третьої статті 45 Закону №1058-IV визначають, що переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.

При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.

Якщо особа після призначення пенсії по інвалідності продовжувала працювати та набула не менш як 24 місяці страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі, при переведенні вперше з пенсії по інвалідності на пенсію за віком застосовується середня заробітна плата (дохід), визначена частиною другою статті 40 цього Закону для призначення пенсії.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що частиною третьою статті 45 Закону №1058-ІV регламентовано порядок переведення з одного виду пенсії, призначеного саме за цим Законом, на інший. Отже, показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої Законом №1058-ІV.

Вказане відповідає правовій позиції, викладеній Верховним Судом, зокрема, у постановах від 31 травня 2019 року у справі №314/272/17(2-а/314/33/2017), від 31 березня 2020 року у справі №348/1296/17 та від 01 березня 2021 року у справі № 488/1409/16-а.

Водночас, позивач у своїй позовній заяві стверджує, що при зверненні із заявою до пенсійного органу після досягнення пенсійного віку, він набув право не на переведення з одного виду пенсії на інший на підставі статті 45 Закону №1058-IV, а на нове призначення пенсії за віком на загальних підставах із її новим обчисленням у відповідності до приписів статті 40 Закону № 1058-IV, оскільки за таким призначенням звернувся вперше.

Однак, вказані доводи суд вважає необґрунтованими з огляду на те, що для відповідних категорій осіб передбачено не окремий вид пенсійного забезпечення, а пільгові умови надання пенсій (пенсій за віком).

Втім, вид пенсії позивача та порядок її призначення здійснено в межах одного закону - Закону №1058-IV.

Таким чином, суд доходить висновку, що при переведенні позивача на пенсію за віком відповідно до ст. 114 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” пенсійному органу слід було застосовувати показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2014, 2015 та 2016 роки, а не за 2016 та 2019 року, оскільки такий показник середньо заробітної плати було застосовано пенсійним органом при призначенні позивачу пенсії по інвалідності внаслідок трудового каліцтва, відповідно до Закон України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”).

Відтак, на думку суду, відповідачем правомірно та обґрунтовано здійснено перерахунок пенсії позивача з 01.09.2021 року із застосовуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2014, 2015 та 2016 роки.

Відповідно до ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Згідно ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовної заяви.

На підставі викладеного, керуючись статтями 77, 90, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 26, ЄДРПОУ 21910427) про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити певні дії – відмовити.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені статтею 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.В. Горбалінський