Рішення № 103182928, 29.11.2021, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 листопада 2021 року Справа № 160/15041/21

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Турлакової Н.В. розглянувши в порядку письмового провадження в місті Дніпрі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якій просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, яке полягає у відмові в призначенні ОСОБА_1 , пенсії за вислугу років на підставі пункту “а” ч.1 ст.12 Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб від 09.04.1992 року, що оформлене листом №0400-010311-8/112614 від 25.08.2021 року;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області призначити ОСОБА_1 , пенсію за вислугу років на підставі пункту “а” ч.1 ст.12 Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб від 09.04.1992 року з 01.07.2021 року виходячи з вислуги років 25 років 07 місяців 15 днів.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що наказом начальника відділу охорони «Української психіатричної лікарні з суворим наглядом» № 84 о/с-21 від 29.06.2021 року, відповідно до п.7 ч.1 ст.77 Закону України «Про Національну поліцію», позивача звільнено зі служби. Згідно вказаного наказу (зі змінами) вислуга років на день звільнення в календарному обчисленні становить 13 років 03 місяці 15 днів, у пільговому - 25 років 07 місяців 15 днів. Південно-Східним міжрегіональним управлінням з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції було направлено до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області подання та матеріали про призначення пенсії позивачу на підставі п. «а» ч.1 ст.12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 року. Проте листом від 25.08.2021 року за №0400-010311-8/112614 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області відмовлено в призначенні пенсії за вислугу років, у зв`язку з відсутністю вислуги 24 календарних років. Таку відмову позивач вважає протиправно, з огляду на приписи Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та постанови Кабінету Міністрів України № 393 від 17.07.1992 року, якими встановлено зарахування до вислуги років для призначення пенсій одного місяця служби за 40 днів, протягом якого особа проходила службу в органах кримінально виконавчої служби.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 вересня 2021 року прийнято до свого провадження вказану справу та згідно ч.2 ст.257 КАС України ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Відповідно до ч.1 ст.257 КАС України, за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.

Згідно з ст.258 КАС України, суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Відповідачем до суду подано відзив на позовну заяву, в якому останній просив у задоволенні позовних вимог відмовити. В обґрунтування відзиву відповідач зазначив, що п. «а» ч.1 ?. 12 « , , » вказано, що пенсія за вислугу років призначається: особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, іншим особам, зазначеним у пунктах "б"-"д", "ж" статті 1-2 цього Закону (крім осіб, зазначених у частині третій статті 5 цього Закону), незалежно від віку, якщо вони звільнені зі служби: з 1 жовтня 2018 року по 30 вересня 2019 року і на день звільнення мають вислугу 24 календарних роки і більше. Зважаючи на те, що вислуга років позивача на день звільнення в календарному обчисленні становить 13 років 03 місяці 15 днів позивачу було відмовлено в призначенні пенсії за вислугу років, у зв`язку з відсутністю у позивача права на призначення пенсії за вислугу років - через відсутність вислуги 24 календарних років.

23.10.2021 року позивачем подано до суду відповідь на відзив, в якій вказано, що відповідачем у відзиві не спростовано судову практику зі спірного питання, та посилається на постанову Верховного Суду в складі суддів об`єднаної палати Касаційного адміністративного суду від 03.03.2021 року у справі № 805/3923/18-а.

Дослідивши чинне законодавство та матеріали справи, суд встановив наступне.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 наказом начальника Відділу охорони «Української психіатричної лікарні з суворим наглядом» № 84 о/с-21 від 29.06.2021 року, звільнений зі служби в Державній кримінально-виконавчій службі України за власним бажанням, відповідно до п.7 ч.1 ст.77 Закону України «Про Національну поліцію». Вислуга років станом на 29.06.2021 року в календарному обчисленні становить 13 років 03 місяці 15 днів, у пільговому - 25 років 07 місяців 15 днів.

Південно-Східним міжрегіональним управлінням з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції направлено до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області подання про призначення пенсії та матеріали про призначення позивачу пенсії за вислугу років.

Листом від 25.08.2021 року №0400-010311-8/112614 повідомлено позивача про відсутність підстав для призначення пенсії за вислугу років згідно з п. «а» ч.1 ст. 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», з посиланням на те, що пенсія за вислугу років призначається особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, іншим особам, незалежно від віку, якщо вони звільнені зі служби з 1 жовтня 2018 року по 30 вересня 2019 року і на день звільнення мають вислугу 24 календарних роки і більше.

Вважаючи зазначене рішення відповідача протиправним, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Частина 2 статті 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

За приписами статті 23 Закону України «Про Державну кримінально-виконавчу службу України» держава забезпечує соціальний захист персоналу Державної кримінально-виконавчої служби України відповідно до Конституції України, цього Закону та інших законів України.

Пенсійне забезпечення осіб рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої служби здійснюється відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб". При звільненні зі служби особи рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої служби користуються правовими і соціальними гарантіями відповідно до Закону України "Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ і деяких інших осіб та їх соціальний захист".

Особам рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої служби встановлюється пільговий залік вислуги років для призначення пенсії - один місяць служби за сорок днів; особам, які проходять службу у воєнізованих формуваннях і установах виконання покарань, призначених для тримання засуджених до довічного позбавлення волі, - один місяць служби за півтора місяця, а в установах виконання покарань, призначених для тримання і лікування інфекційних та психічно хворих засуджених, - один місяць служби за два місяці за переліком посад і в порядку, що затверджуються Міністерством юстиції України.

Загальні умови і порядок пенсійного забезпечення осіб, які перебували на службі, зокрема в органах кримінально-виконавчої служби, визначені Законом України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб.

Згідно статті 17-1 Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб порядок обчислення вислуги років та визначення пільгових умов призначення пенсій особам, які мають право на пенсію за цим Законом, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до підпункту «г» пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України № 393 від 17.07.1992 року до вислуги років для призначення пенсій особам, зазначеним в абзаці першому пункту 1 цієї постанови, зараховується на пільгових умовах: один місяць служби за сорок днів: час проходження служби особами рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби.

Пунктом «а» частини першої статті 12 Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб передбачено, що пенсія за вислугу років призначається особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, іншим особам, зазначеним у пунктах «б»-«д», «ж» статті 1 - 2 цього Закону (крім осіб, зазначених у частині третій статті 5 цього Закону), незалежно від віку, якщо вони звільнені зі служби з 1 жовтня 2018 року по 30 вересня 2019 року і на день звільнення мають вислугу 24 календарних роки і більше.

Виходячи з наведеного, Законом України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб передбачено, що пенсія за вислугу років призначається при наявності 24 календарних років вислуги без зазначення, що така має бути обчисленою на пільгових умовах.

Проте, основним актом, на підставі якого здійснюється обчислення періоду проходження військової служби для зарахування його до стажу є Закон України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб. Пільгове обчислення періоду проходження військової служби є похідним від визначальної підстави і може визначатись іншими підзаконними нормативно-правовими актами, зокрема Законом України «Про Державну кримінально-виконавчу службу України» та Постановою КМУ № 393. Можливість пільгового обчислення вказаного періоду пов`язується, насамперед, зі спеціальним статусом, якого особи набули в результаті виконання відповідної роботи, яка визначена у законодавчому порядку.

Отже, судом визнається необґрунтованим посилання відповідача в оскаржуваному рішенні на те, що визначальною для набуття права на призначення пенсії за вислугу років є саме календарна вислуга років.

Аналогічна правова позиція викладене Верховним Судом у складі суддів об`єднаної палати Касаційного адміністративного суду від 03.03.2021 року у справі № 805/3923/18-а.

На підставі викладеного відмова Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області в призначенні позивачу пенсії за вислугу років згідно з п. «а» ч.1 ст. 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», викладена в листі від 25.08.2021 року №0400-010311-8/112614, є протиправною та підлягає скасуванню.

Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

У свою чергу, суд перевіряє, зокрема, чи діяв відповідач обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Відповідно до частин 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За вказаних обставин, виходячи з системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими, а вимоги такими, що підлягають задоволенню.

Враховуючи викладене, суд вважає, що відповідачем протиправно відмовлено позивачу у проведенні перерахунку пенсії на підставі поданої позивачем заяви та доданих до неї документів, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню.

Щодо розподілу судових витрат суд зазначає, що у відповідності до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за подання позову до суду в розмірі 908,00 грн.

Отже, на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача підлягає стягненню сплачений судовий збір у розмірі 908,00 грн.

Керуючись ст.ст.241-250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м.Дніпро, вул.Набережна Перемоги, 26, ЄДРПОУ 21910427) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, яке полягає у відмові в призначенні ОСОБА_1 , пенсії за вислугу років на підставі пункту “а” ч.1 ст.12 Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб від 09.04.1992 року, що оформлене листом №0400-010311-8/112614 від 25.08.2021 року.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області призначити ОСОБА_1 , пенсію за вислугу років на підставі пункту “а” ч.1 ст.12 Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб від 09.04.1992 року з 01.07.2021 року виходячи з вислуги років 25 років 07 місяців 15 днів.

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м.Дніпро, вул.Набережна Перемоги, 26, ЄДРПОУ 21910427) судові витрати зі сплати судового збору у сумі 908,00 грн (дев`ятсот вісім гривень 00 копійок).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя Н.В. Турлакова