Рішення № 103183194, 22.11.2021, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 листопада 2021 року Справа № 160/16692/21

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Врони О. В.

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИВ:

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовом до ОСОБА_1 , в якому просить стягнути суму податкового боргу в розмірі 49031,16 грн. з фізичної особи ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ).

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що у відповідача наявний податковий борг на загальну суму 49031,16 грн. Позивач вживав заходи щодо погашення податкової заборгованості, визначені Податковим кодексом України, в тому числі шляхом надсилання податкової вимоги, проте сума податкового боргу відповідачем не сплачена.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.09.2021 року відкрито провадження в адміністративній справі за позовом Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. Визначено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.

Відповідно до ч.6 ст.12, ч.1, 2 ст. 257, ч.1 ст. 260 Кодексу адміністративного судочинства України зазначена справа є справою незначної складності та розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження.

Згідно з ч. 5 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Відповідач у відзиві на позовну заяву просить відмовити у задоволенні позову.

Відповідач вважає протиправним наказ ГУ ДФС у Дніпропетровській області №4608-п від 14.08.2018 проведення позапланової невиїзної перевірки. Фізична особа посилається на неправомірність складання податкових повідомлень-рішень та нарахування податкового боргу. Позивачем було сформовано та направлено податкову вимогу форми «Ф» №8015-13 від 07.10.2020 на суму 5093,80 грн., що не відповідає сумі заявленій позивачем у позові.

Дослідивши письмові докази, наявні в матеріалах справи в їх сукупності, проаналізувавши норми чинного законодавства України, суд встановив наступні обставини.

Відповідач – фізична особа ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) як платник податків перебуває на податковому обліку у Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області.

Податковий борг ОСОБА_1 у загальній сумі 49031,16 грн. обліковується в інтегрованих картках платника податків і складається з

1)заборгованості по податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування у сумі 45272,61 грн., що виникла в результаті несплати платником податків у встановлений термін сум грошових зобов`язань, донарахованих контролюючим органом на підставі:

-податкового повідомлення-рішення форма «Р» №0532581304 від 12.10.2018 у сумі 45102,61 грн., термін сплати 08.09.2020;

-податкового повідомлення-рішення форма «ПС» №0532631304 від 12.10.2018 у сумі 170,00 грн., термін сплати 29.09.2020;

2) заборгованості по військовому збору в сумі 3758,55 грн. виникла в результаті несплати платником податків у встановлений термін сум грошових зобов`язань донарахованих контролюючим органом на підставі податкового повідомлення-рішення форма «Р» №0532621304 від 12.10.2018 у сумі 3758,55 грн., термін сплати 29.09.2020.

Відповідно до вимог ст. 59 Податкового кодексу України по фізичній особі ОСОБА_1 сформована податкова вимога (форма «Ф») від 07.10.2020 №8015-13 на суму 5093,80, яка направлена на адресу платника засобами поштового зв`язку та вручена особисто фізичній особі 28.11.2020.

Відповідачем не надано до суду належних доказів сплати податкового боргу у добровільному порядку.

Спірні правовідносини регулюються Податковим кодексом України.

За вимогами підпункту 16.1.4 п. 16.1 ст.16 ПК України передбачено, що платник податків зобов`язаний, зокрема, сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до пунктів 36.1 - 36.3 ст. 36 ПК України податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов`язок виникає у платника за кожним податком та збором. Податковий обов`язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов`язків платника податків, крім випадків, передбачених законом.

Пунктом 16.1 ст. 16 ПК України зобов`язана платника податків подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно п. 46.1 ст. 46 ПК України податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов`язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

За п. 49.2 ст. 49 ПК України платник податків зобов`язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є, відповідно до цього Кодексу незалежно від того, чи провадив такий платник податку господарську діяльність у звітному періоді.

Платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом (п. 57.1 ст. 57 ПК України).

Податкове зобов`язання, самостійно визначене платником податків, оскарженню не підлягає (п.56.11 ст.56 ПК України).

Підпунктом 14.1.175 п. 14.1 ст.14 ПК України визначено, що сума грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання є податковим боргом.

За п. 59.1 ст. 59 ПК України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Податкова вимога може надсилатися (вручатися) контролюючим органом за місцем обліку платника податків, в якому обліковується податковий борг платника податків.

Документи вважаються належним чином вручені, якщо вони надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом-повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику) (п. 42.2 ст. 42 ПК України).

Вказана вимога в даному випадку контролюючим органом дотримана.

За правилами, визначеними п. 60.6 ст. 60 ПК України передбачено, якщо нарахована сума грошового зобов`язання або податкового боргу збільшується внаслідок їх адміністративного оскарження, раніше надіслане податкове повідомлення-рішення або податкова вимога не відкликаються. На суму збільшення грошового зобов`язання надсилається окреме податкове повідомлення-рішення, а на суму збільшення податкового боргу окрема податкова вимога не надсилається.

Відповідно до підп. 14.1.137 п. 14.1 ст. 14 ПК України, органом стягнення є державний орган, уповноважений здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах повноважень, встановлених цим кодексом та іншими законами України.

За приписами підпункту 41.1.1. п. 41.1. ст. 41 ПК України контролюючими органами є податкові органи (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, його територіальні органи) – щодо дотримання законодавства з питань оподаткування (крім випадків визначених підпунктом 41.1.2 цього пункту), законодавства з питань сплати єдиного внеску, а також щодо дотримання іншого законодавства, контроль за виконанням якого покладено на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику, чи його територіальні органи.

Пунктом 41.4. ст. 41 ПК України встановлено, що органами стягнення є виключно контролюючі органи, визначені підп. 41.1.1 цього пункту, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці в межах своїх повноважень.

За п.95.1 ст. 95 Податкового кодексу України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Згідно п.п.87.11 ст. 87 ПК України, орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.

Стосовно доводів відповідача у відзиві на позовну заяву про протиправність наказу ГУ ДФС у Дніпропетровській області проведення позапланової невиїзної перевірки №4608-п від 14.08.2018 та неправомірності складання податкових повідомлень-рішень і нарахування податкового боргу, суд зазначає, що ці обставини не є предметом спору в даній справі, оскільки підставами звернення позивача із даним позовом є наявність непогашеного податкового боргу.

За правовою позицією Верховного Суду у постанові від 19.05.2020 року № К/9901/40125/18 предметом доказування у справі щодо стягнення податкового боргу мають бути обставини, які свідчать про наявність підстав, з якими закон пов`язує можливість стягнення податкової заборгованості в судовому порядку, зокрема, факту узгодженості податкових зобов`язань, що стали підставою для звернення податкового органу до суду з позовом про стягнення.

Суд також враховує наявність в Єдиному державному реєстрі судових рішень рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.11.2019 у справі №160/4743/19 (залишеного без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 07.07.2020) за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування наказу ГУ ДФС у Дніпропетровській області №4608-п від 14.08.2018, податкових повідомлень-рішень ГУ ДФС у Дніпропетровській області від 12.10.2018 №0532581304, №0532631304, №0532621304.

У вказаній справі суди дійшли висновку про правомірність вказаних наказу і податкових повідомлень-рішень.

За приписами ч.4.ст. 78 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Щодо посилання відповідача на той факт, що сума вказана в податковій вимозі №8015-13 від 07.10.2020 не відповідає сумі заявленій позивачем у позовній заяві, суд зазначає, що відповідно до п.59.5 ст. 59 Податкового кодексу України у разі коли у платника податку, якому надіслано (вручено) податкову вимог сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу, такого платника податку, що виникла після надіслання (вручення) податкової вимоги.

У разі, якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається.

Статтею 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено обов`язок кожної сторони довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Таким чином, враховуючи, що на час розгляду справи податковий борг відповідачем в добровільному порядку не сплачено, відповідних доказів, які б підтверджували погашення такого боргу чи спростовували доводи позивача, відповідачем не надано, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги Головного управління ДПС в Дніпропетровській області про стягнення з відповідача податкового боргу є обґрунтованими, а позов таким, що підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 2 ст. 139 КАС України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Такі витрати позивачем у справі не понесені, а отже не підлягають стягненню з відповідача.

Керуючись статтями 139, 242-246, 250, 251, 255, 262, 295 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (49005, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, буд.17-а, код ЄДРПОУ ВП 44118658) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) про стягнення заборгованості – задовольнити.

Стягнути суму податкового боргу в розмірі 49031,16 грн. з фізичної особи ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ).

Судові витрати розподілу не підлягають.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.В. Врона