Рішення № 103182803, 10.02.2022, Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 лютого 2022 року ЛуцькСправа № 140/324/21

Волинський окружний адміністративний суд у складі судді Валюха В.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області (далі - ГУ ПФУ у Волинській області) про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач ОСОБА_1 , після досягнення 45-річного віку, звернулася до ГУ ПФУ у Волинській області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 № 1788-ХІІ (далі - Закон № 1788-ХІІ).

Листом від 26.11.2020 № 16721-16486/Ш-02/8-0300/20 відповідач повідомив позивача, що з 22.06.2020 на підставі заяви від 21.07.2020 позивачу призначена пенсія по ІІ групі інвалідності від загального захворювання, пільговий стаж по Списку № 1 становить 8 років та 10 місяців, 10.09.2020 позивач досягла віку 45 років, тому для призначення пенсії за віком на пільгових умовах по Списку № 1 згідно із поданою заявою немає підстав.

Позивач не погоджується із рішенням відповідача щодо відмови у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах та, з покликанням на рішення Конституційного Суду України від 23.01.2020, вказує, що оскільки на час звернення із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах мала 45 років 1 місяць 12 днів страхового стажу, з них 8 років 10 місяців пільгового стажу за Списком № 1, тому мала право на отримання пенсії за віком на пільгових умовах.

Позивач просить визнати протиправними дії ГУ ПФУ у Волинській області про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до статті 13 Закону № 1788-ХІІ та зобов`язати відповідача призначити пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до статті 13 Закону № 1788-ХІІ з 10.09.2020 (з моменту досягнення 45 років) та виплачувати із зазначеного часу, з урахуванням виплаченої пенсії по інвалідності.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 15.01.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у даній справі, судовий розгляд справи ухвалено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (а. с. 16).

В поданому до суду відзиві на позовну заяву від 03.02.2021 № 0300-0802-8/5785 (а. с. 39-41) відповідач позов не визнав та просить відмовити у його задоволенні з таких підстав.

З 22.06.2020, на підставі поданої заяви від 21.07.2020, ОСОБА_1 призначена пенсія по ІІ групі інвалідності від загального захворювання, розмір якої обчислено із страхового стажу тривалістю 45 років 1 місяць 12 днів (з них: 8 років 10 місяців - пільговий стаж по Списку № 1). ОСОБА_1 10.09.2020 досягла віку 45 років та 23.10.2020 звернулася до ГУ ПФУ у Волинській області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах згідно із статтею 13 Закону № 1788-ХІІ, за результатами розгляду якої надано роз`яснення причин неможливості задоволення звернення. Позивач звернулася із заявою не за встановленою формою, на даний час позивач є отримувачем пенсії у зв`язку із інвалідністю, тобто пенсія уже призначена, тоді як чинне законодавство України не передбачає можливості повторного призначення пенсії. Для призначення пенсії за віком на пільгових умовах по Списку № 1 згідно із поданою заявою немає підстав.

Ухвалою суду від 03.03.2021 дану справу визнано типовою та провадження у справі було зупинене до набрання чинності рішенням Верховного Суду у зразковій справі № 360/3611/20 за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської області про визнання протиправним і скасування рішення (а. с. 48-49).

05.01.2022 суд постановив ухвалу про поновлення провадження у справі, відповідно до якої провадження у цій справі було поновлено, запропоновано учасникам справи у п`ятиденний строк з дня отримання цієї ухвали, але не пізніше 14.01.2022 подати до канцелярії суду додаткові пояснення щодо правової позиції у справі, з урахуванням висновків Верховного Суду у зразковій справі № 360/3611/20, та роз`яснено, що у випадку неподання додаткових пояснень справу буде вирішено на підставі наявних у ній заяв по суті справи та письмових доказів (а. с. 58).

Копію ухвали суду від 05.01.2022 було надіслано та вручено учасникам справи (а. с. 59-60), проте додаткових пояснень щодо правової позиції у справі від сторін до суду не надійшло.

Інших заяв по суті справи чи клопотань про розгляд справи в судовому засіданні від учасників справи до суду не надходило.

Відповідно до пункту 20 частини першої статті 4, частини другої, пункту 10 частини шостої статті 12, частин першої - третьої статті 257, частини п`ятої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) дану справу, як справу незначної складності, розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у ній матеріалами.

Дослідивши письмові докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення з таких мотивів та підстав.

Судом встановлено, що позивачу ОСОБА_1 з 22.06.2020, на підставі поданої заяви від 21.07.2020, призначена пенсія по ІІ групі інвалідності від загального захворювання, розмір якої обчислено із страхового стажу тривалістю 45 років 1 місяць 12 днів (з них: 8 років 10 місяців - пільговий стаж по Списку № 1), про що зазначено у заявах по суті справи та підтверджується листом ГУ ПФУ у Волинській області від 26.11.2020 № 16721-16486/Ш-02/8-0300/20 (а. с. 12).

23.10.2020 позивач звернулася до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах з 10.09.2020 відповідно до рішення Конституційного Суду України від 23.01.2020 та перевести на інший вид пенсії з пенсії по інвалідності на пенсію за віком на пільгових умовах, а також додала документи на підтвердження пільгового стажу роботи (а. с. 22-24).

Листом від 26.11.2020 № 16721-16486/Ш-02/8-0300/20 відповідач повідомив позивача, що з 22.06.2020 на підставі заяви від 21.07.2020 позивачу призначена пенсія по ІІ групі інвалідності від загального захворювання, пільговий стаж по Списку № 1 становить 8 років та 10 місяців, 10.09.2020 позивач досягла віку 45 років, тому для призначення пенсії за віком на пільгових умовах по Списку № 1 згідно із поданою заявою немає підстав (а. с. 12).

При вирішенні даного спору суд застосовує такі нормативно-правові акти.

Згідно із пунктом «а» частини першої статті 13 Закону № 1788-ХІІ, в редакції, чинній до внесення змін Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 № 213-VIII (далі - Закон № 213-VIII), на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи:

працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць:

чоловіки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах;

жінки - після досягнення 45 років і при стажі роботи не менше 15 років, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

Законом № 213-VIII (набрав чинності 01.04.2015) стаття 13 Закону № 1788-ХІІ була викладена в новій редакції, відповідно до якої на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи:

працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

До досягнення віку, встановленого абзацом першим цього пункту, право на пенсію за віком на пільгових умовах мають жінки 1975 року народження і старші після досягнення ними такого віку:

45 років - по 31 березня 1970 року включно;

45 років 6 місяців - з 1 квітня 1970 року по 30 вересня 1970 року;

46 років - з 1 жовтня 1970 року по 31 березня 1971 року;

46 років 6 місяців - з 1 квітня 1971 року по 30 вересня 1971 року;

47 років - з 1 жовтня 1971 року по 31 березня 1972 року;

47 років 6 місяців - з 1 квітня 1972 року по 30 вересня 1972 року;

48 років - з 1 жовтня 1972 року по 31 березня 1973 року;

48 років 6 місяців - з 1 квітня 1973 року по 30 вересня 1973 року;

49 років - з 1 жовтня 1973 року по 31 березня 1974 року;

49 років 6 місяців - з 1 квітня 1974 року по 30 вересня 1974 року;

50 років - з 1 жовтня 1974 року по 31 грудня 1975 року.

Рішенням Конституційного Суду України від 23.01.2020 № 1-р/2020 у справі № 1-5/2018(746/15) за конституційним поданням 49 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень розділу I, пункту 2 розділу III «Прикінцеві положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 2 березня 2015 року № 213-VIII (далі - рішення Конституційного Суду України від 23.01.2020 № 1-р/2020):

визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), статтю 13, частину другу статті 14, пункти «б»-«г» статті 54 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 5 листопада 1991 року № 1788-XII зі змінами, внесеними Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 2 березня 2015 року № 213-VIII;

стаття 13, частина друга статті 14, пункти «б»-«г» статті 54 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 5 листопада 1991 року № 1788-XII зі змінами, внесеними Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 2 березня 2015 року № 213-VIII, визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення;

застосуванню підлягають стаття 13, частина друга статті 14, пункти «б»-«г» статті 14, пункти «б»-«г» статті 54 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 5 листопада 1991 року № 1788-XII в редакції до внесення змін Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 2 березня 2015 року № 213-VIII для осіб, які працювали до 1 квітня 2015 року на посадах, визначених у вказаних нормах, а саме:

«На пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи:

а) працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць:

чоловіки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах;

жінки - після досягнення 45 років і при стажі роботи не менше 15 років, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи із особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожний повний рік такої роботи чоловікам і на 1 рік 4 місяці - жінкам».

Згідно із пунктом 2 частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV) на пільгових умовах пенсія за віком призначається:

працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

До досягнення віку, встановленого абзацом першим цього пункту, право на пенсію за віком на пільгових умовах мають жінки 1975 року народження і старші після досягнення ними такого віку:

45 років - які народилися по 31 березня 1970 року включно;

45 років 6 місяців - з 1 квітня 1970 року по 30 вересня 1970 року;

46 років - з 1 жовтня 1970 року по 31 березня 1971 року;

46 років 6 місяців - з 1 квітня 1971 року по 30 вересня 1971 року;

47 років - з 1 жовтня 1971 року по 31 березня 1972 року;

47 років 6 місяців - з 1 квітня 1972 року по 30 вересня 1972 року;

48 років - з 1 жовтня 1972 року по 31 березня 1973 року;

48 років 6 місяців - з 1 квітня 1973 року по 30 вересня 1973 року;

49 років - з 1 жовтня 1973 року по 31 березня 1974 року;

49 років 6 місяців - з 1 квітня 1974 року по 30 вересня 1974 року;

50 років - з 1 жовтня 1974 року по 31 грудня 1975 року.

Отже, на час виникнення спірних правовідносин у даній справі була наявна колізія між нормами Закону № 1788-ХІІ (з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 23.01.2020 № 1-р/2020) з одного боку, та Законом № 1058-IV - з іншого, в частині віку набуття права на пенсію на пільгових умовах за Списком № 1 для жінок, а саме перший із цих законів визначав такий вік у 45 років, тоді як другий - у 50 років.

При вирішенні даного спору суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.11.2021 у зразковій справі № 360/3611/20 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області, яке є правонаступником Управління ПФУ в Попаснянському районі Луганської області, про визнання протиправним і скасування рішення та зобов`язання призначити пенсію, які полягають у такому.

Норми Законів № 1788-ХІІ та № 1058-IV регулюють одне і те ж коло відносин, явно суперечать один одному. Таке регулювання порушує вимогу «якості закону», передбачену Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950, та не забезпечує адекватний захист від свавільного втручання публічних органів державної влади у майнові права заявника (див. пункт 56 рішення Європейського суду з прав людини від 14.10.2010 у справі «Щокін проти України»). Оскільки у разі існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов`язків особи в національному законодавстві органи державної влади зобов`язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи (такий правовий висновок сформований у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 520/15025/16-а), тому застосуванню підлягають саме норми Закону № 1788-ХІІ з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 23.01.2020 № 1-р/2020, а не Закону № 1058-IV.

Отже, право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 1 на підставі Закону № 1788-ХІІ (з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 23.01.2020 № 1-р/2020) мають жінки - після досягнення 45 років і при стажі роботи не менше 15 років, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах, які працювали до 01.04.2015 на посадах, визначених у вказаних нормах.

З матеріалів цієї справи вбачається, що ІНФОРМАЦІЯ_1 позивач ОСОБА_1 досягла віку 45 років, станом на 22.06.2020 (дату призначення пенсії по інвалідності) страховий стаж позивача становив 45 років 1 місяць 12 днів (при необхідному не менше 15 років), з них 8 років 10 місяців - пільговий стаж за Списком № 1 (при необхідному не менше 7 років 6 місяців), який набутий саме до 01.04.2015 (з 01.07.2000 по 13.10.2009 позивач працювала на підземних роботах за професією гірничий нормувальник, зайнятий на підземних роботах 50% і більше робочого часу на рік), що підтверджується записами у трудовій книжці (а. с. 10-11), довідкою Державного підприємства Шахта № 1 «Нововолинська» від 07.07.2020 № 96 про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (а. с. 29), витягами з наказів від 22.02.2000 № 33, від 11.06.2004 № 53, від 11.06.2009 № 103 про результати проведення атестації робочих місць (а. с. 30-31).

Відтак, суд дійшов висновку про те, що оскільки на час звернення із заявою від 23.10.2020 позивач досягла 45-річного віку, мала 45 років 1 місяць 12 днів страхового стажу, з них (набутого до 01.04.2015) 8 років 10 місяців пільгового стажу за Списком № 1, про що подала необхідні документи, тому позивач мала право на переведення на пенсію за віком на пільгових умовах на підставі Закону № 1788-ХІІ (з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 23.01.2020 № 1-р/2020), та відповідач безпідставно відмовив позивачу у задоволенні заяви від 23.10.2020.

Суд відхиляє доводи відповідача про недотримання позивачем форми заяви, позаяк право на пенсійне забезпечення не ставиться в залежність від дотримання форми заяви, яка визначена підзаконним нормативно-правовим актом, та жоден законодавчий акт не містить такої підстави для відмови у призначенні пенсії, її перерахунку чи переведенні з одного виду пенсії на інший, як недотримання форми заяви. Суд також звертає увагу, що з листа від 26.11.2020 № 16721-16486/Ш-02/8-0300/20 не вбачається, що у заяві позивача від 23.10.2020 було відмовлено саме з підстави недотримання її форми.

При вирішенні даного спору суд також враховує, що з 22.06.2020 та по даний час позивач одержує пенсію по ІІ групі інвалідності від загального захворювання, а у заяві від 23.10.2020 просила призначити пенсію за віком на пільгових умовах з 10.09.2020 та перевести на інший вид пенсії, а саме з пенсії по інвалідності на пенсію за віком на пільгових умовах. Суд погоджується із доводами відповідача про те, що у спірному випадку неможливе повторне призначення пенсії, тому виходить з того, що позивач має право на переведення з одного виду пенсії на інший.

Відповідно до частини третьої статті 45 Закону № 1058-IV переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.

З урахуванням наведених норм чинного законодавства України та встановлених обставин справи, виходячи із наданих суду статтею 245 КАС України повноважень, взаємопов`язані позовні вимоги належить задовольнити шляхом прийняття судом рішення про визнання протиправними дій ГУ ПФУ у Волинській області щодо відмови у переведенні позивача на пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до статті 13 Закону № 1788-ХІІ (з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 23.01.2020 № 1-р/2020) та зобов`язання відповідача з 10.09.2020 перевести позивача з пенсії по інвалідності на пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до статті 13 Закону № 1788-ХІІ (з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 23.01.2020 № 1-р/2020) та здійснити її виплату, з урахуванням раніше виплачених сум пенсії по інвалідності.

Керуючись статтями 243 - 246, 262 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області щодо відмови у переведенні ОСОБА_1 на пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 № 1788-ХІІ (з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 23 січня 2020 року № 1-р/2020).

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області (43026, Волинська область, м. Луцьк, вул. Кравчука, 22-В, ідентифікаційний код 13358826) з 10 вересня 2020 року перевести ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) з пенсії по інвалідності на пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 № 1788-ХІІ (з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 23 січня 2020 року № 1-р/2020) та здійснити її виплату, з урахуванням раніше виплачених сум пенсії по інвалідності.

Рішення набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтею 255 КАС України, та може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя В.М.Валюх