Рішення № 103182732, 10.02.2022, Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 лютого 2022 року ЛуцькСправа № 140/14580/21

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Мачульського В.В.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом Приватного підприємства «ЗЕ АВТО» до Головного управління ДПС у Волинській області про визнання протиправним та скасування наказу,

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство «ЗЕ АВТО» (далі – ПП «ЗЕ АВТО», позивач) звернулося з позовом до Головного управління ДПС у Волинській області (далі – ГУ ДПС у Волинській області, відповідач) про визнання протиправним та скасування наказу начальника ГУ ДПС у Волинській області від 29.10.2021 № 3108 «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ПП «ЗЕ АВТО».

Позовні вимоги обґрунтовані наступним:

1) відповідач не сформував належним чином оформлених процедурних документів, які б засвідчували виконання процедурних вимог для включення позивача до плану-графіка, оскільки:

- копія плану-графіка складена не на загальному ДПС України, тобто незрозуміло якою установою складені дані витяги; в них не відтворена повністю вступна частина документу;

- на витягу та копії плану-графіку не має належної печатки органу із кодом ЄДРПОУ та особи, що поставила свій підпис;

- копія плану-графіка та витягу до нього не містять: дати засвідчення вказаних копій; відбитку печатки установи; копія плану-графіку та витягу до нього не міститься на загальному бланку установи, відтак незрозуміло якою установою складені дані витяги, не зазначено, яка уповноважена особа контролюючого органу засвідчила копію плану-графіка та витягу до нього;

- копія інформаційно-аналітичної довідки складена з порушеннями вимог законодавства, оскільки: не складена на загальному бланку ОВПП ДПС та не підписана уповноваженою особою; не містить періоду за який складена; не містить інформації про методику обчислення ступеня ризику позивача та на підставі яких даних така інформація відображена в інформаційно-аналітичній довідці;

- відповідач не надав копію обґрунтування підстав включення позивача до плану-графіка, а відтак, відповідач взагалі не сформував обґрунтування підстав включення платника податків до плану-графіка як окремого обов`язкового процедурного документа;

2) ступінь ризиковості позивача був вирахуваний на підставі інформації, що зазначається в інформаційно-аналітичній довідці, однак відповідачем не наведено ні джерел формування такої інформації, ні методології її обчислення, що ставить під сумнів достовірність згадуваної інформації;

3) відповідач включив позивача до плану-графіку проведення планових перевірок під час карантинних обмежень, оскільки постанова Кабінету Міністрів України від 03.02.2021 №89 «Про скорочення строку дії обмеження в частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірки» в частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірок» суперечить нормам пункту 52-2 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України, відповідно слід застосовувати саме положення Закону (ПК України), а не підзаконного акта.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 06.12.2021 відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без проведення засідання та виклику сторін відповідно до приписів статей 12, 257, 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) (а.с.21).

Відповідач у відзиві на позов проти адміністративного позову заперечив, просив в його задоволенні відмовити, мотивуючи наступним:

- згідно із абз. 2 п. 77.1 ст. 77 ПК України, план-графік документальних планових перевірок на поточний рік оприлюднюється на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, до 25 грудня року, що передує року, в якому будуть проводитися такі документальні планові перевірки, тобто, оприлюднення на офіційному веб-сайті ДПС плану-графіка є єдиним легітимним способом доведення інформації про планові перевірки до відома платників податків, а не надання завірених чи незавірених копій витягів з плану-графіка на запити окремих суб`єктів господарювання чи їх представників;

- між ДПС та його відокремленими підрозділами не відбувається обмін паперовими документами, завіреними копіями документів тощо, відповідно й інформаційно-аналітична довідка формується і надсилається засобами інформаційно-телекомунікаційних систем і паперова форма відповідних відомостей не передбачена;

- обґрунтування підстав включення позивача до плану-графіка є відомостями, які територіальними органами ДПС надаються підрозділам (безпосереднім виконавцям) вже із затвердженим планом-графіком, тобто не можуть на якість формування останнього;

- розрахунок критеріїв ризику несплати податків здійснено засобами інформаційно-комунікаційної системи ДПС за даними податкової та фінансової звітності платника податків – ПП «ЗЕ АВТО» та з використанням іншої наявної інформації в базах даних ДПС, і наведені в обґрунтуванні відомості спростовують висновок представника позивача про відсутність обґрунтування підстав включення ПП «ЗЕ АВТО» до плану-графіка на 2021 рік;

- на даний момент існує дві діючі норми права відносно проведення перевірок під час C0VID-19: одна норма міститься в «Прикінцевих положеннях» ПК України, а інша у пункті 4 розділу ІІ «Прикінцевих положень» Закону України від 17.09.2020 № 909-ІХ «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік», однак за загальним правилом, нова норма права припиняє дію старої норми, якщо вони суперечать одна одній; при цьому, у разі якщо норми нормативних актів рівної юридичної сили містять різні моделі правового регулювання, перевагу при застосуванні слід надавати тій нормі, яка регулює вужче коло суспільних відносин, тобто є спеціальною.

Інших заяв по суті справи від сторін не надходили. Сторони скористались своїм правом щодо подачі зав по суті справи.

Крім того, учасники справи не зверталися із клопотаннями про розгляд справи в судовому засіданні, оформленими відповідно до вимог статті 167 КАС України. Суд звертає увагу, що заявлене у відзиві на позовну заяву клопотання про розгляд справи за участю сторін не відповідає вимогам статті 167 КАС України, а тому не підлягало вирішенню по суті.

Перевіривши письмовими доказами доводи сторін, викладені у заявах по суті справи, суд встановив такі обставини.

Судом встановлено, що ПП «ЗЕ АВТО» (код ЄДРПОУ 43143552) зареєстровано в якості юридичної особи 31.07.2019, що підтверджується відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Видами економічної діяльності ПП «ЗЕ АВТО» є:

45.11 Торгівля автомобілями та легковими автотранспортними засобами (основний);

46.69 Оптова торгівля іншими машинами й устаткуванням;

46.63 Оптова торгівля машинами й устаткованням для добувної промисловості та будівництва;

46.61 Оптова торгівля сільськогосподарськими машинами й устаткуванням;

45.40 Торгівля мотоциклами, деталями та приладдям до них, технічне обслуговування і ремонт мотоциклів;

45.19 Торгівля іншими автотранспортними.

29.11.2021 працівниками ГУ ДПС у Волинській області здійснено вихід на проведення документальної планової виїзної перевірки, на підставі наказу ГУ ДПС у Волинській області №3108 від 29.10.2021 «Про проведення документальної планової виїзної перевірки ПП «ЗЕ АВТО», відповідно до якого начальником ГУ ДПС у Волинській області на підставі пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, ст.77 Податкового кодексу України, Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне страхування» наказано: провести документальну планову виїзну перевірку ПП «ЗЕ АВТО» з 26.11.2021 тривалістю 10 робочих днів; перевірку провести за період діяльності з 31.07.2019 по 30.09.2021 з метою дослідження питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства та за період діяльності з 31.07.2019 по 30.09.2021 з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, з врахуванням вимог п. 102.1, п.102.3 ст. 102 Податкового кодексу України (а.с.14).

29.11.2021 посадовими особами ГУ ДПС у Волинській області складено акт 1692/07-01/43143552 про відмову в допуску до проведення документальної планової виїзної перевірки ПП «ЗЕ АВТО», у якому представник підприємства Дацюк В.М. зазначив, що недопуск зумовлений неправомірно виданим наказом та неправомірним виходом на перевірку (а.с.15-16).

Вважаючи зазначений наказ відповідача протиправним, ПП «ЗЕ АВТО» звернулось з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що склалися між сторонами, суд зазначає наступне.

Контролюючі органи у силу приписів підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України (надалі ПК України) мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Згідно з абзацом 1 пункту 75.1 статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Документальною перевіркою відповідно до підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 ПК України вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна планова перевірка проводиться відповідно до плану-графіку перевірок.

Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об`єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Згідно з пунктами 77.1, 77.2 статті 77 ПК України документальна планова перевірка повинна бути передбачена у плані-графіку проведення планових документальних перевірок.

План-графік документальних планових перевірок на поточний рік оприлюднюється на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, до 25 грудня року, що передує року, в якому будуть проводитися такі документальні планові перевірки.

До плану-графіка проведення документальних планових перевірок відбираються платники податків, які мають ризик щодо несплати податків та зборів, невиконання іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи.

Періодичність проведення документальних планових перевірок платників податків визначається залежно від ступеня ризику в діяльності таких платників податків, який поділяється на високий, середній та незначний. Платники податків з незначним ступенем ризику включаються до плану-графіка не частіше, ніж раз на три календарних роки, середнім - не частіше ніж раз на два календарних роки, високим - не частіше одного разу на календарний рік.

Порядок формування, затвердження плану-графіка та внесення змін до нього, а також перелік ризиків та їх поділ за ступенями встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Відповідний порядок затверджений наказом Міністерства фінансів України від 02.06.2015р. № 524 «Про затвердження Порядку формування плану-графіка проведення документальних планових перевірок платників податків» (далі - Порядок № 524).

Згідно з пунктами 4, 5 розділу І Порядку № 524 при відборі платника податків до плану-графіка відповідно до вимог статті 77 розділу II Кодексу необхідним є врахування також вимог пункту 102.1 статті 102 розділу II Кодексу в частині граничних термінів проведення перевірки та визначення податкового зобов`язання платника податків, вимог пункту 77.3 статті 77 розділу II Кодексу в частині заборони проведення документальної планової перевірки за окремими видами зобов`язань перед бюджетами, крім правильності обчислення, повноти і своєчасності сплати податків, зборів та єдиного внеску при виплаті (нарахуванні) доходів фізичним особам, податку на доходи фізичних осіб та зобов`язань за бюджетними позиками і кредитами, що гарантовані бюджетними коштами.

Відповідно до частини шістнадцятої статті 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» строк давності щодо нарахування, застосування та стягнення сум недоїмки, штрафів та нарахованої пені не застосовується.

Документальною перевіркою в частині правильності обчислення, повноти і своєчасності сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) охоплюється період з 01 січня 2011 року або період, що настає за періодом, який перевірено попередньою перевіркою із зазначеного питання.

План-графік складається з планів-графіків територіальних органів ДПС та затверджується Головою Державної податкової служби України (далі - Голова ДПС).

Після затвердження Головою ДПС плану-графіка (коригування плану-графіка) територіальними органами ДПС надаються підрозділам, до функцій яких входить здійснення контрольно-перевірочної роботи щодо податків і зборів юридичних та фізичних осіб, засобами автоматизованої інформаційної системи «Управління документами» плани-графіки (коригування планів-графіків) з відповідними додатками та обґрунтування підстав включення платника податків до плану-графіка (коригування плану-графіка).

Затверджений план-графік є обов`язковим для виконання всіма підрозділами територіальних органів ДПС.

Належну якість формування плану-графіка та його коригування забезпечує територіальний орган ДПС, який сформував план-графік (коригування плану-графіка).

У відповідності до пунктів 1, 2, 3 р. ІІІ Порядку № 524 до розділів I, II плану-графіка включаються платники податків реального сектору економіки, які провадять фінансово-господарську діяльність, сплачують податки та взяті на облік в контролюючих органах як платники податків за основним місцем обліку, або щодо яких порушено провадження у справі про банкрутство, або які знаходяться у стані зміни свого місцезнаходження.

Формування переліку платників податків до розділів I, II плану-графіка проводиться за критеріями ризиків згідно з вимогами цього розділу, у тому числі за даними інформаційно-телекомунікаційних систем контролюючих органів.

При формуванні плану-графіка на наступний рік враховуються показники за результатами діяльності платника податків за 9 місяців поточного року. Якщо податковим (звітним) періодом для податку на прибуток платника податків є календарний рік, при плануванні враховуються показники за попередній рік. При коригуванні плану-графіка враховуються показники за результатами діяльності платника податків за останній податковий (звітний) період, крім показників за результатами діяльності платника податків за перший квартал.

До плану-графіка включаються платники податків, які за результатами господарської діяльності мають найбільші ризики несплати до бюджету податків та зборів, платежів.

Пунктом 5 розділу ІІІ Порядку передбачено критерії відбору платників податків-юридичних осіб за ступенем ризику.

Відповідно до пункту 102.1 статті 102 ПК України контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов`язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня - у разі проведення перевірки операції відповідно до статей 39 і 39-2 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов`язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов`язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

Як вбачається з матеріалів справи, Головним управлінням ДПС у Волинській області листом від 30.11.2020 №5949/8/03-20-07-08-08 на виконання Порядку №524 надано ДПС України проект плану-графіка проведення документальних перевірок на 2021 рік засобами інформаційно-телекомунікаційних систем, до якого серед інших було включено ПП «ЗЕ АВТО» (Код за ЄДРПОУ – 43143552; Розділ, підрозділ, група, назва – Розділ І. Документальні планові перевірки платників податків – юридичних осіб. Підрозділ Б. Інші платники податків ІІ група – найбільші контрагенти, через яких здійснюються товарно-грошові операції (у тому числі посередницькі структури, експортери, імпортери, філії, інші платники податків – юридичні особи); Категорія – середній; місяць початку – 9; період, за який проводиться перевірка, старт – 01.10.2017; період, за який проводиться перевірка, кінець – 30.06.2021; тривалість перевірки (днів) – 20).

Державна податкова служба України (далі - ДПС України) сформувала та затвердила план-графік проведення документальних перевірок платників податків на 2021 рік і згідно витягу з плану-графіка проведення документальних планових перевірок платників податків на 2021 рік, запланована документальна перевірка у листопаді місяці ПП «ЗЕ АВТО» (а.с.32).

Таким чином, саме ДПС України, як центральний орган виконавчої влади, що реалізує податкову та митну політику, наділена повноваженням щодо формування, внесення змін та затвердження плану-графіку перевірок.

Суд зазначає, що оскаржуваний позивачем наказ прийнято відповідачем на підставі обов`язкового до виконання плану-графіка на 2021 рік проведення документальних планових перевірок платників податків, який затверджений Головою Державної податкової служби України О.Любченко 23.12.2020.

Крім цього, прийняття наказу про призначення перевірки та проведення документальної планової виїзної перевірки є частиною процесу реалізації ГУ ДПС у Волинській області, повноважень, наданих йому законодавством, а відтак, приймаючи наказ №3108 від 29.10.2021 про проведення документальної планової виїзної перевірки ПП «ЗЕ АВТО», ГУ ДПС у Волинській області діяло на підставі та в межах повноважень визначених нормами ПК України.

При цьому, суд зауважує, що предметом оскарження в даній адміністративній справі є не дії, рішення чи бездіяльність ДПС України щодо процесу включення позивача до плану-графіку документальних планових перевірок на 2021 рік, відповідно суд не вбачає підстав для надання оцінки таким діям.

Посилання позивача щодо критеріїв відбору платників податків - юридичних осіб, суд такі відхиляє з огляду на те, що застосування критеріїв відбору платників податків-юридичних осіб за ступенем ризику є внутрішньою процедурою контролюючого органу, що застосовує такі з урахуванням бази даних про платників податків.

Чинне законодавство не зазначає в якості обов`язкового реквізиту плану-графіку проведення документальних перевірок посилання на конкретний критерій або критерії відбору та іншу, використану контролюючим органом інформацію.

Виходячи з наведеного, суд також погоджується з твердженнями представника відповідача про те, що оприлюднення на офіційному веб-сайті ДПС плану-графіка є єдиним легітимним способом доведення інформації про планові перевірки до відома платників податків; між ДПС та його відокремленими підрозділами не відбувається обмін паперовими документами, завіреними копіями документів тощо, відповідно інформаційно-аналітична довідка формується і надсилається виключно засобами інформаційно-телекомунікаційних систем.

З урахуванням наведеного вище, суд дійшов висновку, що наведені позивачем обставини та посилання щодо допущених як відповідачем, так і ДПС України, порушень в процесі включення позивача до плану-графіка перевірок на 2021 рік, а відтак й підстави для визнання протиправним та скасування наказу ГУ ДПС у Волинській області №3108 від 29.10.2021 про проведення документальної планової виїзної перевірки ПП «ЗЕ АВТО», в цій частині є необґрунтованими.

Разом з тим, суд вважає за необхідне вказати наступне.

Згідно статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пунктом 1.1 статті 1 Податкового кодексу України (далі - ПК України) визначено, що відносини, які виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів. їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулює Податковий кодекс України.

Пунктом 52-2 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (із наступними змінами та в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено мораторій на проведення документальних та фактичних перевірок на період з 18 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), крім: документальних позапланових перевірок, що проводяться на звернення платника податків; документальних позапланових перевірок з підстав, визначених підпунктами 78.1.7 та 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу; фактичних перевірок в частині порушення вимог законодавства в частині: обліку, ліцензування, виробництва, зберігання, транспортування та обігу пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів; цільового використання пального та спирту етилового платниками податків; обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками; здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального, з підстав, визначених підпунктами 80.2.2, 80.2.3 та 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 цього Кодексу.

Інформація про перенесення документальних планових перевірок, які відповідно до плану-графіку проведення планових документальних перевірок мали розпочатися у період з 18 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), та на день набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» не були розпочаті, включається до оновленого плану-графіку, який оприлюднюється на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, протягом 10 календарних днів з дня завершення дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19).

Документальні та фактичні перевірки, що були розпочаті до 18 березня 2020 року та не були завершеними, тимчасово зупиняються на період по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19). Таке зупинення перериває термін проведення перевірки та не потребує прийняття будь-яких додаткових рішень контролюючим органом.

Аналіз наведених норм дозволяє дійти висновку про те, що під дію мораторію підпадають планові документальні перевірки; мораторій встановлений на період з 18 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19).

Тобто, вимоги пункту 52-2 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України пов`язані та прямо відсилають до актів Кабінету Міністрів України, на підставі яких завершується дія карантину з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19).

Дію карантину введено постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2». Водночас постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2020 № 1236 «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» продовжено дію карантину з 19.12.2020 до 28.02.2021, Постановою Кабінету Міністрів України від 17.02.2021 № 104 «Про внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України» продовжено дію карантину до 30.04.2021, Постановою Кабінету Міністрів України від 21.04.2021 № 405 «Про внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України» продовжено дію карантину до 30.06.2021, Постановою Кабінету Міністрів України від 16.06.2021 № 611 «Про внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України» продовжено дію карантину до 31.08.2021 (період в який було прийнято оскаржуваний наказ), Постановою Кабінету Міністрів України від 11.08.2021 № 855 «Про внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України» продовжено дію карантину до 01.10.2021, Постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2021 № 981 «Про внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України» продовжено дію карантину до 31.12.2021.

Отже, Кабінетом Міністрів України не приймалось рішення про завершення дії карантину з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19).

Таким чином, на дату прийняття спірного наказу на території України був встановлений карантин з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), а відповідно діяв мораторій на проведення документальних планових перевірок платників податків.

Відповідно до вимог п. 4 розділу II Закону України від 17.09.2020 №909-ІХ «Про внесення змін до Закону України «Про державний бюджет України на 2020 рік»« на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, надано право Кабінету Міністрів України скорочувати строк дії обмежень, заборон, пільг та гарантій, встановлених відповідними законами України, прийнятими з метою запобігання виникненню і поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, крім випадків, коли зазначене може призвести до обмеження конституційних прав чи свобод особи.

На підставі цієї норми Кабінет Міністрів України прийняв постанову №89 від 03.02.2021р. «Про скорочення строку дії обмеження в частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірки» якою було скорочено строк дії обмежень, встановлених пунктом 52-2 підрозділ 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України в частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірок, дозволивши проведення таких видів перевірок юридичних осіб:

тимчасово зупинених документальних та фактичних перевірок, що були розпочаті до 18 березня 2020 р. та не були завершеними;

документальних перевірок, право на проведення яких надається з дотриманням вимог пункту 77.4 статті 77 Кодексу;

документальних позапланових перевірок з підстав, визначених підпунктами 78.1.1 та/або 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 Кодексу, суб`єктів господарювання реального сектору економіки, які сформували податковий кредит за рахунок оформлення ризикових операцій з придбання товарів/послуг (із переліку ризикових платників податків, визначених у межах роботи Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України з питань розслідування оприлюднених у засобах масової інформації фактів можливих корупційних дій посадових осіб органів державної влади, які призвели до значних втрат дохідної частини Державного бюджету України, утвореної відповідно до Постанови Верховної Ради України від 24 квітня 2020 р. №568-ІХ);

документальних позапланових перевірок платників податків, за якими отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником валютного законодавства в частині дотримання граничних строків надходження товарів за імпортними операціями та/або валютної виручки за експортними операціями;

документальних позапланових перевірок з підстав, визначених підпунктами 78.1.12, 78.1.14, 78.1.15, 78.1.16 пункту 78.1 статті 78 Кодексу.

Проте, норма п. 52-2 підрозділу 10 розділу XX Перехідних положень ПК України в частині обмежень на проведення планових перевірок є чинною та наразі не скасована, зміни до вказаної норми не вносились, дія карантину на території України продовжується.

Відповідно до п. 2.1 ст. 2 ПК України зміна положень цього Кодексу може здійснюватися виключно шляхом внесення змін до цього Кодексу.

Крім того, відповідно до п. 5.2. ст. 5 ПК України у разі якщо поняття, терміни, правила та положення інших актів суперечать поняттям, термінам, правилам та положенням цього Кодексу, для регулювання відносин оподаткування застосовуються поняття, терміни, правила та положення цього Кодексу.

У відповідності до частини 3 статті 7 КАС України у разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України.

Пункт 52-2 підрозділу 10 розділу XX Перехідних положень ПК України є нормою вищої юридичної сили ніж Постанова Кабінету Міністрів України № 89 від 03.02.2021 і суперечить останній, а відтак, суд вважає, що саме норми ПК України підлягають застосуванню у спірних правовідносинах.

Отже, за наявності чинної норми пункту 52-2 підрозділу 10 розділу XX Перехідних положень ПК України, прийняття відповідачем оскаржуваного наказу від 29.10.2021 № 3108 «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ПП «ЗЕ АВТО» у період дії карантину суперечить вимогам податкового законодавства, а тому є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Поряд з цим, надаючи оцінку кожному аргументу учасників справи, що мають значення для правильного вирішення адміністративної справи, суд застосовує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи), сформовану в пункті 58 рішення у справі «Серявін та інші проти України» (№4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) №303-A, пункт 29). Наведена позиція Європейського суду з прав людини також застосовується і Верховним Судом, зокрема, у постанові від 28.08.2018 у справі №802/2236/17-а.

Щодо судових витрат зі сплати судового збору, суд зазначає наступне.

Відповідно до частин першої, третьої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як слідує з матеріалів справи при зверненні до суду ПП «ЗЕ АВТО» сплатило судовий збір в сумі 2 270,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №1617 від 30.11.2021 (а.с.13).

Отже, на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 2 270,00 грн.

Щодо відшкодування витрат позивача на правничу допомогу адвоката у розмірі 3 000 грн., які позивач просить стягнути з відповідача, суд зазначає наступне.

Згідно з частини 1 статті 132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, крім іншого, витрати на професійну правничу допомогу та витрати по підготовці справи до розгляду.

Згідно з частинами першою - третьою статті 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина четверта статті 134 КАС України).

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (частина п`ята статті 134 КАС України).

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина шоста статті 134 КАС України).

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина сьома статті 134 КАС України).

Частиною сьомою статті 139 КАС України встановлено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Аналіз наведених положень процесуального законодавства дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на правничу допомогу адвоката підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

При цьому, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

При визначенні суми компенсації витрат, понесених на правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченого адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.

Верховний Суд у постанові від 07.05.2020 року у справі №820/4281/17 та постанові від 27.06.2018 року у справі №826/1216/16 зробив висновок, що до правової допомоги належать й консультації та роз`яснення з правових питань; складання заяв, скарг та інших документів правового характеру; представництво у судах тощо. При цьому склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Також Верховний Суд зазначив, що при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим, а також критерій розумності їх розміру, бере до уваги конкретні обставини справи.

Суд звертає увагу, що на підтвердження наданих послуг адвокатом до суду надано:

- договір про надання правової допомоги №18/09-21 від 01.09.2021 (а.с.17-18);

- акт виконаних робіт №18-09/21-30/11-1 від 30.11.2021 (а.с.19).

Суд зауважує, що відсутні документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).

Як вбачається із наданих позивачем документів, витрати на професійну правову допомогу у цій справі позивачем та його представниками оцінено у розмірі 3 000,00 грн.

Відповідно до частини 7 статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

З матеріалів справи вбачається, що окремої заяви про відшкодування витрат на правову допомогу адвоката від позивача та його представника до закінчення розгляду справи (винесення рішення) не було надано, однак пунктом 3.2 договору про надання правової допомоги №18/09-21 від 01.09.2021 передбачено, що оплата вартості послуг (гонорару) здійснюється протягом п`яти днів після виставлення рахунку Адвокатським об`єднанням (а.с.18).

Отже, з урахуванням викладеного та відсутності документального підтвердження витрат на правову допомогу, з урахуванням приписів частини 7 статті 139 КАС України, станом на дату винесення рішення по справі, суд вбачає за необхідне клопотання про відшкодування витрат на оплату правничої допомоги адвоката у розмірі 3 000,00 грн. залишити без розгляду.

Керуючись статтями 2, 72-77, 139, 243-246, 255, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління ДПС у Волинській області від 29.10.2021 № 3108 «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ПП «ЗЕ АВТО».

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Волинській області (43010, Волинська область, місто Луцьк, Київський майдан, 4, код ЄДРПОУ ВП 44106679) на користь Приватного підприємства «ЗЕ АВТО» (43000, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Єршова, будинок 11, офіс 4-13, код ЄДРПОУ 43143552) судовий збір у розмірі 2 270,00 грн. (дві тисячі двісті сімдесят гривень нуль копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий

Суддя В.В. Мачульський