Ухвала суду № 103183456, 14.01.2022, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

14 січня 2022 року Справа № 160/643/22 Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Царікова О.В., перевіривши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Управління державної архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради про визнання протиправним та скасування припису, скасування постанови і закриття справи про адміністративне правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

12.01.2022 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Управління державної архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради, в якій позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати припис Управління державного архітектурно-будівельного контролю Дніпропетровської міської ради про зупинення підготовчих та будівельних робіт від 12.11.2021, яким Управління державного архітектурно-будівельного контролю Дніпропетровської міської ради вимагає ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) з 12.11.2021 зупинити будь-які будівельні роботи на об`єкті будівництва «Реконструкція квартири житлового будинку з надбудовою мансардного поверху», за адресою: АДРЕСА_1 .; привести об`єкт до первісного стану шляхом демонтажу об`єкта будівництва «Реконструкція квартири житлового будинку з надбудовою мансардного поверху», за адресою: АДРЕСА_1 у строк до 12.01.2022;

- поновити строк на оскарження постанови №53А/071221 від 07.12.2021 по справі про адміністративне правопорушення, винесеної Управлінням державного архітектурно-будівельного контролю Дніпропетровської міської ради (код ЄДРПОУ 40498190), за якою визнано винним ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 96 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 10 200, 00 грн., у зв`язку з поважністю його пропуску;

- постанову №53А/071221 від 07.12.2021 по справі про адміністративне правопорушення, винесену Управлінням державного архітектурно-будівельного контролю Дніпропетровської міської ради (код ЄДРПОУ 40498190), за якою визнано винним ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) у вчиненні адміністративного правопорушенням, передбаченого ч. 5 ст. 96 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 10200, 00 грн. - скасувати в повному обсязі і закрити справу про адміністративне правопорушення;

- стягнути з Управління державного архітектурно-будівельного контролю Дніпропетровської міської ради (код ЄДРПОУ 40498190; юридична адреса: 49000 м.Дніпро, вул. Січеславська Набережна, 29-А) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) понесені витрати по сплаті судового збору.

Відповідно до частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, зокрема, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 6 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Згідно із ч. 1 ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини" №3477-IV від 23.02.2006, суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод і практику Європейського Суду з прав людини як джерело права.

Змістом статті 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод від 04.11.1950 передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

У рішенні Європейського Суду з прав людини від 20.07.2006 у справі "Сокуренко і Стригун проти України" зазначено, що відповідно до прецедентної практики цього Суду термін "встановленим законом" у статті 6 Конвенції спрямований на гарантування того, "що судова гілка влади у демократичному суспільстві не залежить від органів виконавчої влади, але керується законом, що приймається парламентом" (рішення у справі "Занд проти Австрії"). У країнах з кодифікованим правом організація судової системи також не може бути віддана на розсуд судових органів, хоча це не означає, що суди не мають певної свободи для тлумачення відповідного національного законодавства. <…> фраза "встановленого законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. У своїх оцінках цей Суд дійшов висновку, що не може вважатися "судом, встановленим законом", національний суд, що не мав юрисдикції судити деяких заявників, керуючись практикою, яка не мала регулювання законом.

Отже, поняття "суду, встановленого законом" зводиться не лише до правової основи самого існування "суду", але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність, тобто охоплює всю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів.

Частиною 2 статті 20 КАС України передбачено, що окружним адміністративним судам підсудні всі адміністративні справи, крім визначених частиною першою цієї статті.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 20 КАС України, місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні, зокрема, адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.

Суд звертає увагу позивача, що провадження у справі про адміністративні правопорушення (вимога про скасування постанови №53А/071221 від 07.12.2021 по справі про адміністративне правопорушення, винесеної Управлінням державного архітектурно-будівельного контролю Дніпропетровської міської ради (код ЄДРПОУ 40498190), за якою визнано винним ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) у вчиненні адміністративного правопорушенням, передбаченого ч. 5 ст. 96 КУпАП і закриття справи про адміністративне правопорушення) не є підсудними Дніпропетровському окружному адміністративному суду та відповідно до предметної та територіальної юрисдикції (підсудності) розглядаються місцевими загальними судами як адміністративними.

Згідно з ч. 1 ст. 172 КАС України, в одній позовній заяві може бути об`єднано декілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні вимоги.

Проте, з аналізу змісту позовної заяви та доданих до неї документів вбачається, що підстави даного позову є різними. Предметом даної позовної заяви є об`єднані вимоги, які мають самостійні обсяги доказування та підтверджуються різними доказами, підсудні різним адміністративним судам. При цьому, для з`ясування правомірності вимог, є необхідним з`ясування значного обсягу обставин.

Відповідно до ч. 6 ст. 172 КАС України, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи вправі до початку розгляду справи по суті роз`єднати позовні вимоги, виділивши одну або декілька об`єднаних вимог в самостійне провадження, якщо це сприятиме виконанню завдання адміністративного судочинства. Розгляд позовних вимог, виділених у самостійне провадження, здійснює суддя, який прийняв рішення про роз`єднання позовних вимог.

Слід зазначити, що в даному випадку, роз`єднання позовних вимог з їх подальшим розглядом адміністративним судом, з огляду на зміст та юридичну природу обставин, описаних у позовній заяві, не допускається з урахуванням імперативних приписів частини 4 статті 172 КАС України.

З огляду на це не вважається “судом, встановленим законом” орган, котрий, не маючи юрисдикції, судить осіб на підставі практики, яка не передбачена законом.

Таким чином, відносно цього спору, із заявленими в такому вигляді позовними вимогами, адміністративний суд не може вважатись “судом, установленим законом”, у розумінні Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Згідно із п. 6 ч. 4 ст. 169 КАС України, позовна заява повертається позивачеві, якщо порушено правила об`єднання позовних вимог (крім випадків, в яких є підстави для застосування положень статті 172 цього Кодексу).

Враховуючи, що позивачем порушено правила об`єднання позовних вимог, за правилами пункту 6 частини 4 статті 169 КАС України, позовна заява підлягає поверненню позивачу.

Одночасно з цим, суд роз`яснює, що згідно з частиною 8 статті 169 КАС України повернення позовної заяви не позбавляє позивача права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Отже, висновки суду у цій ухвалі за жодних обставин не створюють перешкод для оскарження відповідних рішень та не позбавляють позивача права на повторне звернення до суду.

При цьому, суд зауважує, що зазначене право має бути реалізоване, з урахуванням вимог процесуального закону, у тому числі у частині правил підсудності та правил об`єднання позовних вимог, метою запровадження яких є забезпечення своєчасного вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав особи.

Керуючись ст.ст. 169, 172, 241, 243, 248, 294 КАС України, суд,

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Управління державної архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради про визнання протиправним та скасування припису, скасування постанови і закриття справи про адміністративне правопорушення повернути позивачу.

Роз`яснити позивачеві, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до суду в порядку, встановленому законом.

Копію ухвали про повернення позовної заяви з доданими до неї документами надіслати позивачу у справі.

Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до суду в порядку, встановленому законом.

Ухвала суду першої інстанції набирає законної сили відповідно до вимог ст. 256 КАС України та може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені ст. ст. 293, 295 КАС України.

Суддя О.В. Царікова