Рішення № 103182854, 21.06.2021, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 червня 2021 року Справа № 160/5503/21

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Врони О. В.

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якому просить:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови зарахувати: до загального страхового стажу ОСОБА_1 періоди роботи з 22.10.1993 року по 30.05.2001 року та з 01.08.2004 по 14.08.2004, до пільгового стажу ОСОБА_1 за Списком №1 відповідно до п.1 ч.2 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» періоду роботи з 01.10.2004 року по 02.11.2005 року в ТОВ «Аглоремонт» майстром, зайнятим на гарячій ділянці робіт з ремонту технологічного устаткування агломераційної фабрики НК ГЗК;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області з 16 лютого 2020 року:

- зарахувати до загального страхового стажу ОСОБА_1 періоди роботи з 22.10.1993 року по 30.05.2001 року та з 01.08.2004 по 14.08.2004;

- зарахувати до пільгового стажу ОСОБА_1 за Списком №1 відповідно до п.1 ч.2 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» період роботи з 01.10.2004 року по 02.11.2005 року в ТОВ «Аглоремонт» майстром, зайнятим на гарячій ділянці робіт з ремонту технологічного устаткування агломераційної фабрики НК ГЗК;

- обчислити, нарахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію за віком з зарахуванням до загального страхового стажу періодів роботи з 22.10.1993 року по 30.05.2001 року та з 01.08.2004 по 14.08.2004, до пільгового стажу роботи за Списком №1 періоду його роботи з 01.10.2004 року по 02.11.2005 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідачем протиправно не зараховано до загального страхового стажу ОСОБА_1 певних періодів роботи, у зв`язку з чим позивач вважає, що нарахування йому пенсії було проведено неправильно.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.04.2021 року відкрито провадження у справі №160/5503/21, розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.

Відповідно до ч.6 ст.12, ч.1, 2 ст. 257, ч.1 ст. 260 Кодексу адміністративного судочинства України зазначена справа є справою незначної складності та розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження.

Згідно з ч. 5 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

12.05.2021 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду від Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач не погоджується із заявленими позовними вимогами та просить суд відмовити в їх задоволенні.

Відповідач щодо зарахування спірних періодів роботи до трудового стажу зазначає про неможливість їх зарахування, оскільки при заповнені трудової книжки не були дотримані вимоги п. 2.4, 2.10 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України №58 від 29.07.1993.

Від позивача 09.06.2021 до суду надійшла відповідь на відзив. Позивач звертає увагу на те, що чинним законодавством обов`язок ведення трудових книжок покладено на керівників підприємств. Працівник не може нести негативних наслідків порушення заповнення його трудової книжки.

Дослідивши письмові докази, наявні в матеріалах справи в їх сукупності, проаналізувавши норми чинного законодавства України, суд встановив наступні обставини.

Позивач - ОСОБА_1 звернувся 16.01.2020 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою про призначення йому пенсії за віком.

На підставі звернення позивача з 16.02.2020 рішенням органу Пенсійного фонду №047150008534 від 21.02.2020 призначено пенсію за віком.

З метою перевірки правильності нарахування та виплати позивачу пенсії адвокатом на адресу Головного управління Пенсійного фонду України було направлено адвокатський запит №23/12-К від 23.12.2020.

У відповідь на адвокатський запит відповідачем листом №0400-010307-8/128240 від 31.12.2020 була направлена копія пенсійної справи, з якої позивач дізнався про те, що до його загального страхового стажу не були зараховані наступні періоди роботи: з 22.10.1993 року по 30.05.2001 року; з 01.08.2004 року по 14.08.2004 року; до пільгового стажу за Списком №1 період роботи з 01.10.2004 року по 02.11.2005 року.

Позивач вважає протиправними дії відповідача щодо незарахування всіх періодів роботи до загального трудового стажу, що стало підставою для звернення з відповідним позовом до суду.

При вирішення спору суд виходить з наступного:

Статтею 46 Конституції України гарантовано право громадянам на соціальний захист,

що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Тобто, право особи на отримання пенсії, як складова права на соціальний захист, є її конституційним правом.

За ч. 1 ст. 1 Закону України «Про пенсійне забезпечення» громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 8 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.

Страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування (ч.1, ч. 2 ст.24 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»).

Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом (ч. 4 ст. 24 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»).

До 01.01.2004 порядок підтвердження стажу роботи був визначений ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Статтею 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.

Частиною 1 ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України № 637 від 12 серпня 1993 року затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.

Умовами п. 3 зазначеного Порядку передбачено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Дослідивши записи трудової книжки ОСОБА_1 НОМЕР_1 за спірні періоди роботи суд встановив:

Щодо періоду роботи з 22.10.1993 року по 30.05.2001 року

Відповідно до записів трудової книжки ОСОБА_1 НОМЕР_1 22.10.1993 позивач прийнятий з 22 жовтня 1993р. в ТОВ «Юніон» ЛТД на посаду технічного директора (запис №9) та був звільнений за власним бажанням 30.05.2001 ( запис №11).

В даті прийняття позивача на роботу міститься виправлення числа «20» на «22».Прийняття позивача саме 22 числа підтверджується записом в графі «відомості про роботу», в якій вказано: «принят с 22 октября 1993г в ООО «Юнион» ЛТД на должность технического директора». Підставою для внесення запису зазначено наказ №2 від 22.10.1993.

Щодо внесення запису в трудову книжку з виправленням суд вважає, що такі виправлення не можуть бути підставою для незарахування періоду роботи до стажу.

Наказом Міністерства праці України за №58 від 29.07.1993 року затверджено Інструкцію про порядок ведення трудових книжок працівників

Відповідно до п. 2.2 Інструкції до трудової книжки вносяться, зокрема, відомості про роботу, переведення на іншу постійну роботу, звільнення.

Пунктами 2.3.,2.4 Інструкції встановлено, що записи в трудовій книжці при звільненні або переведенні на іншу роботу повинні провадитись у точній відповідності з формулюванням чинного законодавства і з посиланням на відповідну статтю, пункт закону.

Усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження).

Записи виконуються арабськими цифрами (число і місяць двозначними). Наприклад, якщо робітник або службовець прийнятий на роботу 5 січня 1993 р., у графі 2 трудової книжки записується "05.01.1993".

Записи виконуються акуратно, ручкою кульковою або з пером, чорнилом чорного, синього або фіолетового кольорів, і завіряються печаткою запис про звільнення, а також відомості про нагородження та заохочення.

Постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 р. N 637 затверджений Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній .

Відповідно до п.1 Порядку . Основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 27 квітня 1993 року №301 «Про трудові книжки працівників» відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації, тому власне недотримання правил ведення трудової книжки може мати негативні наслідки саме для особи, яка допустила такі порушення, а не для працівника, а отже, й не може впливати на її особисті права.

Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в постановах від 21.02.2018 року у справі №687/975/17, від 25.04.2019 року у справі №593/283/17 та від 30.09.2019 року у справі № 638/18467/15-а викладено правову позицію, за якою працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві, та у свою чергу неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист.

Верховний Суд у постановах від 30.09.2019 у справі № 638/18467/15-а та від 25.04.2019 у справі № 593/283/17 висловив позицію, що формальні неточності у документах, за загальним правилом, не можуть бути підставою для органів Пенсійного фонду України для обмеження особи у реалізації конституційного права на соціальний захист.

Також відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної в постанові від 21.02.2018 у справі № 687/975/17, згідно якої на особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у його трудовій книжці. Відсутність посилання чи неточних записів у первинних документах по обліку трудового стажу та нарахуванню заробітної плати на конкретну посаду, яку займав позивач у той чи інший період його роботи у підприємстві за наявності належним чином оформленої трудової книжки, не може бути підставою для виключення вказаних періодів роботи з трудового стажу позивача, що дає йому право на призначення пенсії за віком, оскільки працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення документів на підприємстві, та у свою чергу неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства та не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань з призначення пенсії за віком.

Підставою для призначення пенсії є відповідний стаж роботи, а не дотримання усіх формальних вимог при заповненні трудової книжки. При цьому, відповідач не врахував, що не усі недоліки записів у трудовій книжці можуть бути підставою для неврахування відповідного стажу, оскільки визначальним є підтвердження факту зайнятості особи на відповідних роботах, а не правильність записів у трудовій книжці.

Аналогічну позицію викладено в постанові Верховного Суду від 06.03.2018 у справі №754/14898/15-а.

Щодо періоду роботи позивача з 01.08.2004 по 14.08.2004

Відповідно до п. 7 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1 до заяви про призначення пенсії за віком за відсутності трудової книжки мають бути додані у тому числі документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637.

Пункт 3 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 встановлює, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу органами Пенсійного фонду на місцях приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

З матеріалів справи вбачається, що у вказаний період 14 днів страхового стажу відповідно до індивідуальних відомостей про застраховано особу Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування форми ОК-5 були оплачені Акціонерним товариством «Південний гірничо-збагачувальний комбінат»

В силу приписів ч.1 ст.15 Закону № 1058-IV, платниками страхових внесків до солідарної системи є, зокрема, страхувальники, зазначені в статті 14 цього Закону.

За п.1 ст.14 Закону № 1058-IV страхувальниками відповідно до цього Закону є, зокрема, роботодавці.

Згідно ч.2 ст.20 Закону № 1058-IV, обчислення страхових внесків застрахованих осіб, зазначених у пунктах 1, 2, 5 - 7, 9, 10, 12, 15, 17 і 18 статті 11 цього Закону, здійснюється страхувальниками на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), грошового забезпечення, на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески.

Страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків (ч.12 ст.20 Закону № 1058-IV).

Відповідно до п.1 ст.12-1 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 № 2464-VI Пенсійний фонд України формує та веде реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

У частині 2 статті 20 Закону №2464-VI зазначено, що персоніфіковані відомості про заробітну плату (дохід, грошове забезпечення, допомогу, компенсацію) застрахованих осіб на яку нараховано і з якої сплачено страхові внески, та інші відомості подаються до Пенсійного фонду роботодавцями, підприємствами, установами, організаціями, військовими частинами та органами, які виплачують грошове забезпечення, допомогу та компенсацію відповідно до законодавства.

14 днів оплаченого страхового стажу свідчить про нарахування і виплату позивачу у вказаний період заробітної плати АТ «Південний ГЗК».

Отже , спірний період роботи мав бути зарахований до страхового стажу позивача.

Стосовно періоду роботи позивача з 01.10.2004 по 02.11.2005, то його незарахування до пільгового стажу

Відповідно до записів трудової книжки у вказаний період позивач працював в ТОВ «Аглоремонт» майстром, зайнятим на гарячій ділянці робіт з ремонту технологічного устаткування агломераійної фабрики НК ГЗК.

За ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» встановлено умови та порядок призначення пільгової пенсії за віком окремим категоріям громадян, які працювали на роботах з особливо важкими умовами праці за списком №1, на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, а також працівникам, безпосередньо зайнятим повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 1 ч.2. ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» на пільгових умовах пенсія за віком призначається:

працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

Постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 №36 затверджено Список №1, яким передбачено право на пенсію за Списком №1 майстрів, зайнятих на гарячих ділянках робіт, на дільницях (фабрик, цехів) дроблення, випалювання, збагачування, огрудкування, подрібнювання, помелу, шихтування рудних і нерудних копалин, що містять у пилу 2 і більше відсотків кристалічного (вільного) двооксиду кремнію згідно позиції 2б пункт «б» розділу ІІ «Підготовка руд, збагачення, окускування (агломерація, брикетування, огрудкування), випалювання руд і нерудних копалин.

Запис №14 трудової книжки підтверджує факт прийняття позивача 01.10.2004 на ТОВ «Аглоремонт» майстром, зайнятим на гарячій ділянці робіт з ремонту технологічного устаткування агломераційної фабрики НК ГЗК на підставі наказу №40-к від 29.09.2004.

Під №15 у трудовій книжці міститься запис про атестацію професії позивача за Списком №1 згідно наказу №15 від 22.08.2000.

Відповідно до запису№16 трудової книжки позивач з 02.11.2005 звільнений за власним бажанням згідно ст. 38 КЗпП України на підставі наказу №34-к від 02.11.2005

Як було зазначено вище трудова книжка -є основним документом, який містить записи про трудовий стаж особи, і лише у випадку, якщо трудова книжка не містить відповідних записів або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи для підтвердження трудового стажу особі пропонується надати додаткові документи на підтвердження певного періоду роботи.

Доводи відповідача, щодо не зарахування до пільгового трудового стажу позивача вказаного періоду його роботи з таких підстав, що в трудовій книжці не міститься запису про те чи був позивач зайнятий повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України є безпідставними, оскільки відповідальність за правильність ведення трудових книжок покладена на власника підприємства, установи чи організації або уповноважений ним орган, а не на працівника.

Відповідно до пункту 2.6 Інструкції №58, у разі виявлення неправильного або неточного запису відомостей про роботу, переведення, а також про нагородження та заохочення тощо, виправлення виконується власником або уповноваженим ним органом, де було зроблено відповідний запис. Власник або уповноважений ним орган за новим місцем роботи зобов`язаний надати працівнику в цьому необхідну допомогу.

Вказане узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеної у постанові від 24.05.2018 року у справі № 490/12392/16-а, працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві, та у свою чергу неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини підприємства не може бути підставою для позбавлення особи конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань нарахування/призначення пенсії.

Суд наголошує, що трудова книжка позивача містить всі необхідні записи про роботу у спірний період, ці записи є належними та допустимими доказами підтвердження трудового стажу позивача. Разом з тим, доказів які б спростовували спірний період трудової діяльності позивача відповідач не надав.

Також, суд звертає увагу, що підставою для призначення пенсії є відповідний стаж роботи, а не дотримання усіх формальних вимог при заповненні трудової книжки.

Головне управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області не врахувало, що не усі недоліки записів у трудовій книжці можуть бути підставою для неврахування відповідного стажу, оскільки визначальним є підтвердження факту зайнятості особи на відповідних роботах, а не правильність записів у трудовій книжці.

Аналогічну позицію викладено в постанові Верховного Суду від 06 березня 2018 року у справі № 754/14898/15-а та від 10.2.2020 року у справі №195/851/17 (2-а/195/161/17).

Суд відхиляє посилання відповідача на дані наявні в Реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, відповідно яких позивач за спірний період працював на ТОВ «Аглоремонт» жовтень 2004-13 днів, листопад 2004-18 днів, грудень 2004-0 днів, січень 2005-0 днів, лютий 2005-26 днів, березень 2005-31 день, з 01.04.2004 по 02.11.2005-0 днів.

Відповідно до п. 5 розділу І Положення про реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України 18.06.2014 №10-1, Реєстр застрахованих осіб забезпечує:

-облік застрахованих осіб у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування та їх ідентифікацію;

-накопичення, зберігання та автоматизовану обробку інформації про страховий стаж та заробітну плату (дохід, грошове забезпечення, допомогу, компенсацію), про набуття застрахованими особами права на отримання страхових виплат за окремими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування;

-нарахування та облік виплат за окремими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

З Індивідуальних відомостей про застраховану особу форми ОК-5 слідує, що періоди роботи з 14.10.2004 по 31.10.2004, з 19.11.2004 по 31.01.2005, з 27.02.2005 по 28.02.2005, з 01.04.2005 по 30.10.2005 не оплачені роботодавцем страховими внесками, на відміну від даних записів трудової книжки, які підтверджують факт працювання позивача в ТОВ «Аглоремонт».

Як вже було зазначено вище відповідно до положень ст. 20 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.

У випадку несвоєчасного або не в повному обсязі сплачення страхових внесків страхувальниками, до них застосовуються фінансові санкції, передбачені Законом «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», а посадові особи, винні в порушенні законодавства про сплату страхових внесків, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.

Таким чином, обов`язок по сплаті страхових внесків та відповідальність за несвоєчасну або не в повному обсязі сплату страхових внесків законом покладено на страхувальника. Відповідальність за несплату страхових внесків несе підприємство-страхувальник, оскільки здійснює нарахування страхових внесків із заробітної плати застрахованої особи.

Внаслідок порушення ТОВ «Аглоремонт» обов`язку по сплаті внесків до Пенсійного фонду України позивач позбавлений соціальної захищеності та пенсійного стажу за час роботи у даного роботодавця, що є неприпустимим і не може бути підставою для позбавлення позивача на зарахування вказаного періоду роботи до пільгового страхового стажу для призначення пенсії.

Отже, враховуючи вищевикладене, суд приходить висновку про недоведення відповідачем підстав для неврахування спірних періодів роботи позивача.

Щодо позовних вимог в частині зобов`язання обчислити, нарахувати і виплатити про призначення, нарахування та виплату пенсійного забезпечення з 16.02.2021 року, то ці вимоги на даний час є передчасними, оскільки пенсійним органом на момент розгляду даної справи не прийнято рішення щодо призначення пенсії позивачу.

Згідно частин 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За встановлених обставин з врахуванням вищенаведених правових норм, позовна заява підлягає частковому задоволенню.

Згідно з частиною 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Матеріалами справи підтверджується сплата позивачем при зверненні до суду судового збору за подання позовної заяви в сумі 908,00 грн. відповідно до квитанції про сплату №73221 від 01.04.2021.

Отже, враховуючи часткове задоволення позовних вимог на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача підлягає стягненню сплачений судовий збір у сумі 454 грн.

Керуючись ст.ст.139,242-246,255,262,295 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (вул. Набережна Перемоги, 26, м. Дніпро, 49094, код ЄДРПОУ 21910427) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії -задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови зарахувати: до загального страхового стажу ОСОБА_1 періоди роботи з 22.10.1993 року по 30.05.2001 року та з 01.08.2004 по 14.08.2004, до пільгового стажу ОСОБА_1 за Списком №1 відповідно до п.1 ч.2 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» періоду роботи з 01.10.2004 року по 02.11.2005 року в ТОВ «Аглоремонт» майстром, зайнятим на гарячій ділянці робіт з ремонту технологічного устаткування агломераційної фабрики НК ГЗК.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області (вул. Набережна Перемоги, 26, м. Дніпро, 49094, код ЄДРПОУ 21910427) з 16 лютого 2020 року:

- зарахувати до загального страхового стажу ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) періоди роботи з 22.10.1993 року по 30.05.2001 року та з 01.08.2004 по 14.08.2004;

- зарахувати до пільгового стажу ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) за Списком №1 відповідно до п.1 ч.2 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» період роботи з 01.10.2004 року по 02.11.2005 року в ТОВ «Аглоремонт» майстром, зайнятим на гарячій ділянці робіт з ремонту технологічного устаткування агломераційної фабрики НК ГЗК.

В решті позовних вимог - відмовити.

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 26, код ЄДРПОУ 21910427) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) судові витрати з оплати судового збору у розмірі 454,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.В. Врона