Рішення № 103182877, 09.09.2021, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

Копія ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 вересня 2021 року Справа № 160/11017/21

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Озерянської С.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні у місті Дніпрі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

06.07.2021 року ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просить визнати дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови в зарахуванні періоду роботи з 04.10.1979 року по 27.06.1995 року у колгоспі імені Крейсера "Аврора" до стажу ОСОБА_1 протиправними; зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області: зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 період роботи у колгоспі імені Крейсера "Аврора" з 04.10.1979 року по 27.06.1995 року; здійснити ОСОБА_1 з 05.03.2021 року (дата призначення пенсії) перерахунок та виплату пенсії із зарахуванням до страхового стажу періоду роботи у колгоспі імені Крейсера "Аврора" з 04.10.1979 року по 27.06.1995 року з урахуванням проведених платежів.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що позивач з 05.03.2021 року перебуває на обліку в Головному управлінні ПФУ в Дніпропетровській області та отримує пенсію за віком. 19.05.2021 року позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в дНіпропетровській області з заявою про зарахування до стажу його роботи працю в колгоспі Аврора. 15 червня 2021 року ОСОБА_1 отримав лист від Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області № 19489-14598/Ш-01/8-0400/21, яким йому було повідомлено, що згідно записів трудової книжки колгоспника серії НОМЕР_1 він працював в колгоспі "Аврора" з 04.10.1979 р. по 27.06.1995 р. Зазначений період не зараховано до страхового стажу при призначенні пенсії, так як у трудовій книжці у записах про трудову участь в громадському господарстві відсутні підстави внесення цих записів, а саме дати та номери особових рахунків, також при внесені цих записів не проставлено підпис відповідальної особи. Крім того, запис про звільнення з колгоспу в 1995 році засвідчено печаткою, де зазначено "УPCP" замість "Україна", що суперечить вимогам пунктів 3,4 Інструкції про порядок видачі дозволів на оформлення замовлень на виготовлення печаток і штампів, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 18.10.1993 № 643. Непогоджуючись з висновками відповідача та діями щодо незарахування стажу роботи в колгоспі до страхового при призначенні пенсії, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.07.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі № 160/11017/21 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії. Розглядати справу вирішено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Цією ж ухвалою відповідачу було надано строк для подання письмового відзиву на позовну заяву - протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Заперечуючи проти позовної заяви, представником відповідача 03.08.2021 року подано відзив на неї, який долучено до матеріалів справи. В обгрунтування заперечення проти задоволення позову відповідачем зазначено, що позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та отримує пенсію призначену відповідно до ст. 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон № 1058) з 05.03.2021 року. Відповідно до статті 56 Закону України "Про пенсійне забезпечення" при обчисленні стажу роботи в колгоспі за період після 1965 року, якщо член колгоспу не виконував без поважних причин встановленого мінімуму трудової участі в громадському господарстві, враховується час роботи за фактичною тривалістю. Тобто, для обчислення стажу роботи в колгоспі необхідна інформація про встановлений мінімум та кількість відпрацьованих трудоднів. Згідно записів трудової книжки колгоспника серії НОМЕР_1 позивач працював в колгоспі "Аврора" з 04.10.1979 по 27.06.1995. Зазначений період не зараховано до страхового стажу при призначенні пенсії, так як у трудовій книжці у записах про трудову участь в громадському господарстві відсутні підстави внесення цих записів, а саме дати та номери особових рахунків, також при внесенні цих записів не проставлено підпис відповідальної особи. Крім того, запис про звільнення з колгоспу в 1995 році засвідчено печаткою, де зазначено "УРСР" замість "Україна", що суперечить вимогам пунктів 3,4 Інструкції про порядок видачі дозволів на оформлення замовлень на виготовлення печаток і штампів, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 18.10.1993 №643.

Згідно положень ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглянув справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 з 05.03.2021 року перебуває на обліку в Головному управлінні ПФУ в Дніпропетровській області та отримує пенсію за віком.

Після призначення пенсії 19.05.2021 року позивач звернувся до Головного управління ПФУ в Дніпропетровській області із заявою про зарахування до його страхового стажу періоду роботи у колгоспі ім. Крейсера "Аврори" з 26.09.1991 по 01.01.1997.

Листом від 15.06.2021р. № 19489-14598/Ш-01/8-0400/21 Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області надало відповідь на звернення позивача від 19.05.2021 року, якою було повідомлено, що згідно записів трудової книжки колгоспника серії НОМЕР_1 позивач працював в колгоспі "Аврора" з 04.10.1979 по 27.06.1995. Зазначений період не зараховано до страхового стажу при призначенні пенсії, так як у трудовій книжці у записах про трудову участь в громадському господарстві відсутні підстави внесення цих записів, а саме дати та номери особових рахунків, також при внесенні цих записів не проставлено підпис відповідальної особи. Крім того, запис про звільнення з колгоспу в 1995 році засвідчено печаткою, де зазначено "УРСР" замість "Україна", що суперечить вимогам пунктів 3,4 Інструкції про порядок видачі дозволів на оформлення замовлень на виготовлення печаток і штампів, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 18.10.1993 №643. Серед документів, наявних у електронній пенсійній справі позивача, довідка від 25.12.2002 № 386, видана ТОВ "Аврора" відсутня.

Позивач не погоджуючись з такими діями пенсійного органу, вважаючи відмову у зарахуванні до стажу роботи періоду роботи в колгоспі протиправною, звернувся до суду з даною позовною заявою.

Вирішуючи заявлені позовні вимоги суд враховує наступне.

Законом, який відповідно до Конституції України гарантує всім непрацездатним громадянам України право на матеріальне забезпечення за рахунок суспільних фондів споживання шляхом надання трудових і соціальних пенсій є Закон України "Про пенсійне забезпечення".

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України "Про пенсійне забезпечення", громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв`язку із втратою годувальника та інших випадках, передбачених цим Законом.

Звернення за призначенням пенсії може здійснюватися у будь-який час після виникнення права на пенсію. При цьому, пенсії за віком і по інвалідності призначаються незалежно від того, припинено роботу на час звернення за пенсією чи вона продовжується. Пенсії за вислугу років призначаються при залишенні роботи, яка дає право на цю пенсію (ч. 1 та 2 ст. 7 Закону № 1788-XII).

Відповідно до ст. 9 Закону України від 09.07.2003 № 1058-ІV "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон № 1058) в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

Згідно із ч. 1 ст. 24 Закону № 1058 страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Частиною 4 вказаної статті Закону № 1058 передбачено, що періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Статтею 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Так, пунктами 1, 2, 3 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року № 637 (далі - Порядок № 637) передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Відповідно до п. 3 вказаного Порядку за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Виходячи з приписів пункту 3 Порядку № 637, підтвердження трудового стажу необхідне в разі відсутності трудової книжки, необхідних записів в трудовій книжці, а також якщо містяться неправильні й неточні записи про періоди роботи.

На момент заповнення трудової книжки позивача вперше порядок ведення трудових книжок працівників регулювався Інструкцією про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах і організаціях, затвердженою постановою Держкомпраці СРСР від 20.06.1974р. №162 (далі Інструкція №162).

Відповідно до п. 2.2 Інструкції №162, заповнення трудової книжки вперше провадиться адміністрацією підприємства у присутності працівника не пізніше тижневого строку з дня прийняття на роботу.

У трудову книжку вносяться: - відомості про працівника: прізвище, ім`я по батькові, дата народження, освіта, професія, спеціальність;

- відомості про роботу: прийом на роботу, переведення на іншу постійну роботу, звільнення;

- відомості про нагородження і заохочення: нагородження орденами і медалями, присвоєння почесних звань; заохочення за успіхи в роботі, що застосовуються трудовим колективом, а також нагородження і заохочення, передбачені правилами внутрішнього трудового розпорядку і статутами про дисципліну; інші заохочення відповідно до чинного законодавства;

- відомості про відкриття, на які видані дипломи, про використані винаходи і раціоналізаторські пропозиції та про виплачені у зв`язку з цим винагороди.

Стягнення до трудової книжки не заносяться.

Згідно з п. 2.3. Інструкції №162, всі записи в трудовій книжці про прийом на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагородження та заохочення вносяться адміністрацією підприємства після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого терміну, а при звільнені - в день звільнення та повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження).

Пунктом 2.11 Інструкції №162 встановлено, що після зазначення дати заповнення трудової книжки працівник своїм підписом завіряє правильність внесених відомостей.

Першу сторінку (титульний аркуш) трудової книжки підписує особа, відповідальна за видачу трудових книжок, і після того ставиться печатка підприємства (або печатка відділу кадрів), на якому вперше заповнювалася трудова книжка.

Також, п. 2.13 Інструкції №162 визначено, що у графі 3 розділу "Відомості про роботу" у вигляді заголовка, пишеться повне найменування підприємства.

Під цим заголовком у графі 1 ставиться порядковий номер запису, що вноситься, у графі 2 зазначається дата прийняття на роботу.

У графі 3 пишеться: "Прийнятий або призначений в такий-то цех, відділ, підрозділ, ділянку, виробництво" із зазначенням їх конкретного найменування, а також найменування роботи, професії або посади і присвоєного розряду.

Згідно з п. 4.1 Інструкції №162, при звільненні робітника або службовця всі записи про роботу, нагородження і заохочення, внесені в трудову книжку за час роботи в даному підприємстві, засвідчуються підписом керівника підприємства або спеціально уповноваженої ним особи і печаткою підприємства або печаткою відділу кадрів.

З 29.07.1993р. порядок ведення трудових книжок регулюється Інструкцією про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженою наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993р. №58 (далі Інструкція №58), яка містить аналогічні вимоги щодо внесення записів до трудових книжок, що й Інструкція №162.

Згідно з п. 2.2 Інструкції № 58, заповнення трудової книжки вперше проводиться власником або уповноваженим ним органом не пізніше тижневого строку з дня прийняття працівника на роботу або прийняття студента вищого, учня професійно-технічного навчального закладу, що здобули професію (кваліфікацію) за освітньо-кваліфікаційним рівнем "кваліфікований робітник", "молодший спеціаліст", "бакалавр", "спеціаліст" та продовжують навчатися на наступному освітньо-кваліфікаційному рівні, на стажування. До трудової книжки вносяться: відомості про працівника: прізвище, ім`я та по батькові, дата народження; відомості про роботу, переведення на іншу постійну роботу, звільнення; відомості про нагородження і заохочення: про нагородження державними нагородами України та відзнаками України, заохочення за успіх у роботі та інші заохочення відповідно до чинного законодавства України; відомості про відкриття, на які видані дипломи, про використані винаходи і раціоналізаторські пропозиції та про виплачені у зв`язку з цим винагороди.

Пунктом 2.4 Інструкції № 58 визначено, що усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження).

Записи виконуються акуратно, ручкою кульковою або з пером, чорнилом чорного, синього або фіолетового кольорів, і завіряються печаткою запис про звільнення, а також відомості про нагородження та заохочення.

Відповідно до абзацу 2 пункту 6.1 Інструкції № 58, у разі невірного первинного заповнення трудової книжки або вкладиша до неї, а також псування їх бланків внаслідок недбалого зберігання, вартість зіпсованих бланків сплачується підприємством.

Отже, з вище наведених норм слідує, що позивач не несе відповідальності за заповнення трудової книжки, оскільки записи у його трудову книжку вносяться відповідальним працівником підприємства, а не особисто позивачем, більше того, недоліки її заповнення не є підставою вважати про відсутність трудового стажу позивача за спірний період.

Період роботи зазначається в графі 2, куди відповідно до Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, заносяться відомості про дату прийняття працівника на роботу та дату звільнення з роботи.

Верховний Суд у постанові від 24.05.2018 у справі № 490/12392/16-а (провадження № К/9901/2310/18) висловив позицію про те, що певні недоліки щодо заповнення трудової книжки не можуть бути підставою для неврахування відповідного періоду роботи для обрахунку стажу при призначенні пенсії.

Крім цього, потрібно враховувати, що Верховний Суд у постанові від 06.03.2018 по справі № 754/14898/15-а дійшов висновку, що підставою для призначення пенсії є відповідний стаж роботи, а не дотримання усіх формальних вимог при заповненні трудової книжки. Відповідач не врахував, що не усі недоліки записів у трудовій книжці можуть бути підставою для неврахування відповідного стажу, оскільки визначальним є підтвердження факту зайнятості особи на відповідних роботах, а не правильність записів у трудовій книжці.

Також, Верховний Суд у постанові від 30 вересня 2019 року у справі № 638/18467/15-а зазначив, що формальні неточності у документах, за загальним правилом, не можуть бути підставою для органів пенсійного фонду для обмеження особи у реалізації конституційного права на соціальний захист.

В даному випадку, згідно трудової книжки колгоспника серії НОМЕР_1 від 20.03.1980 року, розділу "Членство в колгоспі", ОСОБА_1 - 04.10.1979 року прийнятий в члени колгоспу імені крейсера Аврора Нікопольського району Дніпропетровської області в якості тракториста (наказ № 12 від 04.10.1979 р.); 27.05.1995 року звільнений та виключений з членів колгоспу за власним бажанням (наказ № 8 від 29.06.1995 р.).

Таким чином, враховуючи те, що трудова книжка позивача серії НОМЕР_1 від 20.03.1980 року містить всі необхідні відомості про трудову діяльність ОСОБА_1 , суд доходить до висновку, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області безпідставно не враховано до страхового стажу спірний період роботи позивача.

При цьому, судом не приймаються посилання відповідача на вимоги статті 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення», якою передбачено, що при обчисленні стажу роботи в колгоспі за період після 1965 року, якщо член колгоспу не виконував без поважних причин встановленого мінімуму трудової участі в громадському господарстві, враховується час роботи за фактичною тривалістю, оскільки відповідно даних трудової книжки позивача наявна інформація про трудову участь позивача у громадському господарстві про встановлений колгоспом річний мінімум трудової участі в громадському господарстві та виконання позивачем такого річного мінімуму трудової участі в громадському господарстві з його перевищенням в кожному році.

Щодо відсутності в матеріалах електронної пенсійної справи позивача довідки від 25.12.2002 № 386, суд зазначає наступне.

Частиною 3 статті 44 Закону №1058 органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

Так, у разі сумніву органу, що призначає пенсію, у належності та обґрунтованості поданих заявником документів, в нього є право перевірити надані заявником документи шляхом звернення до установ, підприємств, організацій, де працював заявник, із відповідними запитами, проте як свідчать матеріали справи, відповідач таким правом не скористався.

Щодо доводів відповідача про неможливість зарахування до стажу роботи в колгоспі Аврора, оскільки запис про звільнення скріплено печаткою УРСР, тобто Держави, яка припинила своє існування 24 серпня 1991 року суд зазначає наступне.

18 жовтня 1993 року наказом МВС №643 було затверджено Інструкцію про порядок видачі дозволів на оформлення замовлень на виготовлення печаток і штампів.

Відповідно до пунктів 3-5 Інструкції про порядок видачі дозволів на оформлення замовлень на виготовлення печаток і штампів, опис печаток і штампів складається з зображення Державного герба, напису «Україна», назви міністерства чи іншого центрального орану виконавчої влади, підприємства, установи і організації.

Однак, суд вважає, що запис про звільнення, який скріплено печаткою УРСР, тобто Державою, яка припинила своє існування 24 серпня 1991 року, не може впливати на права та законні інтереси позивача, оскільки положення Інструкції про порядок видачі дозволів на виготовлення печаток і штампів, затвердженої наказом МВС від 18 жовтня 1993 № 643, на яку посилається відповідач, не містять вказівок про нечинність фактично існуючих печаток та штампів та про обов`язок їх заміни.

Та обставина, що підприємство не замінило свою печатку новою після припинення УРСР, не може підтверджувати те, що документи та дані, які засвідчені нею, неправдиві.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 07 лютого 2018 року у справі № 275/615/17(К/9901/768/17).

Також, Верховним Судом у постанові від 06 березня 2018 року у справі №754/14898/15 вказано на необґрунтованість доводів відповідача щодо відсутності підстав для врахування до загального стажу періоду роботи, звільнення з якої завірено печаткою держави, яка станом на 24 серпня 1991 року припинила своє існування.

Враховуючи викладене вище, суд приходить до висновку про необгрунтованість доводів відповідача про те, що оскільки запис про звільнення скріплений печаткою УРСР, тобто Держави, яка припинила своє існування 24 серпня 1991 року, а тому не має підстав для врахування відповідного стажу.

В свою чергу робота позивача в спірний період підтверджується матеріалами справи, а отже такий період має бути врахований до загального стажу, оскільки визначальним в даному випадку є сам факт зайнятості позивача, який підтверджений документально.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про необхідність зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 період роботи у колгоспі імені Крейсера "Аврора" з 04.10.1979 року по 27.06.1995 року та здійснити ОСОБА_1 з 05.03.2021 року (з дати призначення пенсії) перерахунок та виплату пенсії із зарахуванням до страхового стажу періоду роботи у колгоспі імені Крейсера "Аврора" з 04.10.1979 року по 27.06.1995 року з урахуванням проведених платежів.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідач як суб`єкт владних повноважень не довів правомірності своїх, натомість, позивачем доведено та підтверджено належними доказами обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.

Виходячи із меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд робить висновок, що позовна заява є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

При зверненні до суду позивачем сплачено суму судового збору у розмірі 908,00 грн.

Отже, відповідно до положень ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України сплачений позивачем судовий збір за подання позову до суду в сумі 908,00 грн. підлягає стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст. ст. 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови в зарахуванні періоду роботи з 04.10.1979 року по 27.06.1995 року у колгоспі імені Крейсера "Аврора" до стажу ОСОБА_1 .

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 період роботи у колгоспі імені Крейсера "Аврора" з 04.10.1979 року по 27.06.1995 року.

Зобовязати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області дійснити ОСОБА_1 з 05.03.2021 року перерахунок та виплату пенсії із зарахуванням до страхового стажу періоду роботи у колгоспі імені Крейсера "Аврора" з 04.10.1979 року по 27.06.1995 року, з урахуванням проведених платежів.

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 26, код ЄДРПОУ 21910427) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) судові витрати з оплати судового збору у розмірі 908,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені статтями 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя С.І. Озерянська