Рішення № 103182822, 10.02.2022, Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 лютого 2022 року ЛуцькСправа № 140/14032/21

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Смокович В.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі – ОСОБА_1 , позивач) звернувся із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області (далі – відповідач, ГУ ПФУ у Волинській області, пенсійний орган) про визнання протиправними дії щодо незарахування періодів роботи до страхового та пільгового стажу; зобов`язати відповідача зарахувати до страхового та пільгового стажу період роботи з 01 жовтня 2018 року по 30 червня 2021 року у ВП «Шахта Бужанська» ДП «Волиньвугілля», здійснити позивачу перерахунок пенсії з врахуванням зарахованого стажу роботи та виплачувати пенсію відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та статті 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» з 06 липня 2021 року (дати звернення).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУ ПФУ у Волинській області та з 17 лютого 2017 року отримує пенсію по віку, призначену у відповідності до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

В липні 2021 року позивач звернувся до пенсійного органу із заявою про перерахунок пенсії відповідно до положень статті 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці».

ГУ ПФУ у Волинській області листом від 02 вересня 2021 року №9251-8554/Ф-02/8-0300/21 повідомило, що періоди роботи на ВП «Шахта Бужанська» ДП «Волиньвугілля» з 01 жовтня 2018 року по 30 червня 2021 року не підлягають зарахуванню, з тих підстав, що роботодавцями не сплачено страхову внески, а отже і відсутні підстави для призначення пенсії відповідно до положень статті 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці»

Позивач вказує, що відповідно до записів його трудової книжки серії НОМЕР_1 вбачається, що він майже 16 років працював на посаді машиніста електровоза підземного ІІІ розряду з повним робочим днем під землею та в загальному підсумку пільговий стаж по Списку №1 становить 15 років 09 місяців 02 дні.

Як вбачається із довідки форми ОК-5 у період з 01 жовтня 2018 року по 30 червня 2021 року на ВП «Шахта Бужанська» ДП «Волиньвугілля» позивачу була нарахована та виплачена заробітна плата.

З наведених підстав уважає дану відмову безпідставною та незаконною та просить позов задовольнити.

У відзиві на позовну заяву від 20 грудня 2021 року №0300-0902-5/53153, ГУ ПФУ у Волинській області позовних вимог не визнало, мотивуючи тим, що 17 лютого 2017 року позивачу призначено пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №1 відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Позивач 26 липня 2021 року звернувся до пенсійного органу із заявою про перерахунок пенсії з урахуванням страхового стажу, набутого після призначення пенсії, та у зв`язку зі звільненням з роботи.

В результаті перерахунку розмір пенсії позивача з 01 липня 2021 року обчислено з урахуванням страхового стажу 34 роки 1 місяць, у тому числі: 11 років пільгової роботи по Списку №1 зараховано при визначенні коефіцієнта страхового стажу у пільговому обчисленні. Коефіцієнт стажу — 0,34083.

Середньомісячний заробіток взято за періоди з 01 січня 1989 року по 31 грудня 1993 року та з 01 липня 2000 року по 31 жовтня 2017 року із застосуванням показника середньої заробітної плати по Україні за 2014-2016 роки (5426,60 грн) становить 6868,18 грн. Коефіцієнт заробітку - 1,26565. Розмір пенсії становить 2340,88 грн (6868,18 грн х 0,34083), що відповідає вимогам законодавства.

Для зарахування до страхового стажу не враховано періоди роботи позивача з 01 жовтня 2018 року по 30 червня 2021 року у ВП Шахта «Бужанська» ДП «Волиньвугілля» у зв`язку з відсутністю сплати страхових внесків до Пенсійного фонду України.

Так, в Індивідуальних відомостях про застраховану особу Форми ОК - інформація, щодо сплати єдиного соціального внеску за вказаний період відсутня, а тому для зарахування до страхового та пільгового стажу вказаного періоду роботи без сплати страхових внесків - не має законних підстав.

Оскільки, стаж роботи за Списком №1 у Позивача становить 11 років 10 місяців 16 днів, підстави для перерахунку пенсії на підставі статті 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» відсутні.

Також зазначає, що навіть при зарахуванні періодів роботи позивача з 01 жовтня 2018 року по 30 червня 2021 року у ВП Шахта «Бужанська» ДП «Волиньвугілля» ОСОБА_1 не матиме право на проведення перерахунку відповідно до статті 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», оскільки не матиме достатнього стажу роботи.

На думку пенсійного органу, подана позивачем довідка, видана ВП Шахта «Бужанська» від 02 липня 2021 року №132, а також витяги з наказів про результати проведення атестації робочих місць не можуть бути належними доказами, на підставі яких можна зробити висновок про сплату страхових внесків, оскільки доказами є Індивідуальні відомості про застраховану особу Форми ОК-5, де у клітинці страховий стаж стоять нулі. Також належними доказами можуть бути відомості Державної Фіскальної Служби України про сплату страхових внесків, які позивачем не надані.

З урахуванням зазначеного ГУ ПФУ у Волинській області просить в задоволенні адміністративного позову відмовити повністю (арк. спр. 21-25).

Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 29 листопада 2021 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) відповідно до пункту 2 частини першої статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) (арк. спр. 18).

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 28 грудня 2021 року вирішено судовий розгляд даної справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін у межах строку розгляду справи, передбаченого частиною першою статті 258 КАС України (арк. спр. 30).

Суд, перевіривши доводи сторін у заявах по суті справи, дослідивши письмові докази на предмет належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також достатності і взаємозв`язку доказів у їхній сукупності, встановив такі обставини.

ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУ ПФУ у Волинській області та з 17 лютого 2017 року отримує пенсію за віку на пільгових умовах відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Згідно записів трудової книжки НОМЕР_2 , позивач 08 лютого 1988 року прийнятий машиністом електровозу 3 розряду з повним робочим днем під землею та 15 травня 1997 року звільнений по статті 38 КЗпП України (за власним бажанням); 24 листопада 2015 року – прийнятий на роботу машиністом електровоза ІІІ розряду на ВП «Шахта «Бужанська» та 01 листопада 2016 року звільнений із займаної посади за статтею 38 КЗпП України (за власним бажанням); 13 грудня 2016 року – прийнятий машиністом електровозу 3 розряду та 01 липня 2021 року звільнений з роботи за частиною третьою статті 38 КЗпП України за власним бажанням, у зв`язку з невиконанням адміністрацією законодавства про працю, умов колективного договору, з виплатою вихідної допомоги у розмірі тримісячного середнього заробітку (арк. спр. 9).

Позивач звернувся до пенсійного органу із заявою від 26 липня 2021 року, в якій просив зарахувати всі періоди роботи до страхового та пільгового стажу та призначити пенсію відповідно до статті 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» та надати інформацію про призначену йому пенсію, її розмір та зараховані періоди трудового стажу (арк. спр. 28).

За результатами розгляду звернення позивача щодо обчислення розміру пенсії відповідно до статті 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» ГУ ПФУ у Волинській області листом від 02 вересня 2021 року №9251-8554/Ф-02/8-0300/21 повідомило, що з 17 лютого 2017 року ОСОБА_1 призначено пенсію за віком на пільгових умовах за Списком 1 відповідно Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». У період з 01 жовтня 2018 року по 30 червня 2021 року позивач працював на ВП Шахта Бужанська ДП «Волиньвугілля», яке боржником, як по сплаті страхових внесків, так і єдиного соціального внеску. Отже, для зарахування до страхового стажу періоду роботи з 01 жовтня 2018 року по 30 червня 2021 року немає підстав, у зв`язку з відсутністю даних про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України.

Таким чином, в результаті перерахунку розмір пенсії з 01 липня 2021 року обчислено з урахуванням страхового стажу 34 роки 1 місяць, у тому числі: 11 років пільгової роботи по Списку №1 зараховано при визначенні коефіцієнта страхового стажу у пільговому обчисленні. Коефіцієнт стажу 0,34083. Загальна тривалість пільгового стажу роботи по Списку №1 складає 12 років 28 днів. Середньомісячний заробіток взято за періоди з 01 січня 1989 року по 31 грудня 1993 року та з 01 липня 2000 року по 31 жовтня 2017 року із застосуванням показника середньої заробітної плати по Україні за 2014-2016 роки (5426,60 грн) становить 6868,18 грн. Коефіцієнт заробітку 1,26565. Розмір пенсії становить 2340,88 грн (6868,18грн х 0,34083), що відповідає вимогам законодавства.

Враховуючи викладене, для визначення розміру пенсії відповідно до статті 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» немає підстав у зв`язку з відсутністю необхідного пільгового стажу (15 років) (арк. спр. 8).

Уважаючи протиправними дії пенсійного органу щодо незарахування до страхового та пільгового стажу періоду роботи з 01 жовтня 2018 року по 30 червня 2021 року у ВП «Шахта Бужанська» ДП «Волиньвугілля», ОСОБА_1 звернувся до суду із цим позовом.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено обов`язок органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 46 Конституції України громадянам гарантоване право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Спірні відносини врегульовані Законом України від 09 липня 2003 року №1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон №1058-IV) та Законом України від 02 вересня 2008 року №345-VI «Про підвищення престижності шахтарської праці» (далі - Закон №345-VI).

Закон №1058-IV розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.

Відповідно до статті 1 Закону №345-VI його дія поширюється на працівників, які видобувають вугілля, залізну руду, руди кольорових і рідкісних металів, марганцеві, уранові, магнієві (солі калієво-магнієві та солі магнієві) та озокеритні руди, працівників шахтобудівних підприємств, які зайняті на підземних роботах повний робочий день, та працівників державних воєнізованих аварійно-рятувальних служб (формувань) у вугільній промисловості - за Списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим Кабінетом Міністрів України (далі - шахтарі), та членів їх сімей.

За приписами статті 8 Закону №345-VI мінімальний розмір пенсії шахтарям, які відпрацювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків та 7,5 років для жінок за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, встановлюється незалежно від місця останньої роботи, у розмірі 80 відсотків його заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до статті 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», з якої обчислюється пенсія, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність. Для обчислення розміру пенсій за віком за кожний повний рік стажу роботи на підземних роботах до страхового стажу додатково зараховується по одному року.

Такі ж самі умови для виплати у зазначеному розмірі пенсії працівникам, зайнятим повний робочий день під землею, встановлені абзацом третім частини першої статті 28 Закону №1058-IV.

Отже, з наведеного слідує, що необхідною умовою для набуття права на отримання пенсії в розмірі, передбаченому статті 8 Закону №345-VI, є зайнятість на підземних роботах за Списком №1 повний робочий день не менш як 15 років (для чоловіків).

Основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України (стаття 62 Закону України від 05 листопада 1991 року №1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення»).

Згідно з пунктами 2, 3, 10 Порядку застосування Списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, який затверджений наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року №383 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 01 грудня 2005 року за №1451/11731), під повним робочим днем слід уважати виконання робіт в умовах, передбачених Списками, не менше 80% робочого часу, встановленого для працівників даного виробництва, професії чи посади, з урахуванням підготовчих, допоміжних, поточних ремонтних робіт, пов`язаних з виконанням своїх трудових обов`язків. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21 серпня 1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21 серпня 1992 року.

Для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637 (далі - Порядок №637).

Пунктом 20 Порядку №637 обумовлено, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

Як установлено судом, ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУ ПФУ у Волинській області та з 17 лютого 2017 року отримує пенсію по віку, призначену у відповідності до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Згідно з матеріалами пенсійної справи, в результаті перерахунку розмір пенсії з 01 липня 2021 року обчислено з урахуванням страхового стажу 34 роки 1 місяць, у тому числі: 11 років пільгової роботи по Списку №1 зараховано при визначенні коефіцієнта страхового стажу у пільговому обчисленні.

Однак, при призначенні пенсії до пільгового стажу по Списку №1 не враховано періоди роботи позивача з 01 жовтня 2018 року по 30 червня 2021 року на ВП «Шахта Бужанська» ДП «Волиньвугілля», у зв`язку з відсутністю сплати страхових внесків до Пенсійного фонду України.

Суд зазначає, що виконувана ОСОБА_1 робота за посадою машиніста електровоза у спірний період передбачена Списком №1, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 24 червня 2016 року №461 (розділ І підрозділ 1 пункт 1). Період роботи підтверджується записами трудової книжки, а також довідкою роботодавця про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів в ній від 02 липня 2021 року №132 (арк. спр. 10).

Наказами по шахті «Бужанська» від 26 січня 2015 року №24 та від 24 січня 2020 року №25 за результатами атестації робочих місць затверджено перелік робочих місць, професій і посад, працівників, котрим призначене пільгове пенсійне забезпечення за Списком №1, зокрема, машиніст електровоза (арк. спр. 11).

Як установлено судом, період роботи позивача з 01 жовтня 2018 року по 30 червня 2021 року у ВП «Шахта Бужанська» ДП «Волиньвугілля» не був зарахований до пільгового стажу позивача виключно з тих підстав, що за даними персоніфікованого обліку відсутня інформація про сплату страхових внесків.

Персоніфікований облік у системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування здійснюється з метою обліку застрахованих осіб, учасників накопичувальної системи пенсійного страхування та їх ідентифікації, а також накопичення, зберігання та автоматизованої обробки інформації про облік застрахованих осіб і реалізацію ними права на страхові виплати у солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування та накопичувальній системі пенсійного страхування (частина перша статті 21 Закону №1058-IV).

За визначенням, наведеним у статті 1 Закону №1058-IV, страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов`язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески.

Абзацом першим частини першої статті 24 Закону №1058-IV встановлено, що страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Як передбачено частиною другою статті 24 Закону №1058-IV, страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

За кожний повний рік стажу роботи (врахованого в одинарному розмірі) на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, зайнятість на яких давала та дає право на пенсію на пільгових умовах, до страхового стажу додатково зараховується по одному року (абзац десятий частини третьої статті 24 Закону №1058-IV).

Відповідно до частини першої статті 15 Закону №1058-IV платниками страхових внесків до солідарної системи є страхувальники, зазначені в статті 14 цього Закону, і застраховані особи, зазначені в частині першій статті 12 цього Закону.

За приписами статті 1 Закону №1058-IV застрахована особа - фізична особа, яка відповідно до цього Закону підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню і сплачує (сплачувала) та/або за яку сплачуються чи сплачувалися у встановленому законом порядку страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування та до накопичувальної системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування; страхувальники - роботодавці та інші особи, які відповідно до закону сплачують єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та/або є платниками відповідно до цього Закону; страхові внески - кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обов`язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно із законодавством, що діяло раніше; надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

Обчислення страхових внесків застрахованих осіб, зазначених у пунктах 1, 2, 5 - 7, 9, 10, 12, 15, 17 і 18 статті 11 цього Закону, здійснюється страхувальниками на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), грошового забезпечення, на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески (частина друга статті 20 Закону №1058-IV).

Частинами четвертою - шостою, дев`ятою, десятою, дванадцятою статті 20 Закону №1058-IV встановлено, що сплата страхових внесків здійснюється виключно в грошовій формі шляхом внесення відповідних сум страхових внесків до солідарної системи на банківські рахунки виконавчих органів Пенсійного фонду, а сум страхових внесків до накопичувальної системи пенсійного страхування - на банківський рахунок Накопичувального фонду або на банківський рахунок обраного застрахованою особою недержавного пенсійного фонду - суб`єкта другого рівня системи пенсійного забезпечення. Страхові внески сплачуються страхувальниками шляхом перерахування безготівкових сум з їх банківських рахунків. Страхувальники зобов`язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Базовим звітним періодом є для страхувальників, зазначених у пунктах 1, 2, 4 статті 14 цього Закону, - календарний місяць. Днем сплати страхових внесків вважається: у разі перерахування сум страхових внесків у безготівковій формі з банківського рахунку страхувальника на банківський рахунок органу Пенсійного фонду - день списання установою банку, органом, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, суми платежу з банківського (спеціального реєстраційного) рахунку страхувальника незалежно від часу її зарахування на банківський рахунок органу Пенсійного фонду. Якщо страхувальники несвоєчасно або не в повному обсязі сплачують страхові внески, до них застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про сплату страхових внесків, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом. Страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.

На переконання суду, відсутність за даними системи індивідуальних відомостей про застраховану особу про сплату страхових внесків за вказані періоди не може бути підставою для не зарахування таких до страхового стажу під час визначення пільгового стажу для призначення пенсії позивачу.

Порушення страхувальником вимог законодавства щодо порядку та строків сплати страхових внесків (у зв`язку із чим утворилася заборгованість зі сплати таких внесків) тягне негативні наслідки лише щодо самого страхувальника (зокрема, у вигляді сплати недоїмки, штрафних санкцій та пені та не може мати негативних наслідків для застрахованої особи у вигляді не зарахування до страхового стажу періоду роботи, протягом якого такій особі нараховувалася заробітна плата, на яку у свою чергу нараховувалися страхові внески, проте не з вини застрахованої особи сплачені страхові внески зараховувалися в рахунок сплати заборгованих страхувальником сум недоїмки, штрафів та пені у порядку календарної черговості їх виникнення.

Суд зазначає, що фактично внаслідок невиконання роботодавцем обов`язку по сплаті внесків до Пенсійного фонду України позивач позбавлений соціальної захищеності та пенсійного стажу за час роботи, що є неприпустимим та таким, що суперечить основним конституційним засадам в сфері соціального захисту.

Таким чином позивач не повинен відповідати за неналежне виконання підприємством-страхувальником свого обов`язку щодо належної сплати страхових внесків, а отже, наявність заборгованості підприємства по страховим внескам не може бути підставою для не зарахування до страхового стажу позивача такого періоду роботи.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 30 грудня 2021 року у справі №348/1249/17 від 23 березня 2020 року по справі №535/1031/16-а, від 30 вересня 2019 року у справі №414/736/17, від 20 березня 2019 року у справі №688/947/17, від 27 березня 2018 року у справі №208/6680/16-а.

Згідно з індивідуальними відомостями з Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування про застраховану особу ОСОБА_1 (довідка за формою ОК-5) інформація щодо сплати страхових внесків ВП «Шахта Бужанська» ДП «Волиньвугілля» за період з 01 жовтня 2018 року по 30 червня 2021 року на відсутня (арк. спр. 12-14).

Разом з тим, як установлено судом у вказаний період позивач працював на ВП «Шахта Бужанська» ДП «Волиньвугілля» машиністом електровоза ІІІ розряду з повним робочим днем під землею, що підтверджується записами у трудовій книжці трудової книжки НОМЕР_2 та за вказаний період йому була нарахована та виплачена заробітна плата, тому у відповідача відсутні підстави не зараховувати до пільгового стажу позивача вказані періоди роботи при проведенні перерахунку призначеної йому пенсії.

При цьому суд зауважує, що відсутність в інформаційній базі системи персоніфікованого обліку даних про сплату страхових внесків для нарахування пенсії за спірний період не може бути підставою для позбавлення пенсіонера права на пенсію у відповідному розмірі з урахуванням періоду його трудової діяльності, оскільки застрахована особа не відповідає за неналежне виконання підприємством-страхувальником свого обов`язку щодо сплати страхових внесків.

Суд наголошує, що механізм державного соціального страхування передбачає державні гарантії реалізації застрахованими особами своїх конституційних прав, а тому позивач не може бути позбавлений права на отримання соціальних гарантій через те, що орган, відповідальний за повноту та своєчасність сплати страхових внесків, своєчасно не вжив дієвих заходів, що призвело до порушення гарантованого державою права на отримання позивачем належної пенсії із солідарної системи з урахуванням страхового стажу. Застраховані особи самостійно, без сприяння державних органів, позбавлені можливості безпосередньо і оперативно впливати на повноту і своєчасність сплати роботодавцями страхових внесків.

Таким чином, бездіяльність відповідача щодо незарахування до пільгового стажу позивача періоду роботи з 01 жовтня 2018 року по 30 червня 2021 року на ВП «Шахта Бужанська» ДП «Волиньвугілля» з підстав відсутності відомостей про сплату роботодавцем страхових внесків не узгоджуються з наведеними вище нормами чинного законодавства та порушує державні гарантії на пенсійне забезпечення позивача.

Отже, слід дійти висновку про протиправність дій відповідача щодо незарахування періоду роботи з 01 жовтня 2018 року по 30 червня 2021 року на ВП «Шахта Бужанська» ДП «Волиньвугілля» до пільгового стажу для перерахунку призначеної пенсії за віком та зобов`язання останнього зарахувати цей період роботи до пільгового страхового стажу.

При вирішенні даного спору суд виходить з того, що позивач на даний час отримує пенсію за віком на пільгових умовах, а 26 липня 2021 року звернувся із заявою про призначення пенсії відповідно до статті 8 Закону №345-VI.

Разом з тим, суд зауважує, що навіть з урахуванням стажу роботи в період з 01 жовтня 2018 року по 30 червня 2021 року на ВП «Шахта Бужанська» ДП «Волиньвугілля» та безспірного стажу 11 років 10 місяців 16 днів пільговий стаж позивача становить менше 15 років, тобто, умова для перерахунку пенсії відповідно до статті 8 Закону №345-VI не виконується.

Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На думку суду, позивачем не надано належних та достатніх доказів на підтвердження наявності у нього пільгового стажу роботи за Списком №1 більше 15 років.

Також суд зауважує, що в матеріалах пенсійної справи наявна заява ОСОБА_1 від 26 липня 2021 року про призначення пенсії відповідно до статті 8 Закону №345-VI, натомість копію заяви від 06 липня 2021 року, з якою як стверджує позивач, він звертався до пенсійного органу, суду не надано.

Частиною першою статті 45 Закону №1058-IV передбачено, що перерахунок призначеної пенсії, крім випадків, передбачених частиною першою статті 35, частиною другою статті 38, частиною третьою статті 42 і частиною п`ятою статті 48 цього Закону, провадиться в такі строки: у разі виникнення права на підвищення пенсії - з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа.

Зважаючи на те, що позивач звернувся із заявою про перерахунок пенсії 26 липня 2021 року, то з урахуванням правил, установлених частиною першою статті 45 Закону №1058-IV, такий перерахунок йому слід здійснити з 01 серпня 2021 року.

Отже, виходячи із наданих суду статтею 245 КАС України повноважень, суд дійшов висновку, що позовні вимоги належить задовольнити частково шляхом прийняття судом рішення про визнання протиправною бездіяльності ГУ ПФУ у Волинській області щодо незарахування до страхового та пільгового стажу ОСОБА_1 періоду роботи з 01 жовтня 2018 року по 30 червня 2021 року на ВП «Шахта Бужанська» ДП «Волиньвугілля»; зобов`язати відповідача провести позивачу з 01 серпня 2021 року перерахунок та виплату (з урахуванням виплачених сум) призначеної пенсії за віком на пільгових умовах, зарахувавши до пільгового страхового стажу період роботи з 01 жовтня 2018 року по 30 червня 2021 року на ВП «Шахта Бужанська» ДП «Волиньвугілля», у задоволенні решти позовних вимог суд відмовляє.

Відповідно до статті 244 КАС України суд під час ухвалення рішення вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.

Згідно із частинами першою, третьою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Згідно із до квитанції від 17 листопада 2021 року №1014130581 позивачем за подання даного адміністративного позову було сплачено судовий в сумі 908,00 грн (дев`ятсот вісім гривень 00 копійок) (арк. спр. 5), який зарахований до спеціального фонду Державного бюджету, що підтверджується відповідною випискою (арк. спр. 17).

Оскільки суд задовольняє позов частково, то за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь ОСОБА_1 необхідно стягнути судовий збір в сумі 454,00 грн (чотириста п`ятдесят чотири гривні 00 копійок) пропорційно до задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 139, 243-246, 255, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», суд,

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 ) до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області (43026, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Кравчука, 22В, ідентифікаційний код юридичної особи 13358826) про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області щодо незарахування до страхового та пільгового стажу ОСОБА_1 періоду роботи з 01 жовтня 2018 року по 30 червня 2021 року на ВП «Шахта Бужанська» ДП «Волиньвугілля».

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області провести ОСОБА_1 з 01 серпня 2021 року перерахунок та виплату (з урахуванням виплачених сум) призначеної пенсії за віком на пільгових умовах, зарахувавши до пільгового та страхового стажу період роботи з 01 жовтня 2018 року по 30 червня 2021 року на ВП «Шахта Бужанська» ДП «Волиньвугілля».

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 454,00 грн (чотириста п`ятдесят чотири гривні 00 копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя В.І. Смокович

Повний текст судового рішення складено 10 лютого 2022 року.