Рішення № 103182884, 21.12.2021, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 грудня 2021 року Справа № 160/12561/21 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді Царікової О.В.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у місті Дніпрі адміністративну справу №160/12561/21 за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

26.07.2021 ОСОБА_1 звернулася до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якій позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про відмову в призначенні пенсії від 24.06.2021 №0400-010219-8/84806;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код 21910427, проспект Богдана Хмельницького, 116А, місто Дніпро, 49033) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) від 24.05.2021 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1 відповідно до пункту «а» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення»;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код 21910427, проспект Богдана Хмельницького, 116А, місто Дніпро, 49033) призначити ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) з 24.05.2021 пенсію за віком на пільгових умовах за списком №1 відповідно до пункту «а» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначила, що 24.05.2021 вона зверталася до відповідача із заявою про призначення їй пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1 відповідно до п. «а» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», надавши разом із заявою усі необхідні документи. Однак, Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області листом за вих. №0400-010219-8/84806 від 24.06.2021 відмовило позивачу у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1, у зв`язку з недосягненням позивачем пенсійного віку, передбаченого ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Вважаючи означену відмову протиправною, ОСОБА_1 звернулася за захистом власних прав та інтересів до суду із цим позовом.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.08.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №160/12561/21 за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.

14.09.2021 до суду надійшов від Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області надійшов відзив на позовну заяву (вх. №79727/21), в якому відповідач заперечив проти заявлених до суду позовних вимог та зазначив, що відповідно до п.1 ч.2 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком №1 виробництв, робіт, професій, посад показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 20 років жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах. До досягнення віку, встановленого абзацом першим цього пункту, право на пенсію за віком на пільгових умовах мають жінки 1975 року народження і старші після досягнення ними такого віку: 50 років - з 01 жовтня 1974 року по 31 грудня 1975 року. Відповідач зауважив, що ОСОБА_1 звернулася до нього 24.05.2021 (позивачу на момент звернення виповнилося 45 років) із заявою щодо призначення їй пенсії за віком на пільгових умовах по Списку №1 відповідно до статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», однак на дату звернення позивач не досягла передбаченого означеною нормою віку для призначення відповідної пенсії, а саме: 50 років. Зважаючи на викладене, Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повідомило позивача про відсутність права на пенсію за віком на пільгових умовах станом на дату звернення та, в свою чергу, зазначило, що позивач набуде право на пенсію за пільгових умовах після досягнення 50 років. Отже, у зв`язку з недосягненням позивачем пенсійного віку на дату звернення, їй було відмовлено в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.09.2021 у справі №160/12561/21 зупинено провадження у справі до набрання законної сили рішенням Верховного Суду у зразковій адміністративній справі №360/3611/20.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.12.2021 провадження у справі №160/12561/21 поновлено.

Дослідивши всі документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню, виходячи з таких підстав.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) є громадянкою України та станом на 24.05.2021 згідно відомостей паспорту громадянина України серії НОМЕР_2 вона була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 .

24.05.2021 позивач звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою про призначення їй пенсії за віком на пільгових умовах по списку №1.

За результатами розгляду вищезазначеної заяви і наданих до неї документів пенсійним органом прийнято рішення про відмову у призначенні позивачу пенсії за віком на пільгових умовах по Списку №1, яке обґрунтовано тим, що ОСОБА_1 не досягла необхідного віку для призначення їй пенсії за віком на пільгових умовах по списку №1, а саме: 50 років та набуде такого права 11.11.2025.

Також в рішенні зазначено, що вік заявника становить 25 років, страховий стаж - 29 років 8 днів, пільговий стаж роботи по списку №1 - 16 років 4 місяці 2 дні (при необхідному пільговому стажі на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком №1, визначений пунктом 2 частини 1 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» на рівні 7 років і 6 місяців).

Вищезазначене рішення направлено позивачу Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області разом із листом «Про направлення рішення» за вих. №0400-010219-8/84806 від 24.06.2021.

Не погодившись із означеною позицією відповідача, ОСОБА_2 звернулася за захистом власних прав та інтересів до суду із цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Згідно із положеннями частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Підстави призначення пенсії за віком на пільгових умовах та за вислугу років для окремих категорій працівників визначені статтею 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV від 09.07.2003 (далі - Закон №1058-IV; в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Так, відповідно до ч. 1 ст. 114 Закону №1058-IV, право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

Пунктом 1 частини 2 статті 114 Закону №1058-IV визначено, що на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

До досягнення віку, встановленого абзацом першим цього пункту, право на пенсію за віком на пільгових умовах мають жінки 1975 року народження і старші після досягнення ними такого віку, зокрема, 50 років - з 1 жовтня 1974 року по 31 грудня 1975 року.

Таким чином, з 01.10.2017 правила призначення пенсій за Списком №1 почали регламентуватися одночасно двома абсолютно ідентичними законами, а саме: пунктом «а» статті 13 Закону №1788-XII у редакції Закону №213-VIII від 02.03.2015 та пунктом 1 частини 2 статті 114 Закону №1058-IV від 09.07.2003 в редакції Закону №2148-VIII від 03.10.2017.

Означений стан правового регулювання існував до прийняття Конституційним Судом України Рішення від 23.01.2020 №1-р/2020 у справі за конституційним поданням 49 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень розділу I, пункту 2 розділу III «Прикінцевих положень» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 року №213-VIII.

Відповідно до пункту 1 резолютивної частини Рішення №1-р/2020 визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), стаття 13, частина 2 статті 14, пункти «б» - «г» статті 54 Закону №1788-XII зі змінами, внесеними Законом № 213-VIII (пункт 1 рішення).

Пунктом 1 резолютивної частини Рішення №1-р/2020 від 23.01.2020 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), статтю 13, частину 2 статті 14, пункт «а» статті 54 Закону України «Про пенсійне забезпечення»№1788-ХІІ від 05.11.1991 зі змінами, внесеними Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» №213-VIII від 02.03.2015.

Пунктом 3 цього Рішення вирішено, що застосуванню підлягає стаття 13 Закону №1788-XII для осіб, які працювали до 01.04.2015 на посадах, визначених у вказаній нормі, в наступній редакції: «працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах; жінки - після досягнення 45 років і при стажі роботи не менше 15 років, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

Таким чином, Рішенням №1-р/2020 Конституційний Суд України визнав неконституційними окремі положення Закону №1788-ХІІ, у зв`язку із чим вони втратили чинність з дня ухвалення Рішення (пункт 2 резолютивної частини рішення).

Одночасно Конституційний Суд України встановив, що підлягають застосуванню відповідні норми в редакції до внесення змін Законом №213-VIII.

Згідно з пунктом 2 Прикінцевих положень Закону №1058-IV, пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, які відповідно до цього Закону мають право на пенсію на пільгових умовах, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

Отже, з 23.01.2020 в Україні існують два закони, які одночасно регламентують правила призначення пенсій за Списком №1, а саме: пункт «а» статті 13 Закону №1788-XII (в редакції згідно із рішенням Конституційного Суду України №1-р/2020 від 23.01.2020), та пункт 1 частини 2 статті 114 Закону №1058-IV від 09.07.2003 (в редакції Закону №2148-VIII від 03.10.2017).

Стосовно позивача, правила означених законів містять розбіжність у величині показника вікового цензу, який складає 45 років за пунктом «а» статті 13 Закону №1788-XII (в редакції згідно із рішенням Конституційного Суду України №1-р/2020 від 23.01.2020), та 50 років за пунктом 1 частини 2 статті 114 Закону №1058-IV від 09.07.2003 (в редакції Закону №2148-VIII від 03.10.2017).

Оскільки норми названих законів регулюють одне і те ж коло відносин, суд доходить висновку, що вони явно суперечать один одному. Таке регулювання порушує вимогу «якості закону», передбачену Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950, та не забезпечує адекватний захист від свавільного втручання публічних органів державної влади у майнові права заявника (пункт 56 рішення Європейського суду з прав людини від 14.10.2010 у справі «Щокін проти України»).

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 19.02.2020 у справі №520/15025/16-а (провадження № 11-1207апп19, пункт 56) сформувала правовий висновок, згідно з яким у разі існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов`язків особи в національному законодавстві органи державної влади зобов`язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.

Отже, у цій справі застосуванню підлягають саме норми Закону №1788-ХІІ з урахуванням рішенням Конституційного Суду України №1-р/2020 від 23.01.2020, а не Закону №1058-ІV.

З огляду на викладене, суд вважає відмову відповідача у призначенні ОСОБА_1 , яка на час звернення із заявою про призначення пенсії досягла 45 років, мала страховий стаж роботи 29 років 8 днів, пільговий стаж на роботах за списком №1 - 16 років 4 місяці 2 дні (при необхідному пільговому стажі на рівні 7 років і 6 місяців), пенсії на пільгових умовах за віком з посиланням недосягнення нею 50 років пенсійного віку, визначеного пунктом 2 частини 2 статті 114 Закону №1058-ІV, протиправною.

При вирішенні означеного спору судом враховано правові висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.11.2021 в зразковій справі №360/3611/20, які відповідно до ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) мають бути враховані судом при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.

При цьому, суд не погоджується із доводами пенсійного органу про те, що відповідно до статті 5 Закону № 1058-IV дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону; виключно цим Законом визначаються, зокрема: види пенсійних виплат; умови набуття права та порядок визначення розмірів пенсійних виплат; пенсійний вік чоловіків та жінок, при досягненні якого особа має право на призначення пенсії за віком, оскільки Конституція України не передбачає можливості надання певному закону вищої юридичної сили щодо інших законів, або можливості передбачити законом заборону законодавцю приймати інші закони, що регулюють однопредметні відносини.

Крім того, слід зауважити, що Закон №1788-ХІІ був прийнятий раніше за Закон №1058-IV.

Таким чином, виходячи зі змісту заявлених ОСОБА_1 до суду позовних вимог, на підставі системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, враховуючи вищенаведене та те, що дана справа є типовою, беручи до уваги правову позицію, висловлену постановах Верховного Суду та Великої Палати Верховного Суду в зразковій справі №360/3611/20, суд дійшов висновку, що викладені у позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими.

Одночасно із цим, суд звертає увагу позивача на те, що лист Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області «Про направлення рішення» за вих. №0400-010219-8/84806 від 24.06.2021 не є рішенням, тобто актом індивідуальної дії в розумінні КАС України, та містить виключно інформативний характер.

Статтею 5 КАС України закріплено право кожної особи в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вона вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Частиною 2 статті 9 КАС України визначено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Зі змісту вказаної норми, можна зробити висновок, що при розгляді справи, суд обмежений предметом та обсягом заявлених позовних вимог та не може застосовувати інший спосіб захисту ніж той, що зазначив позивач у позовній заяві.

Водночас, суд може вийти за межі правового обґрунтування, зазначеного у позовній заяві, якщо вбачає порушення інших приписів ніж ті, про якій йдеться у позовній заяві.

З огляду на вищенаведене, виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, враховуючи висновки Верховного Суду у зразковій справі, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог в наступній редакції:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про відмову в призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах по Списку №1 за №3836 від 24.05.2021;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області призначити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) з 24.05.2021 пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №1 відповідно до пункту «а» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Щодо іншої позовної вимоги ОСОБА_1 відносно зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву позивача від 24.05.2021 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1 відповідно до пункту «а» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», суд зазначає, що хоч і позовні вимоги заявляє позивач, однак адміністративний суд може, якщо вважатиме за потрібне, застосувати інший, аніж той, який зазначив позивач, спосіб захисту його прав та інтересів, який не суперечитиме закону і забезпечуватиме їхній ефективний захист.

Вибір/застосування способу захисту порушених прав та інтересів детермінується через призму суті порушеного (суб`єктивного) права в рамках правовідносин, з яких виник спір. Тож результативним обраний спосіб захисту порушеного права (у контексті цього спору) буде тоді, коли існуватиме взаємозв`язок між порушенням (суб`єктивного права особи) та (дозволеним, прийнятним) способом його захисту, водночас останній сприятиме вичерпному його поновленню.

З огляду на те, що судом задоволено позовні вимоги ОСОБА_1 в частині щодо зобов`язання відповідача призначити позивачу з 24.05.2021 (тобто, з дати звернення позивача із заявою про призначення відповідної пенсії) пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №1 відповідно до пункту «а» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», й саме цей спосіб захисту порушеного права позивача суд вважає належним, прийнятним та ефективним у контексті цього спору, суд доходить висновку про недоцільність одночасного задоволення іншої частини позовних вимог ОСОБА_1 щодо зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву позивача від 24.05.2021 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за списком №1 відповідно до пункту «а» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .

Згідно із частинами 1, 3 статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

У відповідності до вимог ч. 3 ст. 139 КАС України, враховуючи часткове задоволення заявлених позовних вимог, суд дійшов висновку про те, що на користь позивача підлягають стягненню судові витрати у розмірі 454,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст.ст. 139, 241, 242-246, 255, 262, 295 КАС України, суд,

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (вул. Набережна Перемоги, 26, м.Дніпро, Дніпропетровська область, 49094; код ЄДРПОУ 21910427) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про відмову в призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах по списку №1 від 24.05.2021 №3836.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області призначити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) з 24.05.2021 пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №1 відповідно до пункту «а» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

В іншій частині заявлених позовних вимог відмовити повністю.

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати з оплати судового збору у розмірі 454 (чотириста п"ятдесят чотири) грн. 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 КАС України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 КАС України.

Повний текст рішення складений 21.12.2021.

Суддя О.В. Царікова