Рішення № 103183489, 13.01.2022, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 січня 2022 року Справа № 160/21192/21

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Сліпець Н.Є.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) у місті Дніпро адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

04.11.2021 року ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (далі - відповідач), в якому просить:

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду в Дніпропетровській області щодо не зарахування до страхового стажу ОСОБА_1 періоду навчання в клінічній ординатурі на кафедрі терапії факультету удосконалення лікарів Дніпропетровського медичного інституту з 29.09.1990р. по 09.02.1993р. на базі міської клінічної лікарні № 6 м. Кривого Рогу і не призначення ОСОБА_1 грошової допомоги відповідно до п. 7-1 розділу XV Закону України від 09.07.2003 р. №1058 «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» у розмірі десяти місячних пенсій станом на день її призначення;

- зобов`язати органи Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області призначити і виплатити ОСОБА_1 грошову державну допомогу відповідно до п.7-1 розділу XV Закону України від 09.07.2003 р. №1058 «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» у розмірі десяти місячних пенсій станом на день її призначення.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.11.2021 року відкрито провадження та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами з 26.11.2021 року, відповідно до ч. 5 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України.

Цією ж ухвалою відповідачу було надано строк для подання письмового відзиву на позовну заяву - протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 13.08.2021 року №046150008148 їй була призначена пенсія за віком. 16.08.2021 року вона звернулася до відповідача із заявою про виплату грошової допомоги в розмірі десяти місячних пенсій станом на день призначення пенсії згідно п. 7-1 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Проте, листом від 09.09.2021 року їй було відмовлено в цьому з посиланням на те, що інститут не належить до закладів охорони здоров`я та періоди навчання не зараховуються до спеціального стажу, що дає право виходу на пенсію за вислугу років, а тому відсутні підстави для отримання грошової допомоги.

10.12.2021 року до суду від відповідача надійшов письмовий відзив, в якому представник просив відмовити у задоволенні позову в повному обсязі, посилаючись на те, що у позивача відсутнє право на виплату грошової допомоги у розмірі 10 пенсій станом на день призначення. За наведеним постановою КМУ № 909 від 04.11.1993р. переліком посад, право на пенсію за вислугу років мають лікарі та середній медичний персонал в лікарняних закладах, лікувально-профілактичних закладах особливого типу, лікувально-трудових профілакторіях, амбулаторно-поліклінічних закладах, закладах швидкої та невідкладної медичної допомоги, закладах переливання крові, закладах охорони материнства і дитинства, санаторно-курортних закладах. Таким чином, період навчання позивача на ординатурі в Дніпропетровському медичному інституті не зараховано до стажу роботи, що дає право на пенсію за вислугу років, та виплату грошової допомоги згідно з п. 7-1 розділу XV Закону.

Відповідно до положень ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглянув справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у ній матеріалами.

Згідно ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи, або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази у сукупності з нормами чинного законодавства України, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 16.08.2021 року звернулася до Головного управління ПФУ в Дніпропетровській області із заявою про зарахування періодів роботи з 20.09.1990р. по 14.09.1992р., з 20.09.1992р. по 09.02.1993р. до, стажу роботи, який діє право на пенсію за вислугу років і виплату грошової допомоги, як працівнику охорони здоров`я при призначенні пенсії за віком.

Листом від 09.09.2021р. №31744-25487/М-01/8-0400/21 Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області відмовило у виплаті грошової допомоги згідно з п. 7-1 розділу XV Закону з посиланням на відсутність необхідного страхового стажу - 30 років.

Отже, спір між сторонами виник з приводу не зарахування до страхового стажу періоду навчання в клінічній ординатурі та відмови у виплаті грошової допомоги в розмірі 10 місячних пенсій станом на день її призначення.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Пункт 7-1 розділу ХV Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» встановлює, що особам, які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, і які працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах та мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, за умови, що вони до цього не отримували будь-яку пенсію, при призначенні пенсії за віком виплачується грошова допомога, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі їх десяти місячних пенсій станом на день призначення.

Згідно п. «е» ст. 3 Закону України «Про пенсійне забезпечення», право на трудову пенсію мають особи, зайняті суспільно корисною працею, при додержанні інших умов, передбачених цим Законом, зокрема, вихованці, учні, студенти, курсанти, слухачі, стажисти, клінічні ординатори, аспіранти, докторанти.

Відповідно до п. «д» ч. 3 ст. 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення», до стажу роботи зараховується навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, в училищах і на курсах по підготовці кадрів, підвищенню кваліфікації та перекваліфікації, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов`язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески.

Відповідно до ч. 4 ст. 24 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» періоди трудової діяльності та інші періоди, враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків передбачених цим Законом.

Пунктом «е» ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та Переліком закладів і установ освіти, охорони здоров`я та соціального захисту посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 909 від 04.11.1993 року передбачено, що право на пенсію за вислугу років мають працівники закладів охорони здоров`я, зокрема лікарі та середній медичний персонал, в тому числі і військових медичних закладів.

Згідно Положення про клінічну ординатуру, затвердженого Наказом Міністерства охорони здоров`я України № 12 від 29.01.1998р., клінічна ординатура є вищою формою підвищення кваліфікації лікарів спеціалістів з певного фаху, зокрема, у клінічних науково-дослідних інститутах; клінічні ординатури в межах робочого часу виконують лікувально-діагностичну роботу в профільних відділеннях, на яких базується клініка, в обсязі 25% від розрахункової норми навантаження лікаря відповідної спеціальності, що передбачається індивідуальними планами їх підготовки; термін навчання в клінічній ординатурі зараховується лікарю до його загального трудового стажу роботи за фахом.

Відповідно до п. 5 ч. 3 ст. 61 Закону України «Про вищу освіту» клінічний ординатор- це особа, яка має ступінь магістра медичного спрямування та кваліфікацію лікаря певної спеціальності відповідно до переліку лікарських спеціальностей і навчається з метою поглиблення професійних знань, підвищення рівня компетентності лікаря - спеціаліста. Основним завданням клінічної ординатури є поглиблення професійних знань, підвищення рівнів умінь та навичок лікаря-спеціаліста за його лікарським фахом з метою підготовки висококваліфікованого лікаря для самостійної роботи в закладах охорони здоров`я.

Відповідно до п. «д» ч. 3 ст. 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до стажу роботи зараховується також навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, в училищах і на курсах по підготовці кадрів, підвищенню кваліфікації та перекваліфікації, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі.

За відомостями, які містяться в трудовій книжці позивача серія НОМЕР_1 та згідно довідки Дніпровського державного медичного університету Факультету післядипломної освіти № 191 від 08.06.2021р. ОСОБА_1 з 29.09.1990р. зарахована в клінічну ординатуру до кафедри терапії факультету удосконалення лікарів Дніпропетровського медичного інституту, яку закінчила 14.09.1992р. (записи в трудовій книжці №№ 5-6).

З 20.09.1992р. позивач була обрана на посаду асистента кафедри терапії факультету удосконалення лікарів Дніпропетровського медичного інституту, виконувала лікувально-профілактичну роботу в терапевтичних відділеннях на базі міської клінічної лікарні № 7 м. Кривий Ріг, відповідно до штатного розпису кафедри та норм робочого часу, згідно навантаження лікаря ординатора терапевтичного відділення відповідно до п. 4.6 Наказу МОЗ № 32 від 21.02.1992р. «Про затвердження положення про клінічну лікувально-профілактичну установу» та звільнена за переводом 09.02.1993р. ( записи в трудовій книжці №№7-8).

З огляду на вищевказані норми чинного законодавства, суд дійшов висновку, що відповідачем необґрунтовано не зараховано до спеціального трудового стажу період навчання ОСОБА_1 в клінічній ординатурі на кафедрі терапії факультету удосконалення лікарів Дніпропетровського медичного інституту з 29.09.1990р. по 09.02.1993р. на базі міської клінічної лікарні № 6 м. Кривого Рогу.

З листа Відділу методології та організації роботи із застосування пенсійного законодавства УПЗ ГУ ПФУ в Дніпропетровській області від 09.09.2021року №31744-25487/М-01/8-0400/21 вбачається, що спеціальний стаж роботи позивача складає 28 років 10 місяців 09 днів, який разом із спеціальним трудовим стаже навчання в клінічній ординатурі (близько двох з половиною років), виходячи з положень ст. 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення», а також вимог п. 4.12 Положення про клінічну ординатуру, дає позивачу право, у відповідності до положень п.7-1 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» на отримання грошової допомоги, яка не підлягає оподаткуванню, в розмірі десяти місячних пенсій станом на день її призначення.

Таким чином, суд дійшов висновку, що бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду в Дніпропетровській області щодо не зарахування до страхового стажу позивача періоду навчання в клінічній ординатурі на кафедрі терапії факультету удосконалення лікарів Дніпропетровського медичного інституту з 29.09.1990р. по 09.02.1993р. на базі міської клінічної лікарні № 6 м. Кривого Рогу, і не призначення грошової допомоги відповідно до п. 7-1 Розділу XV Закону України від 09.07.2003 р. №1058 «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» у розмірі десяти місячних пенсій станом на день її призначення, є протиправною. У зв`язку з чим вважає за необхідне зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області призначити і виплатити ОСОБА_1 грошову допомогу відповідно до п.7-1 розділу XV Закону України від 09.07.2003 р. №1058 «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» у розмірі десяти місячних пенсій станом на день її призначення.

В силу вимог ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Згідно ч. 2 ст. 73 Кодексу адміністративного судочинства України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Частиною 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Оцінуючи усі докази, які були досліджені судом у їх сукупності, а також обставини, встановлені у ході судового розгляду справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими, а тому позов підлягає задоволенню.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат відповідно до ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, суд виходить із того, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за подання позову до суду в розмірі 951,60 грн., що документально підтверджується квитанцією від 20.09.2021року.

При цьому, сплачений збір в більшому розмірі 43,60 грн. може бути повернутий позивачу після подачі відповідної заяви згідно ст. 7 Закону України «Про судовий збір».

Відповідно до ч. 4 ст. 243 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Згідно із ч. 5 ст. 250 Кодексу адміністративного судочинства України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

У зв`язку із перебуванням головуючого судді у період з 24.12.2021 року по 12.01.2022 року у відпустці, текст рішення суду складений першого робочого дня - 13.01.2022 року.

Керуючись ст.ст. 2-10, 11, 12, 47, 72-77, 94, 122, 132, 139, 193, 241-246, 250, 251, 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 26, код ЄДРПОУ 21910427) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду в Дніпропетровській області щодо не зарахування до страхового стажу ОСОБА_1 періоду навчання в клінічній ординатурі на кафедрі терапії факультету удосконалення лікарів Дніпропетровського медичного інституту з 29.09.1990р. по 09.02.1993р. на базі міської клінічної лікарні № 6 м. Кривого Рогу, і не призначення ОСОБА_1 грошової допомоги відповідно до п. 7-1 Розділу XV Закону України від 09.07.2003 р. №1058 «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» у розмірі десяти місячних пенсій станом на день її призначення.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області призначити і виплатити ОСОБА_1 грошову допомогу відповідно до п.7-1 розділу XV Закону України від 09.07.2003 р. №1058 «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» у розмірі десяти місячних пенсій станом на день її призначення.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 26, код ЄДРПОУ 21910427) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) судовий збір у розмірі 908,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Н.Є. Сліпець