Ухвала суду № 103178071, 01.02.2022, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

У Х В А Л А

про закриття провадження у справі

01 лютого 2022 року № 629/3776/21

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Севастьяненко К.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про стягення суми,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач, з урахуванням уточнених позовних вимог, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:

- стягнути з відповідача, Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області шкоду у розмірі 41816 грн. 68 коп. (сорок одна тисяча вісімсот шістнадцять грн. 68 коп.), заподіяну ОСОБА_1 протиправною бездіяльністю відповідачем - Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що проходив службу в органах внутрішніх справ та в жовтні 1997 року був звільнений за станом здоров`я, проте, відповідачі безпідставно здійснювали виплату пенсії без урахуванням усіх її складових, а саме надбавки у розмірі 50%, чим порушили права і заподіяли моральну шкоду, а тому посилаючись на ці обставини ОСОБА_1 просив про задоволення позову.

Ухвалою суду відкрито спрощене провадження в порядку передбаченому статтею 258 КАС України та запропоновано відповідачу надати відзив на позов.

Крім того, позивачем, через канцелярію суду подано клопотання про звільнення від сплати судового збору, посилаючись на те, що сплата судового збору для ОСОБА_1 та його сім`ї - непосильний фінансовий тягар, у зв`язку зі скрутним матеріальним становищем.

Дослідивши матеріали справи та клопотання ОСОБА_1 , суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що позивач заявляв аналогічне клопотання 29.10.2021 року з тих самих підстав, про що було постановлено ухвалу суду від 11.11.2021 року, якою, зокрема, серед іншого, відмовлено в задоволенні вказаного клопотання та відстрочено ОСОБА_1 сплату судового збору до прийняття рішення по суті. Жодних нових обставин та доказів на обґрунтування вказаного клопотання позивачем до суду не надано.

Таким чином, суд вважає за необхідне повернути вказане клопотання без розгляду, як необґрунтоване, оскільки законні підстави на задоволення останнього відсутні.

Під час розгляду справи судом встановлено, що згідно з інформацією з Єдиного державного реєстру судових рішень 18.11.2021 Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду прийнято постанову по справі №200/6104/21, якою ухвалу Донецького окружного адміністративного суду про відмову у відкритті провадження від 25 травня 2021 року та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 27 липня 2021 року по справі №200/6104/21 - залишено без змін.

У вказаній постанові Верховний Суд прийшов до висновку, що згідно з пунктами 1-2 частини 1 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір.

Публічно-правовий спір - спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб`єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв`язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб`єкта владних повноважень або іншої особи.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 19 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій.

Відповідно до частини 5 статті 21 Кодексу адміністративного судочинства України вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб`єктів публічно-правових відносин, або вимоги про витребування майна, вилученого на підставі рішення суб`єкта владних повноважень, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір. Інакше такі вимоги вирішуються судами в порядку цивільного або господарського судочинства.

Суд зазначає, що позовну вимогу про стягнення шкоди, заявлену в адміністративному судочинстві, обов`язково зумовлює вимога про вирішення публічно-правового спору (зокрема, визнання протиправними рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень).

Велика палата Верховного Суду у постанові від 30.01.2019 по справі №803/3/18 дійшла висновку, що адміністративні суди можуть розглядати вимоги про відшкодування шкоди лише за наявності таких умов: вимоги мають стосуватися шкоди, завданої лише суб`єктом владних повноважень; такі вимоги мають бути поєднані з вимогою про визнання протиправними рішення, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень.

В іншому випадку спірні відносини з приводу стягнення шкоди (стягнення збитків, у тому числі й на користь держави) мають приватноправовий характер та, як наслідок, не можуть бути предметом справи, віднесеної до адміністративної юрисдикції.

Отже, вимоги про відшкодування шкоди можуть бути розглянуті в порядку адміністративного судочинства за правилами, встановленими Кодексу адміністративного судочинства України, якщо такі вимоги стосуються шкоди, завданої протиправними діями (бездіяльністю), рішеннями суб`єкта владних повноважень, і заявлені в одному провадженні з вимогою щодо вирішення публічно правового спору. У іншому випадку позовні вимоги про стягнення матеріальної шкоди, з огляду на положення статей 2, 4, 16 Цивільного процесуального кодексу України, підлягають вирішенню в порядку цивільного судочинства.

Аналогічний правовий висновок викладений у постановах Великої Палати Верховного Суду від 13.11.2019 у справі №638/14694/18, від 26.06.2019 у справі №263/5125/18, прийнятих у подібних правовідносинах.

Зі змісту позовної заяви вбачається, що позивач просить стягнути з відповідача, Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області шкоду у розмірі 41816 грн. 68 коп.

Інших вимог щодо вирішення публічно-правового спору, перебдачених п.1- 4 ст. 5 КАС України, зокрема: визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,- позивачем не заявлено.

Відповідно до ст. 2 Цивільного процесуального кодексу України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно ч. 1 ст. 19 Цивільного процесуального кодексу України, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Таким чином, відсутність вимоги вирішити публічно-правовий спір унеможливлює розгляд вимог про стягнення шкоди в порядку адміністративного судочинства, у зв`язку з чим позовні вимоги про стягнення шкоди не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства, а має вирішуватись відповідним місцевим загальним судом в порядку цивільного судочинства.

Оцінивши вказані обставини, суд виходить з наступних підстав та мотивів.

Частиною п`ятою статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Крім того, частиною шостою статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" також встановлено, що висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Отже, зважаючи на предметну юрисдикцію та характер спірних правовідносин в даній адміністративній справі, та враховуючи позицію Верховного Суду станом на час винесення даної ухвали, суд приходить до висновку щодо необхідності закриття провадження у даній справі.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Згідно норм частини першої статті 239 КАС України якщо провадження у справі закривається з підстави, встановленої пунктом 1 частини 1 статті 238 цього Кодексу, суд повинен роз`яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд таких справ.

Відповідно до положень частини другої зазначеної статті у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду зі спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

Суд роз`яснює особі, яка звернулася з позовною заявою, що розгляд такої справи віднесено до юрисдикції місцевого суду в порядку цивільного судочинства.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 205, 238, 239, 243, 248, 256, 295, 297 КАС, суд, -

УХВАЛИВ:

Клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору- повернути без розгляду.

Закрити провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про стягення суми.

Роз`яснити позивачу, що розгляд такої справи віднесено до юрисдикції місцевого суду в порядку цивільного судочинства.

Роз`яснити позивачу, що у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду зі спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено Кодексом адміністративного судочинства України. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).

Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку окремо від рішення суду повністю або частково у випадках, визначених статтею 294 цього Кодексу. Оскарження ухвали суду, яка не передбачена статтею 294 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Севастьяненко К.О.