Ухвала суду № 103179592, 04.02.2022, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________

УХВАЛА

04 лютого 2022 р. м. ХерсонСправа № 540/5155/21

Херсонський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Гомельчука С.В., розглянувши у письмовому провадженні заяву адвоката Швальової А.Ю. про роз`яснення додаткового рішення суду в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Херсонської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення,

встановив:

Рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 10.11.2021р., ухваленим за результатами розгляду справи №540/5155/21 за адміністративним позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 (далі – позивачі) до Херсонської міської ради (далі – відповідач) про визнання протиправним та скасування рішення, вирішено:

- визнати протиправним та скасувати рішення Херсонської міської ради №64 від 26.01.2021р. в частині відмови ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 у дозволі на розроблення проекту землеустрою щодо відведення в оренду земельної ділянки, орієнтовною площею 516 кв. м., по АДРЕСА_1 , для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарський будівель і споруд (присадибна ділянка);

- стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Херсонської міської ради на користь ОСОБА_1 судові витрати в сумі 908 грн. (дев`ятсот вісім гривень);

- стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Херсонської міської ради на користь ОСОБА_2 судові витрати в сумі 908 грн. (дев`ятсот вісім гривень);

- стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Херсонської міської ради на користь ОСОБА_3 судові витрати в сумі 908 грн. (дев`ятсот вісім гривень).

Рішення винесено у порядку письмового провадження та набрало законної сили 11.12.2021р.

01.12.2021р. судом ухвалено додаткове рішення, яким зобов`язано Херсонську міську раду розглянути на найближчій сесії клопотання ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення в оренду земельної ділянки, орієнтовною площею 516 кв. м., по АДРЕСА_1 , для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарський будівель і споруд (присадибна ділянка), яка детально позначена в графічних матеріалах із відповідними розмірами та бажаним місцерозташуванням, які додаються до клопотання ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 від 17.06.2020 року, із урахуванням висновків, наведених у рішенні Херсонського окружного адміністративного суду від 10.11.2021 року, ухваленому за результатами розгляду справи №540/5155/21.

Додаткове рішення набрало законної сили 01.01.2022р.

04.02.2022р. канцелярією суду зареєстровано заяву представника позивачів, в якій представник просить суд роз`яснити додаткове рішення суду в у зобов`язальній частині з наданням при цьому відповіді на питання – яким чином відповідач повинен діяти для відновлення порушеного права позивачів.

Відповідно до приписів ст. 254 КАС України за заявою учасника справи, державного виконавця суд роз`яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановлення ухвали (ч. 1). Подання заяви про роз`яснення судового рішення допускається, якщо воно ще не виконано або не закінчився строк, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання (ч. 2). Суд розглядає заяву про роз`яснення судового рішення у порядку, в якому було ухвалено відповідне судове рішення, протягом десяти днів з дня її надходження. У разі необхідності суд може розглянути питання роз`яснення судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи та державного виконавця. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви (ч. 3).

Зважаючи на те, що справа №540/5155/21 розглядалася в порядку письмового провадження, суд вважає за доцільне розглядати подану заяву в письмовому провадженні.

Проаналізувавши подану заяву та матеріали справи, суд вважає, що заява підлягає задоволенню з наступних правових підстав.

Відповідно до ст. 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Згідно приписів ч. 2 ст. 13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Роз`яснюючи рішення суду в заявленій частині, суд виходить з того, що законна сила судового рішення це його правова дія, яка проявляється в тому, що наявність прав та покладених в їх основу фактів встановлюється остаточно, і тому встановлені рішенням суду права підлягають обов`язковому здійсненню та захисту за вимогою заінтересованих осіб.

Варто зауважити на тому, що з набранням законної сили рішеннями суду від 10.11.2021р., від 01.12.2021р. (справа №540/5155/21) усунута правова невизначеність щодо правомірності рішення Херсонської міської ради №64 від 26.01.2021р., яким позивачам відмовлено у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення в оренду земельної ділянки, оскільки встановленій судом незаконності означеного рішення міської ради, кореспондується обов`язок відповідного державного органу - Херсонської міської ради повторно розглянути питання надання позивачам запитуваного ними дозволу.

Питання представника позивачів полягає у тому, чи встановлює додаткове рішення суду, ухвалене по справі №540/5155/21, для міської ради обов`язок надати позивачам дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення в оренду земельної ділянки за результатами розгляду їх клопотання про надання такого дозволу.

Роз`яснюючи додаткове рішення в означеній частині, суддя вважає за необхідне наголосити на наступному.

Так, предметом розгляду у справі за №540/5155/21 була правомірність прийнятого Херсонською міською радою рішення на 4 сесії 8 скликання від 26.01.2021р. №64, яким позивачам відмовлено у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення в оренду земельної ділянки, орієнтовною площею 516 кв. м., по АДРЕСА_1 , для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарський будівель і споруд (присадибна ділянка), яка детально позначена в графічних матеріалах із відповідними розмірами та бажаним місцерозташуванням, які додаються до клопотання позивачів від 17.06.2020 року, на підставі ст. 123 ЗК України.

Відповідно до приписів частини 7 статті 118 ЗК України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою або надає мотивовану відмову у його наданні.

Отже, відповідач як компетентний орган наділений виключними повноваженнями щодо вирішення питання про надання або відмову у наданні дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення державної власності.

Разом із тим, законодавець чітко передбачив як підстави, порядок, строки, процедуру надання відповідачем дозволу зацікавленим громадянам на розроблення відповідних проектів землеустрою, так і порядок, строки, відповідну процедуру та підстави для відмови у наданні такого дозволу.

Суд зауважує на тому, що спірне рішення міської ради визнано протиправним та скасовано рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 10.11.2021р. з огляду на те, що у рішенні міської ради не наведено жодної із вимог ст. 123 ЗК України, та зі змісту вказаного рішення не було зрозуміло, наявність яких саме обставин стало підставою для відмови у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою. Наведені обставини, на думку суду, свідчили на користь висновку про прийняття відповідного рішення з порушенням норм чинного законодавства, у зв`язку із чим останнє не може вважатися обґрунтованим, добросовісним і законним.

Додатковим рішенням міську раду зобов`язано повторно розглянути клопотання позивачів про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення в оренду земельної ділянки із урахуванням висновків, наведених у рішенні суду від 10.11.2021р. (справа №540/5155/21).

Варто зазначити, що метою адміністративного судочинства є ефективний захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень (ст. 2 КАС України). Відтак, обираючи спосіб захисту прав позивача, суди мають зважати на ефективність такого захисту.

Ця мета кореспондується з метою ст. 13 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод. Відповідно до неї кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Європейський суд з прав людини у своїх численних рішеннях сформував сталу практику оцінки ефективності засобу юридичного захисту. Засіб юридичного захисту, якого вимагає стаття 13, має бути "ефективним" як з практичної, так і з правової точки зору, тобто таким, що або запобігає стверджуваному порушенню чи його повторенню в подальшому, або забезпечує адекватне відшкодування за те чи інше порушення, яке вже відбулося. Навіть якщо якийсь окремий засіб юридичного захисту сам по собі не задовольняє вимоги статті 13, задоволення її вимог може забезпечуватися за допомогою сукупності засобів юридичного захисту, передбачених національним законодавством (рішення від 15.10.2009р. у справі "Юрій Миколайович Іванов проти України", п. 64).

Засіб юридичного захисту має бути "ефективним" в теорії права та на практиці, зокрема, в тому сенсі, що можливість його використання не може бути невиправдано ускладнена діями або бездіяльністю органів влади держави-відповідача (рішення від 18.12.1996р. у справі "Аксой проти Туреччини" (Aksoy v. Turkey), п. 95).

При оцінці ефективності необхідно враховувати не тільки формальні засоби правового захисту, а й загальний правовий і політичний контекст, в якому вони діють, й особисті обставини заявника (рішення від 24.07.2012 у справі "Джорджевич проти Хорватії", п. 101; рішення від 06.11.1980 у справі "Ван Остервійк проти Бельгії", п. п. 36-40). Отже, ефективність засобу захисту оцінюється не абстрактно, а з урахуванням обставин конкретної справи та ситуації, в якій опинився позивач після порушення.

Відповідно до частини першої статті 124 Конституції України правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. При цьому за своєю суттю правосуддя визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (абзац 10 п. 9 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 30.01.2003 № 3-рп/2003).

Питання ефективності правового захисту аналізувалося у рішеннях національних судів. Зокрема, у рішенні від 16.09.2015р. у справі №21-1465а15 Верховний Суд України дійшов висновку, що рішення суду, у випадку задоволення позову, має бути таким, яке б гарантувало дотримання і захист прав, свобод, інтересів позивача від порушень з боку відповідача, забезпечувало його виконання та унеможливлювало необхідність наступних звернень до суду. Спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Верховний Суд у своїй практиці неодноразово покликався на те, що "ефективний засіб правового захисту" у розумінні ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату. Винесення рішень, які не призводять безпосередньо до змін в обсязі прав та забезпечення їх примусової реалізації - не відповідає зазначеній нормі Конвенції (постанова Великої палати Верховного Суду від 28.03.2018р. у справі №705/552/15-а, постанови Верховного Суду від 18.04.2018р. у справі №826/14016/16 СМ, від 11.02.2019р. у справі №2а-204/12).

Аналіз наведених норм, позиції ЄСПЛ та Верховного Суду з приводу спірного питання в сукупності з правовідносинами, які виникли у справі за №540/5155/21, свідчить на користь висновку про те, що відмова у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою з підстав, не визначених частиною сьомою статті 118 ЗК України, вказує на відсутність наміру суб`єкта владних повноважень прийняти обґрунтоване та законне рішення у формі, передбаченій чинним законодавством, з урахуванням позиції суду, у зв`язку із чим процес надання позивачу відмови у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою з формальних підстав може бути досить тривалим, на що вказує протиправна поведінка відповідача, тому в даному випадку єдиним та найбільш ефективним способом поновлення порушеного права позивачів є саме розгляд відповідачем клопотання про надання позивачам дозволу на розроблення проекту землеустрою з прийняттям рішення про надання відповідного дозволу.

Відповідно до ч. 1 ст. 254 КАС України якщо рішення суду є незрозумілим, за заявою учасника справи, державного виконавця суд роз`яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановлення ухвали.

Згідно ч. 2 ст. 254 КАС України подання заяви про роз`яснення судового рішення допускається, якщо воно ще не виконано або не закінчився строк, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання.

Судом встановлено, що додаткове рішення суду від 01.12.2021р. (справа №540/5155/21) станом на момент звернення представника позивачів до суду із відповідною заявою не виконано.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. 243, 248, 254 КАС України, суддя

ухвалив:

Заяву про роз`яснення додаткового рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 01 грудня 2021 р. у справі №540/5155/21 за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Херсонської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення - задовольнити.

Додаткове рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 01.12.2021р. в заявленій частині роз`яснити наступним чином.

У зв`язку з визнанням рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 10.11.2021р. у справі №540/5155/21 протиправним рішення Херсонської міської ради №64 від 26.01.2021р. в частині відмови ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 у дозволі на розроблення проекту землеустрою щодо відведення в оренду земельної ділянки, орієнтовною площею 516 кв. м., по АДРЕСА_1 , для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарський будівель і споруд (присадибна ділянка) та його скасуванням, а також зобов`язанням додатковим рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 01.12.2021р. у справі №540/5155/21 розглянути на найближчій сесії клопотання ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про надання наведеного дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення в оренду земельної ділянки, у Херсонської міської ради виник обов`язок розглянути на найближчій сесії відповідне клопотання з прийняттям за результатами такого розгляду рішення про надання ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення в оренду земельної ділянки, орієнтовною площею 516 кв. м., по АДРЕСА_1 , для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарський будівель і споруд (присадибна ділянка), яка детально позначена в графічних матеріалах із відповідними розмірами та бажаним місцерозташуванням, які додаються до клопотання ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 від 17.06.2020р.

Копію ухвали направити сторонам. Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду в 15-денний строк з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження апеляційна скарга подається протягом 15 днів з дня складання повного судового рішення. Ухвала набирає законної сили негайно з моменту її проголошення. Якщо ухвалу було постановлено поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, строк на апеляційне оскарження обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Суддя С.В. Гомельчук